чорний лев

Карта Украины 1648 года.

Полтавське відділення Tesla Motors, будівництво гігазаводу, серпень 2017

Які міста України може затопити через зміну клімату до 2100 року

До 2100 року можуть бути затоплені частково 34 українські міста, а повністю – 62 села, 660 екологічно небезпечних об’єктів, 200 тисяч га сільськогосподарських земель та 98 об’єктів природно-заповідного фонду. Крім цього, 75 тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями. 

Такі результати дослідження Екодії та науковців – “Вплив підняття рівня моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату”. Мета проекту – привернути увагу до наслідків зміни клімату в Україні, стимулювати уряд і міста протидіяти кліматичним змінам та водночас адаптуватися до нових реалій сьогодення. Моделювання зон затоплення здійснене для 2100 року – за умови збереження сучасних темпів зростання викидів CO2.

Результати дослідження та інтерактивна мапа демонструють, які населені пункти, будівлі, дороги, екологічно небезпечні об’єкти та частини природно-заповідного фонду можуть бути затоплені Чорним та Азовським морем до кінця століття.

Детальні знахідки нижче:

2. 6 містечок та 62 села можуть бути повністю затоплені, зокрема: Гола Пристань, Затока, Лазурне;

3. 75 тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями, адже їхні домівки можуть опинитися в зоні затоплення;

4. 660 екологічно небезпечних об’єктів можуть опинитись у прогнозованій зоні затоплення. Зокрема: 13 сміттєзвалищ і 36 очисних споруд, меткомбінат “Азовсталь” в Маріуполі та ставки-відстійники кримського заводу “Титан” поблизу Армянська;

5. Може затопити 200 тисяч га сільськогосподарських земель, 10 тисяч га виробничих територій, а також 1917 будівель комерційного та виробничого призначення;

6. Підняття рівня моря може спричинити затоплення 98 об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема: частину територій Чорноморського та Дунайського біосферних заповідників;

7. У прогнозованій зоні затоплення можуть опинитись об’єкти історико-культурної спадщини. Зокрема: археологічна пам’ятка “Херсонес Таврійський”, заснований понад дві тисячі років тому, а наразі внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Соф’я Садогурська, кампейнерка з кліматичної політики ГО Екодія, стверджує, що зміна клімату та, як наслідок, підняття рівня моря – проблеми, які вже зараз вимагають активних дій на міжнародному, національному та локальному рівнях.

“Паризька угода, яку Україна ратифікувала 2016 року, говорить про два взаємодоповнюючих напрямки боротьби із глобальним потеплінням: послаблення зміни клімату і адаптацію до кліматичних змін. Україна має поставити ціль зі скорочення викидів парникових газів, прийняти на національному рівні політику переходу енергетичного сектору на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року та вже зараз почати впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату як на державному, так і на локальному рівнях.  Лише так можна зробити наслідки зміни клімату не такими трагічними для людей”, – розповідає Садогурська.

Незначне, на перший погляд, глобальне потепління вже призводить до серйозних проблем: зменшується площа льодовиків, підвищується рівень моря, почастішали сильні шторми, торнадо, повені та посухи. За даними міжнародних експертів, з 1901 по 2010 роки середній глобальний рівень моря вже підвищився майже на 20 см і темпи зростання лише прискорюються. Підняття рівня Світового океану несе загрозу, насамперед, прибережним територіям багатьох країн світу.

Інтерактивна карта доступна за посиланням: ecoaction.org.ua/projects/sealevel/index.html

Карикатура з німецького сатиричного журналу "Simplicissimus"

"Увага! Увага! Говорить Москва! А зараз наш товариш з України виступить зі спростуванням повідомлень про голодомор!"

Короче, с Днем Независимости Украины!

Українська сорочка – це не просто одяг, це справжній оберіг. 

Украинский сорочка - это не просто одежда, это настоящий оберег.

Виявляється, вишиванки – один з найдавніших українських атрибутів. Геродот стверджував, що вишивкою був прикрашений одяг скіфів, які довгий час проживали на території України. 

Оказывается, вышиванки - один из древнейших украинских атрибутов. Геродот утверждал, что вышивкой была украшена одежда скифов, которые долгое время проживали на территории Украины.

"какой белой будет сорочка на теле мужчины, так он и будет относится к жене"  девушки вышивали своему жениху вышиванку к свадьбе. Также рубашка всегда вишивалась женскими руками, а потому несла сильный эмоциональный заряд, символизировала добро, любовь и верность. 

Подейкують, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Іншим до такого сакрального ритуалу зась. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій. Але це лише легенда.

Говорят, что чумаки доверяли стирку своей вышиванки только одной девушке. Другим к такому сакральному ритуалу зась. Так чумак подтверждал верность своей любимой. Но это лишь легенда. Ну представьте месяцами в грязно .. фи.

Одним з найоригінальніших видів вишиванок вважають борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. Розповідають, що колись турки і татари знищили практично всіх місцевих чоловіків, тому жінки впродовж кількох поколінь вдягали саме такі сорочки. А у боршівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, одягнута саме у таку вишиванку.

Одним из самых оригинальных видов вышиванок считают Борщевский. Ее особенность заключается в том, что сорочка обильно расшита черными нитками. Рассказывают, что когда турки и татары уничтожили практически всех местных мужчин,  женщины в течение нескольких поколений одевали именно такие рубашки в честь траура. А в Боршовская храме находится уникальная икона, на которой изображена Мария, одетая именно в такую вышиванку.

Кожен регіон України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом. Фактично, кожна область може повихвалятись унікальними вишитими сорочками, притаманними тільки їй.

Каждый регион Украины имеет свою особую вышиванку, которая отличается от других техникой и орнаментом. Фактически, каждая область может похвастаться уникальными вышитыми рубашками, присущими только ей.