Я люблю сало, яблука та здоровий глузд.
Результаты поиска по запросу «
сало, аниме
»
Моя Україна разная политота
Это девушка с Украины. Она не хочет читать про политику в Украине . Она не хочет слышать оскорбления в свой адрес и адрес своей страны. Уважаемые "ватные" пользователи прекратите засорять комментарии тега Я <3 Сало
кулинария фэндомы еда длиннопост Моя Україна разная политота
15 украинских блюд, о которых мы начали забывать
От этих блюд ломились столы украинском течение нескольких веков. Украинская кухня чрезвычайно богата. Борщ, сало, вареники, галушки и много других блюд давно стали визитной карточкой нашей страны во всем мире. Наша кухня признана одной из лучших на планете - в феврале прошлого года туристы из разных стран мира поставили украинские блюда на восьмое место между кулинарным богатством Японии и Китая.
Украинцы издавна умели создать вкусную и необычное блюдо с дешевых и обычных продуктов: свеклы, свинины, сала, пшеничной муки, яиц и молочных продуктов. Кроме того, всегда особое место в традиционной украинской кухни занимали рыбные блюда. Древние рецепты до сих пор будоражат умы поваров всего мира: караси в сметане, судак тушеный с луком и чесноком - эти и другие блюда занимают передовые позиции в ресторанах Европы и Америки. А еще - вареники, галушки, узвар, компот, медовуха...
К счастью, эти блюда еще пользуются популярностью среди украинцев. Но есть просто таки фантастические блюда, которые почему-то пропадают (а то и вовсе уже пропали) со столов наших сограждан.
Товченыкы
Так называются рыбные котлеты, которые варили в воде. Готовые котлеты поливали луковой поджаркой.
Тетеря/ рябко
“Троянцям всім дали тетері
I відпустили на кватері:
Щоб йшли, куди потрапить хто”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Эта подобная кулешу блюдо готовилась из пшена и заправлялась жидким гречневым или ржаным тестом. В праздничные дни тетерю готовили на мясной или рыбной ухе. А вот постную тетерю иногда заправляли хреном с квасом. Готовое блюдо украинцы приправляли толченым салом или зажаркой из лука на растительном масле.
Блюдо было очень популярным в казацком быту, однако с начала XX в. она постепенно начала выходить из употребления.
Таратута
Таратута – это свекольный суп. Свёклу отваривали, добавляли солёный огурец и лук. Варили этот суп на свекольном отваре, добавляли подсолнечное масло и огуречный рассол.
Если по простому - суп с крупами. Готовили крупник украинцы испокон веков на мясном бульоне или воде - в зависимости от сезона и достатка хозяина. В бульон засыпали гречневую, перловую, пшеничную, кукурузную крупу так, чтобы готовое блюдо имело консистенцию очень жидкого пюре.
Иногда для калорийности в крупник добавляли одну-две картофелины. А заправляли всю эту вкуснятину жареными на масле или сале луком, морковью, петрушкой, пастернаком и молодым укропом.
Вергуны
Печенье готовилось на пресном тесте. Обжаривали на масле до образования красивой корочки.
Холодник
Холодный борщ на свекольном отваре или квасе, с мелко нарезанными свежими огурцами, зеленым луком и другими овощами, приправленный пряностями. В некоторых регионах страны его заправляют также кислым молоком и добавляют вареные вкрутую яйца. Обычно окрошку едят во время жары, в летнее время.
Соломаха
Украинская народная блюдо, которым хозяйки на Прикарпатье, Буковине и Подолье до сих пор угощают гостей. Основным компонентом соломахи является гречневая мука (иногда пшеничная или ржаная), из которой делается жидкое тесто. Затем его вливают в подсоленный кипяток и заваривают, размешивая. Когда соломаха готова, в нее добавляют масло. Соломаха была одной из самых распространенных блюд в походах украинских казаков.
Душенина
Это старинное блюдо готовилось из мяса (в основном - свинины), овощей, пряностей и все это дело заправляли мукой.
Сначала хозяйка резала мясо на куски средней величины, затем обваливали его в муке, складывала в горшок, заливала кипятком или мясной похлебкой (нередко сывороткой или сметаной). Затем к этому всему добавлялись лук, морковь, специи, соль. Тушилась душенина до готовности. Ели блюдо с вареным картофелем, кашей, щедро поливая их соусом.
Следует также отметить, что это блюдо было настоящим украшением праздничного стола - без душенины не обходились ни одни свадьба и крестины.
Шпундра
Шпундра - давнее украинское по-настоящему народное блюдо: свиная грудинка, поджаренная с луком на сковороде, а затем сваренная в свекольном квасе вместе с нарезанными свеклой и заправленная мукой. Именно этим блюдом угощал "Енеєвих бояр" царь Латин в легендарной поэме Котляревского.
Кныш
“I зараз миттю всі пустилися
Горілку, м’ясо куповать,
Хліб, бублики, книші вродились,
Пійшли посуди добувать”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Кныш - это ржаной, реже пшеничный хлеб из муки тонкого помола. Из готового теста украинцы лепили круглые лепешки и, обмакнув в масло ложку, надрезали ею по краю хлеба. Полученные «лепестки» вынимали, загибали к середине хлеба и прижимали ложкой. Под этими «лепестками» кныш изредка начиняли жареной на масле луком. Кныши вприкуску с жареным салом - объедение! В западных областях кнышом называли пирог, начиненный гречневой кашей и вареной картошкой.
Кнышами украинцы одаривали колядников, с ними посещали родственников и кумовьев на рождественские праздники, их носили дети своим бабкам-повитухам.
Сейчас это блюдо готовят редко, преимущественно на Полесье.
Зубцы
“На закуску куліш i кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
I з маком медовий шулик”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Если простыми словами, это кутья из очищенных зерен ячменя, сваренная из толченых и просеянных конопляных зерен. Особенно зубцы любили дети - блюдо имело сладковатый вкус и считалось лакомством. В конце XIX века, к сожалению, зубцы перестали появляться на столах украинцев.
Шулики
Еще это лакомство называют ломанцы. Блюдо традиционное для украинской кухни особенно во время Медового спаса. Порезанные на небольшие кусочки пшеничные лепешки, залитые разведенным медом вместе с тертым в макитре маком, - в сто раз лучше любых глазированных хлопьев!
Кваша
Блюдо из гречневой или ржаной муки с солодом, похожее на густой кисель. Сначала муку запаривали кипятком, разводили до густоты жидкого теста и ставили на ночь в теплое место для скисания. Такое кисло-сладкое молодое тесто утром варили в горшке, внимательно следя, чтобы размазня "не убежала". Летом квашу заправляли садовыми ягодами, зимой - свежей калиной, сушеными, вареными и толчеными грушами.
Кваша считалась лакомством, ее очень любили, восхваляя: "Така кваша, якби й наша; Як кваша ся вдасть, дівка ся віддасть".
Нынешняя народная кухня по странным причинам игнорирует это самобытное блюдо.
Буцыки
Буцики готовились из теста на основе пшеничной муки. Буцики варили в воде и подрумянивали на масле. Кушали их со сметаной, мёдом или луковой зажаркой.
Варенуха
Сам Котляревский описал этот напиток так: хлебное вино или наливка, вареное с сухими плодами, медом и пряными корнями.
Готовили этот алкогольный напиток так: сначала готовили компот из сушеных груш и слив, в течение ночи настаивали, цедили, добавляли красный острый перец (чтобы захватывало дух!), мяту, чабрец и, по возможности, гвоздику или корицу. Затем эту смесь парили с медом в печи и подавали в горячем или холодном виде.
Ранее этот напиток был в большом почете у запорожских казаков. Сейчас варенуху только иногда готовят на Среднем Поднепровье и на Слобожанщине.
Поислання на джерела: https://inlviv.in.ua/statti/tse-vam-ne-fua-gra-11-ukrayinskih-strav-pro-yaki-mi-pochali-zabuvati?fbclid=IwAR2uHDHiOE1yDmfiCxPBW-3Y22JWW7T1bu3JsBe7QXlEL4LEW2ny0Na8wqQ
фэндомы наше всё Борщ еда сметана Моя Україна разная политота
Тут двi кiльцевих групи, тому це Сметанол Борщанолу! Та окрема молекула-оператор перемiщення сметанола-барщанолу до реактора
фэндомы Новий рік кулінарія новорічний стіл Новорічний конкурс Моя Україна разная политота
Моє святкове їдло на швидку руку.
1. Жульєн по-косарськи.
Чого по-косарскьи? Бо це страва, що готується і виглядає простіше, ситна і у більшому об"ємі, а не порційно у кокотницях.
Що потрібно:
1. Кілограм курятчої грудки, краще - індичої.
2. Кілограм грибів. Печериці зайдуть (ті що з коричневою голівкою), але краще гливи (також відом як вєшенки)
Якщо є - сушені лісові як додатковий смаколик.
3. Смачний сир, у мене було 350 гр якогось насиченого, майже оранжевого кольору, з приємним вершковим запахом і 100 гр сиру з синьою плісінню, з Поляндії.
4. 300 мл вершків, середньожирних і 400 мл молока.
5. Величезну цибулину.
6. Соєвий соус, трішки перцю, мускатного горіху, запашні трави (трішки розмарину і пучок тим"яну товщиною у 2 пальці, він тут гарно грає), вершкове масло і борошно по 2 столових ложки.
Як робити:
Попередні приготування (за кілька годин до початку роботи)
Якщо є сушені гриби - заливаємо малою кількісстю окропу, накриваємо. Хай розпарюються.
М"ясо нарізаємо невеликими кубиками по 1-1.5 см, сиплемо ЗОВСІМ трохи перцю і трохи соєвого соусу (так, щоб він не стояв у мисці, а тонким слоєм покривав м"ясо)
Сам процес:
Дістаємо дві чари. На одну кидаємо печериці, без масла, на мінімальний вогонь. Нам треба випарити з них якнайбільше води, адже тоді в них з"являється приємний грибний аромат. На другу - кидаємо масло, тих дві ложки, і чекаємо поки розстане. Зразу після цього висипаємо борошно і шурхаємо цією сумішшю по пательні доки в нас не пропадуть грудочки, а борошно не почне темніти. Коли з"явиться запах печивка - нещадно ллємо туди вершки і молоко. Вітаю, наш бешамель майже готовий. Тепер мішаємо в 2 руки вміст обох сковорідок.
Коли бешамель почне густіти - кидаємо туди мускатного горіху та листочки тим"яну. Якщо сиру з пліснявою багато - можна на цьому етапі домішати трохи в соус, розходиться швидко, аромат дає такий що з ніг збиває. Вимикаємо вогонь.
Коли грибці потемніють - кидаємо туди трохи олії, запарені лісові гриби і кілька ложок грибного бульйону (якщо є), тоненько-тоненько ріжемо цибулю і теж туди. Активно перемішуємо до тих пір, поки цибулька не розмякне. В цей час тремо сир а пліснявілий - нарізаємо тонкими шматочками.
Вмикаємо плиту, щоб грілася.
Змішуємо гриби і бешамель.
Дістаємо глибоке деко, вкладуєм продукти шарами: пару крапель олії, подрібнених листочків розмарину розмазуємо, далі м"ясце, так, щоб шар був товщиною в 1 шматочок, грибно-бешамельна масса, половина тертого сиру. Накриваємо фольгою і на 140 градусів на 45 хвилин. Далі знімаємо фольгу, докидуєм залишки сиру, порізаний шматочками сир з пліснявою, листочки розмарину і на 160 ще на 20 хвилин. Опісля - даємо відпочити і трохи прохолонути. Все, ми чудові. Пробувало 4 людини - всі задоволені, лиш батько сказав, що йому хотілося б гостріше, але страва не про те.
Що треба:
улюблені спеції, але не гострі: суміш перців, лавруха, духмяний перець, сіль, цукор, гілочка-друга чогось хвойного, в мене була туя, часник, паприка. Сало з великою кількісттю прожилок м"яса. Щодо спецій: можна додавати і гострі
Що робимо:
Варимо ропу: 2 літри води, 5 ложок солі, 2 ложки цукру, 3-4 листки лаврухи, кілька дзернят духмяного перцю, чайна ложка подрібненої суміші перців, чайна ложка паприки. Закипіло - знімаємо, даємо температурі опуститися до градусів так 60.
Сало очищуємо від усього, що нам не подобається, ріжемо на шматки і, якщо в нас мало часу, натикуємо ножем, щоб ропа краще просолювала сало. Кидаємо пару гілок туї у посудину, додаєм сало і ропу. Зариваємо і в прохолодне місце на тиждень.
При подачі ріжемо часник, бо якщо його додати з самого початку - не буде аромату туї.
Спосіб вживання: Чорненький хлібчик натираємо часником, дрібку гірчиці, сильної і духмяної, розмазуємо. Зверху сало. Їмо зразу весь бетербродік. Зразу смачно, коли гірчиця дістанеться язика стане ще кручє.
3. Риба, червона, слабосолена з коньяком.
Що треба:
Сіль, цукор, кріп свіжий або морожений, чарка доброго коньяку, трішки лимонної цедри, якщо є - свіже листя лимону.
Що робимо:
Ріжемо рибу великими шматками, чистимо від шкіри, на дно судка сиплемо багато солі, вона витягуватиме лишню воду з риби.
Посипаємо рибу сіллю та цукром в пропорції 3:1, посипаємо цедрою, обкладаємо подрібненим, а ще краще - подавленим кропом.
Кладемо прям на сіль у судок, заливаємо коньяк, б"ємо зворотньою стороною ножа лимонне листя і кладемо зверху. Чекаємо хочаб годин 10 паралельно відганяючи батька від холодильника.
А ось і моє лимонне дерево, з якого я взяв листочки.
Ще раз вибачаюся за запізнення.
Нехай вам щастить в новому році, а всі новини - грітимуть душу.
стоп наркотики Моя Україна разная политота
Если бы сало было наркотиком
Красочные фантазии, где толстые наркоманы-салоеды пожирают друг друга в притонах в приступах ломки, конечно, пугают. Но если отбросить все подобное, то было бы довольно неплохо.
^^
Отличный комментарий!