Катерина
Кохайтеся, чорнобриві,Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине
Тілесність та сексуальність – одні з найзабороненіших тем в українському суспільстві до 20-го століття. До цієї тематики рідко зверталися професійні етнологи. Із яких джерел ми можемо дізнатися, як кохалися наші предки? Навіщо взагалі про це знати? Що таке “секеляння”, “притула”, сороміцький фольклор? коли і як наші предки укладали шлюби? Чи існували проституція та венеричні захворювання? Як ставилися до зґвалтування, абортів, снохацтва й до якого віку вважали “нормальним” займатися сексом?
Розповідає Ірина Ігнатенко – кандидатка історичних наук, доцентка історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Притули, життя на віру, байстрюки
Перевірка на цноту, контрацепція, подружня зрада
Группа MniShek продолжает возрождать музыкальные традиции и записала современную версию украинской народной песни "Ой, Мороз, Мороз", которую многие ошибочно считают достоянием российской культуры.
Песня "Ой, Мороз, Мороз" была известна в Винницкой области еще в начале 1900-х годов. В то время как в России она "ушла в люди" только в 1954-м.
Ой мороз, мороз,
Ще й зима буде,
Прошу я тебе –
Не зморозь мене!
Прошу я тебе –
Не зморозь мене!
Ой не так мене,
Як мого мужа,
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Кожуха нема
Й чобіток нема,
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Сиджу за столом,
Та й пишу пером,
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом
В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі...
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі...
Мені сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили...
Як я садила айстри білі,
То ти поміг мені полить...
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить...
Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман...
Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав...