Дар'я трохи помиляється. За весь час, що я пам'ятаю, в мене було 2 побачення. З них, одне - доволi вдале.

Як це образу цілуватись? Я наприклад доволі старомодний. Спершу треба три роки дивитись на неі та сумно зітхати. Потім наче випадково торкнутись руки. На шостий рік можна вперше заговорити до неі. Перше побачення. Друге побачення... Двадцяте побачення. На двадцятому побаченні треба підготуватись - покласти гілляку на дорозі біля іі дому. Вона перечипляється, треба іі підхопити. Ваші обличчя щк ніколи небули так близько. І ось він - перший поцілунок.

"Будьмо, будьмо, будьмо"

Пiсля першого разу, коли я, прагнучи допомогти йому позбутися цих рекламок мав дурiсть взяти одну, зарiкся мати з ними справу, бо хай би їм всратися: я беру цю кляту рекламку з метою вiдiйти на декiлька кварталiв та викинути її, а вiн тримає та не вiдпускає.

Або навпаки - сприятиме торканню обличчя тими, хто не вмiє цими самими масками користуватися (наприклад, частенько бачу, як маски поправляють, мацаючись при цьому)

Якщо не помиляюсь, Многогрiшний - то з "Тигроловiв" Багряного. А це, iмхо, дiйсно цiкава книга. Та написана так, що читати також цiкаво.