Моя Україна Эротика

Куяльницький лиман

Гімн України у виконанні DZIDZIO в Харкові

Вулиця, що з'єднує Кумпель з Пекарською

було

стало

Эксклюзивные фото Киева в 1880х годах

В 19 веке Киев активно развивался и рос, в частности, застраивался центр столицы и его историческая часть на Подоле. Благодаря неизвестному фотолюбителю мы можем увидеть, каким был город в 1880-х годах.

Український павільйон на Всесвітній виставці в Чикаго, 1933

На площі, що зайняла 427 акрів землі вздовж озера Мічіган, розмістились павільйони різних країн. І посеред них— павільйон «Україна».

Попри протести СРСР, Україна, якої тоді не було на карті як окремої держави світу, отримала свій павільйон. Кошти зібрали спільнокоштом, висилали українці з цілого світу. Павільйон відвідали 1 800 000 людей.

Павільйон “Україна”, який яскраво вирізнявся серед інших павільйонів - був єдиний, який не спонсорував уряд (адже України не існувало). До слова, сусіди українців - поляки - тоді не змогли організувати свій павільйон через економічну кризу.
Для української діаспори цей період був ще важчим - крім Великої депресії, в Україні лютував Голодомор і діаспора намагалася всіма засобами допомогти своїм співвітчизникам.

Йшлося про шалену на той час суму – понад 20 тисяч доларів лише на будівництво, і це під час Великої Депресії, коли зарплатня людей не перевищувала кількадесят центів!

Для збору коштів українська громада Чикаґо поширила світом таке оголошення:
“Українці! Америки, Канади, Бразилії та інших заморських країв! Трапляється велика історична нагода помочи нашим братам в ріднім краю! Усі цивілізації світу проявляють себе. Український нарід мусить показати свою національну жит­тєздатність. Це він може осягнути тоді, коли візьме участь у Всесвітній виставці. Ми хоть без власної держави, але американці трактують нас як державницький народ. Це був би непростимий національний гріх перед Рідним Краєм і перед нашим грядущим поколінням, якби ми не долучилися до цієї події".

Люди висилали, хто скільки міг по долару і кільканадцять центів, але гроші зібрали.

Наперекір обставинам, в тому числі і протестам Москви, українці Чикаго зробили все можливе і неможливе, щоб використати виставку для представлення України та щоб нагадати цілому світові про існування українського народу, його історію та культуру.
Всесвітня виставка була чудовою нагодою для цього - український павільйон відвідали 1 800 000 людей. Вхід коштував п’ятдесят центів, але у вишиванці можна було зайти безкоштовно.

«Замало показати шаровари і малюнки на зразок "Козак коня напував". Зі всього світу приїдуть люди мистецтва, і для них павільйон мусить щось дати,» – каже редактор діаспорного часопису "Свобода" Лука Мишуга.

У павільйоні були зали, присвячені українській історії та культурі, відбувалися концерти, вечорниці, із неймовірним успіхом там виступили національний хор і танцювальні колективи. Також можна було відвідати персональну виставку скульптора Олександра Архипенка. Автора ідеї рухомих білбордів.

Під час Всесвітньої виставки в Чикаго також відбувся світовий конкурс краси накшталт сучасного конкурсу “Міс світу”, а перемогла на ньому українка – Марія Любас.

Історію про цей - без перебільшення - подвиг закордонних українці варто пам’ятати і поширювати. Особливо в наші часи.

Мужчина из Николаева проехал почти 600 км на велосипеде, играя на флейте Гимн Украины

Мужчина из Николаева Владислав Козаченко проехал на велосипеде почти 600 километров.  Он начал путешествие в Первомайске 5 августа, а сегодня финишировал в Тернополе, сообщает Telegram-канал «Вести» в понедельник, 9 августа.

Он рассказал, во время заезда играл гимн Украины на флейте, которую смастерил из пластиковых труб. Ее прикрепил к рулю велосипеда.

«Придумал, что я больше умею. Я лучше всего умею ездить на велосипеде и играть на флейте. Возникла такая идея», — поделился Козаченко.

Свой велопробег он приурочил к 30-й годовщине Независимости Украины. По словам мужчины, он хотел зарегистрировать свой заезд в Национальном реестре рекордов Украины.

«Я выбрал номинацию «Человеческие достижения». Мне показалось, что это лучше всего подходит. На сайте книги рекордов, в личном кабинете, я увидел, что заявка не продвигается. Я позвонил и мне сказали, что не рассмотрят мою заявку, потому что она опасна для третьей стороны. Расстроился до слез, а потом сказал, что поеду неофициально», — добавил он.

Однако представители ответственной национальной комиссии отказались регистрировать рисковый заезд, аргументируя это решение некой «Опасностью для третьей стороны». 

Осінь не здається в Херсоні