Львів Украина страны готично архитектура реставрация неоготика ...Моя Україна фэндомы 

У центрі Львова відреставрували неоготичну кам’яницю 1876 року

У Львові триває реставраційний сезон. Як повідомили в управлінні охорони історичного середовища ЛМР, за кошти міського бюджету проведено реставрацію фасаду пам’ятки архітектури місцевого значення — будинку на вул. Стефаника, 11.

«Будинок № 11 на вул. Стефаника у м. Львові споруджений у 1873−1876 рр. за проектом архітектора Адольфа Куна для княгині Ядвіґи з Замойських, дружини Леона Сапіги, маршалка Галицького крайового сейму.

Моя Україна,фэндомы,Львів,Украина,страны,готично,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,реставрация,неоготика

Це перша у Львові чиншова кам’яниця у стилі неоготики, а також найбільший багатоквартирний житловий будинок міста довоєнного часу.

У понеділок, 19 жовтня, тут відкрили Львівський муніципальний мистецький центр. Сучасний культурний простір об’єднає галерею із виставковою площею 100 квадратних метрів, лекторій, медіатеку та кав’ярню.

Моя Україна,фэндомы,Львів,Украина,страны,готично,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,реставрация,неоготика

Моя Україна,фэндомы,Львів,Украина,страны,готично,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,реставрация,неоготика

Джерело: http://lviv1256.com/news/u-tsentri-lvova-vidrestavruvaly-neohotychnu-kam-ianytsiu-1876-roku/?fbclid=IwAR0FdZFmrRMZXBZUYw_N4DIDoY5AH4jxXgWxZqX2wPDIWetJDJGIU8Vp3YY#prettyPhoto

Історія будівлі і до реставрації: https://galnet.fm/yak-u-lvovi-restavruyut-najstarishu-zberezhenu-neogotychnu-kam-yanytsyu-foto/

Развернуть

Спадок одежда Вышиванка український YouTube крим крым донеччина Чернігівщина украшения історія України ...Моя Україна фэндомы FILM.UA Group Миколаївщина Київщина 

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.4

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580

Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)


Донецька обл. Костянтинівський район


Модель: Людмила Чиркова – актриса, телеведуча, працює з дубляжем кіно на українську мову. 

Кохточка - короткий жіночий плечовий одяг із рукавами, коміром-стійкою та асиметричною застібкою збоку на дрібні гудзики. Шили з крамних бавовняних та вовняних тканин, прикрашаючи різноманітними складками, зборами, мереживом тощо. Особливо модно було вдягати “парочку”: кохту і спідницю з однієї тканини.


Миколаївська обл. Веселинівський район


Модель: Олена Скрипка. Колекціонує традиційне вбрання селян кінця 19-го – початку 20-го століття, до того ж захоплюється відтворенням історичного одягу. 

Блузниця – спідниця з крамного матеріалу (кашеміру, кольорового сатину тощо), що зшивалась із 5-6 полотнищ, котрі закладалися у дрібні збори (ряси) і зверху вшивалися у пояс (пасок). Кількість та якість використаного матеріалу свідчила про добробут власниці спідниці. Найбільше цінувалися блузниці з щільних шовкових та вовняних тканин. 

Хустка – широко розповсюджений по всій території України квадратний платовий головний убір. Існує велика кількасть її локальних назв: хустиця, хустинча (Бойківщина), пінка, півка, завійка (Лемківщина), рубець (Покуття), ширинька, мацьок (Галичина), кирух (Західне Полісся).


Чернігівська обл. Городнянський район


Модель: Наталя Хоменко. Викладач кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Керівник Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається дослідженням українського жорстокого народного романсу, вивчає тему любові у фольклорі. 

Свита – довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна. Найдорожчими вважалися білі свити, найдешевшими чорні та брунатні. Колір та якість домотканого сукна залежали від віку та породи овець, найкраще сукно отримували з вовни ягнят. 

Окрім вишитих сорочок на Поліссі побутували і ткані сорочки, орнамент на яких майстриня створювала в процесі виготовлення полотна. Зазвичай їх оздоблювали геометричним та рослинно-геометризованим орнаментом.


Крим - Жіноче святкове вбрання кримської татарки. Кінець ХІХ – початок ХХ століття. 


Модель: Халісе Зінєдін – керівник кримськотатарської редакції іномовлення України. Ведуча мовно-культурного проекту «Еліфбе» та ведуча проекту на радіо «Время гостей». 

Традиційна кримськотатарська верхня сукня "çabuvlı anter" має символічні деталі. Кримські татарки боковими елементами "çabuv" (з кр. клин) візуально розширювали лінію стегон. Дівчата навмисно збільшували кут çabuv, бо поєднували факт широких стегон з дітонародженням. 

Сукня обов'язково доповнюється el kap (з кр. манжет), які пришивають як окремий елемент. El kap мають відворот, з зовнішньої сторони якого, золотими нитками вишитий традиційний рослинний орнамент. 

Yipişli quşaq – традиційний філігранний пояс, використовується у весільному обряді кримських татар. В кожній родині перед весіллям, наречений дарував дівчині yipişli quşaq з чистого срібла, чи золота. Перед обрядом вдома батько вдягав дівчині пояс, а після обряду, в домі чоловіка, його батько знімав пояс – це символізувало перехід дівчини до іншої родини. Пояс, разом з іншими традиційними прикрасами, вважався приватним майном дружини. Особливим центральним елементом прикраси є виноградні листи, вони символізують родючість, продовження роду.


Київська обл. Васильківський район


Модель: Ярина Сізик. Студентка кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Учасниця Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Займається культурно-просвітницькими проектами, зокрема «Дідова хатчина». 

«Засвітити волоссям» - давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалося тяжким гріхом. За народними уявленнями, простоволоса заміжня жінка накликала невдачі, неврожай, хвороби та пошесті. Протягом першого року подружнього життя молодиці не дозволялося навіть «світити очіпком», тобто ходити з непокритим хусткою очіпком. 

На Київщині носили довгі сорочки, вони були додільними або «до підточки». Додільна сорочка шилася з суцільного полотна, тоді як у сорочки «до підтички» верхня частина – стан, виготовлялася з тоншого домотканого полотна, а підточка – з грубшого. 

Старовинний корал, який у селі ще називали «добре намисто», був дуже дорогим. Кількість разків відігравала роль показника соціального становища власниці. У Середньому Подніпров'ї бідніші селянки в наряді мали по 3-4 разки, багаті – по 25 ("від шиї по самий пояс"). В народі вважалося, що дівчина, яка не має коралів, не може вийти заміж. Часто такі прикраси переходили у спадок, мати ділила своє намисто порівну між дочками. 

Коралове намисто в Україну привозили переважно з Італії та Франції, воно мало яскраво червоне, глухе червоно-рожеве або сірувато-рожеве забарвлення. Найбільше цінувалось намисто інтенсивного червоного забарвлення з гладеньких чистих, непоточених коралин. Вартість такого намиста в деяких місцевостях сягала ціни пари волів(!).

Развернуть

Тінь Сонця Музыкальные Исполнители Знаменитости Пісні України Василь Стус поэзия ...Моя Україна фэндомы 

У цьому полі, синьому, як льон

Музика - Сергій Василюк, слова - Василь Стус
У цьому полі, синьому, як льон, 
Де тільки ти і ні душі навколо, 
Уздрів і скляк: блукало в тому полі 
Сто тіней. В полі, синьому, як льон. 
А в цьому полі, синьому, як льон, 
Судилося тобі самому бути, 
Аби спізнати долі, як покути, 
У цьому полі, синьому, як льон. 
Сто чорних тіней довжаться, ростуть 
і вже, як ліс соснової малечі, 
Устріч рушають. Вдатися до втечі? 
Стежину власну, ніби дріт, згорнуть? 
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні — 
Стояти. Тільки тут. У цьому полі, 
Що наче льон. I власної неволі 
Спізнати тут, на рідній чужині. 
У цьому полі, синьому, як льон, 
Супроти тебе — сто тебе супроти 
І кожен супротивник — у скорботі, 
І кожен супротивник, заборон 
Не знаючи, вергатиме прокльон, 
Твоєю самотою обгорілий. 
Здичавів дух і не пізнає тіла 
У цьому полі, синьому, як льон.
Развернуть

Комікси українською паукан Хеллоуин праздник Боб Марли Музыкальные Исполнители Знаменитости #Комікси українською ...Моя Україна фэндомы 

я - Боб МарлН,Комікси українською,паукан,Хеллоуин,Halloween -приколы на хеллоуин - прикольные костюмы, тыквы, шутки и юмор про хелоуин,праздник,Боб Марли,Bob Marley,Музыкальные Исполнители,Знаменитости,Моя Україна,фэндомы,Комікси українською
Развернуть

каменный век бой подушками Комікси українською brevity #Комікси українською ...Моя Україна фэндомы 

Правило Кам'яно! доби №165. Подушковий бш - це не найвдал!ша забава для дозвшля,Моя Україна,фэндомы,каменный век,бой подушками,Комікси українською,brevity,Комікси українською
Развернуть

Дивовижна Україна горы Карпаты Закарпаття Україна страны ...Моя Україна фэндомы 

Говерла, Закарпатська область

Фото: @stas_i_s
Моя Україна,фэндомы,Дивовижна Україна,горы,Карпаты,Закарпаття,Україна,страны
Развернуть

Пісні України Los Colorados Музыкальные Исполнители Знаменитости ...Моя Україна фэндомы 

нове прочитання народної пісні "В саду гуляла"

нове прочитання народної пісні "В саду гуляла"



Развернуть

Нобелевская премия український YouTube победители Українська мова экономика мир литература химия физика медицина ...Моя Україна фэндомы наука Довколаботаніка 

Нобелівський тиждень

Олексій Коваленко розказує про всі отримані цього року Нобелівські премії








Развернуть

Природа київ Украина страны Осокорки Осень ...Моя Україна фэндомы 

екопарк Осокорки

Фото: Stas Muhin
 mm тщ «Кадя* .w*. 'Ш. т ш О* А» «¡V V/ и-- V ; •' ■•■ i?AâbV*|.- Т/‘Ну:^;)ж V' <&£ 1 ' • у ;. - ^ у ш +\Í в жШШ*',Моя Україна,фэндомы,Природа,красивые фото природы: моря, озера, леса,київ,Украина,страны,Осокорки,Осень
Развернуть

одежда вишиванка Вышиванка Спадок украшения девушки ...Моя Україна фэндомы 

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.3

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580


Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)


Херсонська обл. Великолепетинський район

Модель: Вероніка Давиденко – журналіст телеканалу ICTV, захоплюється народною культурою та усіляко підтримує її. Хобі – театр, література та яскраві люди. 

Колюче намисто - один з різновидів традиційного намиста. Намисто виготовлялося з тонких коралів, нарізаних у формі трубочок, або продовгуватих циліндриків. Кінці кількох разків намиста кріпили разом та оздоблювали одною - трьома кольоровими стрічками, що зав’язувалися на шиї та звисали по спині.


Львівська обл. Яворівський район


Модель: Ірина Дрогомирецька – захоплюється українським традиційним вбранням, зокрема вишитими сорочками. Героїня сама вчиться вишивати, освоює різноманітні техніки. До того ж, у вільний від навчання час, працює в родинній майстерні вишиття. 

Бавниця – невисокий обруч з полотна, оздоблений тканням , або вишивкою червоним та жовтогарячим кольором. Поверх неї надягали білу полотняну хустку, вишиту на одному з кінців квітчастим узором (китиця або гільце). Над чолом хустку закладалали спецільною складою -”ріжок” або “дзьобик”. Вдови чи старші жінки носили бавниці з перевагою синього кольору. 

Шорц – локальна назва святкової спідниці, що побутувала на Львівщині. Ткали її у повздовжні різнокольорові смуги льняними, бавовняними та вовняними нитками по білому тлі, та закладали у дібні складки - збиранки.


Дніпропетровська обл. Дніпровський район


Модель: Ольга Троян – засновниця прикрасної майстерні «MAKOVIYA». Займається дослідженням та відтворенням традиційних українських прикрас та святкових жіночих головних уборів. 

Очіпок - стародавній головний убір заміжніх жінок, під який ховали волосся. Шився з парчі, оксамиту, шовку та інших дорогих крамних тканин у формі шапочки з твердою основою з полотна проклеєного тістом. Щоб заховати волося під очіпок, його намотували на спеціальний обруч – кибалку, або ж заплітали в коси та викладали зверху «в коронку». 

“Крамну” юпку шили з купованої мануфактурної тканини – черкасину, китайки, а найчастіше – набійки. На Дніпропетровщині ій притаманний характерний квадратний виріз горловини, який оздоблювали вистрочками, зборками, смужками тканини. Подекуди юпки утеплювали – між тканиною та підкладкою прокладали шар вати, фіксуючи його ручним, а пізніше машинним вистьобуванням. 

Дрібні речі зберігали в невеликій накладній кишені. Для зручності її кріпили до пояса з шільного крамного матеріалу та прикрашали машинним вистрочуванням різнокольоровими бавовняними нитками.


Луганська обл. Кремінський район


Модель: Сусанна Карпенко – співачка, співкерівниця фольклорного гурту «Божичі» та «Школи традиційного народного танцю». 

Завіска - локальна назва фартуха на Луганщині. Святкові завіски шили з білого полотна, оздоблювали вишивкою та мереживом, на відміну від буденних, що були виготовлені з дешевих фабричних тканин іноді зі скромною обшивкою з тасьми. 

Сережки – один із найдавніших видів жіночих вушних прикрас. В Україні подекуди дівчаткам проколювали вуха в дворічному віці. Діти носили мідні, а дівчата та жінки - срібні, позолочені, зрідка золоті сережки. Іноді їх виготовляли з монет, що скріплювались між собою, або доповнювались металевими квітковими розетками.


Чернівецька обл. Заставнівський район


Модель: Діана Гоменюк. Героїня ролику захоплюється українською традиційною культурою, зокрема старовинними жіночими прикрасами, має власну невеличку колекцію.

«Нашийна прикраса – салба, поширена виключно на Буковині, складається з нашитих рядами срібних монет, які кріпляться на текстильну основу. Жінки та дівчата виготовляли такі прикраси в домашніх умовах. В деяких салбах можна нарахувати аж 120 монет!

Мінтян – своєрідна хутряна довга безрукавка, оздоблена тхорячим хутром, яскравою аплікацією із сап’яну, та вишивкою. 

«Засвітити волоссям» - давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалось тяжким гріхом. Буковинки покривали голову нафрамою – домотканою, тонкою, візерунчастою тканиною, що мала довжину до 3 метрів.» - Марічка Квітка, консультант проекту СПАДОК. 


Развернуть