длиннопост

Королівський середньовічний замок Нялаб – є одним з найцікавіших в історичному плані замків на території Закарпаття. Розташований замок в селі Королево, неподалік від річки Тиса.

Замок стоїть на високому пагорбі, утворюючи дві плоских тераси. До нас дожили тільки фрагменти стін замку, а колись це було великою грізною спорудою. Замок був побудований у формі квадрата на верхній терасі. Всередині замкового дворика збереглися залишки колодязя. З північно-західного боку назовні випирає вежа круглої форми. З південного -сходу спокій замку охороняє велика вежа.

Королівський замок був побудований угорським королем Іштваном 5, що любив постріляти зубрів в цій місцевості. Вірніше спочатку це був просто мисливський будиночок, або будинок короля. А потім в ХІІ столітті, коли на Русь прийшли татари, на місці мисливського будиночка з’явилося військове укріплення, король подарував його одному з придворних за участь у військових походах.

В ХIV столітті замок осадили війська короля Карла Роберта. Замок був узятий, і відновлений, оскільки при облозі він значно постраждав. В кінці ХIV століття вже інший король – Сигізмунд, завітав Королівський замок Нялаб барону Перені.
В XVII столітті на територію Закарпаття увійшли австрійські війська, що розмістилися в замку Перені. Після скарг на розташування військ від господарів, рішенням ради Королівський замок Нялаб був зруйнований.

Підбірка красивих картин

Екатерина Штанко - одна из известнейших и любимых украинских иллюстраторов. - родилась в 1951 году в Симферополе. Окончила Киевский государственный художественный институт в 1979 году, факультет графики. В ее портфолио еще при Советском Союзе появилась иллюстрация таких книг как "Кобзарь" Тараса Шевченко, "Финские народные сказки", "Попелюшка", "Норвежские народные сказки". Сейчас Катерина активно сотрудничает с крупнейшим издательством детской литературы в Украине -"Абабагаламага".

підбірочка гарних українських дівчат)

файні арти

Запорізький художник-ілюстратор Михайло Дяченко презентував свою серію ілюстрацій під назвою "Хрещення у вогні", де показуються образи українських героїв з різних епох.

Серед ілюстрацій - київський князь, козак, повстанець УПА, дівчина з Майдану, хлопець з барикад, "кіборг" з Донецького аеропорту та інші.

Слід зазначити, що Михайло навчається в Харківській академії мистецтв, і своїми малюнками хотів передати незламний український дух, який відображений в героях різних епох, оскільки кожен з них боровся за українську незалежність.

Одне з красивіших міст нашої неньки-України - Полтава. Фото з висоти пташиного польоту. Заздрю усім птахам=)

Підбірочка карток міста Суми. 1975 рік.

Небольшая подборка синонимов, забытых пословиц и слов. ^^

Дметься, як жаба на кладці.

Роздайся, море, — жаба лізе!

Надувся, як тісто в кориті.

Ходить, як індик переяславський.

І півень на своєму смітті гордий.

Хвалений борщ надвір виливають.

Бо́язко, бо́язько, присл. — Тарасові було і цікаво, і трохи боязко йти до школи (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 18).

Жа́ско, присл. — Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти. (Ковельск.)

Жа́хно, присл. — Ленський пада; все імлою Заслалось; жахно продзвенів У пітьмі крик... (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1947, 127).

За́пко, присл. — У лісі так запко. (Н. Вол.)

Ля́чно, присл. — Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. (Млак. 71.)

Мо́торошно, присл. — В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні (Михайло Стельмах, I, 1962, 636)

Маркі́тно, присл. — Чим ближче до хати, тим йому ставало маркітніше (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 258)

Пу́дно, присл. — Лячно, пудно, страшно на душі, на серцю (Олександр Білецький)

Скума́сно, присл. — Лише пес дідів скумасно вив на пласкій вершині зчахнутої кручі (Володимир Дрозд)

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А.Кримський, С.Єфремов) 

Вы́скочка – ви́скічко, ви́скочень (р. -чня), ви́хватень, ви́хватько, (ж.) вискаку́ля (р. -лі); (социальный) ви́панок, доробке́вич, скоробага́тько; (временщик) скоропа́дько, скоропа́да (общ. р.). [Його́ звуть по-ву́личному Ви́скічко ще од ба́тька, бо ба́тько ду́же люби́в виска́кувати перед пана́ми. Всі дівча́та мовча́ли, ті́льки на́ша вискаку́ля знов ви́скочила. Це ви́панок, ви́бився в пани́ з на́ших-таки́ про́стих мужикі́в. Яки́й ви́хватько знайшо́всь!];

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)

Выскочка – (о человеке) ви́скочень, -чня;

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)

Висіка́ка, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікаку! Котл. Ен. IV. 34.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

Вы́скочка = висїка́ка, ви́тичка. С. З. Кот. — Я нарошно йому спускала, а він і ноги розіклав! Ото! провчу я висїкаку! Кот. — На вы́скочку = на пока́з, на ви́передки, напере́д усїх.

"Справжні" монархи не сприймають імператора-випинка-висікаку.