Уникальный музей козацких кораблей
Когда вспоминаем город Запорожье в ключе туризма, прежде всего приходит в голову остров Хортица и Запорожская Сечь.
На острове работает Музей судоходства "Чайка", в котором можно посмотреть настоящие корабли и якоря времен козачества, поднятые со дна Днепра в районе того же острова Хортица.
Музей судоходства "Чайка" в Запорожье - один из крупнейших музеев судоходства в Европе. Одновременно он и мастерская по восстановлению древних судов, козацких чаек и артефактов, поднятых со дна Днепра.
Верфь на острове Хортица была заложена в 1737 году во время русско-турецкой войны. Место было выбрано в обход днепровских порогов, по которым невозможно было перебросить российский флот. На судоверфи строились российские бригантины, лодки и челны. Последние два сильно напоминали знаменитые козацкие чайки. Зимой 1738 г. 400 кораблей вернулись в Хортицу, где находились военные лагеря. Тогда весь личный состав флотилии погиб от чумы и около сорока кораблей в конце концов пошло ко дну Днепра во время сильного паводка.
Как поднимали чайку 13 октября 1999 года
Один из таких корпусов нашли в 1998 году. Чайка была поднята со дна в 1999 году. Это беспалубная плоскодонная лодка запорожских козаков XVI-XVII вв., построенная в виде огромной выдолбленной колоды, по бортам обшитой досками. Длина его 18 м (это примерно высота 6-этажного здания), ширина 3,6 м (это как две широкие двуспальные кровати) и высотой бортов была в среднем в рост человека.
Внешне на борта чайки крепился специальный тростниковый пояс (снопы) диаметром около 60 см. Он служил для увеличения устойчивости и плавучести и часто помогал казакам прятаться от вражеских судов - в случае опасности чайка загонялась в плавни и подтапливалась - благодаря снопам, лодка держалась на плаву в подтопленном состоянии. Судно имело поперечные балки и скамьи, мачту с парусом, 10-15 пар весел, носовой и кормовой руль, и вмещало до 70 человек. На вооружении он имел 4-6 фальконетов (пушки калибром 30 мм). На борту был достаточен для длительных морских походов запас оружия и провианта.
В 2007 г. подняли со дна Днепра бригантину, а позже - дюбель-шлюпку, байдак и лодку-однодневку. Находки были законсервированы и помещены в реставрационный эллинг рядом с Конным театром.
В Украине больше нет подобного музея. Посетители «Чайки» могут не только увидеть уникальные находки, но и многое узнать о речном судоходстве, также работники музея могут поведать гостям много интересных легенд.
_________________________________
Извиняюсь за предыдущий пост, но тот кораблик был в одном ряду с чайкой и бригантиной в посте, из которого бралась инфа http://teren.in.ua/2019/09/03/muzej-kozatskyh-korabliv-istoriya-do-yakoyi-mozhna-dotorknutysya-fotoreportazh-video/
Подробнее
Запорожская чайка. 1999. Демо.,People & Blogs,Запорожская чайка,Запорожская верфь,Казацкое судостроение,Подводная археология,Хортица,13 жовтня 1999 р. з річкового дна підняли старовинний човен. Нині це експонат Національного заповідника «Хортиця» «Козацька лодія», або «Запорізька чайка XVIII століття». Знахідка поставила конкретні дослідницькі завдання, адже у всьому світі військові судна мають свою класифікацію за принципами будування та використання. Ті, хто заперечує правомірність терміна «чайка» для цього човна обмежують епоху чайок XVI - XVII ст., наголошують на приналежності знахідки російській Дніпровській флотилії, на відсутності в її конструкції традиційної дубової колоди на місці кіля тощо. Але хто має регламентувати що таке «чайка» і коли вона існувала? Все це - поле досліджень. Чайка в описі Бєльського (XVI ст.) і чайка в описі д'Асколі (XVII ст.) – зовсім різні судна. Чайку в описі Боплана (XVII ст.) вважають класичною, хоча сам автор називав її не чайкою, а козацьким човном. Походи по морю до берегів Османської імперії козаки здійснювали на судах з різними назвами, які за призначенням були чайками. На кресленні «козацького човна під назвою дуб» фельдмаршала Мініха зображено кіль, що свідчить на користь того, що запорожці вже до початку XVIII ст. будували судна не тільки архаїчними методами на основі видовбаної дубової колоди. На Запорізькій верфі під час війни з Османською імперією 1736 - 39 рр. працювали запорізькі козаки. Як і на Брянській. Це не дивно, адже вони накопичили багатовіковий досвід суднобудування і судноплавства і створили Чорноморський флот ще в XVI ст. Цей досвід використовували для будівництва суден, на зразок піднятого в 1999 р. Цей човен за розмірами, озброєнням, екіпажем, призначенням і регіоном застосування повністю відповідає чайці. Це когось ще дивує? Навіть в кінці XVIII в. козацькі човни називали «чайками» та «запорізькими човнами». За їх зразком для Чорноморської козацької флотилії будували човни в Кременчуці і на р. Прут під час війни з Османською імперією 1787 - 91 рр. Будували ті ж козаки. Це все – вітчизняний досвід суднобудування та судноплавства як ознака розвинутого суспільства. Обмежувати власний досвід лише XVI – XVII ст. та заперечувати його у XVIII ст. означає, що рано чи пізно його місце посяде чужий. Отже чайка – поняття загальне. Це клас суден для перевезення вояків річками та морем, рейдів, диверсій, абордажних боїв та десантів із застосуванням власної артилерії у добу протистояння Запорозьких козаків з Кримським ханством та Османською імперією та загального геополітичного протистояння країн чорноморського басейну у XVI - XVIII ст. Різновиди чайок (підкласи та типи) утворювалися за спеціалізацією та технічними особливостями, мали схожі розміри та принципи будування і відповідали етапам еволюції від човнів зі шкіряними бортами до козацького прообразу канонерського човна. Козацький човен, піднятий 1999 р. – один з типів чайки. А точніше, якщо цікаво – клас «чайка», підклас «дощаний човен», тип «новоманірний козацький човен». Звичайно, за бажання можна й подискутувати. А я ж пропоную згадати події 18-річної давнини та людей, які зробили те, що й сьогодні виглядає наче фантастика. Приємного перегляду. «Запорозька чайка», 1999. Демо, 9 хв. (оригінал: ч. 1 – 18 хв., ч. 2 – 14 хв.). Автор сценарію, режисер-постановник, продюсер – В’ячеслав Саричев Оператор-постановник – Андрій Хуповка. Музика – Євген Саричев та уривки з музичної класики. Ефір – ЗОДТРК (ч. 1, квітень 1999, ч. 2, листопад 1999), УТ-1 (ч. 2, листопад 1999).
»lllllH)|ApiüUI|lliH ЛУр j ) \\ » i \ V> * .V-,4* t Г ? 1 ■ HOHffi i I s л m % АипЛ I i ' 1 , • 9 1 • 1 •) 1 Vf «-f> у} Ш/ jMlS JPb-’ • г'И 'J 9 ; Шг|. l*l!r J
В• I * 1 1 » »- i JJ Д . H* MJ Wft 9 • fry • ju U
, I L
и jHlC V 1 I i ' и ш V ( ' f“^ T^íT шшхт щ 11" v.'i £ -¿y. ri- 111 T 11 , j , •: •'KJSU 1 AJ^-* м \;-vÍy ' Щъ \
Моя Україна,фэндомы,корабли,лодка,козаки,історія України,Хортиця,разная политота
