q-1"/*

Храми в центрі Одеси

Абсолютну більшість населення міста складають українці. Але загальновідомо, що історично Одеса завжди була багатонаціональним містом, де поряд жили та співпрацювали українці, росіяни, євреї, молдовани, німці, болгари, білоруси, вірмени, поляки та греки. Тому не дивно, що в центрі Одеси розташовується багато різноманітних релігійних споруд.

Розглянемо, які дійшли до сьогодення.

Свято-Пантелеймонівський чоловічий монастир (УПЦ МП)

Найбільший в Одесі православний монастир. Збудовано в 1876 р.

Свято-Іллінський чоловічий монастир (УПЦ МП)

Заснований у 1884 році, як Іллінське подвір'я для допомоги паломникам, які мандрували через Одесу на Афон і в Палестину. З 1997 року при монастирі розташоване Одеське єпархіальне управління.

Ґуґл-мапа

Мечеть аль-Салам, Арабський культурний центр (іслам, сунізм)

Будівлю було зведено на кошти сирійського бізнесмена Ківана Аднана в 2001 р. В центрі функціонує безкоштовна школа й бібліотека для вивчення арабської мови для всіх, незалежно від віку, громадянства та релігії.

Прапори: український, сирійський та палестинський [на инших фото замість нього можна помітити прапор ЄС].

Миролюбні написи на паркані: "Двери арабского культурного центра открыты для всех желающих...", "Вера в Бога - значит твори добро и не делай зла!", "Счастья и добра вам, дорогие одесситы!", "Ислам обязывает и учит мусульман уважать и чтить всех иноверцев!"

Ґуґл-мапа

Собор Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ МП)

Зведений 1867 р. До 2002 р. був кафедральним храмом Одеської єпархії.

Синагога Бейт Хасад (хасидизм, хабад)

Зведена 1893 р. Крім синагоги в приміщенні розташовано правління Одеської релігійної громади "Шомрей Шабос", а також редакція однойменної щотижневої газети й кухня для приготування кошерної їжі.

Ґуґл-мапа

Свято-Архангело-Михайлівськи жіночий монастир (УПЦ МП)

Відновив свою роботу в 1992 році. При монастирі збудовано «Будинок милосердя» та ведеться відповідна діяльність.

Грецький Свято-Троїцький собор (УПЦ МП)

Храм був закладений у 1795 році та призначався для грецької громади міста. Спочатку храм був дерев'яним.

Синагога Ор Самеах (Литовський напрямок юдаїзму)

Головна синагога Одеси.

Ґуґл-мапа

Бродська синагога (реформістський юдаїзм)

Недіюча. За радянських часів у будівлі синагоги був розміщений державний архів, який діє там і нині. Збудована євреями-реформістами та була першим реформістським храмом на території Російської імперії. У 2011 році Одеська обласна рада запланувала передати будівлю єврейській реформістській громаді, однак, через брак коштів передача не відбулася.

Ґуґл-мапа

Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Римо-католицька церква в Україні)

Головний собор Одесько-Сімферопольської дієцезії (аналог єпархії в східних християнських церквах).

Центральний лютеранський кафедральний собор України св. Павла, також відома як Одеська кірха (Німецька євангелічно-лютеранська церква України)

Головний храм лютеранської громади України.

Ґуґл-мапа

Спасо-Преображенський кафедральний собор (УПЦ МП)

Найбільший православний храм Одеси. Закладений у 1794 р.

Костел Святого Петра апостола (Римо-Католицька Церква в Україні)

Тривалий час існував як єдиний римо-католицький храм міста Одеси.

Євангельська реформаторська пресвітеріанська церква [пресвітеріанство - гілка кальвінізму]

Лава на Лаву

«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».

 Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.

 Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.

От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .

Смена названия.

Всем добрый вечер (= 

Мы переходим в фазу активного ребрендинга - мы меняем название . 

В Украине есть не только сало . Голосуй за , понравившейся тебе , вариант. Голосуй сердцем, душой, пальчиком, носиком ... главное голосуй ! 

Для избежания вопросов : почему и кто виноват ?  Объясняю. Админам сайта надоел срачь , да оно и понятно , поэтому все что связано с салом и ватником отправляется в политику. Стоп !!! Но мы же вне политики !? Вот для этого и меняем название. 

Время голосования заканчивается в 00 - 00 . Кто не успел , тот как говорится , лег спать по раньше ^^

Не стесняемся и предлагаем свои варианты в комментах. 

Дружба, проверенная временем

Замечено в Харькове, возле каскада 

Daniel Christian - Slava Ukraine ft. Kolly Dee

Новое патриотическое видео в поддержку Украины о единстве и взаимопомощи, о любви друг к другу и достоинстве, о светлом будущем и мире, которые зависят только от нас.

Зеленый театр. В комментах карта как добраться.

Я был неприятно удивлён,когда узнал ,что в Украине нет большого герба.Ну как,есть малый-официально это трезубец,а большого нет.

Выдвигали законопроект про большой герб,но до сих пор не приняли.

Просто я хочу ,чтобы все знали какой может быть большой герб Украины в будущем.