подорожы

З новим роком, бендери!

Вітаннячко вам з України! Вибачте за не дуже святковий фон. У якості вибачення за тиждень буде вам фотозвіт про дуууже незвичну подорож (який там безвіз, пффффф), у якому будуть включені відповіді на ваші коментарі до цього поста. А зараз бажаю вам усім ппроцвітання, бо саме це потрібно нам усім! З Новим роком!
Ваш LEXfes

З.ы. Даша, норм если в тегах отчета буде ссн и му?

З.з.ы. если после 8.01.18 поста или отмазки от меня не будет - пичально((

Сторожова Застава. Офіційний тизер.

Більше інформації:
http://www.hurtom.com/portal/31941/%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B5%D1%80-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97

Впервые за время независимости Украины выйдет фильм, созданный по мотивам произведения Тараса Шевченко

12-го марта этого года впервые за время независимости Украины на киноэкраны выйдет фильм "Толока", созданный по мотивам баллады Тараса Шевченко «У тієї Катерини…», а ее сюжет охватывает 400 лет истории Украины. Михаил Илленко является и автором сценария, и сопродюсером. 

Идея фильма возникла у Илленка еще в 1967 году. В феврале 2013 года начались съемки.

«Наш фільм – це чотирьохсотрічна подорож хати Катерини просторами ризикованого землеробства за умов, несумісних з життям, у пошуках таємниці толоки. Толока має багато таємниць. Толока – не лише будівельний процес. Це стратегічний ресурс існування України навіть тоді, коли вона ще не називалася Україною». 

 Синопсис: У Тараса Шевченка есть баллада о том, как влюбились в Катерину трое козаков. Свой выбор Катерина доверила судьбе: пообещала стать женой тому, кто избавит из плена ее брата. Двое из трех козаков погибли, пытаясь выполнить условия договора, третьему удалось спасти брата, но брат Катерины оказался не братом, а ее любимым... Ждать «брата» Катерине в сюжете фильма придется не один век, старея и не теряя надежды.Этот рассказ, как притча, пролетает сквозь историю Украины, воспроизводит ее драматические и героические эпизоды. Каждое испытание разрушает дом Катерины. Но она упорно, как и многие поколения украинцев, снова и снова поднимает ее из руин. Возраст украинской хаты короткий - от войны к войне. Если бы не толока, не было бы где и встретить своего любимого. Благодаря толоке ниодна хата в Украине никогда не была «с краю», всегда в центре общины.

Вірш "У тієї Катерини...": http://taras-shevchenko.in.ua/virshi/u_tieyi_kateryny.html

Джерело: https://ukrainianpeople.us/%d0%b2%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%88%d0%b5-%d0%b7%d0%b0-%d1%87%d0%b0%d1%81%d0%b8-%d0%bd%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%b6%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%96-%d0%b2%d0%b8%d0%b9%d0%b4%d0%b5-%d1%84%d1%96%d0%bb/?fbclid=IwAR26EPbq93a5k_51xA7HBTIpJECsYMtWeJGm7cEwOa7VYLvVY8mYsiEDehI

«Муркотиковий супермаркет» - сеть «Сильпо» во время карантина открыла в Киеве новый магазин

Огромные клубы нитей, дряпалки для когтей, портреты хвостатых на стенах, отпечатки лапок в зале - настоящая муркотиковая вселенная - дизайн нового столичного «Сильпо» на Глыбочицкой, где не хватает только четвероногих. 

 «Муркотиковий супермаркет» площадью 1713 кв. м открылся по адресу г. Киев, ул. Глубочицкая, 32б. Из особых зон «Сильпо» в магазине представлены собственная пекарня со свежеиспеченным хлебом, кулинария с грилем на дровах, рыбный отдел со своим копчением и продукцией собственного посола, «Собственная кондитерская» и «Лавка традиций» с продуктами маленьких хозяйств и зона с кофе собственного обжаривания.

На злобу дня

        Головна тема дня - безвізовий режим для України. Пропоную трохи пограти: суть гри у тому, щоб замінити одне слово у популярній кинострічці на "безвіз" так, щоб шановане панство заволало сильніше ніж воли як ясла повні. 

 Приклад: "Безвиз и ребята"

                "Безвіз із Шоушенка"

                "Врятувати рядового безвіза"

                "Безвіз і 40 розбійників"

Поїхали))

7 травня 1840 року народився Петро Ілліч Чайковський (1840-1893) - всесвітньо відомий композитор, диригент і педагог з українського роду Чайок.
Українське коріння композитора досліджує історик Ганна Черкаська:
Здавна в Україні був відомий козацький рід Чайок (Чайковських), його родичами були Гребінки, Гоголі.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, шляхтич родом з-під Кременчука, козацький сотник Омельницької сотні Миргородського полку, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран.
Син Федора, народжений на Полтавщині Петро Чайка (дід композитора), спудеєм Києво-Могилянської академії взяв прізвище Чайковський – так на Запоріжжі називали командирів козацьких чайок. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії».
Петро Федорович полковим лікарем пройшов російсько-турецьку війну, отримав посаду городничого у В’ятській губернії Росії, де й пустив корені. Ілля Петрович Чайковський, батько композитора, вийшов у відставку з посади гірничого начальника Камсько-Воткінського заводу в чині генерал-майора. Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, онучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асье. Батько матері був епілептиком, що передалося онукові.
Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 р. З 10 років він навчався в училищі правознавства. Упродовж років дружив із князем Олексієм Голіциним. У 1864 р. студентом консерваторії Петро Чайковський вперше на запрошення Голіцина приїхав на канікули на Сумщину, в Тростянець, там він написав свій перший симфонічний твір - увертюру до драми О. Островського «Гроза».
У Тростянці Чайковський познайомився і заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Кондратьєвим. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну. Петро Ілліч щороку по кілька місяців жив на Слобожанщині або на Поділлі, де написав понад 30 творів, із домінуванням української тематики.
Багато творів написав Чайковський у селі Низи поблизу Сум у садибі Миколи Кондратьєва. У співдружності з поетами Іваном Суриковим і Левом Меєм композитор написав твори на переклади з віршів Тараса Шевченка «На вгороді коло броду» — дует «В огороде возле брода» та «Садок вишневий коло хати» — романс «Вечір». Цікаво, що до цих творів Шевченка писав музику й Микола Лисенко. «Исконно русский» шедевр «Я ли в поле да не травушкой была» Чайковському навіяла українська пісня «Чи я в лузі не калина була».
У Кам’янці на Черкащині, у маєтку, управителем якого був чоловік сестри Чайковського Лев Давидов, Петро Ілліч «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Понад 28 років життя Чайковського пов’язані з містом над Тясмином. Аби Петро Ілліч міг почуватися вільно, йому відвели окрему будівлю з трьома кімнатами. Враження від українського літа 1874 року в Кам’янці лягли в основу Першого концерту для фортепіано з оркестром, головна тема якого пісня Марусі Чурай «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці», а у фіналі композитор використав мелодію веснянки «Вийди, вийди, Іванку». Критик Герман Ларош відзначив цінність концерту, красу українських мелодій, вплетених у канву твору.
Особливе місце в подорожах Чайковського в Україну посідало Поділля, куди композитора привела тривала дружба з Надією фон Мекк. Про Поділля, Петро Ілліч писав: «Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам’яті світлими спогадами про найпоетичніші дні мого життя». До наших днів тут добре зберігся палац сімейства фон Мекк, де створено Музей композитора.
Тут Чайковський створив низку знаменитих творів: перша оркестрова сюїта, п’єси для скрипки, 7 романсів, серед яких «То було ранньої весною», «Серед шумного балу», серенада Дон Жуана.
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. Один із концертів майстер дав на підтримку Одеського симфонічного оркестру. В Україні Чайковського любили завжди. У часи жорстокого наступу імперії на українську мову Чайковський домагався постановки «Тараса Бульби» М.Лисенка українською мовою. У 1890 р. Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним із учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії.
За деякими пвердженнями, складна психологічна атмосфера навколо сексуальності композитора підштовхнула його до отрути. 6 листопада 1893 р. – у кращий світ пішов 53-річний композитор Петро Чайковський. Офіційно було оголошено про смерть від холери.
Двоє композиторів - Чайковський та Лисенко - козацькі нащадки, обоє з матерями спілкувалися французькою, освіту отримали на чужині, але провідною тематикою творів була Україна, навіть померли в один день 6 листопада.
У 1926 р. в рамках політики українізації з‘явилася державна опера і було здійснено постановку «Євгенія Онєгіна» українською, спеціально для участі у цих виставах учив українську мову геніальний російський тенор, 56-літній Леонід Собінов. Він захоплювався звучанням української мови в арії Ленського.
Максим Рильський зробив два переклади. Один – для роману, де було відтворено саме пушкінську іронічність, пародію, власне, на романтизм «Куди, куди ви відлетіли, весни моєї красні дні», і інший – для опери, де єдність романтичної, тужливої музики Чайковського і поезії набула особливого значення: «О, де! О, де розвіялися снами весни моєї красні дні?».
У неукраїнській Україні не лунають опери Петра Ілліча Чайковського державною мовою.
Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.

акт 2, початок http://ua.reactor.cc/post/4615313

16-40,25.11.20. Будинок страждань - це колишній склад недалеко від фортеці Південної Дороги. Будівля трималась на чесному слові і ремонті з використанням другосортних матеріалів. Більшість працівників - послідовники Ільматера і добровольці з багатьох районів міста. Вони годують і допомагають бездомним і хворим. За декілька годин Гриць перезаражав всю лікарню. За це йому пообіцяли трохи монет після 17-того числа. За які, за 250 монет, можна буде взяти трохи грибів, за 350 трохи рисидіуму... зараз у нього лишалось трохи ще на пару днів... його лякала біль що неминуче прийде після закінчення грибів... в нього був вже приготовлений запас екстракту чорного лотосу, та й висушеного лотоса було на півроку (це був лише дикоростучий вид з дуже малим вмістом магії) але він міг лише трошки приглушити Біль що прийде без грибів. Як ж він мріяв повернутись до тих країв де гриби росли поряд... Буря принесла ще більший дощ в Мулмастер, і системі зливових каналізацій міста нелегко було впоратися з такою величезною кількістю води.

 Крізь виття вітру і стукіт дощу по вікнах, було чути тільки звук швидко проточної води. Будівля здригається і лунає сильний гуркіт, ніби щось звалилося зовні. Через секунду лунає жахливий рев, супроводжуваний криками страху, болю і відчаю. Крики. Шум поточної води.Рев. Сміття. Грязь. Перехожі.

 Дощ і вітер б'ють по обличчю, як тільки хтось виходе на вулицю. Неподалік можна побачити частково завалену будівлю. З великого отвору на вулиці, поруч із свіжими руїнами доноситься звук проточної води. Великий монстр з короткими ногами, двома довгими щупальцями і великим ротом вилізло з ями. Звір гнівно заревів і почав атакувати перехожих. Більшість людей почали тікати від монстра, але не всі. Деякі не можуть, застрягли під уламками або лежать без свідомості, а один зачепився за край ями, інші або застигли в паніці, або відважно намагалися допомогти тим, хто в біді.

 Монстр скочив до Гриші й вкусив за ногу, заразивши новою болячкоюу...

 Отідж врятувався від утоплення і вибіг з каналізації на вулицю, приносячи значні руйнування. В паніці і гніві він атакував всіх, хто знаходиться поблизу. Григорій читав про цих істот: "Отідж - це гротескний монстр з лукоголовим тілом на трьох міцних ногах, очі і ніс якого розташовані на стеблі, що росте з верхньої частини роздутого тіла. Два пружних щупальця закінчуювалися загостреними листоподібними придатками, якими отідж загрібає їжу в роззявлену пащу. Отідж заривається під купами сміття і падали, залишаючи на поверхні тільки сенсорне стебло. Коли їстівна істота проходить повз - щупальце виривалось з під сміття і хапало здобич. Отіджі користуються всіма можливостями засідки, щоб можна було з'їсти здобич набагато більшу за них. Вони використовують обмежену форму телепатії для заманювання жертви до лігва, іноді видаючи себе за когось іншого. Отідж не любить світло. У пустках вони живуть в стоячих болотах, засмічених ставках і вологих лісових лощинах. Запах могильників, міських каналізаційних колекторів, сільських гнойових куп і скотних загонів привертає їх в цивілізовані області. Оскільки отіджей цікавить тільки їжа, в їх гніздах іноді скупчуються різні скарби від їх жертв упереміш з мотлохом. Розумні живуть під землею у співіснуванні з отіджамі, використовуючи їх як утилізаторів сміття. На такому багатому харчування отіджі жиріють в своїх лежбищах. Ця нерухома ненажерливість робить їх надійними охоронцями. До тих пір, поки він нагодований, отідж утримується від нападу на інших істот. Проте, потенційний господар отіджа може недооцінити потрібну кількість відходів, і м'яса, щоб утримати його від блукань у пошуках їжі. Чимало господарів було зжерти «тренованими» отіджамі після того, як їжа закінчувалася в його лежбищі. 

... відбиваючись від щупалець щитом, жрець прикликав духів стражників, ті у виглядів чорних котів наскочили на спину монстра.

 Поки  отідж був зайнятий примарами - жрець ще встиг Проклянути ворога, і себе декілька раз підліковувати поки гамселив ціпком істоту, і та втративши свідомість пала й затихла в ногах жреця...

 2.06.26. Вночі, після тривалого відпочинку Гриць зазубрив молитву Повсталий труп: ((Animate dead) Рівень: 3 Школа: Некромантія Час накладання: 1 хвилина Дистанція: 10 кр. Компоненти: В, С, М, крапля крові, шматочок плоті і щіпка кісткової пилу Тривалість: Миттєва Класи: Жрець, Воїн, Пройда, Чарівник. Це заклинання створює нежить прислужника. Виберіть купу кісток або труп гуманоїда Середнього або Маленького розміру в межах дистанції. Ваше заклинання наділяє ціль мерзенним подобою життя, роблячи з нього істота-нежить. Жертва стає скелетом, якщо ви вибирали кістки або зомбі, якщо ви вибрали труп.) "Гріша обрав труп отиджа." (У кожен свій хід ви можете бонусним дією подумки наказати суті, створеному цим заклинанням, якщо воно знаходиться в межах 60 фт. від вас (якщо ви контролюєте кілька істот, ви можете віддавати один і той же наказ будь-якій кількості з них одночасно). Ви вирішуєте, яку дію зробить це істота, і куди воно переміститься в наступному ходу, або ви можете віддати спільний наказ, наприклад, охороняти кімнату або коридор. Якщо ви не віддасте команду, істота буде всього лише захищатися від ворогів. Отримавши наказ, істота продовжує його виконувати, поки завдання не буде виконано. Істота знаходиться під вашим контролем 24 години, після чого перестає слухатися команд. Для підтримки контролю ще на 24 години ви повинні накласти це заклинання на нього ще раз до закінчення 24-годинного періоду. Таке використання заклинання тільки підтримує контроль над вже створеними істотами, кількість яких не може бути більше чотирьох, і не оживляє нових. На високих рівнях: Якщо ви накладаєте це заклинання, використовуючи осередок 4 рівня або вище, ви оживляє або продовжуєте контроль над двома додатковими істотами за кожен рівень осередки вище третього. Для кожного створюваного істоти потрібна окрема купа кісток або труп.) 

... Гріша їв отруєний, чорною капустою, суп з дюжиною гостей... собі, в тарілку він добавив протиотруту з гострого перцю і їв срібною ложечкою...   Вкрав кусок міднього артефакту. Одягнув зомбі отиджа в кольчужний обладунок, закріпив щит і ціпок, одягнув в кандали, вийняв череп, всі кістки і зробив скелета лучника. 

... Завітавши до таверни, попоїсти, Григорій зустрів Гарвея і Лану, перекусив вони повернулися до важливого питання - незвичної погоді. Точна причина такої погоди неясна, але зрозуміло, що епіцентр бурі зосереджений в монастирі Жовтої Троянди. Гарвей і Лана хотіли, щоб Гріша вирушили в монастир і зайнявся пошуками культистів, Гарвей готовий заплатити 1000 зм: половину авансом, а іншу половину після успішного завершення їх завдання. Звичайно Гриць узяв аванс... 

13.19

Довгий ритуал, крапля крові, шматочок плоті і щіпка кісткової пилу - ще одна дівчинка повернулась у цей світ як зомбі... поки завтра сонце не досягне зеніту - дуже приваблива неповнолітня загибла буде слухняно виконувати всі накази Григорія. Він наказав їй вдягнути рабські окови, прикуватися і тягнути воза з двома клітками(зомбі-отидж,скелет-лучник) і торбами із речами...

 Один з двох шляхів до монастиря Жовтої Троянди - це телепортація(інший, через гори і лід, можна йти лише пішки) через магічне коло в містечко Равенсбург, в Дамарі. Звідти йшла дорога до монастиря. Гарвей познайомив його з магом що провів ритуал телепортації(цим магом був я, Крон)

Равенсбург - невеликий фермерське містечко з 3500 жителями. Жителі були стурбовані погодою і її впливом на врожай, але знали про неї ще менше, ніж Гріша. Вони не радили йому подорожувати в такий час до монастиря Жовтої Троянди, оскільки це і так важка подорож, а із-за бурі дороги можуть стати особливо небезпечними. 

 Велика частина подорожі з Равенсбург в Судрав мала пройти через скелястий вічнозелений Земляний ліс, дерева якого надавали укриття від найгірших проявів погоди. Відомо, що якась давня магія утримує монстрів від цих лісових масивів. Навіть гуманоїдні хижаки намагалися обходити ці місця. Тому ліс вважається досить хорошим місцем для табору...

Дружба, проверенная временем

Пиво, проверенное ГОСТом

Попробуй Белорусское