Моя Україна

Живий голос Максима Рильського, 1957 рік

На мовлення Максима Тадейовича справили вплив говірки Київщини: чується трохи м'яке "л", "любоу", "кроу", "міні", твердуваті приголосні перед "і". Інакше кажучи, за винятком "шо", вимова цілком відповідає літературній нормі.

Пісні

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях – і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

В піснях дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

Люблю пісні мойого краю,

Та не спинюсь на тім лишень.

З любов’ю вухо привертаю

До братніх на землі пісень.

Немає людності такої,

Громади жодної нема,

Яка б із давнини глухої

Ішла по всесвіту німа.

Багато голосів на світі,

Як барв на поверхні земній,

Та всі вони в єдине злиті

У мрії людства віковій.

Це — рук стискання працьовите,

Це — серць братання у бою.

Жагу пісень, в труді омитих,

Люби як брат сестру свою.

У кожній мові, в кожнім слові

Краси майбутнього шукай,

Де в неохмареній любові

Розквітне світу небокрай.

1951

Міжнародна організація InterNations, яка допомагає мігрантам знайти земляків та друзів на новому місці проживання, оприлюднила рейтинг найбільш дружніх держав. Усього до рейтингу ввійшли 67 країн світу. Автори дослідження також презентували карту, в створенні якої допомогли 14 000 опитаних учасників.

Десятку лідерів очолили Тайвань, Уганда, Коста-Ріка, Мексика, Колумбія, Оман, Філіппіни, Нова Зеландія, В’єтнам та Португалія. Гірші показники мають Чехія (65 місце), Саудівська Аравія (66) та Кувейт (67).

Українські національні напої за старими народними рецептами.

Ягоданка 

Достеменно невідомо, коли з’явився цей напій, що прекрасно втамовує спрагу. Просто хтось колись вирішив залити ягоди-падалицю (а пізніше – і свіжі) водою, а після цього додати цукор і дріжджі. В результаті вийшов схожий на квас, добре тонізуючий і освіжаючий напій. 

Як приготувати: 1 кілограм будь-яких ягід (можна навіть яблука, груші, абрикоси тощо) попередньо перебрати і викласти у великий емальований або скляний посуд і залити 1 літром кип’яченої холодної води, а потім додати дріжджі (приблизно 15 грамів). Для прискорення процесу бродіння посуд з вмістом краще всього поставити в місце, де підтримується постійне тепло. Далі потрібно залишити на 4–5 днів, після розлити по пляшках, закупорити і зберігати в прохолоді. 

Коли пити: оптимально подавати до обіду як аперитив. 

Варенуха 

Цей напій став відомий на лівому березі України ще в 16 столітті. Основний склад: міцний алкоголь (горілка або самогон), фрукти і прянощі. 

Як приготувати: рецептів приготування варенухи існує безліч, тому пропорційну кількість інгредієнтів назвати складно. Беруться будь-які сушені фрукти, їх кладуть у глиняний посуд і доверху заливають горілкою. Не завадить ложка меду, стручок гострого перцю, кориця, гвоздика, імбир, але всього потроху. Зверху як кришка кладеться кірка житнього хліба, краї замазуються тістом для додання герметичності. Лишається поставити все це в духовку на слабкий вогонь і засікти час – 10–12 годин. Після витягнути і процідити через марлю отриманий напій. Пити можна як гарячим, так і холодним. 

Коли пити: на свята і за великим бажанням. 

Спотикач 

Ця настоянка готується довго, але винагороджує за терпіння своїм чудовим смаком. Спотикач – це приготовлена на прянощах і горілці настоянка. З’явившись у 18 столітті, напій постійно удосконалювався і в 19 столітті досяг своїх найкращих смакових якостей. 

Як приготувати: столова ложка ваніліну і тертого мускатного горіха змішується з половиною чайної ложки кориці, заливається літром горілки і настоюється два тижні. Після цього суміш проціджують, в отриману рідину всипають дві склянки цукру. Потім усе це ставиться на вогонь. Напій потрібно постійно помішувати, і як тільки він почне закипати – виключити, після чого накрити кришкою і дати охолонути. 

Коли пити: під час вечері і в дружній компанії. 

Узвар 

Цей прохолодний напій – не що інше, як компот із сухофруктів, але різниця полягає в тому, що в узвар часто додають ще й мед, також його можна не варити, а настоювати. Узвар – неодмінний напій на Різдво та інші великі церковні свята вже більше двох століть. 

Як приготувати: промиті сухофрукти заливаються водою, додається цукор або мед, і посудину ставлять на вогонь. Доводиться до кипіння і через пару хвилин знімається з вогню. Дати охолонути, налити в глечик і подати охолодженим. 

Коли пити: на Різдво, у літню спеку і за бажанням. 

Кисіль 

Існує кілька різновидів цього стародавнього напою. В основному киселі відрізняються своєю консистенцією: від густого желе до напою. Кисіль хороший тим, що його можна приготувати майже з чого завгодно: фрукти, ягоди, ревінь або молоко. 

Як приготувати: можна взяти, наприклад, чорницю і збити в блендері до однорідної маси. Отримане пюре вилити в киплячу воду і додати цілі ягоди. Туди ж всипати цукор і довести до кипіння. Далі додати крохмаль, розведений невеликою кількістю води, суміш знову довести до кипіння і відразу зняти з вогню. Пити охолодженим. 

Коли пити: оптимально – як третю страву після обіду, але можна і після вечері. 

Сирівець 

Відомий ще з часів Київської Русі. В 966 році князь Володимир розпорядився відсвяткувати перемогу над печенігами вживанням цього напою. Пізніше сирівець стали використовувати як заправку до окрошки і зеленого борщу. По суті, це хлібний квас, але без додавання цукру. 

Як приготувати: у велику посудину (або дубову бочку) кладеться черствий житній хліб, всипається 4 склянки житнього борошна. Усе це заливається окропом. Посудину накривають кришкою і залишають на добу. Тим часом в окремому посуді дві склянки борошна змішують з водою, додають дріжджі і залишають також на добу. Потім ця опара додається в основну посудину-бочку, вимішується, доверху доливається вода. Зберігається бочка в прохолодному місці, через 3–4 дні сирівець готовий. По мірі вибирання продукту в бочку можна доливати воду. 

Коли пити: у спеку і додавати в окрошку. 

Сита 

Сита (з наголосом на а) – це розведений водою мед, іноді відвар меду на воді. Мабуть, найдревніший солодкий напій: ще в кам’яному віці люди вживали мед диких бджіл, розводячи його водою. На Різдво ситою стали підсолоджувати кутю, а в Поліссі сита була окремою ритуальною стравою. 

Як приготувати: в ідеалі береться сотовий прісний мед, кладеться в бочку і заливається окропом. У результаті мед розчиниться, а віск спливе. Отриману ситу необхідно процідити і охолодити. Напій готовий. 

Коли пити: з метою профілактики простудних захворювань та за бажанням. 

Ряжанка 

Цей кисломолочний напій – не що інше, як йогурт, але без різних добавок. Його рецепт з’явився в Україні кілька сотень років тому: тоді змішувалося молоко і вершки, в результаті виходив різновид кислого молока. 

Як приготувати: літр молока доводиться до кипіння, потім тримається на слабкому вогні протягом 1,5–2 годин. Після цього ємність з молоком ставлять у добре розігріту духовку без вогню приблизно на 2 години. Потім молоко має трохи охолонути, до нього додається 1–2 столові ложки сметани, ємність закутується теплим рушником і залишається до ранку. Після охолодити і можна пити. 

Коли пити: у спеку (чудово втамовує спрагу) і з лікувально-профілактичною метою. 

Медовуха 

Цей напій бере свій початок з часів Київської Русі, особливого поширення набув на Західній Україні. З часом різновидів медовухи стало досить багато, в тому числі і з додаванням етилового спирту. 

Як приготувати: у літрі кип’яченої води розчиняється 50 грамів меду, в отриману солодку воду додаються промиті родзинки для активізації бродіння. Ємність нещільно накривається кришкою і на дві доби залишається при кімнатній температурі. Потім процідити через марлю, розлити по пляшках і залишити в холодильнику на 2–3 місяці. 

Коли пити: на свята. 

Калинник 

Вік цього напою обчислюється декількома сторіччями. В українському Поліссі знали безліч рецептів його приготування. 

Як приготувати: на 4 літри води береться 1 кілограм калини. Ягоди перебрати, промити і покласти в ємність. 2,5 склянки цукру розчинити в окропі і залити калину. Ємність закривається і настоюється протягом тижня в прохолодному місці. Після напій проціджують і п’ють охолодженим. 

Коли пити: з лікувально-профілактичною метою і для втамування спраги. 

&attribute_insert_1&

1 вересня 1939 року – початок Другої світової війни. Початок найбільшої трагедії і гуманітарної катастрофи в історії людства, початок найстрашнішого злочину проти людяності, за який досі не покарані всі винуватці.

Другу світову війну розв‘язали дві тоталітарні країни* – нацистська Німеччина та комуністичний СРСР. Але в Нюрнберзі на трибуналі 1945-1946 років засудили лише злочинний нацистський режим, а злочинний комуністичний режим залишився непокараним. Історія не пробачає таких помилок. Саме тому людство продовжувало страждати від комуністичного СРСР ще до 1989 року доки не впала Берлінська стіна. Але і після падіння стіни та розвалу СРСР світ знову не засудив злочинний комуністичний режим та не покарав його за розв‘язання Другої світової війни. Це була та ж сама помилка і історія знов не пробачила нам цього. Саме тому людство сьогодні опинилося на порозі нової світової війни, бо Росія намагається відродити СРСР, виправдити комуністичний режим та реалізувати імперські амбіції про світове панування.

Злочини проти людяності не мають терміну давності, тому ніколи не пізно засудити злочинний комуністичний режим та злочинні дії тоталітарного СРСР. Комунізм має бути заборонений у всьому світі, як і нацизм. Людство має це зробити обов‘язково, щоб жити далі у безпеці.

Не забуваймо уроків історії.

*Друга світова війна розпочалася з розподілу Польщі між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР за попередньою злочинною змовою, коли вони підписали Пакт Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили між собою Східну Європу. 1 вересня 1939 року спочатку Німеччина, а потім 17 вересня 1939 року СРСР вторглися у Польщу та окупували її. СРСР вступив в Другу світову війну на боці нацистської Німеччини.

Українські землі з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій, тому для українців ця війна почалася саме 1 вересня.

У цей день Німеччина напала на Польщу, а бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів, упродовж першої половини вересня 1939 року – Луцьк, Станіславів, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Серед мільйона польських військових, близько 120 тисяч були українцями. У Вересневій кампанії 1939 року у боях проти нацистів загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.

Водночас у вересні 1939 року загони ОУН підняли повстання в деяких районах Західної України з метою створення незалежної Української держави. Але ці зусилля були придушені після вступу на ці території радянських військ.

Трагедією українського народу на той час була відсутність власної держави, а відтак його розподіл між усіма воюючими сторонами у цьому конфлікті.