ПОШЛАЯ МОЛЛИ - ПАКИ ПУСИ
»Запорожье Украина Лава на Лаву песочница Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Лава на Лаву
«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».
Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.
Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.
От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .
Новая Каховка Дивовижна Україна пусть всегда будет солнце Моя Україна разная политота
Нова Каховка
Усім привіт, сьогодні ви без усіляких вікіпедій, куди ще клікати треба, дізнаєтеся про одне гарне місто, не відриваючись від реактора з котиками. Отже - Нова Каховка, місто гідробудівельників та виноробів!Нова Каховка, скорочено міжна НК, але кожного, хто називатиме місто Каховкою, чекають пекельні муки, оскільки Каховка і Нова Каховка, це два абсолютно різних міста. Хоча вони і поруч, угу. Ще й село Мала Каховка між ними. І бонус - у містечку Таврійськ, який раніше був частиною НК, залишилась залізнична станція "Каховка" :3
Ну що ще сказати? Місто середнє, розташоване у Херсонській області, на березі Дніпра, населення трохи більше за 50000, основа економіки - ГЕС, електромеханічні заводи, виробництво кон’яків "Таврія", будівельні заводи, сільгосп та усіляка різна і нецікава більшості дрібнота. Коротше пошлю я такі бажаючих у вікіпедію за фактами (але поереджаю, що там мало, застаріло іпонуро), а зараз почнемо ж віртуальну екскурсію містом
А отак Дніпро інколи бушує
Ось не менш відомий ракурс, з якого її всі кому не ліньки фоткають. Уночі підсвічується, може і за рахунок власної енергії, а от місту тієї енергії перепадає маленький промінь для запуску головного рубільнику - світло з державної енергомережі. Радянські енергетики активно роздавали цим ляпаси здоровому глузду
І наостанок - табуретки. Це такі крани, які піднімають шандори для скиду води, але у нас їх кличуть табуретками. Ох ці народні призвіська...
Північно-Кримський канал я показувати не буду, а то у когось бомбане, почнуться політичні срачі, ну їх. Краще перейдемо до самого міста. І почнемо з мерії
Ця будівля з колонами і шпилем початково призначалася для якогось інституту, та згодом сюди переїхали депутати, які доси дбають про місце своєї роботи, на відміну від Палацу культури напроти, який спокійно згорів. Центральна площа в принципі має якусь відверто совкову назву, але її ніхто так не називає, просто головна площа і все тут. І життя тут таке ж - просто порожня площа і все
А це вищезгаданий Палац Культури. Доси на ремонті - у 2007му році на День міста полум’я поглинуло його і лише трохи не вистачило, щоб знищити цю прекрасну колись будівлю. Пічаліті
Типовий будинок Старого міста - район. з якого почалася Нова Каховка і який доси вабить свою атмосферою спокою і затишності. Дво-трьохповерхові будинки 50х з черепичними дахами, купа зелені, тихі вулиці - ідеальне місце, щоб відпочити від метушні
А будинки не прості, а з такими от орнаментами. Взагалі НК одне з трьох міст у світі, які від самого початку були збудовані по єдиному плану, інші два - Бразиліа та Санкт Петербург. І коли потрапляєш до Старого міста, цей порядок відразу відчувається
Перша школа у місті. А Довженко, це такий режисер був відомий і от полюбляв він до НК, яка тоді будувалася, приїджати, та навіть фільм зняв. Фільми його я не дивився, от такий я некультурний, та кажуть, на той час це шедеври були
Ось і пам’ятник тому самому Довженку від культурних людей
Альтанка у нашому парку. Просто альтанка, їх дві таких, в одній кафе непрацююче, а у цій нічого. Частина архітектурного ансамбля Палацу культури, от
Раз вже ми зайшли у парк, чом би не пройтися його алеями. Якоїсь набережної у нас фактично нема - тільки пристань та алея уздовж Дніпра. Натомість є найголовніше - природа, причому вважаючи на стан парку, майже вже дика:)
Перед вами один з платанів, які застали ще село Ключове, на місці якого і виросла НК. А Ключове назване так від ключів з чистою артезіанською водою, яка наше місто доси поїть сусідам на заздрість
Якщо пощастить, можна провести сонце, яке сідає за Дніпром, сидячи в одному з затишних куточків на берегу. А можна не сидіти. а купатися, благо пляжі є
А це проспект Дніпровський - офіційно головна вулиця міста, але по ньому не скажеш, тихий, як і все Старе місто, все суспільне-торгове-розважальне життя триває на інших вулицях
Кобзар, куди ж без нього
Ще трохи орнаментів Старого міста
А це Адмінбудівля Електромашу - заводу, який випускає різні електродвигуни та всіляку машинерію
По старовині походили, тепер ближче до активнішого життя. Перед вами площа перед кінотеатром, лавочки нажаль не підновляли, раніше яскравими були
От таку креативність проявило населення одного з гуртожитків разом з якимось магазином у ньому ж
Новобудови. Будують у нас може і не так активно, як у великих містах. але будують і житло це хазяїв знаходить, а значить місто росте потроху
От ця вулиця Першотравнева і є тією, яка виглядає як головна вулиця міста - торгові центри. кафе, магазини, офіси і бурхливе (принаймі як для середнього містечка) життя. І не звертайте уваги на відсутнью літеру на універмагу - він на ремонті:)
Навіщо я виклав сюди фотку дев’ятиповерхівок? Мабуть щоб показати, що наші дев’ятиповерхівки найдев’ятиповерхівістіші дев’ятиповерхівки у світі :3 Ну і щоб подивилися на піски, на яких стоїть місто і на сосни, лісами з яких ці піски засаджені, тому тут не пустеля, а... ммм... оаза посеред полів, якось так
Раз вже ми завітали до району Сокіл, то чом би й не видертися на 12поверхівку та не окинути поглядом міські околиці, з сосновими лісами і соєвим заводом на обрії
Перед вами символ Соколу - "дім без тата". Хто не в курсі - на стіні слова відомої у совку дитячої пісні, в яких пропущений рядок "пусть всегда будет папа". Дивлячись на нинішні реалії, цей скорочений куплет можна сприйняти як пророкуючий. А ще це найдовгий у місті будинок, такі "будинком-стіною" ще кличуть
А в іншому районі стоїть ще пара будинків з орнаментами на цегляних стінах. Ось цей, наприклад, збудований у 1980х і несе на стіні символ олімпіади-1980. За ним виглядає зображення голубу мира, який сере на глобус і є ще кілька з простим орнаментом з цеглі
У Новій Каховці полюбляють квіти, причому як садити, так і викопувати темними ночами. На щастя перших більше:)
А зрідка квіти ще й малюють, як на цьому перебудованому будинку
Кафешка у віддаленому районі
Щас спою(с)
Всім відомий їжачок
І небо, таке постійне і водночас, таке мінливе...
На цьому все. Всі фотки окрім першої, мої, зроблені в різний час. Звісно НК, це не Київ там якійсь чи Львів, та навіть тут можна знайти чудові краєвиди, а якщо вміти бачити красу у буденному і любити своє місто, яке моно є, то життя буде куди цікавішим. З вами був Червоний Вовк, сподіваюсь комусь та сподобалося:)
художница Україна мимими писочница Лена Гаврищук длинопост Українське мистецтво Моя Україна разная политота
Настал час для миленьких вещичек !!!
Есть на свете такие люди которые просто дарят радость и тепло . За просто так. Безвозмездно!
Киевлянка Лена Гаврищук рисует доброту. Её работы так пропитаны этим чувством что хочется взять и <strike>уе**ть этим</strike> подарить это миру.
Слава Украине !
Моя Україна разная политота
Да. | |
|
90 (46.9%) |
Немного. | |
|
33 (17.2%) |
Так себе. | |
|
11 (5.7%) |
Вообще нет , этого уёбищного снега. =(( | |
|
58 (30.2%) |
Сало с №востями фэндомы острый перец сальное эро Моя Україна разная политота
Сальное Эро, Украинская Эротика, Эротика патриотов.
При наличии "ватного эро", вполне закономерно задаться вопросом: Почему в Хунтантских разделах нет соответствующего раздела?Да | |
|
143 (44.0%) |
Нет | |
|
130 (40.0%) |
Сала Украине | |
|
52 (16.0%) |
фэндомы рада віче Моя Україна разная политота
Віче пам'яті полеглим
Нині полягло багато славного й відчайдушного козацтва, яке заблокували не тільки в політиці, а й на всьому реакторі. Невідомо, чи буде в нього бажання повертатися на реактор і робити нові профілі (та й ті час од часу блокують), тому з'явилася думка, чи не знайти альтернативу, де можна зібратись нашим товариством без додаткових обмежень.
Українського іміджборду-соцмережі, на кшталт 9gag, reddit, imgur, pi**bu чи реактора немає. На мою думку, найдоступнішим варіянтом є знов facebook. Справа не в тому, аби перекочувати туди, а лише дати альтернативу й гарну можливість для полеглих душ спілкуватися зі світом живих. За внутрішньою сутністю це було б "Товариство укрореакторців".
Якщо ви "за", можна обмовити реалізацію: воскресити Сало; поряд із Салом/паралельно/замість нього зробити загальну (закриту чи відкриту) спільноту, до якої (як вирішиться) дублюватимуться дописи з українських розділів реактору чи робитимуться якісь свої дописи. Також це може стати місцем для контенту, який викладають на головну реактору й вимушені робити російською мовою, а в перспективі хтозна, може, дозріємо до створення свого сайту.
Будь ласка, ваші думки та пропозиції.
Приєднаюся, час од часу робитиму дописи | |
|
11 (13.3%) |
Приєднаюся, буду лише читати | |
|
33 (39.8%) |
Не приєднаюся, бо не цікаво/не сиджу в соцмережах | |
|
39 (47.0%) |