Результаты поиска по запросу «

Добрий Ранок

»
Запрос:
Создатель поста:
Теги (через запятую):



фэндомы История Ато герои ...Моя Україна разная политота 

Герої не вмирають / Герои не умирают

Моя Україна,фэндомы,История,Ато,герои,разная политота

33-летний капитан Вооруженных сил Украины Сергей Колодий родился в Харькове. Защитник Донецкого аэропорта - киборг, командир роты механизированного батальона 93-й Днепропетровской отдельной механизированной бригады (в/ч А1302). Два месяца воевал в Донецком аэропорту. 28 сентября 2014 года у Донецка один из взводных опорных пунктов был заблокирован российской армией. Узнав об этом, капитан Колодий в одиночку на БМП выдвинулся на подмогу своим бойцам. Вступил в бой с российским танком, дав возможность солдатам выйти из окружения и не попасть в плен. Благодаря героизму офицера были спасены 20 военнослужащих. 

Приход 79-й и 95-й бригад в район села Пески и в аэропорт позволил добиться решительного перелома: свежие силы наконец осуществили ротацию, рота 93-й бригады и три группы 3-го полка специального назначения, наконец, вышли из аэропорта после трех месяцев непрерывных боев без ротации.Противник не только штурмовал здания, но и пытался отрезать аэропорт от села Пески. В результате Минского "перемирия" украинским войскам было запрещено проведение активных наступательных действий в районе Донецка. Поэтому противник сумел занять выгодные позиции для наблюдения и обстрела, не опасаясь контратак. 
Около 20 наших бойцов в терминале С были отрезаны противником, и долго им было не продержаться. Стало ясно, что противник ударом с разных сторон решил захватить терминал - центр обороны. Окруженных надо было срочно спасать. Нужна была контратака и свежие силы, которые пошли бы в это пекло. 
Рассказывает лейтенант Кирилл Недря, заместитель капитана Колодия по работе с личным составом 5-ой роты 93-ей механизированной бригады, позывной Доцент: 
"Все дни боевики долбили со стороны склада ГСМ - это произошло после того, как мы были вынуждены оставить опорный пункт "Енот". Выкатывались танки и били по терминалу С - опорный пункт "Бокс". 28 сентября с самого утра начались попытки штурмовать с разных направлений всю линию обороны. До этого перед терминалом С еще была позиция "Правого сектора", в одном из зданий впереди. Но накануне 27-го ее также пришлось оставить - танки расстреливали их в упор. Противник перехватывал нашу связь и на нашей волне рассказывал, что помощи ждать нет смысла, сдавайтесь и т.д... Ощущалось 28-го, что штурм очень основательный. Кольцо зажималось. У пацанов начались вполне понятные вопросы. Ко мне прибежал один парень, кричит - "Слышишь, слышишь!" - а рация предлагает сдаться. Я ему ответил: "Если ты знаешь, что ты человека можешь наказать, ты с ним будешь о чем-то говорить и договариваться?" Он: "Нет". И мы уже вместе начали тогда командиру боевиков "Абхазу" по радиосвязи рассказывать что мы о нем думаем. Тут пошла команда - "Танки "Бокс" атакуют!" Оттуда ребята доложили, что пехота за танками идет. От "Редута" пошла команда Колодию: "Рубеж", бери "бэху" и отсекать пехоту, а танк по танкам работать будет". Серега или не слышал, или не по рации не было ответа, не знаю... Тогда "Редут" на меня" - "Доцент", найди где "Рубеж" - ему на выезд!". Я нашел Сергея в его комнате. Он сказал: "Слышу, иду". Он в "бэху" сел на место механика, Гудаченко Александр был наводчиком, а фельдшер Прудич Сергей сел на место командира. И "бэха" ушла. Я тогда стоял на посту "Броня", на выходе с нового терминала в сторону старого. "Бэха" пошла по прямой, по взлетке... Потом начала заднюю давать. От ангара, что за старым терминалом, вышел Т-72. БМП вела бой до конца - отстреливалась сначала из 30 мм пушки, а потом из пулемета. И вот они уже почти вернулись - но перед самым новым терминалом на моих глазах машина получила прямое попадание в лоб. И сразу вспыхнул моторный отсек. Чудом Гудаченко и Прудич спаслись и покинули вспыхнувшую машину. Александра порезало осколками страшно, они дошли до санчасти. А БМП с моим ротным пылала перед терминалом... ". 
 В этот момент со стороны "Бокса" прямо на взлетную полосу выскочили два российских Т-72. Противнику удалось добиться внезапности - ранее никогда танки врага не выезжали открыто прямо на взлетку и не действовали так дерзко. Первый же снаряд прошил нашу БМП. Капитан Сергей Колодий пал смертью храбрых - он погиб мгновенно…Наш танк успел выстрелить - но у него был осколочно-фугасный снаряд в стволе. Он попал в танк противника, но броня была не пробита. Второй вражеский танк подбил нашу боевую машину. Погиб солдат 17-й танковой, механик-водитель Денис Соколовский: кумулятивный снаряд прожег броню точно по месту механика-водителя..На помощь товарищам прямо во время боя днем в аэропорт зашла колонна десантников 79-й бригады. Враг был скован боем, и колонна зашла без потерь. С ним в новый терминал зашел и танк майора Межевикина. Противник усилил артобстрел наших позиций". 
Моя Україна,фэндомы,История,Ато,герои,разная политота

БМП-2 и российский Т-72.
Чтобы спасти второй БТР, по тревоге на взлетку выскочил и танк майора Межевикина - и это спасло второй БТР десантников. Завязалась скоротечная танковая дуэль на короткой дистанции - два танка против одного нашего. Т-72, расстрелявший БТР, промахнулся. И тут же был подбит тремя снарядами танка майора Межевикина. Шквал огня из терминала обрушили на врага и пехотинцы. Российский танк вспыхнул, экипаж был уничтожен.Второй Т-72, который вел огонь от авиационных ангаров у "Бокса", также не смог нанести урон Межевикину - майор успел всадить еще один снаряд и во второй танк противника, но тот все равно успел откатиться за ангар. 
Благодаря подходу резерва и огневой поддержке БМП Колодия, наших окруженных бойцов в терминале С удалось спасти - у них потерь не было, они отошли из опорного пункта. Противник был отбит от нового терминала. Наша артиллерия открыла огонь, и район сосредоточения противника был накрыт огнем - больше атак из "Бокса" наемники не предпринимали, в терминале закрепиться не смогли. 
В наградном листе в адрес Министерства обороны говорится, что пожертвовать собой, как это сделал капитан, мог "только человек офицерской чести и достоинства, настоящий герой и патриот". Указом президента Колодий награжден посмертно орденом Богдана Хмельницкого III степени "за личное мужество и героизм, проявленные в деле защиты государственного суверенитета и территориальной целостности Украины". 
В этом бою погибли 11 сынов Украины. Все одиннадцать погибших - люди со своими судьбами, семьями и интересами, которые могли себя реализовать в разных областях и в разных государствах - но все они захотели жить в новой счастливой независимой стране - Украине. И ради этой цели они отдали себя полностью, без остатка. Помните их - одиннадцать героев, павших в бою в один день на маленьком клочке родной земли - наша свобода и наша мирная жизнь оплачены их кровью... 
Солдат Александр Завирюха - 22 года. Из села Каменная Балка Первомайского района Николаевской области. 
Солдат Юрий Соколачко - 43 года. Из села Лоза Иршавского района Закарпатской области. 
Солдат Денис Билый - 22 года. Из поселка Горностаевка Херсонской области. 
Солдат Анатолий Хроненко из Николаева. 
Танкист Денис Соколовский - 31 год, родом из села Лозуватка Криворожского района Днепропетровской области. 
Солдат Александр Пивоваров - 27 лет. Из поселка Кушугум Запорожской области, жил, учился и работал в Москве. Но он вернулся в Украину, чтобы добровольно призваться в марте 2014-го и защищать Родину от российской агрессии. 
Главный сержант - командир отделения Сергей Златьев - 23 года. Проживал в селе Ленино Фрунзенского района Одесской области. Осталась семья, двое детей, младшей дочери на момент гибели отца исполнилось два месяца. 
Алексей Тыщик - 30 лет. Адвокат из Днепропетровска. Добровольно призвался в армию после начала войны. 
Сергей Колодий - 33 года. 
Двоих бойцов в БТРе опознать не удалось - они по-прежнему в списках пропавших без вести...
Развернуть

Пісні України фэндомы сальто назад евровиденье ...Моя Україна разная политота 

Хочу поділитися треком з відбору на Євробачення. 

Скажу так - за трендами не слідкую, популярну музику теж не слухаю. Але ці чуваки - реально круті. Без закосів під сучасну хєрню, і що на мою думку важливо - співають солов'їною. Дуже свіженько.


Я би волів, щоб ці хлопаки з дівчатами представляли нас на конкурсі.




Развернуть

#Комікси українською фэндомы граммар наци ...Моя Україна разная политота 

АМУ МЕНЕ ЩОЙНО ВДАРИЛИ НОЖЕМ1 ДЕ САМА БЛИЖЧА Л1КАРНЯ?? d3UKE pCONNENT [^1 BILL НАЙБЛИЖЧА* ту МЕНЕ ЩОИНО ВДАРИЛИ МОЖЕМ! ДЕ САМА БЛИЖЧА Л1КАРНЯ?? оЗикб pcommewT,Комікси українською,Моя Україна,фэндомы,интернет,граммар наци,разная политота
Развернуть

Отличный комментарий!

DedMazai DedMazai14.06.201622:00ссылка
+46.4

фэндомы Новий рік кулінарія новорічний стіл Новорічний конкурс ...Моя Україна разная политота 

Моє святкове їдло на швидку руку.

 V W % к w^ '*-*щ1^ШШш,Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота

З Новим Роком, шановні! Зичу вам у новому році лиш доброго, теплого і радісного.Знаю, що пишу пост із запізненням, але ж старався... =) Нажаль, цього року я вперше не мав можливості ні закупати ні контролювати закупку продуктів до святкового столу, також часу на приготування було мало, тож сьогодні я розповім вам про 1 "сурйозну страву" і 2 закуски. Погнали.
1. Жульєн по-косарськи.
Чого по-косарскьи? Бо це страва, що готується і виглядає простіше, ситна і  у більшому об"ємі, а не порційно у кокотницях.
Що потрібно:
1. Кілограм курятчої грудки, краще - індичої.
2. Кілограм грибів. Печериці зайдуть (ті що з коричневою голівкою), але краще гливи (також відом як вєшенки)
    Якщо є - сушені лісові як додатковий смаколик. 
3. Смачний сир, у мене було 350 гр якогось насиченого, майже оранжевого кольору, з приємним вершковим запахом і 100 гр сиру з синьою плісінню, з Поляндії.
4. 300 мл вершків, середньожирних і 400 мл молока.
5. Величезну цибулину.
6. Соєвий соус, трішки перцю, мускатного горіху, запашні трави (трішки розмарину і пучок тим"яну товщиною у 2 пальці, він тут гарно грає), вершкове масло і борошно по 2 столових ложки.
Як робити:
Попередні приготування (за кілька годин до початку роботи)
Якщо є сушені гриби - заливаємо малою кількісстю окропу, накриваємо. Хай розпарюються.
М"ясо нарізаємо невеликими кубиками по 1-1.5 см, сиплемо ЗОВСІМ трохи перцю і трохи соєвого соусу (так, щоб він не стояв у мисці, а тонким слоєм покривав м"ясо)
Сам процес:
Дістаємо дві чари. На одну кидаємо печериці, без масла, на мінімальний вогонь. Нам треба випарити з них якнайбільше води, адже тоді в них з"являється приємний грибний аромат. На другу - кидаємо масло, тих дві ложки, і чекаємо поки розстане. Зразу після цього висипаємо борошно і шурхаємо цією сумішшю по пательні доки в нас не пропадуть грудочки, а борошно не почне темніти. Коли з"явиться запах печивка - нещадно ллємо туди вершки і молоко. Вітаю, наш бешамель майже готовий. Тепер мішаємо в 2 руки вміст обох сковорідок. 
Коли бешамель почне густіти - кидаємо туди мускатного горіху та листочки тим"яну. Якщо сиру з пліснявою багато - можна на цьому етапі домішати трохи в соус, розходиться швидко, аромат дає такий що з ніг збиває. Вимикаємо вогонь. 
Коли грибці потемніють - кидаємо туди трохи олії, запарені лісові гриби і кілька ложок грибного бульйону (якщо є), тоненько-тоненько ріжемо цибулю і теж туди. Активно перемішуємо до тих пір, поки цибулька не розмякне. В цей час тремо сир а пліснявілий - нарізаємо тонкими шматочками. 
Вмикаємо плиту, щоб грілася.
Змішуємо гриби і бешамель.
Дістаємо глибоке деко, вкладуєм продукти шарами: пару крапель олії, подрібнених листочків розмарину розмазуємо, далі м"ясце, так, щоб шар був товщиною в 1 шматочок, грибно-бешамельна масса, половина тертого сиру. Накриваємо фольгою і на 140 градусів на 45 хвилин. Далі знімаємо фольгу, докидуєм залишки сиру, порізаний шматочками сир з пліснявою, листочки розмарину і на 160 ще на 20 хвилин. Опісля - даємо відпочити і трохи прохолонути. Все, ми чудові. Пробувало 4 людини - всі задоволені, лиш батько сказав, що йому хотілося б гостріше, але страва не про те.

If * # *40^ РН|аЯШ9 ERyfâ^îtttdi L # * ¿ * /*—-г- Шж1 bppt! V^V'i/Rli - ' ,?•; ,#v / '* Ja& -'V*wi -fiSr^î'îî # 1 :g.í>,¿'/.-l4 >J feC»^V‘ ’C, ,¿ •Лак: -. <ш *> ж Al BVfl i? ^ i ДмДр é1 £íMm|| ^ i Д:/ i«n *гЭИ Я,Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний



Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота

2. Цікаве сало по замовленню http://ua.reactor.cc/user/Khadzima 
Що треба: 
улюблені спеції, але не гострі: суміш перців, лавруха, духмяний перець, сіль, цукор, гілочка-друга чогось хвойного, в мене була туя, часник, паприка. Сало з великою кількісттю прожилок м"яса. Щодо спецій: можна додавати і гострі
Що  робимо: 
Варимо ропу: 2 літри води, 5 ложок солі, 2 ложки цукру, 3-4 листки лаврухи, кілька дзернят духмяного перцю, чайна ложка подрібненої суміші перців, чайна ложка паприки. Закипіло - знімаємо, даємо температурі опуститися до градусів так 60.
Сало очищуємо від усього, що нам не подобається, ріжемо на шматки і, якщо в нас мало часу, натикуємо ножем, щоб ропа краще просолювала сало. Кидаємо пару гілок туї у посудину, додаєм сало і ропу. Зариваємо і в прохолодне місце на тиждень.
При подачі ріжемо часник, бо якщо його додати з самого початку - не буде аромату туї.
Спосіб вживання: Чорненький хлібчик натираємо часником, дрібку гірчиці, сильної і духмяної, розмазуємо. Зверху сало. Їмо зразу весь бетербродік. Зразу смачно, коли гірчиця дістанеться язика стане ще кручє.

Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота


3. Риба, червона, слабосолена з коньяком.
Що треба: 
Сіль, цукор, кріп свіжий або морожений, чарка доброго коньяку, трішки лимонної цедри, якщо є - свіже листя лимону.
Що робимо:
Ріжемо рибу великими шматками, чистимо від шкіри, на дно судка сиплемо багато солі, вона витягуватиме лишню воду з риби.
Посипаємо рибу сіллю та цукром  в пропорції 3:1, посипаємо цедрою, обкладаємо подрібненим, а ще краще - подавленим кропом.
Кладемо прям на сіль у судок, заливаємо коньяк, б"ємо зворотньою стороною ножа лимонне листя і кладемо зверху. Чекаємо хочаб годин 10 паралельно відганяючи батька від холодильника.

Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота


А ось і моє лимонне дерево, з якого я взяв листочки.

Моя Україна,фэндомы,Новий рік,кулінарія,новорічний стіл,Новорічний конкурс,разная политота

Здається, все. 
Ще раз вибачаюся за запізнення.
Нехай вам щастить в новому році, а всі новини - грітимуть душу.

Развернуть

український YouTube фэндомы київ Украина благоустройство города архитектура Архитектура и дизайн урбанистика дома ...Моя Україна разная политота Шукаю Житло 

Про те, які функції має місто, і з якими проблемами зітнулись багато великих міст світу. Як подолати ці проблеми і що робити для того, щоб мешканці міста почували себе захищеними і радісними.

про фізіологію людини, і про те як на наші відчуття впливають розміри міста і будинків. Як має будуватись місто враховуючи масштаби людини? Як на місто впливає автомобільний рух? І чому висотне будівництво це зло?

Развернуть

фэндомы om tv Голливуд Володимир Палагнюк ...Моя Україна разная политота 

Володимир Палагнюк. Оскароносний актор зі щирим українським серцем

Джек Паланс родился в семье украинских эмигрантов Ивана Палагнюка и Анны Грамьяк. Отец его был родом из села Иван-Золотое на Тернопольщине, мать из Львова.

Моя Україна,фэндомы,om tv,Голливуд,Володимир Палагнюк,разная политота

Как и его отец, Владимир некоторое время работал на угольной шахте - и тонкого по душевному складу и поэтического юношу ожидал тот же рок, что и отца (умер от рака легких). Вырваться из объятий судьбы помог спорт: Владимир выиграл внутренний футбольный чемпионат университета Северной Каролины - и успех забросил талантливого юношу в профессиональный спорт. Впоследствии он еще и боксировал: в конце 30-х годов Владимир начинает карьеру профессионального боксера под псевдонимом Джек Брацци - и достигает значительных успехов в тяжелой весовой категории. Сохранились сведения о том, что он побил рекорды того времени с 15 непрерывными победами, 12 из которых были добыты нокаутом к концу 4-го раунда. Во время одного поединка Джек получил удар в горло, что и привело к пожизненной хрипоте голоса.

Моя Україна,фэндомы,om tv,Голливуд,Володимир Палагнюк,разная политота

С началом Второй мировой войны он завершил боксерскую карьеру - и поступил в Военно-воздушные силы США, где во время учебного полета на бомбардировщике «B-24» его самолет загорелся. Спасшись на парашюте, Владимир получил ожоги лица: повреждения лица и хриплый голос после пригодились ему в актерской карьере и дали его героям специфический строгий вид. После лечения и нескольких пластических операций Владимир Палагнюк повторно участвовал в военных действиях, получал награды и демобилизовался в 1944 году из армии.

Воспользовавшись льготами для ветеранов войны, Владимир поступает в Стэнфордский университет на факультет актерского искусства. Во время учебы Джек зарабатывает на жизнь на разных мелких работах в ресторанах, работая охранником, фотомоделью.

Моя Україна,фэндомы,om tv,Голливуд,Володимир Палагнюк,разная политота

По окончании университета в 1947 г. работает некоторое время репортером в газете «The San Francisco Chronicle» и на радио. Первая актерская работа Джека - на Бродвее вместе с известным американским актером Марлоном Брандо в спектакле по известной пьесе Т. Уильямса «Трамвай" Желание "» (англ. «A Streetcar Named Desire»). Со временем Джек играл одну из известных ролей - Стэнли Ковальского. Уже став актером, Владимир (названный так в честь своего отца) сменил свое имя на Уолтер Джек Паланс (англ. Walter Jack Palance). 

Дебютом на экране была его роль преступника в фильме «Паника на Улице» (англ. «Panic in the Streets», 1950). Большинство его ролей - суровые и жестокие преступники, хотя в жизни Джек был мягким, добрым человеком и увлекался искусством и поэзией. Джек Паланс также некоторое время работал в Европе, где воспользовался случаем выполнять более приятные и человечные роли, к которым не привыкла американская аудитория. Самая лучшая роль в европейском кино - роль в фильме «Презрение» (фр. «Le Mépris»). 

Джек Паланс жалел, что большинство ролей, сыгранных им, были отрицательные персонажи: он высказывался достаточно критично о своей работе в Голливуде, называя большинство своих фильмов «мусором», а режиссеров - бездарными. Джеку всегда нравилась комедия, и именно за комедийную роль в фильме «Городские пижоны» (англ. «City Slickers») он получил «Оскар» в 1992 году. 

Мечтой его жизни, как признался актер, гостя в Киеве, была роль Тараса Бульбы (ее, как известно, удалось сыграть Юлу Бриннеру).

Моя Україна,фэндомы,om tv,Голливуд,Володимир Палагнюк,разная политота

Сын эмигрантов, Палагнюк принимал активное участие в украинской эмиграционной жизни Америки. 

На неделе «Российских ночей» - фестивале российских фильмов в апреле 2004 года в Голливуде Джек Паланс отказался от звания «народный артист России», подчеркнув, что он - украинец и не имеет ничего общего с российским кинематографом: «Я - украинец, а не россиянин», - заявил он, протестуя таким образом против украинофобского российского кинофильма «72 метра» (снятого тоже украинцем по происхождению В. Хотиненко). Программа кинематографического, театрального и музыкального визуального искусства была частично профинансирована министерством культуры России и прошла под патронатом президента России Владимира Путина. 

Во время церемонии, Джек несколько неловко сказал, что у него создалось впечатление, что будто бы его присутствие на фестивале какая-то ошибка - впрочем добавив, что считает российское кино интересным. Вскоре актер покинул зал в знак протеста, заявив: «Я - украинец, а не россиянин, поэтому извините, я просто чуть-чуть не в своей тарелке. Будет лучше, если я и мои друзья просто отсюда уйдем».

После этого Паланс и его спутники поднялись и покинули зал. Его сопровождали еще четыре гостя, среди которых были его жена Элейн и президент Голливудского фонда «Тризуб» Питер Борисов. Паланс отказался принять награду даже за кулисами или просмотреть фильм «72 метра», показ которого стал финалом фестиваля.


 
Моя Україна,фэндомы,om tv,Голливуд,Володимир Палагнюк,разная политота
Развернуть

фэндомы Пісні України трамп клинтон ...Моя Україна разная политота 

Іво Бобул і Лілія Сандулеса - Берег любові

Развернуть

фэндомы Киев доброта абрикосы уже сожрали жиды но абрикосы там были бля буду и не травленые и никто не обосрался ...Моя Україна разная политота 

ХллОЬлШе и гости -Mo. си его го Сюо а,! Я Со8рол Ъш<{ *аЛ ^ cttxH ca/j щ афиш,' Опи Atmi, Угощайтш>. Хорошеъэдм1. Ж ciU?j>n% г ар'йскГЫ. ,г> Ogeo*>e, ho*** *1. *,Моя Україна,фэндомы,Киев,доброта,абрикосы уже сожрали жиды,но абрикосы там были,бля буду,и не травленые,и никто не обосрался,разная
Развернуть

фэндомы ...Моя Україна разная политота 

Здоровенькi були ^^ 

Вдруг стало модно чуток менять правила в украинских сообществах, а я трендовая девочка. Ну и естественно это пост боли и отчаяния. Меняются правила. Меняются что прям совсем меняются. И это важно. 

 

1. НИКАКОЙ ПОЛИТИКИ. 

Причина: вы заебали. Вы постите шлак уровня перца, ради хайпа или ради чего то там еще. Мне это не нравится. 


 2. УРА ПАТРИОТОМ ЗДЕСЬ НЕМЕСТО 

Причина:  Вот вам определение квасного патриотизма . Каждый из нас любит свою страну, но не подменяйте понятия.  Практически все ура патриоты не обходятся без тега политики, а этот тег смотрите правило 1.

3. Запрет на "а от у москалiв"

Причина:  Все вы видели ватную пропаганду "шо там у хохлов". Не уподобляйтесь им. Посты "а от у москалiв" будут уходить вместе с их авторами. И я постараюсь, что бы они уходили и с реактора. 


4. Запрет на нытье. 

Причина: ну что я могу сказать .... вот такие посты запрещены, потому что ноете не по адресу. Сам пост вроде бы и не о нытье, но вот комментарии ... Почему автор в политику не запостил ?Ведь напоминаю, что большинство забаненых имели проблемы и здесь.  А все потому что здесь срачь получить безболезненей чем в политике. 




У меня все. Бомбите и обвиняйте меня в комментариях аккуратней, я слегка неуравновешенна и мудак.
Решение принято не мной лично, но очень даже поддержано. 
Все добра =)

Развернуть

фэндомы Гетьманщина квест Текстовый Квест игра История копипаста ...Моя Україна разная политота 

«Гетьманщина»: як козаки Україну руйнували

U KRAITSTA PALATINATU UM POTO i LIA., KIOy I SIS letBraczbivicnlis ter raj j V ^nova clcliucatione Ji llrSMt.ln.,Моя Україна,фэндомы,Гетьманщина,квест,Текстовый Квест,игра,История,копипаста,разная политота

«Гетьманщина» – це браузерна гра, в якій вам треба буде взяти на себе відповідальність за долю української козацької держави, Війська Запорозького, яка з’явилася на наших землях після великого козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького. Ваше завдання – якнайдовше зберігати державу, з усіх боків оточену ворогами. Шансу на перемогу нема, все питання у тому, як довго ви протримаєтесь.
иислл «'С »5 Користуючись своТм високим зростом, Опекай навлъ ¡з заднього ряду натовпу можете побачити гарно вдягненого козака, що стоТть всередит юрби та, розмахуючи руками, голосно говорить. - Нашою думкою нехтують, плюють на нас. Вони просто хочуть, щоб ми Ум служили та воювали за них,

Період української історії, що почався відразу ж після смерті першого очільника Гетьманщини у 1657 р., відомий у вітчизняній історіографії як Руїна. Руїна – це те, що українці власними руками зробили з собою та своєю країною. Звісно, не обійшлося і без втручання сусідів, які підбурювали українців розірвати свою державу на шматки. Майже все зовсім як зараз, тому «Гетьманщина» – дуже важлива для сучасної України гра, і ми пробачимо їй деякі недоліки, насамперед дуже просту графіку.

«Гетьманщина» охоплює період з червня 1657 р., за місяць до смерті Богдана Хмельницького, до січня 1660 р., час війни на три фронти та гетьманства вже Юрія Хмельницького. Після смерті Богдана вам треба вирішити, на кого з соратників гетьмана зробити ставку – на його молодшого сина Юрія, щоб, як планував сам Хмель, започаткувати нову династію, яку визнають інші монархи Європи; чи на більш досвідченого Івана Виговського, побратима гетьмана, очільника Генеральної військової канцелярії (відповідає сучасному посту прем’єр-міністра), який прагнув союзу з нещодавнім ворогом, Польщею.
4500 Перед початком бою старшини домовляються, якоУ тактики будуть притримуватися. Агресивна тактика - дае краще результати при вдалих маневрах, але й бтыш втрати при невдалих. Обережна тактика - зменшуе втрати при невдалих маневрах, але й зменшуе втрати ворога при вдалих. Не домовлятися -

Кого б ви не підтримали, вам доведеться зіткнутися з наслідками своїх дій і зрозуміти, як складно було українським державцям у ті часи. Навіть дії, які виглядають розумними зараз, через 350 років після Руїни, з великою імовірністю не привели би до перемоги, а лише б відстрочили кінець Гетьманщини. Надто сильні й підступні були вороги України, надто незгуртована була козацька старшина, яка тягнула державу у різні боки, надто не освічені були пересічні українці, які занадто легко піддавалися обіцянкам зрадників (сьогодні б сказали обіцянкам популістів).

«Гетьманщина» – це покрокова текстова стратегія / адвентюра, щось на зразок тих ігор, які існували на зорі комп’ютерної ери. Кожен ігровий місяць ви будете розмовляти з посланцями іноземних держав, брати участь у радах старшини, вирішувати, як вчинити в тому чи іншому випадку. Стратити зрадників, чи ні; виділити кошти на армію, на церков, чи на розбудову держави; підтримати мистецтво, чи спрямувати ці гроші на підкуп простого козацтва? Укласти союз зі Швецією, з Польщею, з Кримським ханством чи Московією? Й багато іншого.

Крім того, час від часу вам треба буде брати участь у битвах козацького війська, насамперед, на жаль, з українськими ж заколотниками, що виступають проти гетьманської влади, підбурені вашими ворогами, чи навіть під прапорами інших держав. На жаль, під час Руїни в певні часи в Україні було по два та навіть по три гетьмани – під польським, московським, османським чи шведським протекторатом. Ось до симуляції битв в нас є певні питання. По суті, це стара добра гра «Камінь-ножиці-папір», в яку додали деякі характеристики військ – оснащеність, мораль й таке інше. Але все одно боєві зіткнення виглядають у «Гетьманщині» занадто спрощено та хаотично.

Ще одна складова гри – текстовий квест / RPG за участю молодого запорожця Олексія, який з’являється у декількох важливих епізодах 1657 – 1660 рр., таким чином даючи нам змогу подивитися на історичні події очами простого вояка. Так, на відміну від більшості інших обставин гри, ці епізоди вигадані, але відбуваються під час та на тлі реальних подій.

За що ще треба похвалити «Гетьманщину», так це за непогані українські тексти та за невеликі історичні довідки про кожну з подій та кожну історичну особу, що брала в ній участь. «Гетьманщина» більшою мірою не гра, а інтерактивний підручник історії, з деякою варіативністю в межах реального історичного потоку. Після закінчення гри, як би й коли би вона не скінчилась, ви матимете змогу порівняти ті рішення, що приймали ви, з тим, як це було насправді.

Так, «Гетьманщина» поступається AAA та багатьом інді-іграм по графіці та по складності геймплею. Так, це більш інтерактивна книжка, ніж гра. Але важливість подій, що показані в ній, для розуміння наслідків роз’єднаності українців, дає нам право рекомендувати цю гру майже всім. Було б дуже добре, якби «Гетьманщину», як допоміжний інтерактивний посібник, додали б до курсу історії України у школі.

Мабуть, ви зможете зробити симуляцію України часів Гетьманщини у Europa Universalis IV, там навіть є вже козацьки юніти в рамках Europa Universalis IV: The Cossacks Collection. Але Europa Universalis IV – це гра, зібрана на загальних правилах, які не відображають усіх нюансів часів Руїни. В будь-якому разі, спробуйте ще й «Гетьманщину», вона дійсно дуже непогана.

«Гетьманщина» — цілком безкоштовна гра, але якщо у вас виникне бажання підтримати її розробника, це можна зробити з сайта гри.

ПС Джерела
https://itc.ua/articles/getmanshhina-yak-kozaki-ukra%d1%97nu-rujnuvali/
https://historygame.net/
Развернуть
В этом разделе мы собираем самые смешные приколы (комиксы и картинки) по теме Добрий Ранок (+408 картинок)