Навіть якось незвично від того що раніше Схід був більш україномовним, ніж Захід. Як вийшло так що сторіччя потому ситуація протилежна?
На початку 18 ст. указом російського царя Петра І у Східній Україні було заборонено друкувати українською мовою релігійну літературу. Це позначилося на книговидавничій справі в цілому.
Староукраїнська літературна мова силоміць витіснялася російською. Українська мова функціонувала фактично лише на західноукраїнських землях, які перебували в складі Австро-Угорщини.
З кінця 18 ст. зароджується нова українська літературна мова на народній основі. Основоположником її став Іван Котляревський. Тарас Шевченко своєю творчістю підніс українську літературну мову до рівня загальнонародної.
Традиції Шевченка в розвитку української літературної мови провадили далі у своїй творчості Пантелеймон Куліш, І. Я. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М. М. Коцюбинський та інші письменники.
У 60—80-х рр. 19 ст. розвиток української літературної мови гальмувався царськими заборонами (Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт 1876).
З початку 20 століття українська літературна мова була представлена не тільки у художній, а й у науковій та публіцистичній літературі. Особливо бурхливо вона розвивається після відновлення української державності (1917) і практично до кінця 1-ї третини 20 ст.
Вона входить у всі сфери суспільного буття, ставши знаряддям освіти, науки й культури.
З її допомогою виросла нова українська інтелігенція.
І хоч у роки більшовицьких репресій робилося усе, щоб загальмувати процес розвитку української мови, однак знищити мову, укорінену в системі освіти й культури, засобах масової інформації, було вже неможливо. Новий наступ на неї здійснено в часи застою: вона почала зникати з навчальних закладів, науки, інших сфер суспільного життя.
1989 року завдяки зусиллям патріотичної української громадськості BP республіки прийняла Закон УPCP "Про мови в Українській PCP", який надав У. м. статус державної. Цей статус закріплено в Конституції України 1996.
Подробнее
Укпшнська - 66.4 Росшська-21.6% 1ншМ2% Украшська-70.0% Росшська- 3.5% Ihují -26.5% Украшська-93% Росшська-2.6% Ihuií-4.4% Украшсьна - 80.6% Росшська -17.7% 1ншМ.7% Украшська-79.2% Росшська-5.8% 1ншЫ5% Украшська-59% Росшська-0.7% 1нш1 -40.3% Полтавська Украшська - 80.9% Росшська-3.2% 1ншМ5.9% Украшська - 69% Рос1йська -17.2% 1ншЫ3.8% Украшська-53.5% Росшська-21% lHUii-25.5% Украшська-42.2% Росшська-27.8% 1нш1 -30% wj шжмшит i шш Т ■ TTJ . 1 J . I Г Г • » 1 Т Т Г ш Г, Т, ъ. В-с Г. г Г.1 . ■ ОН IIErClinüHmn 1091119 IU г.г. Структура населения на украТнських землях (в кордонах сучасноТ'УкраТ'ни) за рщною мовою За переписями 1897 року И Р1, 1910 року и Апстро-УгорщинК (%) Примкни: Дан! по Черн1г1вськ1й гуОернИ наведен! включно з! Стародубщиною. яка тод! входила до Черн1Пвщини. ■I Роайська U Украшська □J 1нш! 70,1 В1897-1910 на землях сучасно! УкраГни дом!н1вула украшська мова. Загалом по Украж1 укражську р1дною вважали 70.1% населения. Рос!йську 9.8%. 1нш! мови (передус1м татарську. польську. сврейську. б1лоруську I н!мецьку] булн р1дниии для 20.2% тогочасного населения Укражи. Яке загалом складало близько 28 млн. чолл. Найб1льша питома вага укражсько! мови спостер1галась в Полтавськ!й (93%). Под1льськ1й (80.9%).Харк1вськ1й (80.6%) губерн1ях рос1йсько| 1мперП. Найменше - в Тавр)йськ1й. де И частка склала близько 42%. В той же час на п1вди) Укражи були досить поширен! татарська. н1иецька. грецька. сврейська I болгарська мови - доля яких стаиовила в Тавр1йськ1й губернП - майже третииу. В ХерсонсьЮй - 26%. На Заход! Укражи попри домЖуваиня укражсько! - досить поширеною була польська мова. Частка яко) стаиовила 6-34% в залежност! в!д реПону. Структура населения на украТнських землях за рщною мовою За переписями 1897 року в Р1, 1910 року в Австро-Угорщим!. {%) Структура населения на украТнських землях за рщною мовою За переписями 1897 року в PI. 1910 року в Австро-Угорщиш. (чогов(к) Украшська Ihují Росшська а Хариосыл Волинсиа Чсрн1Пос1.»л Херсона.».» ПодШьська Киюськ» К.тт«рииосл»пс1.»л Гали#« ■ Лодомер<я Таор1Ро.к» 0 000 оосс I СОСО И llllllllll Гали#* i Лодомер!* lloaUu.ci.Ka Полтлеола Xap».lnci.»a Клтеринос.иоолл Ки1осьм Волиисыл Хсрсоисьм 4epHirtnci.r.a TaopIPct.K» УкраТнська Ihují Росшська
Моя Україна,фэндомы,Українська мова,історія України,удалённое,разная политота
