Результаты поиска по запросу «
Факти про Україну
»
фэндомы Ярослав Мудрий історія України Моя Україна разная политота
У Софії Київській показали 3D-голограму обличчя Ярослава Мудрого
Про це повідомляє "Голос України".
"Побачити, який насправді вигляд мав Ярослав Мудрий — не просто унікальна можливість. Це важлива подія з точки зору історичного контексту та порушення питання національної ідентичності. Йдеться не про радянський портрет, який порівнював київського князя з російськими царями, а про найбільш реальну відтворену модель обличчя, спроектовану на основі наукових фактів і досліджень", — зазначив під час презентації міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Відтворено обличчя князя в результаті тривалих досліджень методом історико-криміналістичної експертизи на основі моделі черепа та з використанням новітніх технологій. Автори еконструкції — криміналіст Андрій Переїденко та мистецтвознавець Юрій Шатайло.
"У нас були детальні обміри, зображення фотографічні, рентгеноскопічні Ярослава Мудрого, — каже генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська. Вона додає, що "київські князі не носили довгих борід, що характерно було для зображення російських царів, а довгими були вуса.
А нашим князям вона, так би мовити, домальовувалась і домальовується й дотепер".
"Фігура князя вагома для розквіту і становлення Русі як сильної держави і її визнання на міжнародному рівні. Саме тому українці і світ повинні знати, який насправді вигляд мали наші герої. Символічно і те, що 3D-зображення покажуть у "Софії Київській", побудованої з ініціативи Ярослава Мудрого", — підкреслив міністр культури Олександр Ткаченко.
Неля Куковальська наголосила, що 3D-голограма обличчя Ярослава Мудрого є одним із перших кроків до тієї правдивої історії, яка може пролити світло на певні історичні факти, зокрема на те, який вигляд мали у Середньовіччі наші пращури.
Унікальну конструкцію створили на замовлення у Данії, придбали її для заповідника фармацевтична компанія "Інтерхім" на чолі з генеральним директором Анатолієм Редером.
"Ми в "Інтрехім" тішимося, що змогли долучитися та подарувати заповіднику таку цікаву конструкцію, — каже Анатолій Редар. — Адже це відтинок української історії, надзвичайно важливий для усвідомлення тяглості нашої культури, розуміння власного коріння та свідомої самоідентифікації. Пишатись минулим, відстоювати теперішнє та бути впевненим у майбутньому — ось мета".
У Національному заповіднику ведуть активні пошуки мощей князя Ярослава та планують також відтворити зовнішність його дружини Інгігерди.
флаг фэндомы зачарованные США Моя Україна разная политота
Украинский флаг на крыльце дома оригинальных зачарованных
фэндомы joyreactor Моя Україна разная политота
Деякі думки про нашу "політоту"
Топ коментарі з недавньго посту в політоті.
Ось воно як, виявляється росіяни в Росії живуть як в'язні у нацистських таборах і тому "нічого не можуть зробити". Мабуть, почувши таке, люди які пережили Майданек чи Дахау плюнули б таким коментаторам в обличчя.
Та ви вже визначтеся, ви як в'язні концтабору, чи все таки "права имеете". Ніхто таким людям напевно не сказав, що ті німці, які були проти гітлерівскої Германії, тікали з країни куди могли, хоч у Монголію, хоч у Гренландію, лише б не бути частиною режиму. Мабуть про внутрішній супротив Гітлеру вони також не чули.
https://encyclopedia.ushmm.org/content/ru/article/resistance-inside-germany
фэндомы Чайковський Великі Українці Моя Україна разная политота
7 травня 1840 року народився Петро Ілліч Чайковський (1840-1893) - всесвітньо відомий композитор, диригент і педагог з українського роду Чайок.
Українське коріння композитора досліджує історик Ганна Черкаська:
Здавна в Україні був відомий козацький рід Чайок (Чайковських), його родичами були Гребінки, Гоголі.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, шляхтич родом з-під Кременчука, козацький сотник Омельницької сотні Миргородського полку, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран.
Син Федора, народжений на Полтавщині Петро Чайка (дід композитора), спудеєм Києво-Могилянської академії взяв прізвище Чайковський – так на Запоріжжі називали командирів козацьких чайок. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії».
Петро Федорович полковим лікарем пройшов російсько-турецьку війну, отримав посаду городничого у В’ятській губернії Росії, де й пустив корені. Ілля Петрович Чайковський, батько композитора, вийшов у відставку з посади гірничого начальника Камсько-Воткінського заводу в чині генерал-майора. Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, онучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асье. Батько матері був епілептиком, що передалося онукові.
Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 р. З 10 років він навчався в училищі правознавства. Упродовж років дружив із князем Олексієм Голіциним. У 1864 р. студентом консерваторії Петро Чайковський вперше на запрошення Голіцина приїхав на канікули на Сумщину, в Тростянець, там він написав свій перший симфонічний твір - увертюру до драми О. Островського «Гроза».
У Тростянці Чайковський познайомився і заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Кондратьєвим. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну. Петро Ілліч щороку по кілька місяців жив на Слобожанщині або на Поділлі, де написав понад 30 творів, із домінуванням української тематики.
Багато творів написав Чайковський у селі Низи поблизу Сум у садибі Миколи Кондратьєва. У співдружності з поетами Іваном Суриковим і Левом Меєм композитор написав твори на переклади з віршів Тараса Шевченка «На вгороді коло броду» — дует «В огороде возле брода» та «Садок вишневий коло хати» — романс «Вечір». Цікаво, що до цих творів Шевченка писав музику й Микола Лисенко. «Исконно русский» шедевр «Я ли в поле да не травушкой была» Чайковському навіяла українська пісня «Чи я в лузі не калина була».
У Кам’янці на Черкащині, у маєтку, управителем якого був чоловік сестри Чайковського Лев Давидов, Петро Ілліч «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Понад 28 років життя Чайковського пов’язані з містом над Тясмином. Аби Петро Ілліч міг почуватися вільно, йому відвели окрему будівлю з трьома кімнатами. Враження від українського літа 1874 року в Кам’янці лягли в основу Першого концерту для фортепіано з оркестром, головна тема якого пісня Марусі Чурай «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці», а у фіналі композитор використав мелодію веснянки «Вийди, вийди, Іванку». Критик Герман Ларош відзначив цінність концерту, красу українських мелодій, вплетених у канву твору.
Особливе місце в подорожах Чайковського в Україну посідало Поділля, куди композитора привела тривала дружба з Надією фон Мекк. Про Поділля, Петро Ілліч писав: «Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам’яті світлими спогадами про найпоетичніші дні мого життя». До наших днів тут добре зберігся палац сімейства фон Мекк, де створено Музей композитора.
Тут Чайковський створив низку знаменитих творів: перша оркестрова сюїта, п’єси для скрипки, 7 романсів, серед яких «То було ранньої весною», «Серед шумного балу», серенада Дон Жуана.
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. Один із концертів майстер дав на підтримку Одеського симфонічного оркестру. В Україні Чайковського любили завжди. У часи жорстокого наступу імперії на українську мову Чайковський домагався постановки «Тараса Бульби» М.Лисенка українською мовою. У 1890 р. Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним із учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії.
За деякими пвердженнями, складна психологічна атмосфера навколо сексуальності композитора підштовхнула його до отрути. 6 листопада 1893 р. – у кращий світ пішов 53-річний композитор Петро Чайковський. Офіційно було оголошено про смерть від холери.
Двоє композиторів - Чайковський та Лисенко - козацькі нащадки, обоє з матерями спілкувалися французькою, освіту отримали на чужині, але провідною тематикою творів була Україна, навіть померли в один день 6 листопада.
У 1926 р. в рамках політики українізації з‘явилася державна опера і було здійснено постановку «Євгенія Онєгіна» українською, спеціально для участі у цих виставах учив українську мову геніальний російський тенор, 56-літній Леонід Собінов. Він захоплювався звучанням української мови в арії Ленського.
Максим Рильський зробив два переклади. Один – для роману, де було відтворено саме пушкінську іронічність, пародію, власне, на романтизм «Куди, куди ви відлетіли, весни моєї красні дні», і інший – для опери, де єдність романтичної, тужливої музики Чайковського і поезії набула особливого значення: «О, де! О, де розвіялися снами весни моєї красні дні?».
У неукраїнській Україні не лунають опери Петра Ілліча Чайковського державною мовою.
Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
Українське коріння композитора досліджує історик Ганна Черкаська:
Здавна в Україні був відомий козацький рід Чайок (Чайковських), його родичами були Гребінки, Гоголі.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, шляхтич родом з-під Кременчука, козацький сотник Омельницької сотні Миргородського полку, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран.
Син Федора, народжений на Полтавщині Петро Чайка (дід композитора), спудеєм Києво-Могилянської академії взяв прізвище Чайковський – так на Запоріжжі називали командирів козацьких чайок. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії».
Петро Федорович полковим лікарем пройшов російсько-турецьку війну, отримав посаду городничого у В’ятській губернії Росії, де й пустив корені. Ілля Петрович Чайковський, батько композитора, вийшов у відставку з посади гірничого начальника Камсько-Воткінського заводу в чині генерал-майора. Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, онучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асье. Батько матері був епілептиком, що передалося онукові.
Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 р. З 10 років він навчався в училищі правознавства. Упродовж років дружив із князем Олексієм Голіциним. У 1864 р. студентом консерваторії Петро Чайковський вперше на запрошення Голіцина приїхав на канікули на Сумщину, в Тростянець, там він написав свій перший симфонічний твір - увертюру до драми О. Островського «Гроза».
У Тростянці Чайковський познайомився і заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Кондратьєвим. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну. Петро Ілліч щороку по кілька місяців жив на Слобожанщині або на Поділлі, де написав понад 30 творів, із домінуванням української тематики.
Багато творів написав Чайковський у селі Низи поблизу Сум у садибі Миколи Кондратьєва. У співдружності з поетами Іваном Суриковим і Левом Меєм композитор написав твори на переклади з віршів Тараса Шевченка «На вгороді коло броду» — дует «В огороде возле брода» та «Садок вишневий коло хати» — романс «Вечір». Цікаво, що до цих творів Шевченка писав музику й Микола Лисенко. «Исконно русский» шедевр «Я ли в поле да не травушкой была» Чайковському навіяла українська пісня «Чи я в лузі не калина була».
У Кам’янці на Черкащині, у маєтку, управителем якого був чоловік сестри Чайковського Лев Давидов, Петро Ілліч «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Понад 28 років життя Чайковського пов’язані з містом над Тясмином. Аби Петро Ілліч міг почуватися вільно, йому відвели окрему будівлю з трьома кімнатами. Враження від українського літа 1874 року в Кам’янці лягли в основу Першого концерту для фортепіано з оркестром, головна тема якого пісня Марусі Чурай «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці», а у фіналі композитор використав мелодію веснянки «Вийди, вийди, Іванку». Критик Герман Ларош відзначив цінність концерту, красу українських мелодій, вплетених у канву твору.
Особливе місце в подорожах Чайковського в Україну посідало Поділля, куди композитора привела тривала дружба з Надією фон Мекк. Про Поділля, Петро Ілліч писав: «Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам’яті світлими спогадами про найпоетичніші дні мого життя». До наших днів тут добре зберігся палац сімейства фон Мекк, де створено Музей композитора.
Тут Чайковський створив низку знаменитих творів: перша оркестрова сюїта, п’єси для скрипки, 7 романсів, серед яких «То було ранньої весною», «Серед шумного балу», серенада Дон Жуана.
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. Один із концертів майстер дав на підтримку Одеського симфонічного оркестру. В Україні Чайковського любили завжди. У часи жорстокого наступу імперії на українську мову Чайковський домагався постановки «Тараса Бульби» М.Лисенка українською мовою. У 1890 р. Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним із учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії.
За деякими пвердженнями, складна психологічна атмосфера навколо сексуальності композитора підштовхнула його до отрути. 6 листопада 1893 р. – у кращий світ пішов 53-річний композитор Петро Чайковський. Офіційно було оголошено про смерть від холери.
Двоє композиторів - Чайковський та Лисенко - козацькі нащадки, обоє з матерями спілкувалися французькою, освіту отримали на чужині, але провідною тематикою творів була Україна, навіть померли в один день 6 листопада.
У 1926 р. в рамках політики українізації з‘явилася державна опера і було здійснено постановку «Євгенія Онєгіна» українською, спеціально для участі у цих виставах учив українську мову геніальний російський тенор, 56-літній Леонід Собінов. Він захоплювався звучанням української мови в арії Ленського.
Максим Рильський зробив два переклади. Один – для роману, де було відтворено саме пушкінську іронічність, пародію, власне, на романтизм «Куди, куди ви відлетіли, весни моєї красні дні», і інший – для опери, де єдність романтичної, тужливої музики Чайковського і поезії набула особливого значення: «О, де! О, де розвіялися снами весни моєї красні дні?».
У неукраїнській Україні не лунають опери Петра Ілліча Чайковського державною мовою.
Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
фэндомы Украина Вторжение в Украину 2022 политика песочница политоты политический юмор Моя Україна разная политота
ЗДЕСЬ НЕТ НИКАКИХ ФАШИСТОВ!!!!
Тим часом мій кошик:
Тим часом мій кошик:
countryballs песочница countryballs Комиксы неканоничный countryballs countryballs-факты о Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
правлинно , извиняюсь за недостоверные факты в первой версии.
путешествия Шафран Всё самое интересное длинопост Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Знаю что поздновато, но тут прекрасно ...
Село Колочава на Закарпатье находится поблизости озера Синевир.
Село получило своё название благодаря чешскому писателю Ивану Ольбрахту. А еще оно известно как село 10 музеев. Самый большой из музеев это "Старое село".
Колочавский скансен "Старое село" - первый сельский музей архитектуры и быта на Закарпатье. Здесь есть даже фрагмент железной дороги с паровозом, которым когда-то возили древесину. Цель сего музея - сохранить самобытную историю села и привлечь внимание туристов.
Ну еще музей занял какое то место в каком то конкурсе, но это не очень интересно ... посмотрите там просто офигенски красиво.
«Старое село» ежегодно утопает в фиолетовых цветах. Каждую весну здесь наблюдается уникальное природное явление - массово зацветает редкое растение - Шафран Гейфеля.
Обычно первые цветы появляются с середины марта и массово цветут примерно до середины апреля. Это растению жутко редкое поэтому его якобы охраняют ... по всей Украине, но по факту наверно только в этом музее-селе надерут вам попку если вы посмеете сорвать эту красоту.
Это не только красивый цветок, но и отличная специя. Это ароматная приправа славится не только пикантным вкусом, но и многими целебными свойствами. Источником этой специи являются пыльца шафрана посевного (Crocussativus). Аромат шафрана тонкий и приятный. В средние века шафран ценился дороже золота, к слову сейчас настоящий Шафран то же как золото. А еще он тип самая древняя пряность. Его использовали уже 4000 лет назад.
Вообщем если туда и ехать то исключительно в марте. Ибо это сказочно ...
фото Ігор Меліка, 2015 год
