Подробнее
101 ПРИЧИНА ЛЮБИТИ украТну М1ФОЛОГ1Я ТА НАРОДН1 В1РУВАННЯ ЗНАХАР (МОЛЬФАР) Чаклун, який може пщкорити co6i дух1в УПИР Р Ма€ дв1 дуил, лише одна покидае його пкля смерть п'б кров 9 ВОВКУЛАКИ, i Переверти!, що‘* \ перетворюються \ у BOBKiB БОГАТИР ГРАД1ВНИК Береже (ХМАРНИК) 3™Л1Д змив та Захищаесело капуилв В1'д негоди 1НКЛЮЗНИК Володю зачарованою монетоючнклюзом, яка завжди до нього повертаеться Н1ЧНИЦ1 Д1вчата, яю \ викрадаютъ \ сон В1ДБМА Зла чар1вниця СВАРОГ Бог неба i вогню, верховний бог схщних слов'ян ПЕРУН Повелитель блискавки та грози дажбог О ТА ХОРС | Солярш божества \ слов'ян ВЕЛЕС (ВОЛОС) Бог господарства, торпвль музики, поези стриБОГ Бог BiTpiB СВ1ТОВИД Богсонця i втни, захщнослов’янське уособлення Сварога ' мокоии Богиня материнства HITKA Ма ленька ¡стога, яка прокрадалася вноч1 й пила кров ДИКА БАБА Страховисько, яким лякали дггей ЯРИЛО Бог родючосл КУПАЛО Покровитель кохання, шлюбу ПОВ1СЕЛБНИКИ I ПОТОПЕЛЬНИКИ Вмерли наглою смертю. Ще 7 poxiB ходять по земл1 i лякають людей В1Й (ШОЛУДИВИЙ БУНЯК) Страховисько, яке спалювало поглядом, його уявляли дщом з густими й довгими бровами та в|‘ями ДОМОВИК (ХОВАНЕЦЬ ВИХОВАНОК, ГОДОВАНЕЦЬ) Хатшй мешканець, Mir допомагати господарев1 або навпаки докучати -с;* СИМАРГЛ Функци точно не встановлень ймов1рно посередник м1ж cbItom живих i мертвих Л1СОВИК Mir бути добрим i доглядати лк, а Mir бути злим i блудити людьми в nici. Мисливф пщписували з ним floroBip, BiH пщганявУм дичину, але полм вимагавТхню душу. О ВЕРЛИОКО Зле створшня, яке все знищус, його уявляли ¡СТОТОЮ 3 одним оком та волохатою головою ПЕСОГОЛОВЦ1 Люди-велети з собачими головами, ПИЛИ КрОВ CBOIX воропв ПЕРЕЛЕСНИК Злий дух, який являвся в o6pa3i померло'У близькоУ людини / ЧОРТ Нечиста сила. \ 1ниш назви: Бк, \ Дщько, Диявол, \ Щезба, Щезник, \ / Г 1\ о/ Вт, Той, Пек му, Осинавець, Скаменюшник, Злий, Сатана \ О водяник Mir бути добрим i допомагати рибалкам або злим i перевертати човни. V Л1СУН Вовчий ластир, виконував фунцм Волоса, ям noTiM перебрали Святий Юрт, Василт польовик Польовий чорт, жив у ярах, ямах та розкопаних могилах, М1Г завести людину далеко в поле V. Г / ЗМ1Й (МЕТЕОР) Чудовисько, яке викрадало / дшчат СТРАДЧАТА Дгги,ям померли нехрещеними f, /\ СКАРБНИК Чорт, який crepir скарби але за це вимагав душу Y; русалки, люзони Д!вчата, ям втопились nifl час купания, натвжшки, натвриби ЧУГАЙСТЕР Лковий чоловж, добрий до людей, але поУдав нявок (мавок) I п ——г МАВКИ • I 1 ■ <- л п I < I < ■ ■ л плпи/ (НЯВКИ, Б1СИЦ1) Являються гарними д!вчатами, заманивши когось до себе, залоскочують на / Л1СНИЦ1 смерть ’(МАМУНИ) БЛУД Лковв мешканки, що зваблюють Перетворювався на парубмв, СВоУх дггей шдмшюють птаха та в!в людину на людських (така дитина за собою, поки та не називаеться пщмша) заблукае МОРОК о~ Затьмарював розум i людина ставала божевтьною V а/ ЗЛИДН1 Маленью ¡стоти, селяться на зап(чку, вщують бщування \ I БОЛОТЯНИК Сидить у болол i заманюе у нього людей, особливо п'яних Д1ДО (КАПУШ) Викрадав молодих д!вчат та забирав Ух у пщземелля. ЛИЗУН Чорт в постал великого 3Bipa ДЖЕРЕЛА: Гнатюк В. Hap»ic ук|хм»|см<оГм1фапог11 Леош: 1н пиродотапгтпа НАИУ, 2000. 763 с. Щfairn IncognUa de нь
№16 ПРИЧИНА V* Ю1 ЛЮБ^ТИ *1Г» чч Ж%#Жукра1ну ч( Базавлуцька Оч Нова (Пщ-птьненська) С1ч Томакшська Оч I Микитинська С\ Кам'янська О Олешывська ко^кн в!льн! воУни, як! створювали самоврядн! чолов1ч1 в!йськов1 грома ди, що з XV ст. ¡снували на теренах украУнського «Дикого поля» - фактичжй меж! християнського I мусульманського свтв. Першопочатковим завдання козам в була охорона украУнських земель вщ вторгнення мусульманськи; нападнию'в та визволення з рабства украУнських полонених. КОЗАЦЬК! С1Ч1 НА ТЕРЕНАХ УКРА1НИ А г \ X Душу - Богое Киття - Укра'| Честь - соб1 а г ПРДБ0В1 ТГЛДНЦП ЦО^ЛЦТБЛ Правова традищя козацтва базувалася на традицГУлитовського права, що в свою чергу брало початок вщ права КиУвськоУ Рус!1 передбачало сувору систему покарань. Вироки виносилися прилюдно \ виконувалися на с1чов1й площ!. Це робилося тому, що, по-перше, публ!чне покарання мусило застерегти ¡нших вщ скоення злочину; по-друге, велика роль у справ! винесення вироку та його виконання належала козацькому товариству. Якщо, прим!ром, винного засудили до покарання киями, його авторитет серед товариства мк врятувати його вщ бош'сноУ смерт!, адже шхто би не посм1в здшняти на нього руку, або завдав би значно легших удар1в, як! 6 не загрожували життю. Смертт злочини козам в «Абшинтована старшина» стар! заслужен! козаки, що ражше об!ймали виборн! посади! мали авторитет у товариств!. Вони в!д!гравали важливу роль у козацькому правосудд!! стежили за збереженням старого порядку. розкрадання майна, перевищення повноважень Казнокрадство на С!ч'| вважалося чи не найнебезпечшшим службовим злочином, осктьки шкодило громад1 загалом. Старшину, яка зловживала своТм становищем могли стратити. крад1жка Крад1жки серед козаюв були рщюстю, оскшьки майже все майно було спшьним. Але якщо таке I траплялось, то злод1я вбивали. Особливо, якщо крад1жка повторилась вдруге. брехня\ наклеп Брехун1В козаки тежне любили. За неправду, а тим паче за наклеп на гетьмана могли позбавити життя. вживання алкоголю шд час походу За порушення сухого закону тд час вмськового походу на козака-п’янюгу чекала смерть. Заборону алкоголю 8провадив Петро Конашевич-Сагайдачний. побиття та вбивство Найтяжчим злочином проти особи було вбивство. За нього карали смертю. Кр1м того, суворо карали за побиття та завдання калщтва. ДЖ£РЬЛА Косенко Л. Коммы. Лииарський орден Укражи. Факт и, «лфи. комситар!. Хартии; Школа, 2009. УЦм'ш ЪкщпИа нь
%ог ак? ^/Но/и 1деал1зований образ укра'шського воТна та укра’шщв загалом. Козак Мамай - це одночасно \ уособлення народного героя (козака-вснна), I культурного героя (спасителя, характерника), I духовного щеалу украшства (миролюбця) \ етжчно! модел1 св1’тобудови (символ космолопчних знань укра'шщв). В давнину зображнення Мамай можна було побачити у багатьох хатах бтя ¡кон. Образ Мамая мктить в соб|' глибою культуры коди та впливи багатьох народ1в, науковщ \ доа сперечаються щодо походження та виникнення цього образу. л №26 ПРИЧИНА ~ ЛЮБИТИ * # УКРА1НУ 1 1м'я Мамай пов'язують з кримським ем!ром Мамаем, чий нащадок Богдан Глинський в 1493 рощ захопив фортецю Очаюв. На думку деяких дослщниюв, саме тод1 ¡м'я Мамай почало асощюватись з козаками. Ще одне тракгування Мамая - портрет реально! особи. Вщомо шонайменше про п'ять реальних козаюв на ¡м'я Мамай, що жили за чзов Гайдамзччини на територ1ях, де 8щбувзлись повстання. У словнику Гр1нченка слово «мамаи» означало кам'яну статую в степу. Дослщники часто проводять паралел! м1ж козацькими *мамаями" та сюфськими й сарматськими скульптурами. Хоч дивись на мене, та 6а не вгадаеш, козак Мамай бс воил Це народна назва картин, на яких Мамай характерно змикас палью рук. Однак дослщники це пов'язують з схщними мотивами та буддистськими мудрами. В1дкть родом ¡як звуть, ничечирк не схожею. Кому траплялось у степу бувати, То той мусить пр1звище мое в/дгадати. В мене пр1звище г не одне, а е Ух до ката, Так звуть, як улучши на якого свата. Це один з традищйних надпиав, як! супроводжували картину. Прикметно, що саме ц1 слова були вертепно! парткю запорожця, який вперше зявляеться в вертеп! саме за чаав козацьогобароко завдяки Митрофану Довгалевському. Кр1М того, такий жарт1вливий в!рш на полотж з споюйним та зосередженим Мамаем яскраво еиражае властивий ц1й доб1 бурлеск. На думку дослщника Бшецького'рух головних лжш комлозици спрямований по колу*. Саме застосування кола як основи композицшно!схеми було улюбленим засобом украТнських майстр1в ХУИ-ХУШ стол!ть. Р|жок-порох!вниця. Символ цього предмета пов'язаний ¡з символжою рогу-достатку. Пороху в роз! мала бути така велика к!льк!сть, аби його стачило для в!йськових змагань нав!ть нащадкам. ДЖЬРЬЛЛ: Коик Млу-зи: Лльбсм > Лиг. ст. С. Бушак, В Сахлрг/х. I. Сахару к, Р. Забаила. - К.: Родошя. 2008. - 304 с. Знмов 1 До похопдошя опоиму <Козак Маилй> Ь|<рУ/(1фасс.пЬиух]ОУЛ1а/Ы1«1тмл\Л1ап <11 е/123456789/4364ЗЛ> 1 -2пк] У4х1Г?«хю«>с«= 1 день Зброя - елементи охоронно!функцн Мамая. Малюнок Мамая вщдавна служив оберегом, саме тому його зображали на синах, скринях, шафах тощо. 3 часом, в Х\/Ш-Х1Х ст. художники почали осучаснювати картину, замжюючи традиц!йн1 лук та стр!ли аналог!чними пктолями та шаблями. Дуб символ!зуе ст1йк!сть, мужн!сть й м!цне здоров'я. Деяю науковщ трактують його також як уособлення дерева життя, перехщ м1ж св!тами. Щит з гербом, що висить на дерев! е символом славного (шляхетного) походження козака й усього укражського народу загалом. Шапка-мирта. Ще один символ особливо! сакральное^ Мамая. Схрещеш ноги. Саме у так1Й сидяч ¡й поз1 зображували Будду, ботхкаттв та ¡нших божесгв 6удд!йського та ¡нду!стського пантеон!в. Вважаеться символом медитаци та духовно! р!вноваги. Гора або курган. Присутж на бшьшосп зображень Мамая. Одностайно! вереи щодо !х трактування немас. Дехто вважае це сакральним символом пам'ял предк!в, дехто пов'язуе з топожмом древжх ¡ранцев «священною горою» Имай, в!д якого! могло тти слово «Мамай». Спис - зброя священного во!на. Дослщники проводять паралел! з ¡конографнними зображеннями Святого Юр!я. К1нь - давим сюфський солярний символ, мед1атор м!ж сеном людей, верхн!м та нижн!м сепами. Аналог!чн1 функц!! виконував солярний бог Хоре, залозичений слов’янами в1д сюфо-сарматського св!ту. Буе присутн!й 8 язичницькому пантеон! Володимира Великого. Також синон!м волелюбност!, жертовност!, що особливо Ц1нували козаки. -о Бандура - укра!нська теня, душа народу. Пляшка з чаркою - трансформована смфська чаша, що була символом жерця. Мамай-бандурист Ф!гура козака з бандурою, що сидить у «схщжй поз!» - композициие ядро ус!х полотен, присвячених Мамаю.
V 101 №23 ПРИЧИНА # _ ЛЮБИТИ УКРАИНУ I шаТнсъкБ вароко 1ван мазЕпа Укра!нське (козацьке) бароко — особливий архлектурний стиль, поширений у ХУН-ХУШ ст. переважно у межах Гетьманщини. Сво!м кнуванням завдячуе меценатсьюй д1яльност1 козацько! страршини та гетьман!в, зокрема 1вана Мазепи, п!д чжм патронатом було збудовано та реконструйовано бтьше 20 церков. Особливою рисою були пишж оздоби та фасади. На козацьких соборах вперше з’являються ордени, тлястри, колони та 1нш1 елементи европейсько! арх1тектури. Храм набувае лишних форм, що символ1зус велич та могутнкть гетьмансько! держави. Бароковий стиль мае неабиякий вплив не лише на муровану, але I на традишйну дерев'яну народну церкву. Пщ впливом стилю бароко, нава набула форми восьми кутни ка. гНовгород- Сшерський Чершпв Луцьк | Олика Густиня Крех1в Хармв Льв1в Кременець П оч а Гв Лубни 1зюм Полтава Субсшв Ворохта варокова мандртока укратною волинъ - Олицький замок (1660-тО, Олика - Костел святого Йосипа та монастир лазариш (1747), 1зяслав - Комплекс монастиря та костелу бернардижв (1720-1754), Луцьк 1зяслав - Софмський собор (реконструкц!я 1690-1707) - Андривська церква (1744-1767) - Успенська Киево-Печерська лавра (середина XVIII ст.) - Церква Покрови на Подол1 (1766-1772) - ТроТцька церква Кита!всько! пустиж (1755-1767) кшв галачана - Собор Святого Юра (1744-1762), Львш - Церква Пресвято! Свхаристй (1749),Льв1в - Каллиця Бо!м‘1В (1609-1615), Льв1в - Костел I монастир бернардин!в (1600-1630), Льв1в - Храм святих апостол1в Петра й Павла (1610-1630), Льв1в - Церква св. Параскеви (1658), Крех1в - Церква Богородиц (1615), Ворохта - Костел Святих 1гналя Лойоли I Стажслава Костки (1731-1743), Кременець - Храм святого священномученика Йосафата (1652-1792), Жовква - Свято-Успенська ПочаТвська лавра (1771), Поча!в Л1ВОБЕРЕЖЖЯ - Спасо-Преображенський Мгарський монастир (1619), Лубни - Густинський монастир (1600) - Воскресенський собор (1702), Суми - Тро!цько-1лл1нський монастир (1677-1679), Чержпв - Черн1г1вський колепум (1700) - Успенський собор (1751-1770) .Полтава - Покровський собор (XII ст.), Харюв - Спасо-Преображенський монастир (1791-1817), Новгород-Оверський - Свято-Преображенський (1682), 1зюм ДЖ£РЬЛА Макаров А М. Свнпо укратсыин о барака. К.: Миосцию. 1994. - 288 с. У!фагт /пссуп/к Щенъ
Моя Україна,разное,Українська мiфологiя,козаки,Козак Мамай,Україна,Дивовижна Україна,разная политота
Еще на тему
А мифологии отличаются - может и еще потому что наш народ не считал неизвестное чем-то плохим, как на Западе, где все отклонения от нормы обьявлялись происками темных сил