У коми проблеми с общением

Десять лет на лавочке

Фотограф Евгений Котенко живет в Киеве в рабочем районе "Ленинградка". И вот уже 10 лет он фотографирует один и тот же пейзаж – скамейку из окна квартиры своих родителей.

Каждую неделю перед глазами Евгения разворачивается новая драма. Люди приходят и уходят. Неизменной остается только лавочка – но и ее порой обновляют свежим слоем краски. 

Вид на кипящую вокруг деревянной скамейки жизнь открывается с четвертого этажа обычной киевской пятиэтажки на просп. Юрия Гагарина.

"Я не ставил определенные рамки и время [для проекта]. Я просто приходил на кухню и смотрел в окно. Обычно там было на что посмотреть", – рассказывает 36-летний фотограф. Фотограф говорит, что его герои никогда не замечали, что их снимают.

Котенко рассказывает, что воспоминания о его детстве в этом районе в основном теплые, но были и вещи, о которых лучше не вспоминать. 

"Самое неприятное – видеть людей, с которыми учился в школе, которые пьют на этой лавочке, а потом расползаются, как рептилии. И страшно выйти на улицу, иначе в такого же превратишься". 

Тем не менее, после выставки его работ в киевском баре, говорит Котенко, люди сильно разделились во мнениях. "Кто-то смеялся, кто-то жаловался, что на фото одни алкоголики". 

От родителей фотограф съехал год назад, но не видит в этом повода прекращать свой проект. Из окна новой квартиры фотографа тоже виднеется лавочка. А на вопрос о продолжении проекта Котенко смеется: "Не знаю, но уже снимаю".

США признали украинскую школьницу гением за экологический проект об очистке рек

Проект украинской школьницы поможет очистить реки естественными способами без механического вмешательства в экосистему. Ученица 10 класса Новокаховской школы №1 Херсонской области Виктория Панченко получила грант в 15 тысяч долларов на обучение в университете Нью-Йорка и бронзовую медаль Всемирной олимпиады гениев. 

Мої крихітки вчиться добре =))

Go-A Українське етно-електро

Які міста України може затопити через зміну клімату до 2100 року

До 2100 року можуть бути затоплені частково 34 українські міста, а повністю – 62 села, 660 екологічно небезпечних об’єктів, 200 тисяч га сільськогосподарських земель та 98 об’єктів природно-заповідного фонду. Крім цього, 75 тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями. 

Такі результати дослідження Екодії та науковців – “Вплив підняття рівня моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату”. Мета проекту – привернути увагу до наслідків зміни клімату в Україні, стимулювати уряд і міста протидіяти кліматичним змінам та водночас адаптуватися до нових реалій сьогодення. Моделювання зон затоплення здійснене для 2100 року – за умови збереження сучасних темпів зростання викидів CO2.

Результати дослідження та інтерактивна мапа демонструють, які населені пункти, будівлі, дороги, екологічно небезпечні об’єкти та частини природно-заповідного фонду можуть бути затоплені Чорним та Азовським морем до кінця століття.

Детальні знахідки нижче:

2. 6 містечок та 62 села можуть бути повністю затоплені, зокрема: Гола Пристань, Затока, Лазурне;

3. 75 тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями, адже їхні домівки можуть опинитися в зоні затоплення;

4. 660 екологічно небезпечних об’єктів можуть опинитись у прогнозованій зоні затоплення. Зокрема: 13 сміттєзвалищ і 36 очисних споруд, меткомбінат “Азовсталь” в Маріуполі та ставки-відстійники кримського заводу “Титан” поблизу Армянська;

5. Може затопити 200 тисяч га сільськогосподарських земель, 10 тисяч га виробничих територій, а також 1917 будівель комерційного та виробничого призначення;

6. Підняття рівня моря може спричинити затоплення 98 об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема: частину територій Чорноморського та Дунайського біосферних заповідників;

7. У прогнозованій зоні затоплення можуть опинитись об’єкти історико-культурної спадщини. Зокрема: археологічна пам’ятка “Херсонес Таврійський”, заснований понад дві тисячі років тому, а наразі внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Соф’я Садогурська, кампейнерка з кліматичної політики ГО Екодія, стверджує, що зміна клімату та, як наслідок, підняття рівня моря – проблеми, які вже зараз вимагають активних дій на міжнародному, національному та локальному рівнях.

“Паризька угода, яку Україна ратифікувала 2016 року, говорить про два взаємодоповнюючих напрямки боротьби із глобальним потеплінням: послаблення зміни клімату і адаптацію до кліматичних змін. Україна має поставити ціль зі скорочення викидів парникових газів, прийняти на національному рівні політику переходу енергетичного сектору на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року та вже зараз почати впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату як на державному, так і на локальному рівнях.  Лише так можна зробити наслідки зміни клімату не такими трагічними для людей”, – розповідає Садогурська.

Незначне, на перший погляд, глобальне потепління вже призводить до серйозних проблем: зменшується площа льодовиків, підвищується рівень моря, почастішали сильні шторми, торнадо, повені та посухи. За даними міжнародних експертів, з 1901 по 2010 роки середній глобальний рівень моря вже підвищився майже на 20 см і темпи зростання лише прискорюються. Підняття рівня Світового океану несе загрозу, насамперед, прибережним територіям багатьох країн світу.

Інтерактивна карта доступна за посиланням: ecoaction.org.ua/projects/sealevel/index.html

Традиционный наряд Полтавщины. Венок от Мастерской "Треті Півні"

Модель Lidia Stasiv