"Мотанка з крашанкою. Полтавщина"
фэндомы Українське мистецтво арт Marta Pitchuk Пасха праздник мотанка крашанка Яйцо Моя Україна разная политота
Результаты поиска по запросу «
Полтавщина
»
старые фото фэндомы історія України Моя Україна разная политота
Камышевые ролеты, село Великие Сорочинцы, Полтавщина, Украина, нач. 20-х
фэндомы Українське мистецтво венок традиции Моя Україна разная политота
Традиционный наряд Полтавщины. Венок от Мастерской "Треті Півні"
Модель Lidia Stasiv
історія України фэндомы Моя Україна разная политота
Полтавщина, 1941 рік. Світлини були зроблені німецьким кріґсберіхтером (фронтовим звітодавцем).
фэндомы хата історія України историческое фото Моя Україна разная политота
Дореволюційна Україна. Українські краєвиди, хати під стріхою, села кінця XIX - поч. ХХ ст. з приватної колекції.
Запоріжжя
Хата поряд з річкою
Хутір на Наддніпрянщині
Українське село
Полтавська губернія
Хутір на Полтавщині
Київська губернія
с. Гавронці, Полтавщина
фэндомы Українська мова Моя Україна разная политота
не соромтесь, балакайте і покращуйте свою українську
фэндомы Пісні України Гордій Старух Голос країни музыкальный инструмент Лира Моя Україна разная политота
львiвський мyзикaнт Гордій Старух заграв на лірі народну рекрутську пісню "Дубе"
Нa мyзичний прoєкт «Гoлoс крaїни» 11 сeзoнy прийшoв львiвський мyзикaнт Гордій Старух. 32-рiчний yчaсник вирiшив пiдкoрювaти сeрця трeнeрiв нaрoднoю пiснeю “Дyбe”.
Чoлoвiк зiгрaв нa лiрi, якy вигoтoвив влaснoрyч, aджe вiн є нe лишe мyзикaнтoм, a й скyльптyрoм. Гордій створює унікальні музичні інструменти, зокрема ліри. Так, у колекції музиканта вже понад пів сотні ексклюзивних інструментів. Вони розійшлись усім світом.
"Дубе, дубе, дубе зелений,
А хто ж тебе буде рубать,
Як я піду марширувать?
Дубе, дубе, дубе зелений.
Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший мене буде рубать,
А ти підеш марширувать,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий.
Травко, травко, травко шовкова,
А хто ж тебе буде косить,
Як я піду шаблю носить?
Травко, травко, травко шовкова.
Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший мене буде косить,
А ти підеш шаблю носить,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий.
Жінко, жінко, жінко молода,
Хто ж тя буде обнімати,
Як я піду воювати?
Жінко, жінко, жінко молода.
Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший буде обнімати,
А ти підеш воювати,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий".
фэндомы вышивка Вышиванка Луганск Украина одежда Моя Україна разная политота
Народна жіноча сорочка Луганщини, кінець ХІХ - початок ХХст.
Оксана Гордієць, мистецтвознавець, науковий співробітник фондів Національний музей народної архітектури та побуту України, розповідає про вишивку Полтавщини, Харківщини і з 16:33 про вишивку Луганщини.
Вишивки Слобожанщини збереглось мало і досліджена вона відповідно. Можна було побачити одяг цього регіону на виставці “Благословенна Україна” 2015р. з фондів Національний музей народної архітектури та побуту України. Цей музей рідко має таку можливість. Фото сорочок Білокураківського та Сватівського р-ну Луганської, раніше Ворошиловградської обл.
фэндомы Українська мова кулинария українська кухня еда свадьба обряд традиции Моя Україна разная политота
Дивень
Одним із різновидів традиційних ласощів на Дніпропетровщині є хлібні (нагадують смак бублика) палички, які називають дивнем. Печуть їх на очеретині, яка якимось дивним чином не горить в процесі випікання. Такі дивні є весільним обрядовим печивом. Але на ярмарках, етнофестивалях їх також можна побачити цілими оберемками.
На Полтавщині дивнем називають весільну хлібину з отвором посередині, через який Молода дивилася на Молодого. Тому й дивень.
Дивень – обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві. Його виготовляли найчастіше з плетінки втроє, вчетверо, а потім з’єднували краї, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, зверху до якої прикріпляли квітку з жита, калини, квітів (живих чи штучних). Цей весільний хліб здебільшого характерний для Півдня, частково Полтавщини і Слобожанщини. У деяких районах, зокрема на Дніпропетровщині, для дивня взагалі не випікали хлібинки, обмежившись гілочками, обплетеними тістом, запечених на спеціальних рогачиках і прикрашених квітами, колоссям, калиною, барвінком. Через дивень Молода дивилася на молодого, звідки може походити й назва. Коли печуть дивень, загадують, яке буде в Молодих життя. Вдашній – Молоді житимуть щасливо. Садовлячи його в піч, приспівували:
"Світи, жар, у печі ясно
Печись, дивень, красно
Гостям – на велике диво,
Молодим – на щастя,
На долю, на свою родину.
Печись, дивень, не схились, не пригори,
Молодим серця та й не зсуши!"
Отличный комментарий!