Як Русь стала Україною / Історія Русі / Історія України
У відео "Як Русь стала Україною / Історія Русі / Історія України" пояснюється чому Україна не є окраїною Русі.
У відео "Як Русь стала Україною / Історія Русі / Історія України" пояснюється чому Україна не є окраїною Русі.
Як ніколи ми потрибуємо підтримки!
Підтримати ЗСУ можна тут.>>Один із найскандальніших експериментів жаб у галузі секс-тероризму було здійснено в Санкт-Петербурзі наприкінці вісімдесятих років минулого століття.
>>Якщо натиснути одночасно на голову та анус жаби, на її спині висвітиться її серійний номер
>>Вчені кажуть, що жаби були винаходом ГУЛАГА, тоді як сам ГУЛАГ був винайдений жабами. У цьому є істина
>>За даними британської розвідки жаби билися на політичній арені Росії з Жириновським
>>Співаки Оззі Осборн та Боуї спеціально ковтали живих жаб перед концертами. Від цього їх вокал спотворювався, наче вони співали зі зворотного боку вакуумного мішка.
>>Вперше Ейнштейн виявив усі три закони Всесвіту, переспавши з жабою, коли готувався до захисту докторської. "Я бачив перед собою глибоку прірву наукової думки", - згадував він згодом.
>>Жаба - це мазохіст з очима Будди. У будь-якому разі у цьому є щастя.
>>Жабеня Пепе - це прем'єр-міністр Італії П'єр Паоло Пазоліні, який, як відомо, любив показувати всім дупу. Але ця хитрість, на жаль, не допомогла йому на виборах
>>У Флориді є такий вид жаб'ячих послуг: коли у людини в дупі застряє риба, жаба витягає її прямо звідти.
>>До революції релігія вчила, що рептилоїд, який сидить у кожній людині, пожирає її душу, тому щоб врятуватися, людина повинна поклонятися жабам
Топ коментарі з недавньго посту в політоті.
Ось воно як, виявляється росіяни в Росії живуть як в'язні у нацистських таборах і тому "нічого не можуть зробити". Мабуть, почувши таке, люди які пережили Майданек чи Дахау плюнули б таким коментаторам в обличчя.
Та ви вже визначтеся, ви як в'язні концтабору, чи все таки "права имеете". Ніхто таким людям напевно не сказав, що ті німці, які були проти гітлерівскої Германії, тікали з країни куди могли, хоч у Монголію, хоч у Гренландію, лише б не бути частиною режиму. Мабуть про внутрішній супротив Гітлеру вони також не чули.
https://encyclopedia.ushmm.org/content/ru/article/resistance-inside-germany
Зізнаюся, довго кумекав, що то написали. А як ваші справи?
У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.
Полтавський краєзнавець Борис Тристанов каже, що популярність полтавських галушок зросла на тлі загального захоплення історією у 2000-х роках. За його словами, інтерес до цієї страви підсилився після зведення пам’ятника страві у Полтаві у 2006 році.Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці.
Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна:
«Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».
уривок з "Енеїди" І. Котляревського.
Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль:
«Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка».
Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка.
Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо.
Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця.
Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.
Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною.
Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.
А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.
"Був я, друзі, у Тюмені -Добрі ліплять там пельмені,Та немає краще страви,Як галушки у Полтаві.Приспів:Ой, галушечки-галушки, -Нема в світі краще юшки:І на салі, і в сметані,І пшеничні, і гречані, -Ось які!..Полтавські галушки.Заїжджав я до Кавказу –Там харчо – згориш відразу,Аж в очах зірки світились,Та галушечки все снились.Приспів.Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -Вигляд в нього парубоцький;Я ж здоров'ячко теж маюІ йому своє співаю.Приспів.Любі друзі, приїжджайте,До Полтави завітайте;Будемо вас ми частуватиІ галушки подавати.Приспів."Картопляні галушки із сиром
Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом
Нудлі по-українськи – апетитні часникові галушки з м’ясом і картоплею.