ну ти ж не можеш знати всіх обставин переїзду. Ну от багато заробітчан є, але ж це не означає, що всі вони залишаться жити у країнах, де вони працювали... чи навіть хочуть залишитися у тих країнах. Також є варіант, коли заробітчанином є твій партнер і ти, підтримуючи його, їдеш із ним. + це прекрасний досвід проживання у новій для тебе культурі.
І взагалі - від того, що українську книгу ти писав за межами України, книга не буде менш українською, бо автор є українцем і пише українською про українські проблеми. Ти тільки згадай з усіляких там літератур в школі, як письменники любили писати за межами своїх країн. Якщо подумати логічно, от тільки просто при порівнянні з іншою культурою можна більш глибоко описати свою, і нема тих обставин, які тобі заважали у себе дома цю книгу написати - родичі, друзі, діти, усілякі побутові проблеми, жахливе місто, екологія, економіка, політика. Уявляю, наскільки це більш позитивний досвід писати, коли на тебе все це не тисне.
та наче вона деякий час в Україні перебувала, зараз наче теж тут. і що заважає тобі бути українцем на території іншої держави, особливо, якщо ти не змінював громадянство? Є ж канадські українці, українські німці
прекрасно тебе розумію. Я, коли кудись приїжджаю, бачу більше недоліків, ніж позитиву. Позитив нам намагаються також нав'язати і владні структури, замість того, щоб реально зайнятися містом. Але бачити негатив усюди - теж не вихід, бо тоді б нікому не хотілось би жити у місцях. У Києві не менші проблеми зі старовинною архітектурою, ніж деінде по Україні. І не факт, що якась реконструкція чи реставрація справді гарно вплине на будівлі, якщо за це беруться непрофесіонали. Треба боротися, треба збирати небайдужих людей і професійних людей. Тільки народ змінить щось, і народу теж потрібно змінюватись, теж естетично виховуватись.
І взагалі - від того, що українську книгу ти писав за межами України, книга не буде менш українською, бо автор є українцем і пише українською про українські проблеми. Ти тільки згадай з усіляких там літератур в школі, як письменники любили писати за межами своїх країн. Якщо подумати логічно, от тільки просто при порівнянні з іншою культурою можна більш глибоко описати свою, і нема тих обставин, які тобі заважали у себе дома цю книгу написати - родичі, друзі, діти, усілякі побутові проблеми, жахливе місто, екологія, економіка, політика. Уявляю, наскільки це більш позитивний досвід писати, коли на тебе все це не тисне.