український YouTube фэндомы Хащі село Холодный Яр громадське телебачення історія України Моя Україна разная политота
Холодний Яр
Колиска українського визвольного руху з часів Гайдамаччини, чи навіть Хмельниччини, і аж до Перших визвольних змагань 1917-1922 років, Батьківщина українських гетьманів та отаманів. Землі, історія яких, буквально просочена ключовими подіями становлення української державності. Територія, яку сотні років населяли люди, здавалося б, незламного духу. Чому населяли? Тому що сьогоднішнє населення холодноярських сіл 50-200 чол. і лише в найбільших дотягує до 800-1000. Чому здавалося б? Тому, що переважна більшість тих, що залишились - абсолютна протилежність своїх славних предків, за невеликим виключенням, звичайно, куди ж без диваків, інтузіастів, філантропів, добровольців, волонтерів, на таких часто тримається країна, і Холодний Яр не виключення, але їх одиниці.Ляля Лісовська нещодавно приїхала до України і придбала кілька будиночків у селі. Про мальовничу Головківку і її героїчних повстанців писав у своєму знаменитому романі «Холодний Яр» її дідусь Юрій Горліс-Горський. Ляля вирішила повернутися сюди, щоб відкрити в Холодному Яру мистецький центр для молоді, проводити в селі виставки, майстер-класи і тематичні табори.
фэндомы український YouTube Ted-ed Перевод деревья познавательно благоустройство экология Моя Україна разная политота
Що трапиться, якщо зрізати всі міські дерева
фэндомы колобок Українське мистецтво триллер сказка анимация короткометражка Моя Україна разная политота
Колобок (1990)
Всім відома казка про колобка представлена в цьому мультфільмі абсолютно по-новому. На цей раз колобок не є жертвою, а сам поїдає зустрічаються на його шляху тварин. Не рекомендується для перегляду маленьким дітям.
Рік: 1990.
Режисер: В. Конопльов.
Автори сценарію: О. Бубнов, В. Конопльов.
Художник-постановник: В. Конопльов.
Кінооператори: С. Нові, А. Гаврилов.
Звукооператор: І. Мойжес.
Художники-аніматори: К. Баранов, О. Бубнов, В. Тюряєв, В. Конопльов.
Асистент режисера: А. Криворотенко.
Асистенти кінооператора: В. Гробарь, І. Шевчук.
Асистенти художника: О. Зуєва, Л. Кирич.
Монтаж: Л. Мокроусова.
Редактор: С. Куценко.
Директор знімальної групи: С. Лещенко.
фэндомы озеро Дивовижна Україна Природа розовый Моя Україна разная политота
Лемурійське озеро
продолжение поста http://joy.reactor.cc/post/4249612
В туристических справочниках его называют Лемурийским озером и “украинским Мертвым морем”. Местные жители говорят проще — Яма. Уникальный водоем расположен у берега Азовского моря, в восточной части залива Сиваш.фэндомы історія України выставка США Чикаго Моя Україна разная политота
Український павільйон на Всесвітній виставці в Чикаго, 1933
На площі, що зайняла 427 акрів землі вздовж озера Мічіган, розмістились павільйони різних країн. І посеред них— павільйон «Україна».
Попри протести СРСР, Україна, якої тоді не було на карті як окремої держави світу, отримала свій павільйон. Кошти зібрали спільнокоштом, висилали українці з цілого світу. Павільйон відвідали 1 800 000 людей.
Павільйон “Україна”, який яскраво вирізнявся серед інших павільйонів - був єдиний, який не спонсорував уряд (адже України не існувало). До слова, сусіди українців - поляки - тоді не змогли організувати свій павільйон через економічну кризу.
Для української діаспори цей період був ще важчим - крім Великої депресії, в Україні лютував Голодомор і діаспора намагалася всіма засобами допомогти своїм співвітчизникам.
Йшлося про шалену на той час суму – понад 20 тисяч доларів лише на будівництво, і це під час Великої Депресії, коли зарплатня людей не перевищувала кількадесят центів!
Для збору коштів українська громада Чикаґо поширила світом таке оголошення:
“Українці! Америки, Канади, Бразилії та інших заморських країв! Трапляється велика історична нагода помочи нашим братам в ріднім краю! Усі цивілізації світу проявляють себе. Український нарід мусить показати свою національну життєздатність. Це він може осягнути тоді, коли візьме участь у Всесвітній виставці. Ми хоть без власної держави, але американці трактують нас як державницький народ. Це був би непростимий національний гріх перед Рідним Краєм і перед нашим грядущим поколінням, якби ми не долучилися до цієї події".
Люди висилали, хто скільки міг по долару і кільканадцять центів, але гроші зібрали.
Наперекір обставинам, в тому числі і протестам Москви, українці Чикаго зробили все можливе і неможливе, щоб використати виставку для представлення України та щоб нагадати цілому світові про існування українського народу, його історію та культуру.
Всесвітня виставка була чудовою нагодою для цього - український павільйон відвідали 1 800 000 людей. Вхід коштував п’ятдесят центів, але у вишиванці можна було зайти безкоштовно.
«Замало показати шаровари і малюнки на зразок "Козак коня напував". Зі всього світу приїдуть люди мистецтва, і для них павільйон мусить щось дати,» – каже редактор діаспорного часопису "Свобода" Лука Мишуга.
У павільйоні були зали, присвячені українській історії та культурі, відбувалися концерти, вечорниці, із неймовірним успіхом там виступили національний хор і танцювальні колективи. Також можна було відвідати персональну виставку скульптора Олександра Архипенка. Автора ідеї рухомих білбордів.
Під час Всесвітньої виставки в Чикаго також відбувся світовий конкурс краси накшталт сучасного конкурсу “Міс світу”, а перемогла на ньому українка – Марія Любас.
Крім того Мерією міста Чикаго було проголошено Український тиждень (з 14 по 20 серпня), а 19 серпня – Український день.Історію про цей - без перебільшення - подвиг закордонних українці варто пам’ятати і поширювати. Особливо в наші часи.
Джерело: https://duhovnyfront.com.ua/2020/01/08/na-vystavtsi-stolittia-prohresu-v-chykaho-u-1933-rotsi-buv-pavilion-ukrainy-ne-ursr/