Ця пісня відома в широких кругах поетів, але будучи на багатьох фестах, я її ні разу не чув.
Може в когось є ще схожі діаманти українською, які можна пограти під гітарку біля багаття?
На першій чоловік йде з велосипедом повз розбомблений ТЦ «Ретровіль», в який росіяни поцілили 20 березня 2022 року.
На другій — родичі воїна Тараса Дідуха оплакують його на панахиді в церкві у Львові 11 березня 2022 року.
Фотограф Алехандро Мартінес Велез.
Загалом журі визнало найкращими 39 фотографій з 18 країн світу.
Підори з України, раптом хто не знав, в монобанку можна придбати цікаві електронні папірці в кількості від 1 шт., називаються військові облігації. Тобто так, ти можеш стати мамкіним інвестором наіть з 1000 грн.
* Ні це не реклама, захотів би рекламувати вставив би свою ссилку, а так гугліть шановні.
*Для тих хто не знає що таке облігації коротко і конкретно по монобанку:
Це папірець на якому написано: в першому випадку - держава Україна 02.11.2022 року зобов'язується вам повернути 1000 грн, а продає вона вам цей папірець за 954 грн (на сьогодні). В другому - написано що держава Україна Вам 21.06.2023 також повертає 1000 грн і ще й нараховує 11% річних на цю тисячу. Відсотки виплачують тричі. Продається вже за 1042 грн.
* Для кого це? То всьо для тих хто хоче підтримати нашу Державу, але вже на донати ЗСУ гроші віддавати майже немає з чого. Тобто і Україні трішки допоможете і з сракою голою не залишитеся. Не виплатити можуть у двух випадках: дефолт (Іто там можуть все одно віддати, але пізніше) Або якщо України як держави не буде, але в такому випадку вам буде не до того.
Буду радіти якщо хоча б один ту облігацію купить. Не дарма то всьо писав
Нa мyзичний прoєкт «Гoлoс крaїни» 11 сeзoнy прийшoв львiвський мyзикaнт Гордій Старух. 32-рiчний yчaсник вирiшив пiдкoрювaти сeрця трeнeрiв нaрoднoю пiснeю “Дyбe”.
Чoлoвiк зiгрaв нa лiрi, якy вигoтoвив влaснoрyч, aджe вiн є нe лишe мyзикaнтoм, a й скyльптyрoм. Гордій створює унікальні музичні інструменти, зокрема ліри. Так, у колекції музиканта вже понад пів сотні ексклюзивних інструментів. Вони розійшлись усім світом.
"Дубе, дубе, дубе зелений,
А хто ж тебе буде рубать,
Як я піду марширувать?
Дубе, дубе, дубе зелений.
Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший мене буде рубать,
А ти підеш марширувать,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий.
Травко, травко, травко шовкова,
А хто ж тебе буде косить,
Як я піду шаблю носить?
Травко, травко, травко шовкова.
Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший мене буде косить,
А ти підеш шаблю носить,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий.
Жінко, жінко, жінко молода,
Хто ж тя буде обнімати,
Як я піду воювати?
Жінко, жінко, жінко молода.
Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший буде обнімати,
А ти підеш воювати,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий".
— Ти приходиш і благаєш про допомогу, але ти просиш без поваги, не пропонуєш мені дружбу, навіть не величаєш мене "Кобзарем".
У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.
Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці.
Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна:
«Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».
уривок з "Енеїди" І. Котляревського.
Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль:
«Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка».
Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка.
Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо.
Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця.
Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.
Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною.
Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.
А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.
"Був я, друзі, у Тюмені -Добрі ліплять там пельмені,Та немає краще страви,Як галушки у Полтаві.Приспів:Ой, галушечки-галушки, -Нема в світі краще юшки:І на салі, і в сметані,І пшеничні, і гречані, -Ось які!..Полтавські галушки.Заїжджав я до Кавказу –Там харчо – згориш відразу,Аж в очах зірки світились,Та галушечки все снились.Приспів.Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -Вигляд в нього парубоцький;Я ж здоров'ячко теж маюІ йому своє співаю.Приспів.Любі друзі, приїжджайте,До Полтави завітайте;Будемо вас ми частуватиІ галушки подавати.Приспів."
Картопляні галушки із сиром
Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом
Вітаю вас, дорогі реакторчани.
Мій друг давно мріяв зайнятись розробкою власної гри. І ось, десь рік тому, під його керівництвом почалась розробка roguelike гри під назвою "Beast Fable".
Сама гра, власне, є представником жанру roguelike, з елементами автобою.
Події розгортаються на невеликому острові під назвою "Lymany", землі якого охопленні безкінечними сутичками та конфліктами, а жителі загартовані в боях як мечем так і магією.
Не дивлячись на свої невеликі розміри, острів має доволі різний ландшафт. Гра починається в містичному лісі, спокій якого порушую воюючі між собою угруповання щурів та вовків. Далі, шлях пройде крізь пустелю, печери та гори. Кожна нова зона буде мати власні особливості, ворогів і конфлікти, в які ви поза своєї волі повинні будете втрутитись.
Тож на рахунок, конфліктів. Кожна з ігрових зон, містить декілька ігрових фракцій, що ворогують між собою. З свого боку, ви матимете вибір, доєднатись, однієї з них, залишитись нейтральним, або ж оголосити війну всім, і йти власним шляхом. Власне, цей вибір буде мати сильний вплив як на здобич яку ви отримаєте, ворогів та босів, і навіть на те що станеться з цим світом.
Гравець, зможе зібрати групу, з унікальних персонажів, що володіють унікальними особливостями, вміннями, ігровими механіками, та навіть процесом прокачуванням, крім того сам процес прокачування, є унікальним для кожного окремого забігу.
Переказувати далі особливості геймплею, та те що вже реалізовано та планується зробити не бачу сенсу, оскільки з цим можна більш детально ознайомитись на офіційних сторінках гри, посилання на які я залишу в кінці посту.
Тож, перейду до суті, для чого ж цей пост було створено. Не дивлячись на велику роботу, яку вже було пророблено, попереду ще чимало завдань з якими потрібно впоратись. Це займає багато часу, сил, а головне грошей. Тож, сьогодні стартував запуск, зборів коштів на кікстартері, щоб можна було сконцентруватись на розробці гри, не відволікаючись на сторонні дрібниці.
Тому власне прошу приєднатись, та підтримати український gamedev, підпискою на офіційні сторінки, поширенням інформації про неї, коментарями, та за можливості фінансово.
Українець Олексій Новіков переміг 13 березня на міжнародних змаганнях із силової атлетики World’s Ultimate Strongman – Strength Island. Таким чином, він підтвердив своє звання найсильнішої людини світу, яке він раніше здобув на інших схожих змаганнях.
Усього на турнірі було п’ять випробувань: у двох із них Новіков переміг, ще в трьох був серед лідерів. Як результат, загалом він набрав 68 очок і випередив свого найближчого переслідувача – Жана-Франсуа Карона з Канади – на 10 очок.
Зріст: 1.85 м
Вага: 135 кг
Народився 29 квітня 1996 р. і виріс у Києві. Є студентом Київського національного торговельно-економічного університету.
 | Моя УкраїнаПодписчиков: 1035 |
 | Українське мистецтвоПодписчиков: 115 |
 | Комікси українськоюПодписчиков: 77 |
 | український YouTubeПодписчиков: 57 |
 | Дивовижна УкраїнаПодписчиков: 45 |
 | Пісні УкраїниПодписчиков: 29 |
 | Радио JUCПодписчиков: 22 |
 | Розваги від Моя УкраїнаПодписчиков: 13 |
 | історія УкраїниРейтинг: 1,061.8 |
