Українські коти кажуть "няв", але коли вони починають уїдливо нявчати, то справжній українець проганяє їх вигуками: тпрусь! а-тпрусь! ту-тпрусь! ко́та́! прісь! псік! дзус, дзу́ски!
Пшикання перейняв од батька-подолянина; не пригадую, чи десь так кажуть, бо не слідкував. А навколо зазвичай лунають звичайні російські киш, брись і пашла атсюдава.
- а не москалик ти часом?
А я другого и не слышал...