Закарпаття. Рахівський р-н

Ukraїner про голодомор 1932-1933 років

Голодомор — це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави.
Тоді з України вивезли весь урожай і худобу, не залишивши людям нічого. Ні крихти хліба. За даними Інституту національної пам’яті від штучного голоду померло від 4 з половиною до 7 мільйонів осіб. Тобто, у пік смертності у червні 1933 року в Україні помирали щодоби – 34 170 осіб, тобто щогодини – 1 420 осіб, щохвилини – 24 особи. Кожні 5 секунд — 2 людини. Щоб вижити, українці їли усе: жолуді, шишки, листя, кору і траву.

Упродовж кількох останніх місяців команда Ukraїner та Національного Музею Голодомору-геноциду досліджувала різні регіони України в пошуках свідків геноциду українського народу. Їх залишились одиниці, у 1932–1933 роках їм було по 6-12 років, але спогади тих часів закарбувались у їхній пам'яті на все життя. Бо такі події не забуваються. У роки тоталітаризму більшість свідків, що пережили Голодомор, змушені були мовчати про свій досвід. Ukraїner вирішили зібрати їхні свідчення з усієї України і таким чином зберегти. Пам'ятаймо.

Віталій Кличко презентував книжку своїх смішних цитат "Хто не чув, той побачить!".

Кошти від її продажу підуть на благодійність.

Презентація видання відбулася у музеї Klitschko Expo ("Кличко Експо").

"Нарешті сталося те, що я давно обіцяв: я таки видав самоіронічну книжку зі своїми відомими цитатами. Вона яскрава, весела, позитивна. Скажу відверто, як людина, яка вміє посміятися, пожартувати над собою, яка вміє не ображатися на жарти на свою адресу, насправді на жарти на свою адресу, я не маю на увазі так звані жарти "95 кварталу". Ми видали цю книжку в такому цікавому форматі, смішному, маленькому, зручному, і до неї увійшли 14 найвідоміших моїх цитат, з ілюстраціями, разом з обкладинкою, це вже 16″, – розповів Кличко.

Сам же Кличко не планує спинятися і має намір видати ще не одну книгу своїх мемів.

За словами мера Києва, великий відсоток українців за минулий рік не прочитали жодної книги, тож він пожартував, що його книгу можна встигнути прочитати кілька разів ще до Нового року.

На одній із станцій мюнхенського метро розвісили плакати, в яких розповідається про Голодомор в Україні 1932-1933 років.

Таким чином українці, що мешкають в Німеччині, вирішили вшанувати пам'ять жертв Голодомору. Демонстрація про Голодомор в мюнхенському метро буде доступна з 24 листопада по 3 грудня. За словами організаторки акції Наталії Ткачук, у такий спосіб вони прагнуть привернути увагу жителів і гостей Мюнхена до трагедії Голодомору.

біля озера Синевир

Герб від УкрПошти

Реставрація дверей у Львові

Цьогоріч місто Львів планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці. 

У центрі Львова відновили одну з найвищих брам середмістя - на вулиці Театральній, 3. Висота дубової конструкції майже 4 метри.

Ця дубова брама зроблена орієнтовно у 30-х роках ХХ ст. З того часу було втрачено елементи решіток, які були прикрашені рідкісним та специфічним сплавом нейзильбером – це спеціальна речовина з міді, нікелю і цинку. Окрім того, встановлена нову клямку, максимально схожу до автентичної.

До і Після

Ця нова брама стала справжньою сенсацією, адже тепер вона прикрашатиме вхід у нещодавно відновлену медіатеку «Під Високим Замком», що на вулиці Богдана Хмельницького, 175.  Історичні дубові двері за підтримки ЛКП «Бюро спадщини» фахівці виготовляли упродовж двох місяців. 

Упродовж двох років на замовлення Львівської міської ради проводили реставрацію фасаду будівлі, також мешканці будинку подали заявку на участь у програмі співфінансування відновлення брами. 

«Раніше тут стояла простенька радянська брама, яка була дуже знищена, ми вирішили відновити браму, яка була тут первинно. До слова, її креслення розробили ті ж архітектори, які відповідали за проєкт реставраціїї фасаду будівлі та оновлення простору бібліотеки», – розповів реставратор Ростислав Малецький. 

Нагадаємо, що нещодавно медіатека «Під Високим Замком» зазнала суттєвих змін і відкрила свої двері для відвідувачів. Проект реставрації гозробила архітекторна фірма «Рутенія», за яким історичну будівлю відреставрували, а сам простір оновили та осучаснили врахувавши усі побажання бібліотекарів та цільових аудиторій. 

До

Після

На мапі відновленої спадщини Львова з’явилася ще одна відреставрована брама, цього разу на вулиці Івана Котляревського, 13. Раніше вона була замальована чорною фарбою, а її красиве засклення забите фанерою. Фахівці відновлювали історичну браму близько трьох місяців. 

«Сама конструкція брами була викривлена, під нашаруванням старої фарби приховувалося багато заржавілих елементів та деформацій, а нижня її частина та пороги були просто знищені. Це все нам довелося відновлювати», – розповів реставратор Юрій Миколаїшин.

Окрім цього, фахівці встановили нову клямку, відновили роботу автентичних завіс і встановили відреставрований австрійський замок, який хоч і не рідний, але відповідає по віку цій брамі. 

До

Після

Ще одна відреставрована брама з’явилася на мапі відновленої спадщини Львова: цього разу в будинку на вулиці Володимира Короленка, 17. Раніше вона була деформована, зафарбована непримітною фарбою, а безліч декоративних елементів були втрачені. 

«Ми старалися повернули первісний вигляд цій дубовій брамі, адже за тривалий час служіння мешканцям вона збереглася не в найкращому стані. Її конструкція ледь трималася, не вистачало дерев’яних елементів. На поверхні залишилось безліч пошкоджень та слідів від врізання замків, а красиве ручне різьблення з рослинними мотивами було затерте. Ми це все виправили», – розповів реставратор Павло Войтович.

Також фахівці відновили засклення брами, ковані решітки та встановили нову клямку, яка відповідає стилістиці схожих брам.

Реставрація брами коштувала близько 65 тис. грн., з яких 70% оплатило місто в рамках програми співфінансування. Решту витрат взяли на себе мешканці будинку.