Українстке мистецтво девушка арт

МЗС України відкрило сайт MyUkraineIs.org для популяризації нашої країни.

Вгадайте символ зашифрований в українському рушнику

Чи є тут хтось з Луцьку, хто бажає випити пивка та прогулятись містом? :)

Доброго всім здоров'я. Десь рік тому(чи більше) я писав сюди, щоб знайти "друзів" у Луцьку, у зв'язку з моїм переїздом з Криму. Але тоді я аж нікого не знайшов, на превеликий жаль. Проте не так давно я помітив, що тут(на реакторі) є лучани, тому я хочу спитати ще раз: чи є хтось з Луцьку, хто хоче, мабуть, зустрітись, прогулятись, зайти у паб, випити пива тощо? 

Це накшталт сходки Сала у Києві. Сьогодні п'ятниця, якщо хтось забажає зустрітись, то можно це зробити, наприклад, завтра. 

Пишу одразу в усі 2 великих тега(Сало, Моя Україна), щоб більше людей це побачило. Дякую за увагу, ось вам гарна пісня.

Cкачать Реанимация Козацька бесплатно на pleer.com 

На фото: Луцьк, коло Київського Майдану. Дуже красива осінь на Волині...

Потрібна підтримка проекту на конкурсі! Проект поданий Центром соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями Подільського району м.Києва.

 Кожний голос дуже важливий для  реалізації проекту реабілітації та іпотерапії для дітей та молоді з ДЦП та аутизмом. 

  Тож що ми знаємо про Мазепу? Так, він син білоцерківського городового отамана, народився у селі Мазепинці і одержав відмінну, передову на той час освіту, він герой багатьох літературних творів, (романтичний образ бунтівника привабив Байрона, Пушкіна, Гюго…), про українського гетьмана знято кілька кінострічок. Дехто, можливо, чув про меценатську діяльність Мазепи, та більшість українців чомусь схильні вважати, що гетьман «розтринькував» кошти  державної скарбниці, незважаючи на те, що кошти Івана Мазепи підтримували українську освіту (будівництво шкіл, Києво – Могилянської академії) та культуру (будівництво соборів). Є, правда, і ті злощасні 10 000, які Мазепа передав Голіцину, та росіянин у будь – якому разі їх би отримав – як не від Мазепи, то від іншого претендента на гетьманську булаву.

  Український гетьман намагався догодити Петру I, щоб потім користуватися з того, і тому підписав дуже тяжкі для України Коломацькі статті, які передбачали русифікування українського народу через шлюби з росіянами. Потрібно визнати, що допомога Мазепи була неоціненною для російського імператора, адже Петро I 1695 року не зміг узяти Азов, і тільки наступного року, з допомоги трьох козацьких полків імператорові це вдалося. Мазепа отримав «Андрія», і кілька інших орденів, і здавалося, був цілком щасливий.

  1701 року Петро I відмінив універсал про нові торгівельні шляхи з Європою. Імператор хотів, щоб українці торгували через Архангельськ, адже економічна незалежність України означає і політичну незалежність… Тож економіку України потрібно було обмежувати. До Іван Мазепа, з життєвим досвідом прийшло і розуміння наслідків такої політики, і український гетьман почав шукати нових союзників. Таким союзником став шведський король Карл XII, і Мазепа почав вести таємні переговори зі шведами.

  В цей час козацькі старшини почали тиснути на Мазепу: «Як ми за душу Хмельницького молимось, так ми тебе будемо проклинати». Гетьман «відкрив карти», а Кочубей швиденько написав «кляузу» Петру I. Та Російський цар справді довіряв Мазепі, тож не повірив ні Кочубею, ні Іскрі.

 Та коли (за відсутності у фортеці Мазепи) Меньшиков поїхав в Україну ліквідувати гетьманство, полковник Ніс його впустив, і Меньшиков написав цареві довгого листа з доносом: «Мазепа сие учинил не ради одной своей особы, а ради всей Украины». Тоді Меньшиков і Петро I зруйнували Батурин, запорожці підтримали універсал Мазепи, але Європа не підтримала його. Мазепа помер на чужині, під патронатом Турецького султана, який поклявся на Корані, що не видасть Мазепу.

  Тож Мазепа не зрадив свій народ, він зрадив царя, і ми можемо критикувати хіба що помилки його політики, які він визнав і намагався виправити.