самые милые рисунки

зупинка у селі В. Пріцьки (Київської обл.)

зупинка у селі В. Пріцьки (Київської обл.)

стало-було

Миф о братских народах

1622 — приказ царя Михаила с подачи Московского патриарха Филарета сжечь в государстве все экземпляры отпечатанного в Украине «Учительного Евангелия» К. Ставровецкого 

1690 — осуждение и анафема Собора РПЦ на «киевския новыя книги» П. Могилы, К. Ставровецкого, С. Полоцкого, Л. Барановича, А. Радзивиловского и других 

1720 - указ Петра I о запрещении книгопечатания на украинском языке и об изъятии украинских текстов из церковных книг 

1729 - приказ Петра II переписать с украинского языка на русский все указы и распоряжения 

1763 - указ Екатерины II о запрете преподавания на украинском языке в Киево-Могилянской академии1769 - запрет Синода на печать и использование украинского букваря 

1775 - разрушение Запорожской Сечи и закрытие украинских школ при полковых казацких канцеляриях 

1832 — реорганизация образования на Правобережной Украине на общеимперских принципах с переводом на русский язык обучения 

1847 — разгром Кирилло-Мефодиевского брат ства и усиление жестокого преследования украинского языка и культуры, запрет лучших произведений Шевченко, Кулиша, Костомарова и других 

1862 — закрытие бесплатных воскресных украинских школ для взрослых в подроссийской Украины.

 1863 — Валуевский циркуляр о запрете давать цензурное разрешение на печатание украиноязычной духовной и популярной образовательной литературы: «никакого отдельного малороссийского языка не было и быть не может» 

1864 — принятие Устава о начальной школе, по которому обучение должно было проводиться только на русском языке 

1870 — разъяснения министра образования России Д.Толстого о том, что «конечной целью образования всех инородцев неоспоримо должно быть обрусение» 

1876 - Эмский указ Александра о запрещении печатания и ввоза из-за границы любой украиноязычной литературы, а также о запрете украинских сценических представлений и печатания украинских текстов под нотами, то есть народных песен 

1881 — запрет преподавания в народных школах и произнесения церковных проповедей на украинском языке. 

1884 — запрет Александром III украинских театральных представлений во всех малороссийских губерниях 

1888 — указ Александра III о запрете употребления украинского языка в официальных учреждениях и крещения украинскими именами. 

1892 — запрет переводить книги с русского языка на украинский. 

1895 — запрет Главного управления по делам печати издавать украинские книжки для детей. 

1911 — постановление VII-го дворянского съезда в Москве об исключительно русскоязычном образовании и недопустимости употребления других языков в школах России. 

1914 — запрет отмечать 100-летний юбилей Тараса Шевченко; указ Николая II о запрете украинской прессы. 

1914, 1916 — кампании русификации Западной Украины; запрет украинского слова, образования, церкви. 

1925 — окончательное закрытие украинского «тайного» университета во Львове. 

1926 — письмо Сталина «Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК КП(б)У с санкцией на борьбу против «национального уклона», начало преследования деятелей «украинизации». 

1933 — телеграмма Сталина о прекращении «украинизации». 

1938 — постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) «Об обязательном изучении русского языка в школах национальных республик и областей», соответствующее постановление СНК УССР и ЦК КП(б)У.

1947 — операция «Висла»; расселение части украинцев из этнических украинских земель «врассыпную» между поляками в Западной Польше для ускорения их ополячивания. 

1960-1980 — массовое закрытие украинских школ в Польше и Румынии. 

1970 — приказ о защите диссертаций только на русском языке. 

1972 — запрет партийными органами отмечать юбилей музея И. Котляревского в Полтаве. 

1973 — запрет отмечать юбилей произведения И. Котляревского «Энеида». 

1984 — начало в УССР выплат повышенной на 15% зарплаты учителям русского языка посравнению с учителями украинского языка. 

1989 — постановление ЦК КПСС о «законодательном закреплении русского языка как общегосударственного». 

1990 — принятие Верховным Советом СССР Закона о языках народов СССР, где русскому языку предоставлялся статус официального.

Новий розділ

У вищого модераторського складу Моєї України виникла ідея зробити підтаґ, присвячений українським героям. Спочатку була думка охопити дописи про захисників нашої Батьківщини й об'єднати під простою назвою «Герої». Наразі є пропозиція охопити не тільки військових, а й відомих і не дуже людей, на яких можна рівнятися: волонтери, винахідники, активісти тощо. Письменників, поетів, художників, скульпторів, звісно, надалі висвітлюємо в «Українському мистецтві». Від себе пропоную назву «Квіт нації».

Чекаємо на пропозиції щодо змісту розділу, назви, а також оформлення: аватарки 100х100 пікселів (з'являється ліворуч від назви), обкладинки 846x179 (над назвою в самому тезі) та плашки 300x75 (видно праворуч на сторінці фандому).

Реставрація дверей у Львові

Цьогоріч місто Львів планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці. 

У центрі Львова відновили одну з найвищих брам середмістя - на вулиці Театральній, 3. Висота дубової конструкції майже 4 метри.

Ця дубова брама зроблена орієнтовно у 30-х роках ХХ ст. З того часу було втрачено елементи решіток, які були прикрашені рідкісним та специфічним сплавом нейзильбером – це спеціальна речовина з міді, нікелю і цинку. Окрім того, встановлена нову клямку, максимально схожу до автентичної.

До і Після

Ця нова брама стала справжньою сенсацією, адже тепер вона прикрашатиме вхід у нещодавно відновлену медіатеку «Під Високим Замком», що на вулиці Богдана Хмельницького, 175.  Історичні дубові двері за підтримки ЛКП «Бюро спадщини» фахівці виготовляли упродовж двох місяців. 

Упродовж двох років на замовлення Львівської міської ради проводили реставрацію фасаду будівлі, також мешканці будинку подали заявку на участь у програмі співфінансування відновлення брами. 

«Раніше тут стояла простенька радянська брама, яка була дуже знищена, ми вирішили відновити браму, яка була тут первинно. До слова, її креслення розробили ті ж архітектори, які відповідали за проєкт реставраціїї фасаду будівлі та оновлення простору бібліотеки», – розповів реставратор Ростислав Малецький. 

Нагадаємо, що нещодавно медіатека «Під Високим Замком» зазнала суттєвих змін і відкрила свої двері для відвідувачів. Проект реставрації гозробила архітекторна фірма «Рутенія», за яким історичну будівлю відреставрували, а сам простір оновили та осучаснили врахувавши усі побажання бібліотекарів та цільових аудиторій. 

До

Після

На мапі відновленої спадщини Львова з’явилася ще одна відреставрована брама, цього разу на вулиці Івана Котляревського, 13. Раніше вона була замальована чорною фарбою, а її красиве засклення забите фанерою. Фахівці відновлювали історичну браму близько трьох місяців. 

«Сама конструкція брами була викривлена, під нашаруванням старої фарби приховувалося багато заржавілих елементів та деформацій, а нижня її частина та пороги були просто знищені. Це все нам довелося відновлювати», – розповів реставратор Юрій Миколаїшин.

Окрім цього, фахівці встановили нову клямку, відновили роботу автентичних завіс і встановили відреставрований австрійський замок, який хоч і не рідний, але відповідає по віку цій брамі. 

До

Після

Ще одна відреставрована брама з’явилася на мапі відновленої спадщини Львова: цього разу в будинку на вулиці Володимира Короленка, 17. Раніше вона була деформована, зафарбована непримітною фарбою, а безліч декоративних елементів були втрачені. 

«Ми старалися повернули первісний вигляд цій дубовій брамі, адже за тривалий час служіння мешканцям вона збереглася не в найкращому стані. Її конструкція ледь трималася, не вистачало дерев’яних елементів. На поверхні залишилось безліч пошкоджень та слідів від врізання замків, а красиве ручне різьблення з рослинними мотивами було затерте. Ми це все виправили», – розповів реставратор Павло Войтович.

Також фахівці відновили засклення брами, ковані решітки та встановили нову клямку, яка відповідає стилістиці схожих брам.

Реставрація брами коштувала близько 65 тис. грн., з яких 70% оплатило місто в рамках програми співфінансування. Решту витрат взяли на себе мешканці будинку.