Гарний хлопець, з добрим і мужнім серцем, незламною волею та неперевершеним почуттям гумору.
Наразі знов у вирі бойових дій.
Село Леськове розташоване на кілька кілометрів східніше Монастирища. Народні перекази стверджують, що заснував село козак Лесько Фариба. Спочатку це був невеликий хутір із садибою, яку називали відповідно до ім'я власника Леськовою. Так згодом стало називатись і село, яке виросло навколо садиби. Вже в ХХ столітті Леськову чомусь перейменували у Леськове.
У Леськовому збереглася будівля, яку можна віднести до перлин садибної архітектури не лише Черкащини, а й всієї України - палац Даховських. Даховські стали власниками Леськового (чи то Леськової) на початку ХІХ століття. Це були дуже небідні вихідці із Польщі, які могли собі дозволити мати маєтки у багатьох селах України, розводити англійських жеребців і будувати такі палаци, який зараз стоїть, і який ховають від людських очей у Леськовому.
Даховські були справжніми англоманами, тому не дивно що палац зводився у формах англійської готики (точніше неоготики, чи псевдоготики). Ім'я архітектора, що проектував перший варіант леськівського палацу, історія не донесла. Кажуть, що сам Даховський розробив проект палацово-паркового ансамблю, а втіленням його у життя зайнявся виписаний із Польщі інженер Цехановський.
Даховські створили у Леськовому справжню казку. Цей маєток визнавали найгарнішою польською резиденцією у Центральній Україні.
Крім парку та палацу Даховський мав у маєтку зразковий конезавод з іподромом. Коні були ще одним захопленням Тадеуша. Він сам був гарним жокеєм, брав участь у європейських змаганнях і утримував цілу команду спортсменів-наїзників.
Даховський страшно не любив п'янство і різноманітно боровся із проявами цього суспільного лиха у своїх селах. На початку ХХ століття він відкрив у Леськовому чайну із назвою "Товариство тверезих". В закладі безкоштовно відпускали чай і цукерки для селян.
Переворот 1917 року застав Тадеуша Даховського на змаганнях у Відні. До України він повернувся в 1918 році із німецькими військами. Зібравши леськівських селян він вмовляв їх не руйнувати садибу, обіцяв в майбутньому перетворити Леськове на містечко (ну й взагалі райдужне життя). Але не судилося. Після захоплення краю більшовиками та відступу німецьких військ Даховський у свою резиденцію більше не повернувся. Але селяни виконали прохання свого колишнього пана - палацу вони не торкнулися.
1925 році в палаці Даховських відкрили будинок культури Київського цукротресту. Через дев'ять років маєток перетворили на піонерський табір, а у повоєнні роки в ньому функціонував військовий санаторій.
В 70-ті роки минулого століття маєток Даховських перетворили на величезний склад медикаментів. Ймовірно, саме тоді будівлі і парк обнесли високими цегляними мурами.
Роки незалежності України не додали позитиву у життя Леськівського архітектурного дива - в палаці розташували військові склади…
Зараз на територію маєтку вхід закритий. А якщо когось і впускають (після тривалих вмовлянь), то на фотозйомку - табу. Наказ зверху. Ще гірше те, що з-за мурів зовсім нічого не видно.
Починаючи із 2018 року в маєтку Даховських дозволили проводити екскурсії, за попередньою домовленістю. У 2020 році влада вирішила зробити із маєтку військовий музей.Фото: Роман Маленков
Джерело: http://ukrainaincognita.com/cherkaska-oblast/monastyryshchenskyi-raion/leskove/leskove?fbclid=IwAR1kdSmSmk1sIvDZ2SYErP8xhxa7MbMw1vimBUVEh0VJ3XhctGgVj1c3I5Q
Можливо, йдучи містом, ви також бачили банери "Україна speaking", що агітують за вивчення англійської. На мій подив, з'ясувалося, що це не просто реклама, а національна програма, що підтримується Президентом України, Міністерством освіти, Міністерством закордонних справ, Британською Радою в Україні, а також Посольством Сполучених Штатів Америки в Україні, та й годі з них. Створено сайт, де є рекомендації для тих, хто бажає вивчити англійську, трохи новин, розважальних матеріалів. А спільнота в Вконтакті має вже понад 30 тис. учасників!
Дуже класно, що за це взялись. Особливо така пропаганда буде корисною для молодшого покоління, яке ще не має власних орієнтирів. Незважаючи на те, що, завдяки інтернету, з англійською ми зустрічаємось частіше, є ще багато людей, які не розуміють та не бажають розуміти, навіщо їм ця дурнувата та незрозуміла мова. Маю надію, подібні акції підштовхнуть їх до такої можливості для саморозвитку та розширення власного світогляду.
Деякі співвітчизники сприйняли цю рекламу надто гостро. Вакарчук, мабуть, вважає, що вона принижує українців та непрестижні професії. Що сталося з почуттям гумору, друзі? Як я ці баннери побачив, зі сльозами та й посміявся. Як-то казали кацапською: "Все профессии нужны, все профессии важны".
Ще зробили такий ролик на Ютубі. Як на мене, гумор надто англійський, але ідею донесли просто та зрозуміло:
Шо, бл*цензурний піп*? | |
|
2 (1.2%) |
Emm. London is the capital of Great Britain / Bitte? / Excusez-moi? | |
|
7 (4.2%) |
A little bit. Поганенько або тільки почав вчити. | |
|
10 (6.0%) |
Розумію прості фрази, можу ними користуватися. | |
|
27 (16.3%) |
Посередньо. Можу читати дитячі книжки англійською, порозуміюсь з іноземцем. | |
|
66 (39.8%) |
Дивлюся спокійно англомовні серіали, вільно розмовляю з носіями мови etc. | |
|
39 (23.5%) |
<strike>Бонжур, йопта</strike> Absolutely. Спеціялізована документація? Файв оклок з королевою? Легко! | |
|
15 (9.0%) |
Одною із найбільш важливих подій вчорашнього дня по темі коронавірусу стала публікація результатів моделювання ефективності різних стратегій протидії від авторитетного Британського Імперського Коледжу.
Застереження: до будь якої моделі, наскільки б просунутою вона не була, треба ставитися обережно. "Немає вірних моделей, просто деякі з них корисні". Не варто сприймати числа внизу як невідворотність або вирок.
Отже, науковці використали початкові реальні дані по смертності та заразності з Китаю/Кореї/Італії та спробували передбачити результат трьох стратегій за допомогою просунутої версії SIR-моделі:
Одразу з’явилася критика структурних проблем цього моделювання: Автори Імперського Коледжу не врахували декількох критично важливих методів боротьби з епідеміями, що спрацювали в Китаї та особливо в Південній Кореї. Це такі методи:
відстежування контактів (з ізоляцією можливих інфікованих без симптомів)масові інспекційні перевірки на симптомиефективне та масове застосування тестівКитай, наприклад, за кілька тижнів жорстких обмежень зміг зупинити поширення, плюс визначив практично всіх інфікованих та ізолював усіх, хто з ними контактував, і станом на сьогодні зупинив у себе епідемію. Визначення більшості інфікованих та їхніх контактів не дає виникнути другій хвилі експоненційного зростання зі стратегії №3 і дозволяє знищити вірус у популяції повністю. Простими словами, якщо все зробити правильно, жертв може бути значно, значно менше, ніж дає навіть найкращий сценарій моделювання.В кожному разі, велика робота з ідентифікації хворих та їхніх контактів, а також із масового тестування людей (навіть без симптомів) – це критично необхідна складова будь-якого методу. Самі по собі заходи з блокування, навіть найжорсткіші, дозволяють лише пересунути проблему на "завтра". Ідентифікація та тестування особливо важливі зараз, коли є дані, що у більшості випадків вірус передають хворі без симптомів (1, 2).Нагадаємо, що на сьогодні кількість тестів, які проведені в Україні (близько 700), є одною з найменших у світі.
src: https://texty.org.ua/fragments/100511/rezultaty-brytanskoho-modelyuvannya-dlya-riznyh-scenariyiv-protydiyi-epidemiyi