я розмовляю тебе
»Розваги від Моя Україна фэндомы Моя Україна разная политота
Кто это?
1. В детстве мама называла его Мироном, потому что верила, что таким образом защищает его от злых духов.
2. Он забыл про свою собственную свадьбу, потому что увлекся ... редким стихотворением.
3. Он был заядлым рыбаком.
Правильно ответившие получат медальку ^^
Возможно даже все кто ответил правельно, естественно.
фэндомы рада віче Моя Україна разная политота
Віче пам'яті полеглим
Нині полягло багато славного й відчайдушного козацтва, яке заблокували не тільки в політиці, а й на всьому реакторі. Невідомо, чи буде в нього бажання повертатися на реактор і робити нові профілі (та й ті час од часу блокують), тому з'явилася думка, чи не знайти альтернативу, де можна зібратись нашим товариством без додаткових обмежень.
Українського іміджборду-соцмережі, на кшталт 9gag, reddit, imgur, pi**bu чи реактора немає. На мою думку, найдоступнішим варіянтом є знов facebook. Справа не в тому, аби перекочувати туди, а лише дати альтернативу й гарну можливість для полеглих душ спілкуватися зі світом живих. За внутрішньою сутністю це було б "Товариство укрореакторців".
Якщо ви "за", можна обмовити реалізацію: воскресити Сало; поряд із Салом/паралельно/замість нього зробити загальну (закриту чи відкриту) спільноту, до якої (як вирішиться) дублюватимуться дописи з українських розділів реактору чи робитимуться якісь свої дописи. Також це може стати місцем для контенту, який викладають на головну реактору й вимушені робити російською мовою, а в перспективі хтозна, може, дозріємо до створення свого сайту.
Будь ласка, ваші думки та пропозиції.
Приєднаюся, час од часу робитиму дописи | |
|
11 (13.3%) |
Приєднаюся, буду лише читати | |
|
33 (39.8%) |
Не приєднаюся, бо не цікаво/не сиджу в соцмережах | |
|
39 (47.0%) |
countryballs Комиксы countryballs-факты о Україна песочница неканоничный countryballs Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Интересные факты об Украине
Запорожье Украина Лава на Лаву песочница Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Лава на Лаву
«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».
Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.
Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.
От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .
просто интересно Украина Моя Україна разная политота
Здравствуйте, реакторчане!
Мне вот, стало интересно как Украина населяет реахтор. Кто с какой области?Местных политологов, ватников и дибилов прошу исчезнуть в пропасти!
АРК | |
|
69 (18.2%) |
Винницкая область | |
|
7 (1.8%) |
Волынская область | |
|
4 (1.1%) |
Днепропетровская область | |
|
26 (6.9%) |
Донецкая область | |
|
29 (7.7%) |
Житомирская область | |
|
7 (1.8%) |
Закарпатская область | |
|
1 (0.3%) |
Запорожская область | |
|
19 (5.0%) |
Ивано-Франковская область | |
|
2 (0.5%) |
Киевская область | |
|
66 (17.4%) |
Кировоградская область | |
|
6 (1.6%) |
Луганская область | |
|
15 (4.0%) |
Львовская область | |
|
14 (3.7%) |
Николаевская область | |
|
10 (2.6%) |
Одесская область | |
|
21 (5.5%) |
Полтавская область | |
|
18 (4.7%) |
Ровненская область | |
|
5 (1.3%) |
Сумская область | |
|
2 (0.5%) |
Тернопольская область | |
|
8 (2.1%) |
Харьковская область | |
|
17 (4.5%) |
Херсонская область | |
|
5 (1.3%) |
Хмельницкая область | |
|
6 (1.6%) |
Черкасская область | |
|
7 (1.8%) |
Черниговская область | |
|
6 (1.6%) |
Чернови́цкая о́бласть | |
|
9 (2.4%) |