В зв'язку із подіями недалекого минулого.
Питання/пропозиції у коментарях.
набіги "адекватних" користувачів навіщо ж псувати тег коли є розум? Моя Україна разная политота
Результаты поиска по запросу «
Доброго вечора
»
музыка Пісні України Atmospheric Black Metal Моя Україна разная политота
Ищу друзей в Луцке.
По аналогии с SobakaBalabaka я и сам давно хотел запилить подобное, но вот только сейчас не поленился. В общем, т.к. я уехал из Севастополя и сейчас живу в Луцке, то нехватка людей для общения весьма ощущается(даже для социопата типа меня), не с кем(почти) попить пивас в пабах(а их тут уйма, больше, чем в Севастополе) или просто погулять. Так что, лучане, або просто небайдужі люди, відгукніться.По традиции пилю красивую песню украинских атмосферик-металлистов Drudkh - Тільки Вітер Пам'ятає Моє Ім'я. Насолоджуйтесь.
одеса Дивовижна Україна фэндомы длиннопост Мапа Моя Україна разная политота
Храми в центрі Одеси
Абсолютну більшість населення міста складають українці. Але загальновідомо, що історично Одеса завжди була багатонаціональним містом, де поряд жили та співпрацювали українці, росіяни, євреї, молдовани, німці, болгари, білоруси, вірмени, поляки та греки. Тому не дивно, що в центрі Одеси розташовується багато різноманітних релігійних споруд.
Розглянемо, які дійшли до сьогодення.
Свято-Пантелеймонівський чоловічий монастир (УПЦ МП)
Найбільший в Одесі православний монастир. Збудовано в 1876 р.
Свято-Іллінський чоловічий монастир (УПЦ МП)
Заснований у 1884 році, як Іллінське подвір'я для допомоги паломникам, які мандрували через Одесу на Афон і в Палестину. З 1997 року при монастирі розташоване Одеське єпархіальне управління.
Мечеть аль-Салам, Арабський культурний центр (іслам, сунізм)
Будівлю було зведено на кошти сирійського бізнесмена Ківана Аднана в 2001 р. В центрі функціонує безкоштовна школа й бібліотека для вивчення арабської мови для всіх, незалежно від віку, громадянства та релігії.
Прапори: український, сирійський та палестинський [на инших фото замість нього можна помітити прапор ЄС].
Миролюбні написи на паркані: "Двери арабского культурного центра открыты для всех желающих...", "Вера в Бога - значит твори добро и не делай зла!", "Счастья и добра вам, дорогие одесситы!", "Ислам обязывает и учит мусульман уважать и чтить всех иноверцев!"
Собор Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ МП)
Зведений 1867 р. До 2002 р. був кафедральним храмом Одеської єпархії.
Синагога Бейт Хасад (хасидизм, хабад)
Зведена 1893 р. Крім синагоги в приміщенні розташовано правління Одеської релігійної громади "Шомрей Шабос", а також редакція однойменної щотижневої газети й кухня для приготування кошерної їжі.
Свято-Архангело-Михайлівськи жіночий монастир (УПЦ МП)
Відновив свою роботу в 1992 році. При монастирі збудовано «Будинок милосердя» та ведеться відповідна діяльність.
Грецький Свято-Троїцький собор (УПЦ МП)
Храм був закладений у 1795 році та призначався для грецької громади міста. Спочатку храм був дерев'яним.
Синагога Ор Самеах (Литовський напрямок юдаїзму)
Головна синагога Одеси.
Бродська синагога (реформістський юдаїзм)
Недіюча. За радянських часів у будівлі синагоги був розміщений державний архів, який діє там і нині. Збудована євреями-реформістами та була першим реформістським храмом на території Російської імперії. У 2011 році Одеська обласна рада запланувала передати будівлю єврейській реформістській громаді, однак, через брак коштів передача не відбулася.
Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Римо-католицька церква в Україні)
Головний собор Одесько-Сімферопольської дієцезії (аналог єпархії в східних християнських церквах).
Центральний лютеранський кафедральний собор України св. Павла, також відома як Одеська кірха (Німецька євангелічно-лютеранська церква України)
Головний храм лютеранської громади України.
Спасо-Преображенський кафедральний собор (УПЦ МП)
Найбільший православний храм Одеси. Закладений у 1794 р.
Костел Святого Петра апостола (Римо-Католицька Церква в Україні)
Тривалий час існував як єдиний римо-католицький храм міста Одеси.
Євангельська реформаторська пресвітеріанська церква [пресвітеріанство - гілка кальвінізму]
мова много букв фэндомы Моя Україна разная политота
Чому варто спілкуватися українською мовою та як почати?
Колись я писав допис про володіння англійською мовою, а цього разу позичив статтю про нашу рідну. Написано "живо", цікаво й подекуди кумедно, як на моє почуття гумору. Допису вже третій рік, тому, можливо, хтось із вас бачив. Автор: киянин Зен Антипоп. А для шапки й наочності знайшлось зображення з інструкцією.Щодо маленької анотації: Автор намагається донести соціальне, політичне значення питання та навіть перспективи на цьому заробляти. І, звичайно, оцінюють людину за її вчинками й нема різниці, якою мовою говорить свиня. За епіграф наступної статті якнайкраще підійдуть слова Магатма Ґанді: "Хочеш змінити світ - почни з себе".
Й увага - багато тексту! Приємного перегляду чита́ння!
Звісно ж слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Спробую коротко обґрунтувати цю тезу. Отже.
ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?
1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.
2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...
3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.
4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. [На ваших очах готується хитрюща змова жидобандерівців - прим. мої]. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість нашим людям та компаніям заробити, зокрема надаючи послуги з тієї адаптації.
5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої попаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових, тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.
6. Це забезпечує зв'язок поколінь та безперервність культурного та історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і усі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. [Овва! Ось і поплічників згадали]. Та й навіть якщо ваша родина - етнічні росіяни і усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Власне, чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України - це й їхні інтереси також!
7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома, не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушиватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.
8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно - вас можуть на цій підставі прийти "визволяти" зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися - не повторюйте цих помилок!
А зараз кілька порад щодо того,
ЯК ПОЛЕГШИТИ СОБІ ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ:
1. Не соромтесь того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб ідеально оволодіти мовою - це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься.
2. Більше читайте українською. Купуйте українські книжки, газети та журнали, дивіться українські передачі, слухайте україномовне радіо. Дивіться фільми українською. Або такі, що дубльовані українською (тим паче, що професійний український дубляж часто є кращим за російський). В кінотеатрі йдіть на україномовний сеанс, коли завантажуєте кіно з інтернета, шукайте копію з українським дубляжем. До речі, її дуже легко знайти. Майже всі фільми, наприклад, на ex.ua мають копію де є кілька звукових доріжок, серед яких дуже часто є українська. Під час перегляду обирайте саме її. [Також є портал з торент-толокою Гуртом і невеличка команда дубляжу аніме та серіалів Ukrdub].
3. Якщо вам психологічно (або з інших причин) важко одразу перейти на тотальне спілкування українською, робіть це частково та/або поступово.
Наприклад, почніть спілкуватися українською у себе в родині, або серед найближчих друзів. Або, коли потрапляєте у нове коло спілкування - спілкуйтесь одразу українською. Якщо вас не знали раніше, ні в кого не виникне здивування та зайвих запитань на кшталт, "чего это ты вдруг по-украински заговорил?"
Або спілкуйтеся виключно українською з незнайомими людьми - в транспорті, на вулиці, у магазині чи в ресторані, під час спілкування з операторами гарячих ліній, з міліцією та іншими держслужбовцями, тощо. Це не лише полегшить вам психологічний перехід на мову, але й сприятиме відтворенню україномовного наволишнього середовища. Бо досі, зокрема в Києві, панує феномен, навіть коли людина вдома та з друзями природньо спілкується українською, а у громадських місцях та/або на роботі переходить на російську (бо "так заведено"). Маємо змогу створити протилежний тренд.
4. Якщо не можете українізуватися самі, українізуйте своїх (майбутніх) дітей. Купуйте їм українські дитячі книжки, показуйте україномовні мультики, тощо. Віддайте їх до українського садочку, школи, класу, тощо. Усіляко плекайте їхню любов та повагу до української мови, історії, традицій, культури.
5. Коли знаходитесь за кордоном, розмовляйте лише українською. Тоді вас не переплутають з росіянами, яких в світі зараз люблять ще менше, ніж раніше. Не будьте схожим на "русо-турісто"! [їх упізнають трохи за іншими критеріями]
6. Почніть писати виключно українською. Наприклад ділові листи, або у твітері [на головній Реактору. Годі приховувати нашу "окупацію" - всі й так з України :D].
7. Крім того, українізуйте речі навколо себе:
- змініть інтерфейс телефона, інших гаджетів, комп'ютера, веб-сайтів та соцмереж на українську. Зокрема, всі девайси від Apple завжди підтримували українську мову "з коробки" й не потребують додаткового її встановлення - просто поміняйте мову інтерфейсу у налаштуваннях і все. Facebook, twitter і навіть ВК та Одноклассники мають українську локалізацію (хоча останніми двома не рекомендує користуватися навіть СБУ);
- в банкоматі зажди обирайте українську, взагалі скрізь де є можливість обрати українську - робіть це. А де нема - запитуйте у власників "чому" й вимагайте, щоб було;
- коли шукаєте щось у Гуглі, чи деінде, шукайте спочатку українською. Не хвилюйтеся, Гугл розумний і навіть російськомовні результати ви не пропустите, якщо вони будуть релевантні вашому запиту. Коли юзаєте Вікіпедію, заходьте спочатку на українську версію, а на іншомовну лише якщо такої статті в українській нема, або інформації в ній недостатньо (як альтернативу раджу не російську, а англійську версію - вона зазвичай повніша та об'єктивніша особливо зі спірних питань) [поганим знавцям в нагоді стане Вікіпедія спрощеною англійською]. Оці запити та фактичні переходи на україномовні сайти або їхні версії є вкрай важливими для підвищення статусу української у кіберпросторі, бо статистика усе це враховує;
- коли пишете оголошення чи табличку, пишіть українською. Навіть якщо це напис на вашому гаражі або об'ява у вашому під'їзді.
Гадаю, ви зрозуміли ідею. Можна ще багато чого тут вигадати. І все це легко перетворити на веселу гру й навіть змагання. Хоча б і на змагання із самим собою.
А головне, якщо ми самі почнемо усе це робити, жодних зусиль держави у цьому потрібному напрямку не знадобиться. Ми ж з вами вже переконалися, що наше суспільство діє значно швидше й ефективніше за державу. До того ж у держави зараз є завдання важливіші. Люстрація, наприклад. [йшов шістнадцятий рік... люстрацією якщо й пахне, то тільки сміттєвою]
І ще. Якщо ви бажаєте любити Україну виключно або здебільшого російською (чи будь-якою іншою мовою) - це ваше право, я на нього не посягаю. Робіть як вважаєте за потрібне. Але перед тим все ж перечитайте ще раз перші 8 пунктів цього допису й пообіцяйте мені подумати про викладені там думки, гаразд?
P.S. І дуже прошу, МАКСИМАЛЬНО РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ цей текст та ці ідеї! Можна навіть без посилання на мене. Головне - результат! А він неодмінно буде!
Слава Україні!
фэндомы їжа Моя Україна разная политота
Північ України
Ці краї славляться урожаєм картоплі, що значною мірою впливає на раціон місцевої кухні. Коронна страва Полісся – деруни, або драники. У Чернігівській області майстерно готують печеню в горщиках із картоплі, квашеної капусти та м’яса. А на десерт – пиріжки з калиною, адже регіон багатий на ягоди. На Сумщині також полюбляють печеню, але тут з картоплею закладається і м’ясо, і печінка. А борщ тут готують зі свининою і на буряковому квасі. Київ вже багато років славиться своїми котлетами по-київські.
Південь України
Південь, де Дніпро впадає в Чорне море, – це край рибалок, а отже і різноманітних рибних страв. Так от бички не лише подають в’яленими до пива, в Одесі з них готують биточки: тісто змішується з подрібненою рибою і смажиться на олії. Набагато складніше приготувати рибу-фіш: потрібно акуратно зняти шкірку, почистити від кісток, подрібнити, нафарширувати та запекти. На Миколаївщині рибу консервують додаючи томат або варять юшку з томатним соком. Херсон славиться своїми овочами, а особливо баклажанами. Тут їх і смажать, і консервують та навіть роблять ікру. Крим славиться лагманом і долмою: локшиною зі шматочками м’яса та маленькими голубцями у виноградному листі. Наваристий капусняк готують на Запоріжжі. Приазов’я славиться млинами – це тонке дріжджове тісто із маслом та сирною начинкою, що згортається в рулет.
Центральна Україна
Борщ в Україні скрізь варять по-різному. У Черкаській області до нього обов’язково подають ароматні пампушки з часником. Кіровоградщина зможе здивувати різноманітністю вареників та начинок до них: з картоплею, грибами, м’ясом, печінкою, капустою. Також варто скуштувати крученики – невеликі м’ясні рулетики з начинкою з фаршу, паштету, чорносливу з горіхами. Полтавщина славиться галушками та пундиками. У Дніпропетровську, як і в Одесі, дуже полюбляють готувати форшмак, а зі свіжої риби з Дніпра готують юшку по-дніпровськи з леком. На Вінниччині готують бігос – страва з тушкованої кислої капусти з м’ясом і грибами. Також дуже популярні фляки – суп з яловичого рубця, який приправляють коренями, сиром і спеціями.
Східна Україна
На Донбасі знають близько 50 рецептів окрошки, кожен знайде рецепт на власний смак. А до окрошки можна спробувати рульку – задню частину свинячої ноги, яку натирають сіллю і спеціями, а потім запікають в тісті. Фарш зі свинини і яловичини, який розкладають на шматку полотна, а зверху додають омлет і велику варену моркву – такою стравою вас почастують на Луганщині. У справжній слобожанський борщ, який готують на Харківщині, кладуть квасолю і м’ясні фрикадельки. А на друге – гречаники: м’ясні тефтелі з гречкою.
Західна Україна
На Прикарпатті до столу подають бануш – густа каша з кукурудзяної крупи, приправлена сметаною, подають гарячим з обсмаженим беконом і бринзою. Карпати – це край білих грибів і тут майстерно вміють варити смачну грибну юшку зі сметаною. Чинахи – страва на зразок печені, якою вас пригостять на Буковині. Також у Чернівецькій області варто спробувати домашню бринзу та традиційну кукурудзяну кашу – мамалигу. На Закарпатті дуже популярна страва бограч, яка прийшла до нас з угорської кухні. Береться гуляш, приправляється коренями та карпатськими травами і все це вариться у казанку. А завиванцями на Закарпатті називають м’ясні рулети з яловичини із сумішшю варених яєць, солоного огірка, шпика і сирої тертої картоплі. Також Західна Україна славиться різноманіттям домашніх ковбас. Мазурики по-волинськи – це домашні ковбаски з індички, вершкового масла та сиру. В цьому регіоні варто спробувати і поліські вергуни – делікатні вироби з тіста, які смажать в олії. Чудові віденські рулети – струдлі добре готують у Львові. На Рівненщині популярні картопляники (або зрази) та мацики – в’ялене м’ясо в кендюсі, вичиненому свинячому шлунку. Мачанка – це густий суп з м’ясом, засмажкою з борошна, цибулі, меленого солодкого перцю і готують його на Тернопільщині. Картопляну ковбасу полюбляють у Хмельницькій області: начиняють свинячі кишки тертою сирою картоплею та запікають у печі.
Моя Україна разная политота
Это девушка с Украины. Она не хочет читать про политику в Украине . Она не хочет слышать оскорбления в свой адрес и адрес своей страны. Уважаемые "ватные" пользователи прекратите засорять комментарии тега Я <3 Сало
Украина Львов красиво Кликабельно Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Шляхетне місто Львів
политика песочница политоты Украина фэндомы Бандера декомуннизация Киев Моя Україна разная политота
Проспект Московський переіменовано на проспект Степана Бандери
Я думаю сьогодні в Києві вся ніч буде яскравою як ніколи від зарева полихаючих ватних пуканів)"Киевсовет сегодня проголосовал за переименование Московского проспекта в Киеве в проспект Степана Бандеры.
Об этом на своей странице в соцсети Facebook сообщил депутат Киевсовета Юрий Сиротюк.
«Ура! В Киеве есть проспект Степана Бандеры (вместо Московского)! «За» — 87 из 97 присутствующих. Против — никто. Слава Украине!» — написал он.
Сиротюк также сообщил, что осталось переименовать проспект Ватутина в проспект Шухевича.
Напомним, ранее Комиссия по вопросам наименований КГГА поддержала переименование Московского проспекта в проспект Степана Бандеры и проспект Генерала Ватутина в проспект Романа Шухевича."
