Дякуємо українським захисникам, які щодня стримують агресора та захищають рідну землю. На їхніх плечах тримається наша державність та незалежність!
Перемоги нам! Слава Україні

Від щирого серця - дяка вам та шана, Truck Дрйвер та uaquantum!

Та яка там історія. Тисячі таких. Жили-були ми в Донецьку, працювали, відпочивали, нікого не чіпали. У 14, коли почалося - виходили з друзями на все проукраїнські мітинги. 13 березня - пощастило, вийшли з площі неушкодженими, а ось на останньому, в квітні - потрапили в заміс серйозно. Допомагали ЗСУ чим могли, і поки могли. У липні подзвонив знайомий з ментовськіх, сказав - рвіть кігті, за вами протягом двох днів прийдуть. Зібрали маленьку спортивну сумку, двох котів, гітару і пішли "на прорив". Слава Богу, проскочили. Ну, і з тих пір - звичайне життя переселенця: "Ми бродячие артисты, мы в дороге день за днем». Маріуполь - Дніпро - Черкаси - Краматорськ - Запоріжжя. Де робота є - туди і їдемо. Зараз намагаємося зачепитися в Запоріжжі назовсім, оскільки я з 17го - прив'язана до місцевого онкодиспансера, і знову кудись переїжджати - немає сил.
Такі справи. Я ж кажу - немає ніякої супер-сторі, все досить стандартно.

Дякую!

Зі святом! На все життя запам'ятала, як ми, вирвавшись в чотирнадцятому з Донецька, ридали від щастя в голос, побачивши перший український прапор...
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Блакитний — то любов, і жовтий — то любов!

Здоров'я вам та вашим близьким, терпіння, наснаги, надії, миру і добробуту!

Нехай всі наші воїни повернутися додому живими і неушкодженими, переселенці - знайдуть Свій дім, діти не хворіють і радують, батьки - живуть і процвітають, волонтери – нарешті зітхнуть спокійно, робота приносить тільки радість, задоволення і достаток. Щастя і добра всім!

А в чем проблема с фильмами? Обычно - украинская озвучка на голову выше. Если что-то не смогла посмотреть в кино - всегда жду, пока появится на Толоке.
Опять же - "Альф", "Друзья" на украинском - прекрасны.