Миколаївщина

Подписчиков: 0     Сообщений: 2     Рейтинг постов: 14.4

фэндомы Миколаївщина ландшафт водопады Дивовижна Україна Україна Інкогніта ...Моя Україна разная политота 

Регіональний ландшафтний парк "Приінгульський"

Приінгу́льський — регіональний ландшафтний парк в Україні, в межах Новобузького району Миколаївської області. Площа 3152,7 га.

Парк розташований на ділянці долини річки Інгул на землях Новобузької міської ради, Кам'янської, Софіївської, Розанівської сільських рад у Новобузького району Миколаївської області, неподалік від міста Новий Буг (від якого їхати в напрямку до села Софіївка). Від парку до міста Миколаєва — 95 км, до Кривого Рогу — 80 км, до Кропивницького — 85 км. До складу парку без зміни категорії входять: гідрологічний заказник «Софіївське водосховище», ботанічний заказник «Пелагеївський».

Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

 У' тжп 'v ................... - !.. 1 ‘ЩЫСии,Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

ШыщжШ H 1 * Bit* WJrrK V- IIWFJP 3t, {.‘Ш'&. [Л J£> . * *,^p7. r ■; r t frfffitu 7 /.■ t Jtkj'.M-.ПяЖ 'jgß/ wr." ГЛ* ¿755*2 ■ ;3 fjr iff J',Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

 -~.¿i.' ■■^.j^.-. •< Ï .• tai W »♦ ..jb^^u ул» .iA'^ ^A-:>.‘. wut^' '^' > ',. • ш ¡A и: ^ Д *4: . '.. • •*•• j&KíBmЯ ...i' » /' • ’* : V ¡3j ¡w,Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

¿'rftv. ;wm r f" 3^' AM¡|,Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

 i. • LP» ’* hl “'i f ■_. *Ж“*л ,•,Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

Моя Україна,фэндомы,Миколаївщина,ландшафт,водопады,Дивовижна Україна,Україна Інкогніта,разная политота

Развернуть

фэндомы Спадок одежда Вышиванка український YouTube Київщина крим крым украшения історія України ...Моя Україна разная политота FILM.UA Group Миколаївщина Чернігівщина донеччина 

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.4

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580

Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)


Донецька обл. Костянтинівський район


Модель: Людмила Чиркова – актриса, телеведуча, працює з дубляжем кіно на українську мову. 

Кохточка - короткий жіночий плечовий одяг із рукавами, коміром-стійкою та асиметричною застібкою збоку на дрібні гудзики. Шили з крамних бавовняних та вовняних тканин, прикрашаючи різноманітними складками, зборами, мереживом тощо. Особливо модно було вдягати “парочку”: кохту і спідницю з однієї тканини.


Миколаївська обл. Веселинівський район


Модель: Олена Скрипка. Колекціонує традиційне вбрання селян кінця 19-го – початку 20-го століття, до того ж захоплюється відтворенням історичного одягу. 

Блузниця – спідниця з крамного матеріалу (кашеміру, кольорового сатину тощо), що зшивалась із 5-6 полотнищ, котрі закладалися у дрібні збори (ряси) і зверху вшивалися у пояс (пасок). Кількість та якість використаного матеріалу свідчила про добробут власниці спідниці. Найбільше цінувалися блузниці з щільних шовкових та вовняних тканин. 

Хустка – широко розповсюджений по всій території України квадратний платовий головний убір. Існує велика кількасть її локальних назв: хустиця, хустинча (Бойківщина), пінка, півка, завійка (Лемківщина), рубець (Покуття), ширинька, мацьок (Галичина), кирух (Західне Полісся).


Чернігівська обл. Городнянський район


Модель: Наталя Хоменко. Викладач кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Керівник Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається дослідженням українського жорстокого народного романсу, вивчає тему любові у фольклорі. 

Свита – довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна. Найдорожчими вважалися білі свити, найдешевшими чорні та брунатні. Колір та якість домотканого сукна залежали від віку та породи овець, найкраще сукно отримували з вовни ягнят. 

Окрім вишитих сорочок на Поліссі побутували і ткані сорочки, орнамент на яких майстриня створювала в процесі виготовлення полотна. Зазвичай їх оздоблювали геометричним та рослинно-геометризованим орнаментом.


Крим - Жіноче святкове вбрання кримської татарки. Кінець ХІХ – початок ХХ століття. 


Модель: Халісе Зінєдін – керівник кримськотатарської редакції іномовлення України. Ведуча мовно-культурного проекту «Еліфбе» та ведуча проекту на радіо «Время гостей». 

Традиційна кримськотатарська верхня сукня "çabuvlı anter" має символічні деталі. Кримські татарки боковими елементами "çabuv" (з кр. клин) візуально розширювали лінію стегон. Дівчата навмисно збільшували кут çabuv, бо поєднували факт широких стегон з дітонародженням. 

Сукня обов'язково доповнюється el kap (з кр. манжет), які пришивають як окремий елемент. El kap мають відворот, з зовнішньої сторони якого, золотими нитками вишитий традиційний рослинний орнамент. 

Yipişli quşaq – традиційний філігранний пояс, використовується у весільному обряді кримських татар. В кожній родині перед весіллям, наречений дарував дівчині yipişli quşaq з чистого срібла, чи золота. Перед обрядом вдома батько вдягав дівчині пояс, а після обряду, в домі чоловіка, його батько знімав пояс – це символізувало перехід дівчини до іншої родини. Пояс, разом з іншими традиційними прикрасами, вважався приватним майном дружини. Особливим центральним елементом прикраси є виноградні листи, вони символізують родючість, продовження роду.


Київська обл. Васильківський район


Модель: Ярина Сізик. Студентка кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Учасниця Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається культурно-просвітницькими проектами, зокрема «Дідова хатчина». 

«Засвітити волоссям» - давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалося тяжким гріхом. За народними уявленнями, простоволоса заміжня жінка накликала невдачі, неврожай, хвороби та пошесті. Протягом першого року подружнього життя молодиці не дозволялося навіть «світити очіпком», тобто ходити з непокритим хусткою очіпком. 

На Київщині носили довгі сорочки, вони були додільними або «до підточки». Додільна сорочка шилася з суцільного полотна, тоді як у сорочки «до підтички» верхня частина – стан, виготовлялася з тоншого домотканого полотна, а підточка – з грубшого. 

Старовинний корал, який у селі ще називали «добре намисто», був дуже дорогим. Кількість разків відігравала роль показника соціального становища власниці. У Середньому Подніпров'ї бідніші селянки в наряді мали по 3-4 разки, багаті – по 25 ("від шиї по самий пояс"). В народі вважалося, що дівчина, яка не має коралів, не може вийти заміж. Часто такі прикраси переходили у спадок, мати ділила своє намисто порівну між дочками. 

Коралове намисто в Україну привозили переважно з Італії та Франції, воно мало яскраво червоне, глухе червоно-рожеве або сірувато-рожеве забарвлення. Найбільше цінувалось намисто інтенсивного червоного забарвлення з гладеньких чистих, непоточених коралин. Вартість такого намиста в деяких місцевостях сягала ціни пари волів(!).

Развернуть
В этом разделе мы собираем самые смешные приколы (комиксы и картинки) по теме Миколаївщина (+2 картинки, рейтинг 14.4 - Миколаївщина)