Дивовижна Україна :: Україна :: Моя Україна :: разная политота :: длинопост :: мова :: разное

Небольшая подборка синонимов, забытых пословиц и слов. ^^

Дметься, як жаба на кладці.

Роздайся, море, — жаба лізе!

Надувся, як тісто в кориті.

Ходить, як індик переяславський.

І півень на своєму смітті гордий.

Хвалений борщ надвір виливають.

Бо́язко, бо́язько, присл. — Тарасові було і цікаво, і трохи боязко йти до школи (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 18).

Жа́ско, присл. — Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти. (Ковельск.)

Жа́хно, присл. — Ленський пада; все імлою Заслалось; жахно продзвенів У пітьмі крик... (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1947, 127).

За́пко, присл. — У лісі так запко. (Н. Вол.)

Ля́чно, присл. — Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. (Млак. 71.)

Мо́торошно, присл. — В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні (Михайло Стельмах, I, 1962, 636)

Маркі́тно, присл. — Чим ближче до хати, тим йому ставало маркітніше (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 258)

Пу́дно, присл. — Лячно, пудно, страшно на душі, на серцю (Олександр Білецький)

Скума́сно, присл. — Лише пес дідів скумасно вив на пласкій вершині зчахнутої кручі (Володимир Дрозд)

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А.Кримський, С.Єфремов) 

Вы́скочка – ви́скічко, ви́скочень (р. -чня), ви́хватень, ви́хватько, (ж.) вискаку́ля (р. -лі); (социальный) ви́панок, доробке́вич, скоробага́тько; (временщик) скоропа́дько, скоропа́да (общ. р.). [Його́ звуть по-ву́личному Ви́скічко ще од ба́тька, бо ба́тько ду́же люби́в виска́кувати перед пана́ми. Всі дівча́та мовча́ли, ті́льки на́ша вискаку́ля знов ви́скочила. Це ви́панок, ви́бився в пани́ з на́ших-таки́ про́стих мужикі́в. Яки́й ви́хватько знайшо́всь!];

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)

Выскочка – (о человеке) ви́скочень, -чня;

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)

Висіка́ка, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікаку! Котл. Ен. IV. 34.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

Вы́скочка = висїка́ка, ви́тичка. С. З. Кот. — Я нарошно йому спускала, а він і ноги розіклав! Ото! провчу я висїкаку! Кот. — На вы́скочку = на пока́з, на ви́передки, напере́д усїх.

"Справжні" монархи не сприймають імператора-випинка-висікаку.