Класики в моді
Володимир Сосюра
Микола Хвильовий
Марко Вовчок
Андрій Малишко
Олена Пчілка
Михайло Старицький
Василь Стус
фэндомы писатели много картинок стилизация Моя Україна разная политота
Результаты поиска по запросу «
Володимир Матвейцев
»
фэндомы стрит-арт Українське мистецтво український YouTube Спалах історія України художник документальный фильм витраж мурал Моя Україна разная политота Саша Корбан Гамлет Зіньковський Interesni Kazki Гео Лерос
Нове українське вуличне мистецтво
Ця серія документального серіалу СПАЛАХ — історія про нове українське вуличне мистецтво.Уже 30 років в Україні триває неофіційне протистояння: вуличних художників, комунальників і перехожих. За останні кілька років масово з’явились мурали, що змінили наші міста, але дискусія триває. Що з малюнків на стінах є мистецтвом, а що — дурним тоном і вандалізмом?
У центрі фільму — митці та люди, які формують новий вигляд вулиць:
— Володимир Waone Манжос. Екс-учасник дуету Interesni Kazki — про мурали як спосіб заявити про проблему та мистецьку роботу, більшу за роботу Міністерства культури.
— Гамлет Зіньковський. Один із провідних стрит-арт-художників України. Як розмалювати гаражі в Дніпрі та змінити ставлення людей до мистецтва.
— Сестри Фельдман. Обмеження та бар’єри — більший стимул для творчості, ніж повна свобода.
— Діма Фатум. Чому графіті та стрит-арт — різні речі, а в Україні стрит-арту немає.
— Саша Корбан. Хто більший вандал — графітчик чи комунальник, який замальовує роботу не в тон стіни та криво?
— Лєра Схемка і Максим Павлюк (WE BAD). Протистояння художників і комунальників як елемент стрит-арту в Україні.
— Гео Лерос. Режисер, арт-куратор і народний депутат України про міжнародний піар через стрит-арт та запрошення закордонних митців малювати в Україну.
— Роман Мінін. Вітражне мистецтво як елемент стрит-арту. Радянські транспортні зупинки та фрески як спосіб висловитися в публічному просторі.
— Ксенія Кравцова. Стіна Пам’яті та документальний фільм про наймасштабніший твір українського монументального мистецтва, знищений радянською владою.
фэндомы Львів Украина дверь детали реставрация дизайн Архитектура и дизайн красота в деталях Моя Україна разная политота
Реставрація дверей у Львові
Цьогоріч місто Львів планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.
У центрі Львова відновили одну з найвищих брам середмістя - на вулиці Театральній, 3. Висота дубової конструкції майже 4 метри.
Ця дубова брама зроблена орієнтовно у 30-х роках ХХ ст. З того часу було втрачено елементи решіток, які були прикрашені рідкісним та специфічним сплавом нейзильбером – це спеціальна речовина з міді, нікелю і цинку. Окрім того, встановлена нову клямку, максимально схожу до автентичної.
До і Після
Ця нова брама стала справжньою сенсацією, адже тепер вона прикрашатиме вхід у нещодавно відновлену медіатеку «Під Високим Замком», що на вулиці Богдана Хмельницького, 175. Історичні дубові двері за підтримки ЛКП «Бюро спадщини» фахівці виготовляли упродовж двох місяців.
Упродовж двох років на замовлення Львівської міської ради проводили реставрацію фасаду будівлі, також мешканці будинку подали заявку на участь у програмі співфінансування відновлення брами.
«Раніше тут стояла простенька радянська брама, яка була дуже знищена, ми вирішили відновити браму, яка була тут первинно. До слова, її креслення розробили ті ж архітектори, які відповідали за проєкт реставраціїї фасаду будівлі та оновлення простору бібліотеки», – розповів реставратор Ростислав Малецький.
Нагадаємо, що нещодавно медіатека «Під Високим Замком» зазнала суттєвих змін і відкрила свої двері для відвідувачів. Проект реставрації гозробила архітекторна фірма «Рутенія», за яким історичну будівлю відреставрували, а сам простір оновили та осучаснили врахувавши усі побажання бібліотекарів та цільових аудиторій.
До
Після
На мапі відновленої спадщини Львова з’явилася ще одна відреставрована брама, цього разу на вулиці Івана Котляревського, 13. Раніше вона була замальована чорною фарбою, а її красиве засклення забите фанерою. Фахівці відновлювали історичну браму близько трьох місяців.
«Сама конструкція брами була викривлена, під нашаруванням старої фарби приховувалося багато заржавілих елементів та деформацій, а нижня її частина та пороги були просто знищені. Це все нам довелося відновлювати», – розповів реставратор Юрій Миколаїшин.
Окрім цього, фахівці встановили нову клямку, відновили роботу автентичних завіс і встановили відреставрований австрійський замок, який хоч і не рідний, але відповідає по віку цій брамі.
До
Після
Ще одна відреставрована брама з’явилася на мапі відновленої спадщини Львова: цього разу в будинку на вулиці Володимира Короленка, 17. Раніше вона була деформована, зафарбована непримітною фарбою, а безліч декоративних елементів були втрачені.
«Ми старалися повернули первісний вигляд цій дубовій брамі, адже за тривалий час служіння мешканцям вона збереглася не в найкращому стані. Її конструкція ледь трималася, не вистачало дерев’яних елементів. На поверхні залишилось безліч пошкоджень та слідів від врізання замків, а красиве ручне різьблення з рослинними мотивами було затерте. Ми це все виправили», – розповів реставратор Павло Войтович.
Також фахівці відновили засклення брами, ковані решітки та встановили нову клямку, яка відповідає стилістиці схожих брам.
Реставрація брами коштувала близько 65 тис. грн., з яких 70% оплатило місто в рамках програми співфінансування. Решту витрат взяли на себе мешканці будинку.
фэндомы герб политика песочница политоты Моя Україна разная политота
Великий герб України
Раніше на світлинах не помічав. Великого Герба досі не прийнято, а вже висить нарівні з державними символами.
Нагадаю, проєкт Великого Герба України мали затвердити ще на початку створення української держави, але на той час цьому завадили, вочевидь, совкові настрої парламенту, тому якось протиснули хоча б Малий.
Надалі було проведено декілька конкурсів, серед яких виділився проєкт О. А. Івахненка, але й до нього були геральдичні претензії: колосся, що "лежить", княжа корона на гербі республіки, нечервоний колір жупана, положення корпусів козака й галицького лева – за прискіпливості вони мали б помінятися місцями, відсутність традиційної корони в лева, завузький крок його задніх лап, відсутність символів інших земель України. Коротше, а хура й досі там.
До речі, це проєкт уряду УНР в еміґрації за роботи художника Битинського. Тут наведені герби Правобережжя, Галичини-Буковини, Кубані, Закарпаття та Лівобережжя. Щитотримачами є Архангел Михаїл, традиційний символ Київщини та й на правах покровителя України, і галицький лев.
