права людини
»Запорожье Украина Лава на Лаву песочница Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Лава на Лаву
«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».
Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.
Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.
От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .
фэндомы Переяслав Моя Україна разная политота
Отныне - "Переяслав"
Одному из самых старых городов Украины вернули историческое название.
Основанный в 907 году город до середины прошлого века имел более лаконичное имя Переяслав. Приставку Хмельницкий добавили 12 октября 1943 на основании решения Президиума Верховного Совета РСФСР.
14 декабря 2017 Киевский областной совет поддержал переименование. Также рассматривается демонтаж памятника в честь 300-летия Переяславской рады.
18 сентября 2019 на заседании Комитета Верховной Рады по вопросам организации государственной власти, местного самоуправления, регионального развития и градостроительства депутаты единогласно поддержали решение о переименовании Переяслава-Хмельницкого на Переяславль.
30 октября 2019 Верховная Рада Украины переименовала город Переяслав-Хмельницкий на Переяславль.
Нет единой версии происхождения названия города. По одной из версий название происходит от события: воин князя Владимира победил печенежского богатыря и «перенял у них славу». По другой - от мужского имени Преслав. Название употреблялось как Переяславль, то есть указывала на то, что город принадлежал Переяславу или был основан ним.
У Переяслава также много эпитетов. Распространено название «Город-музей».
Впервые Переяслав упоминается в 907 году в договоре князя Олега с Византией.В то время были часты нападения степных кочевников. С битвы против печенегов легенда об основании города связывает и само его название:
"Налетели то на поселение враги. Среди кочевников был один непобедимый витязь. Стал тот витязь вызвать себе врага из русинов, но никто из княжеской дружины не решался принять вызов. Загрустил ясный князь - стало ему стыдно и обидно. И тут вышел юноша из простолюдинов, что и согласился стать на поединок с язычником. Жестокий был поединок. И одолел парень печенега, чем и "перея славу" себе. В честь этой победы город стали называть Переяславлем".
Перемога Кожум'яки над печенігом з «Радзивіллівського літопису»
Владимир Великий заложил здесь большую крепость для защиты южных границ Руси от кочевников.
Остатки городища Х-ХIII вв сохранились в районе слияния рек Альта и Трубеж. Здесь находился детинец - (центральная часть города), где жили представители власти - как княжеской, так и религиозной. Еще во времена Владимира Великого детинец укрепили защитными стенами и сторожевыми башнями. Ремесленники и неимущие мещане заселяли предместье.
В это время город назывался Переяславль Руський - в отличие от Переяславля Залесского во Владимиро-Суздальском княжестве (теперь Ярославская область России), основанного выходцами из Переяславля Русского (там даже есть река Трубеж).