Факти про Україну
»фэндомы joyreactor Моя Україна разная политота
Деякі думки про нашу "політоту"
Топ коментарі з недавньго посту в політоті.
Ось воно як, виявляється росіяни в Росії живуть як в'язні у нацистських таборах і тому "нічого не можуть зробити". Мабуть, почувши таке, люди які пережили Майданек чи Дахау плюнули б таким коментаторам в обличчя.
Та ви вже визначтеся, ви як в'язні концтабору, чи все таки "права имеете". Ніхто таким людям напевно не сказав, що ті німці, які були проти гітлерівскої Германії, тікали з країни куди могли, хоч у Монголію, хоч у Гренландію, лише б не бути частиною режиму. Мабуть про внутрішній супротив Гітлеру вони також не чули.
https://encyclopedia.ushmm.org/content/ru/article/resistance-inside-germany
фэндомы Чайковський Великі Українці Моя Україна разная политота
Українське коріння композитора досліджує історик Ганна Черкаська:
Здавна в Україні був відомий козацький рід Чайок (Чайковських), його родичами були Гребінки, Гоголі.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, шляхтич родом з-під Кременчука, козацький сотник Омельницької сотні Миргородського полку, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран.
Син Федора, народжений на Полтавщині Петро Чайка (дід композитора), спудеєм Києво-Могилянської академії взяв прізвище Чайковський – так на Запоріжжі називали командирів козацьких чайок. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії».
Петро Федорович полковим лікарем пройшов російсько-турецьку війну, отримав посаду городничого у В’ятській губернії Росії, де й пустив корені. Ілля Петрович Чайковський, батько композитора, вийшов у відставку з посади гірничого начальника Камсько-Воткінського заводу в чині генерал-майора. Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, онучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асье. Батько матері був епілептиком, що передалося онукові.
Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 р. З 10 років він навчався в училищі правознавства. Упродовж років дружив із князем Олексієм Голіциним. У 1864 р. студентом консерваторії Петро Чайковський вперше на запрошення Голіцина приїхав на канікули на Сумщину, в Тростянець, там він написав свій перший симфонічний твір - увертюру до драми О. Островського «Гроза».
У Тростянці Чайковський познайомився і заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Кондратьєвим. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну. Петро Ілліч щороку по кілька місяців жив на Слобожанщині або на Поділлі, де написав понад 30 творів, із домінуванням української тематики.
Багато творів написав Чайковський у селі Низи поблизу Сум у садибі Миколи Кондратьєва. У співдружності з поетами Іваном Суриковим і Левом Меєм композитор написав твори на переклади з віршів Тараса Шевченка «На вгороді коло броду» — дует «В огороде возле брода» та «Садок вишневий коло хати» — романс «Вечір». Цікаво, що до цих творів Шевченка писав музику й Микола Лисенко. «Исконно русский» шедевр «Я ли в поле да не травушкой была» Чайковському навіяла українська пісня «Чи я в лузі не калина була».
У Кам’янці на Черкащині, у маєтку, управителем якого був чоловік сестри Чайковського Лев Давидов, Петро Ілліч «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Понад 28 років життя Чайковського пов’язані з містом над Тясмином. Аби Петро Ілліч міг почуватися вільно, йому відвели окрему будівлю з трьома кімнатами. Враження від українського літа 1874 року в Кам’янці лягли в основу Першого концерту для фортепіано з оркестром, головна тема якого пісня Марусі Чурай «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці», а у фіналі композитор використав мелодію веснянки «Вийди, вийди, Іванку». Критик Герман Ларош відзначив цінність концерту, красу українських мелодій, вплетених у канву твору.
Особливе місце в подорожах Чайковського в Україну посідало Поділля, куди композитора привела тривала дружба з Надією фон Мекк. Про Поділля, Петро Ілліч писав: «Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам’яті світлими спогадами про найпоетичніші дні мого життя». До наших днів тут добре зберігся палац сімейства фон Мекк, де створено Музей композитора.
Тут Чайковський створив низку знаменитих творів: перша оркестрова сюїта, п’єси для скрипки, 7 романсів, серед яких «То було ранньої весною», «Серед шумного балу», серенада Дон Жуана.
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. Один із концертів майстер дав на підтримку Одеського симфонічного оркестру. В Україні Чайковського любили завжди. У часи жорстокого наступу імперії на українську мову Чайковський домагався постановки «Тараса Бульби» М.Лисенка українською мовою. У 1890 р. Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним із учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії.
За деякими пвердженнями, складна психологічна атмосфера навколо сексуальності композитора підштовхнула його до отрути. 6 листопада 1893 р. – у кращий світ пішов 53-річний композитор Петро Чайковський. Офіційно було оголошено про смерть від холери.
Двоє композиторів - Чайковський та Лисенко - козацькі нащадки, обоє з матерями спілкувалися французькою, освіту отримали на чужині, але провідною тематикою творів була Україна, навіть померли в один день 6 листопада.
У 1926 р. в рамках політики українізації з‘явилася державна опера і було здійснено постановку «Євгенія Онєгіна» українською, спеціально для участі у цих виставах учив українську мову геніальний російський тенор, 56-літній Леонід Собінов. Він захоплювався звучанням української мови в арії Ленського.
Максим Рильський зробив два переклади. Один – для роману, де було відтворено саме пушкінську іронічність, пародію, власне, на романтизм «Куди, куди ви відлетіли, весни моєї красні дні», і інший – для опери, де єдність романтичної, тужливої музики Чайковського і поезії набула особливого значення: «О, де! О, де розвіялися снами весни моєї красні дні?».
У неукраїнській Україні не лунають опери Петра Ілліча Чайковського державною мовою.
Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
історія України фэндомы слава україні Моя Україна разная политота
Слава Україні! Героям Слава! – такое приветствие использует значительная часть украинцев.
Но как оно возникло и кем было произнесено впервые знаю не многие.
Надеюсь информация в данном посте будет интересна не только украинцам ^^
В 1900 году в Харькове была очень напряженная политическая обстановка. В городе действовала РУП (революционная Украинская партия), члены этой партии приветствовали друг друга лозунгом "Слава Україні!". А в ответ слышат “По всій землі слава!”.
Историк Юрий Юзич (тут много его работ) пишет о том, что знаменитый украинский предприниматель Микола Левитский будучи в гостях у основателя РУП Александра Коваленко непосредственно в городе Харьков, гуляя по городу увидел студента, который пел под свой нос гимн. Пан Микола обратился к этому студенту с приветствием "Слава Україні!" и в ответ услышал “По всій землі слава!”.
Таким образом уже в 1900 году выражение "Слава Україні!" было известно украинцам. Кто именно стал автором этого приветствия остается загадкой, но есть люди считающие что тадададдам это был Тарас Шевченко. Ну куда же без него ^^.
В своем стихе «До Основ’яненка» (1840, у варіанті 1860 року) Шевченко писал:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Я не считаю, что именно он стал автором этого лозунга. Но факт остается фактом уже в его время "Слава Україні!" существовала и использовалось в речи.
Во время революции 17 года в Киеве и Петрограде происходили украинские демонстрации на которых звучал этот лозунг. И именно благодаря харьковским национал-патриотическим организациям и студентам "Слава Україні!" закрепилось в литературе, газетах, общественной жизни и в сердцах миллионов украинцев.
В марте 17 года в Киеве только началась революция, но в регионах уже тогда на “Хай живе автономія України!” можно было услышать в ответ “Слава! Слава Україні!”.
газета “Нова рада” 15 марта 1917 року в с. Діївка (теперь это часть г. Днепр)
В вот вам Иркутск, совсем не Украина даже на тот момент ^^, демонстрация местных работников. С флагами Украины, и транспарантами на которых были надписи “Хай живе вільна Україна!” и “Хай живе автономія України! Слава Україні! Слава всім націям!”. Все это по свидетельствам современников.
Демонстрация в Владивостоке с украинскими флагами и лозунгами. Предположительно весна 1917 года.
Из воспоменаний генералла Михайла Володимировича Омеляновича-Павленка:
Трагічно роз’єднані і одірвані одна від другої братні українські армії після півроку важкої розлуки і тяжких військових подій знов будуть звільняти необ’яті простори Рідного Краю від жорстокого ворога, — повідомляв полковник О. Удовиченко М. Омеляновичу-Павленку 6 травня 1920 року. — В сей день в усіх частинах дорученої мені дивізії панує нечувана в світі радість, — радість воскреслого з мертвих Українського Народу. Повсюди лунає гучний козацький поклик: «Слава Україні і Головному отаману Петлюрі!» «Слава отаману Омеляновичу-Павленко, усій старшині і козацтву славної Дієвої армії!» Знов воскресла Україна і вже ніколи не вмре, не загине!..
В его приказе как генерала армии УНР от 19 квітня 1920 року Ч. 18 ведется речь о следующим:
Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: «Слава Україні».
Юрій Горліс-Горський в романе «Холодний Яр» указывает на распространение среди повстванцев Холодного Яра (1918-1920) приветствия «Слава Україні! — Україні слава!»:Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.
Під’їжджаю до них:
— Добридень хлопці!
— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава».
Есть еще много свидетельств упоминаний этого лозунга в книгах (тут детальней).
Лозунг родился в Харькове. Прогремел на всю Украину с Киева. Сохранился благодаря усилиям галичан и волынян во Львове и Ровном. Но Степан Бандера не есть отцом цього гасла. И я уже молчу про отсылки к нацистской германии.
фэндомы новости Моя Україна разная политота
США признали украинскую школьницу гением за экологический проект об очистке рек
Проект украинской школьницы поможет очистить реки естественными способами без механического вмешательства в экосистему. Ученица 10 класса Новокаховской школы №1 Херсонской области Виктория Панченко получила грант в 15 тысяч долларов на обучение в университете Нью-Йорка и бронзовую медаль Всемирной олимпиады гениев.
По методу Виктории чистить реки можно с помощью тростника, который способен выделять из воды вещества, которые ее загрязняют. Школьница предлагает создать специальные плавающие конструкции понтонного типа и разместить их в воде. Это поможет очистить реки естественными способами.Мої крихітки вчиться добре =))
Отличный комментарий!