История
Подписчиков: 362 Сообщений: 5441 Рейтинг постов: 58,634.8фэндомы село Бакото История Не мое Igor Melika Моя Україна разная политота
Дивовижне місце, Бакота, перекладається як "бажане місце". І, дійсно, всі, хто тут побував, одразу ж закохувалися в цей квітучий край. Раніше Бакота була столицею Поділля, але історія розпорядилася інакше. У 1255 році разом із приходом татаро-монгольського ярма поселення було фактично стертим із лиця землі. Із часом село відновили, але в 1981 році під час будівництва Новодністровської ГЕС населення було виселено, а землі затоплені. Сьогодні це село навіть не можна знайти на карті, і багато хто не знає, що тут знаходяться залишки скельного монастиря, створеного тим самим Антонієм, який заснував Києво-Печерську лавру.
Хто був на Поділлі, а не бачив Бакоти, то можна зачислити до категорії людей, які були в Римі, а не бачили Колізей. На Дністрі, за 55 км від залізничної станції Кам’янець-Подільський на території Національного природного парку «Подільські Товтри», знаходиться шматочок раю – Бакота. Бакота – село, Колодіївської сільської ради Кам’янець-Подільського району. Але цього села ви не знайдете на карті України. Колишні його мешканці не можуть повернутися, поблукати між порожніми хатами, подивитися на закинуті садки. Бо там, де колись була Бакота, сьогодні тече Дністер. У зв’язку з будівництвом Дністровського гідровузла рішенням облвиконкому від 27 жовтня 1981 року Бакоту було виключено з облікових даних…
В 1255 році скориставшись зрадою тодішнього намісника Бакоти Мілея, містом оволоділи монголо-татари. На ціле століття Бакота з усіма прилеглими землями потрапила у татарське ярмо. Але місто і його сільська округа існували і далі. В другій половині XIV ст. Бакота і придністровські землі перейшли під політичну владу феодальної Литви. Це сталося після того, як великий князь Литовський – Ольгерд розбив у 1362 році на Синіх Водах загони татар. Ольгерд передав володіння Поділля своїм племінникам – братам Коріатовичам. Щоб уберегти ці землі від спустошливих набігів татар, розгортається відновлення укріплень, в т.ч. і в Бакоті. Коли литовці прийшли в Бакоту, то побачили тем ченців і монастир в горних скелях. Так 1362 рік став першою датою згадки про скельний печерний монастир. На той час все менше в літописах згадується назва “Пониззя”, а поступово, після 1362 року в термінологію входить “Поділля” із центром спочатку Смотрич, а потім Кам’янець.
В другій чверті XV ст. продовжується боротьба польських і литовських феодалів за володіння Поділлям. У 1431 році між Польщею і Литвою було укладено перемир’я, за умовами якого Бакотська волость була визнана нейтральною прикордонною зоною між державами. Скориставшись з цієї ситуації, жителі Бакоти та її округи вигнали у 1431 році з своїх маєтків українських, польських і литовських феодалів й оголосили себе вільними людьми. І лише в 1434 році повстання було придушене польсько-шляхетськими військами, замок зруйнований вже назавжди, а місто поступово втратило своє значення як адміністративний і господарський центр. Археологічні дослідження на території Бакоти розпочалися лише наприкінці ХІХ ст. У 1883 р. професор В.Б. Антонович оглянув і обстежив рештки скельного монастиря. Розкопки були проведені у 1891-1892 роках. Значний речовий матеріал було зібрано, але звіти про розкопки не збереглися. І тільки перелік знайдених речей відтворюється в одній з праць Ю.Й. Сіцинського. І надалі історія Бакоти вабила до себе науковців.
Бакота – затоплена доля
В 60-ті роки по селу почали ходити чутки про можливе затоплення села в зв’язку з будівництвом гідроелектростанції на річці Дністер. На початку 70-х років доля села була вирішена примусово і однозначно: будівництво буде і потрібно виселятись. Це стало ще одним етапом трагедії села Бакота. Спеціально сформовані бригади вирубували і спалювали по долинах дерева, інші переносили цвинтарі (досить неприємне явище) на відведені місця, також були сформовані будівельні та інші організації, що забезпечували вчасне переселення. Та обов’язковою умовою для переселенців було те, що кожен сам свою хату руйнував та вирубував дерева у садку. Не в одного бакотянина тремтіли руки, на очах з’являлись сльози, коли піднімав сокиру над затишною хатою або виплеканою яблунею. Загнаний у безвихідь, кожний бакотянин долю вирішував по-своєму. Жителі розділились на 4 групи: одні купили оселі в різних навколишніх селах і переїхали туди, другі почали будівництво в селі Колодіївка, треті – в с. Гораївка, четверті – в с. Стара Ушиця. Всього переселенню підлягало 7486 дворів із 63 сіл Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей. Неможливо описати ту важку ношу по будівництву оселі і роботі в радгоспі одночасно, яку взяли на свої плечі жителі цих сіл. Бакота опустіла, зруйнувалась. З 1981 року почалось заповнення басейну водою.
Продовження: http://igormelika.com.ua/shhodennik-mandrivnika/podorozhi-ukrajinoyu-bakota-misce-jakogo-nemaje-na-karti
Балакучий шинок #Сало с №востями фэндомы История Моя Україна разная политота
"А Московські дари суть всі в рогожах, то і народ живучи з ними, доведений буде до вбогості"
Ця картина Тараса Шевченка називається "дари в Чигирині 1649 року" і її б ви ніколи не зустріли в радянських підручниках. Чому жа ядерна держава побоювалася невеличкої, трохи меншої за четвертий формат, гравюри? Справа в тім, що в ній зашифроване пророцтво, яке збулося.Після підписання Зборівського миру, який утвердив незалежність України, Хмельницький наказав присилати у Чигирин депутатів на Сейм, як колись присилали до Варшави. Туди ж прибули і посли трьох держав - Польщі, Туреччини і Московії, кожен намагався схилити Україну до своєї протекції, і кожен привіз свої дари, для гетьмана, для старшини і для війська.
Гетьману дарували, наприклад, булаву, всипану діамантами, старшині - дорогі тканини, ну а для війська, наприклад, турецький султан привіз "40 мішків срібних левів".
Була одна деталь, що потім виявилась важливою. Польські дари були загорнуті в килими, турецькі - в паперові мішки і обмотані шовком, а московські - в мішки з рогожі.
Почалося обговорення. Гетьман наголосив, що протекція народу необхідна з огляду на відкритість нашої землі і погану її придатність до укріплення. Обрати протекцію гетьман запропонував зборам. Польська протекція була відкинута одразу, бо ще свіжою в пам'яті були звірства поляків, що, власне і спричинили нещодавню війну. (Тому силует польського посла на картині розмитий і віддалений.)
Турецька протекція не сильно подобалась з огляду на мусульманську віру, дуже схилялось товариство до московської протекції, однак рішуче проти виступила "фракція" молодих козаків на чолі з Іваном Богуном.
Не втримаюсь від того, щоб не привести їхню аргументацію повністю: «в народі Московському владарює найнеключиміше рабство і невільництво у найвищій мірі і що в них, окрім Божого та Царського, нічого власного нема і бути не може;і людей, на їх думку, створено нібито для того, щоб в ньому не мати нічого, а лише рабствувати. Самі вельможні та бояри Московські титулуються звичайно рабами Царськими, і в просьбах своїх завжди пишуть вони, що б'ють йому чолом; стосовно ж посполитого народу, то всі вони вважаються кріпаками, начебто не від одного народу походять, а накуплені з бранців та невільників; і тії кріпаки, або за їх назвою, крестьяни обох статей, себто чоловіки та жінки з їхніми дітьми, за недовідомими у світі правами та привласненнями, продаються на торжищах і в житлах од власників і господарів своїх нарівні з худобою, а незрідка і на собак вимінюються, і продавані при тому мусять бути ще зумисне веселими і виказуватися своїм голосом, добротою і знаннями будь-якого ремесла, щоб через те скірше їх купили і дорожче заплатили. Словом сказати, з'єднатися з таким неключимим народом є те саме, що кинутися Із вогню в полум'я».
Прийшла черга висловити свою думку і духовенству думку якого висловив улюблений в народі проповідник Федір Гурський, який тут таки розкрив і зачитав Євагелію в тому місці де три царі принесли дари новонародженому спасителю, і кожен з дарів мав своє значення. Після того проповідник перевів увагу депутатів у кімнату, яка, власне, і зображена на картині і попросив подивитись, у що ж "вдягнені" дари кожного з царів.
Мовляв польскі дари загорнуті у килими, тож з'єднавшись з поляками народ матиме килими, а з'єднавшись із турками вдягатиметься у шовки. "А Московські дари суть всі в рогожах, то неминуче і народ, живучи з ними, доведений буде до такої вбогості, що вбереться він в рогожі і під рогожі. І ці висновки суть вірні і перевищують всіх оракулів у світі."
Вражені талановитою промовою і наглядною презентацією, козаки зовсім розгубилися і рішення про вибір протекції так і не було ухвалено.Сергій Гудим
Взято отсюда:
Дивовижна Україна Запорожье Хортица История в коментах еще1 святилище Моя Україна разная политота
Святилище скифской эпохи
Фото вчерашней давности)Святилище в виде круглой каменной закладки в сосновом лесу недалеко от Чёрной скалы, датируемое V-IV вв. до нашей эры. Это каменное сооружение достаточно хорошо спрятано от глаз, поскольку находится прямо в лесу. Ориентир, по которому можно достаточно легко обнаружить святилище - забор, ограничивающий лагерь "Чайка" с северо-запада. Недалеко от места, где забор делает угловой поворот, и находится эта каменная закладка. Конструкция имеет форму кольца с небольшой выпуклостью, диаметр кольца - 4.8-4.9 м. В центральной части имеется пространство округлой формы, не заполненное камнем. Диаметр центральной площадки - 1.8-1.2 м. Внутренний край каменного кольца несколько более выражен, чем внешний. Конструкция состоит из камней преимущественно небольших и средних (до полуметра) размеров, камни основном колотые, рыхлые, плотно подогнанные друг к другу.
Под закладкой в центральной части был выявлен контур погребения овальной формы 1.9х0.7 м, вытянутый по оси запад-восток. Западная часть погребения имеет следы грабительского прокопа. В западной части выявлены три вертикально расположенных гранитных глыбы, оказавшихся здесь, очевидно, после работы грабителей. В момент погребения эти камни находились сверху, над могилой. Глубина дна погребальной ямы - 150 см. Зачистка открыла погребение человека ростом до 1.7 м, уложенного вытянуто на спине. Грабители разрушили верхнюю часть скелета, сохранность оказалась крайне плохой. Датировать сооружение можно всего по нескольким фрагментам античной керамики, найденной среди камней закладки над погребением.
#Сало с №востями ХНР поминки песочница История Харьков #Моя Україна разная политота
С радостью помянем к счастью почившую не успевши родиться Харьковскую Народную Республику.
Такие события все же надо помнить! Вспоминая прошлогодние события, ровно год назад 8 апреля 2014 года, в 6 утра начался штурм Харьковской облгосадминистрации, который не оставил сепаратистам шансов на то, чтобы сделать Харьков еще одной вотчиной сепаратизма и терроризма в Украине.После хорошо спланированного и театрализованного захвата Харьковской и Донецкой облгосадминистрации и Луганского СБУ адептами РуССкого мира 7го апреля. Александр Турчинов поручил Арсену Авакову восстановить законность и навести порядок в Харькове, Валентину Наливайченко в Луганске, Виталию Яреме в Донецке. Однако пойти на открытый штурм решились лишь Арсен Аваков и экс-Глава Нацгвардии, а ныне Министр Обороны, Степан Полторак.
Задействовав Винницкое спецподразделение «Ягуар», который оставался боеспособным и морально неделимым, им удалось организовать очистку огромного 6-этажного задание Харьковской ОГА за 15 -20 минут.Сепаратисты так и не решились использовать те несколько единиц огнестрельного оружия что у них были, и после массированного применения светошумовых гранат и угрозы применения огнестрельного оружия сдались.
В то утро, все соц.сети облетела веселая фотожаба на которой десятки харьковских сепаратистов лежали заключенные ухом на асфальт с вставленными в точку ниже спины российскими флажками. Это был первый случай в Украине, когда власть дала отпор сепаратизму резко и в зубы! После чего сепаратистам пришлось корректировать свой план захвата власти якобы восставшими народными массами.
«Через несколько дней был отдан приказ на задействование российского спецназа ГРУ в Славянские во главе с террористом Гиркиним/Стрелковым. По данным агентурной разведки, в ночь с 8 на 9 апреля, если бы здание Харьковской ОГА не было бы освобождено, то туда были завезены большие партии стрелкового оружия и гранатометов, а также завезена группа российских наемников, должных занять круговую оборону, после чего одновременно в Харькове, Донецке, Луганске должны были бы одновременно заявить о проведении референдума о присоединении к России и не дать захватить здание до подхода основных российских сил. Однако быстрое и жесткое подавление сепаратистского мятежа в Харькова заставило усомниться в реальной поддержке идеи присоединения к России у Харьковчан и жителей других регионов Юго-Востока.
Ну и конечно опрос:
Да | |
|
208 (66.2%) |
НЕТ | |
|
51 (16.2%) |
Я просто хочу знать результат | |
|
55 (17.5%) |
Запорожье замок История верхняя хортица менониты Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Замок Вальмана
На территории одной из бывших менонитских колоний Розенталь – в переводе «Долина роз», находившейся в украинском городе Запорожье, по адресу Коминтерна, 7 размещается один из наиболее приметных памятников тех мест. Красивейшее здание в югендстиле (немецком варианте модерна) меннониты называли «Die Burg» - «Замок».Сейчас его принято именовать замком Вальмана. Супруга известного промышленника Андреаса Вальмана Катарина планировала устроить здесь… детский сад. 3-этажный дворец с большим количеством арочных окон, дверей и балконов начал возводиться еще в начале 20 века и был достроен уже после революции. Интереснейшая особенность здания – каждая из его четырех сторон выглядит совершенно оригинально, не похожа на остальные.
(фото не мои)
#Сало с №востями голодомор История песочница политоты политика СССР Моя Україна разная политота
Сегодня, 22 ноября, День Памяти жертв голодомора.
(ватные петросянные комментарии будут нещадно баниться)
В этот день чтят (это чувство нельзя перевести на русский) вшановують память погибших в результате геноцида против украинского народа, когда был искусственно созданный дефицит пищи в 1932-1933 гг, который привел к смерти более 3,5 млн людей (а по неофициальным данным гораздо больше).
По мнению большинства историков, причиной возникновения в Украине и других частях СССР голода в 1932-33 годах была принудительная и репрессивная для крестьян политика хлебозаготовок, которую осуществляла коммунистическая власть.
Количество жертв Голодомора отличается из-за нехватки достоверных демографических данных того периода. Считается, что от голода в Украине умерло 3-3,5 миллионов человек. Всего количество жертв во всем Советском Союзу оценивают в 7 млн.
Голодомор затронул также Поволжье и Кубань (где жило много этнических украинском), Беларусь, Южный Урал, Западную Сибирь и Казахстан.
Само слово "Голодомор" впервые появилось в печатных трудах украинских эмигрантов в Канаде и США в 1978 году. В СССР в то время историкам позволяли говорить лишь о "трудности с продовольствием", но не о голоде.
В 2006 году, Верховная Рада официально признала Голодомор 1932-33 годов геноцидом украинского народа.
Более 20 стран уже признали голод в Украине 1932-33 годов геноцидом украинского: Австралия, Андорра, Аргентина, Бразилия, Грузия, Эквадор, Эстония, Испания, Италия, Канада, Колумбия, Латвия, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польша, Словакия , США, Венгрия, Чехия, Чили, а также Ватикан как отдельное государство.
Также в 2006 году, СБУ рассекретила более 5000 страниц государственных архивов о Голодоморе.
Доступными стали документы (в т.ч. и фото) о селянских повстаниях, которые предшествовали Голодомору, и о которых советская власть умалчивала: http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=628
ФОТО ПОВСТАНЦІВ К. І. ТА Ф. КРУПА, І.МАТВІЄНКО, В. ДОНЦОВ, Ф.КУЧЕРОВ ТА Ю. БУШЛІ.
ПРЕДСТАВНИКИ ТА АКТИВІСТИ РПК. НОВО-КРАСНЕ. 1932 РІК:
Также стали доступны дневники жертв Голодомора http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=627
В 16-00 начнется массовая акция: каждый неравнодушный может зажечь свечу в память о погибших от Голодомора.
История длинопост заповеди Українське мистецтво Моя Україна разная политота
В українській історії є ще чимало нерозвіданих сторінок, і однією з таких є художник початку ХХ століття Василь Гулак, який став автором більше трьох сотень листівок. Ніяких певних відомостей про нього немає. Ні про його освіту, ні про життя, ні навіть чи це його справжнє ім'я. Причину цього, мабуть, не треба пояснювати .
Ідеологічно художник підтримував демократичні ідеї. В період революції 1905-1906 років створював малюнки, що критикували правлячий уряд. Та незважаючі на це Василь Гулак передовсім мав гумористичні роботи, такі зрозумілі простому люду. Чого варта лише серія "10 заповідей молодим дівчатам".
Але, до нас дійшли лише 8 з 10 порад.
История Киевская Русь Археология интересное Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
На территории Софии Киевской раскопали храм, предположительно, супруги Ярослава Мудрого.
Из летописи мы знаем, что великий князь Ярослав Мудрый построил Золотые Ворота (въезд в город), Святую Софию, а поблизости от нее две церкви - Георгиевскую (в честь своего небесного покровителя Георгия Победоносца) и Ирининскую (святая Ирина была покровительницей его жены, шведской принцессы Ингигерды)», -говорит археолог Тимур Бобровский.
Более того, в 2009 г. было решено открыть мраморный саркофаг (о чем мало кто знает) под которым был похоронен Ярослав с женой Ириной.
Ярослав Мудрый | Ингигерда (Ирина) Олафовна |
Однако в саркофаге оказались только женские останки, принадлежащие двум (!) разным женщинам. Одна часть останков принадлежит женщине которая жила во времена Ярослава(скорее всего его супруга), а вот другая часть останков старше ~ на 1500 лет (!!), как показал радиоуглеродный анализ. т.е. датируется еще временами до возникновения Киевской Руси.