Результаты поиска по запросу «
ЗСУ :: хлопці з ЗСУ, гіф
»
фэндомы Пісні України Моя Україна разная политота
Зірка проекту Голос країни, в'єтнамський співак з українським серцем Чан Куок Кхань презентував свою нову україномовну пісню
Ця композиція увійде до дебютного альбому виконавця.
«Це мій дебютний альбом. Я почав займатися музикою з нуля відтоді, коли почав жити в Україні. Тоді я дуже старався знайти себе в музиці. Хотів би наголосити, що в цьому альбомі є дуже багато різних "кольорів", тобто, це ті відчуття, ті емоції, які я відчуваю весь час перебування в Україні. У піснях альбому переплітається як щось бадьоре та веселе, так і щось сіре та трішечки сумне одночасно. Усе, як у житті дорослої людини», – прокоментував Чан.
Цікаво, що українську мову молодий хлопчина, студент хімічного факультету університету «Львівська політехніка» вивчив лише за вісім місяців!
Перша україномовна пісня Чана:
фэндомы вірші Іван Франко в коментариях ещё Моя Україна разная политота
Тюремні сонети
44. «Багно гнилеє між країв Європи…»Багно гнилеє між країв Європи,
Покрите цвіллю, зеленню густою!
Розсаднице недумства і застою,
Росіє! Де лиш ти поставиш стопи,
Повзе облуда, здирство, плач народу,
Цвіте бездушність, наче плісень з муру.
Ти тиснеш і кричиш: «Даю свободу!»
Дреш шкуру й мовиш: «Двигаю культуру!»
Ти не січеш, не б’єш, в Сибір не шлеш,
Лиш, мов упир, із серця соки ссеш,
Багно твоє лиш серце й душу дусить.
Лиш гадь і слизь росте й міцніє в тобі,
Свобідний дух або тікати мусить,
Або живцем вмирає в твоїм гробі.
---
45. «Тюрмо народів, обручем сталеним…»
Тюрмо народів, обручем сталеним
Ти обціпила їх живі сустави
Й держиш – не для пожитку, не для слави,
А лиш для жиру клевретам мерзенним.
Отак пастух попута коні в полі
Через ногу; здаєсь, три ноги вільні,
А йти вони, ні бігти не зусильні –
То ржуть, гризуться спільники неволі.
Отак і ти попутала народи.
Всім давши зверхні вигляди свободи,
Щоб одні одних гризли і душили.
І хоч всі дружно рвуться з твого круга,
Та в різні боки шарпають друг друга.
Сей колот – джерело твоєї сили.
Іван Франко
4 жовтня 1889
замок длиннопост Моя Україна разная политота
Королівський середньовічний замок Нялаб – є одним з найцікавіших в історичному плані замків на території Закарпаття. Розташований замок в селі Королево, неподалік від річки Тиса.
Замок стоїть на високому пагорбі, утворюючи дві плоских тераси. До нас дожили тільки фрагменти стін замку, а колись це було великою грізною спорудою. Замок був побудований у формі квадрата на верхній терасі. Всередині замкового дворика збереглися залишки колодязя. З північно-західного боку назовні випирає вежа круглої форми. З південного -сходу спокій замку охороняє велика вежа.
Королівський замок був побудований угорським королем Іштваном 5, що любив постріляти зубрів в цій місцевості. Вірніше спочатку це був просто мисливський будиночок, або будинок короля. А потім в ХІІ столітті, коли на Русь прийшли татари, на місці мисливського будиночка з’явилося військове укріплення, король подарував його одному з придворних за участь у військових походах.
В ХIV столітті замок осадили війська короля Карла Роберта. Замок був узятий, і відновлений, оскільки при облозі він значно постраждав. В кінці ХIV століття вже інший король – Сигізмунд, завітав Королівський замок Нялаб барону Перені.
В XVII столітті на територію Закарпаття увійшли австрійські війська, що розмістилися в замку Перені. Після скарг на розташування військ від господарів, рішенням ради Королівський замок Нялаб був зруйнований.
