Главная
>
Смешные картинки
>
мова
мова
Подписчиков: 2 Сообщений: 163 Рейтинг постов: 1,153.7фэндомы мова Іван Малкович video Моя Україна разная политота
Іван Антонович Малкович (* 10 травня 1961) — український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
фэндомы суржик тест Радіо "Свобода" мова Моя Україна разная политота
«З Днем української писемності та мови, друзі!
Радіо "Свобода" підготувала невеличкий тест з нагоди свята. Перевірте свої знання :) »
мова Українське мистецтво фэндомы Моя Україна разная политота
Якою була мова 300 років тому
Першою пам'яткою українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою, вважають "Енеїду" Котляревського (1798~1842 рр.), але й до нього існували інтермедії, написані мовою, близькою до народної.
Інтермедії - це короткі драматичні твори, в яких на сцену виводяться простолюдини, що говорять "слогомпростым, деревенским мужицким" ("Піитика" М. Довгалевкого 1736-1737) з дотепним анекдотичним сюжетом, який нерідко був запозичений із життя народу.
Інтермедії справили відчутний вплив на творчість І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, М. Старицького та інших.
Мови наступного твору зазнали певного впливу церковнослов'янської та сприйняття автора, ба все одно видно характерні риси та слова. Усталеної орфографії на той час не було, навіть у Котляревського слова писались аби як, тому десь нема м'якого знака, И читається як сучасні И, Й або Ї.
Ы - И | Ђ (ѣ) - І | Е - Е, Є | ІЕ - Є. |
Просто світлина діячів українського театру
Уривок інтермедії XVIII століття Митрофана Довгалевського «Комическое дЂйствіе»
3-TIUM INTERLUDIUM [Третя інтерлюдія]
Виходить козак c пЂснею, до которого виходить лях на влови. Козак схоронится, потом виходять к тому ж ляху подданніи c поклоном.
Козак
Мати моя старенкая, чи ти менЂ раденкая,
Моей молодости,
Моей молодости?
Був у турка под рукамы, а в татаров з кайданамы
У самой жалости,
У самой жалости.
Дадже правда — тепера нема добра всюди,
Дармо пряцуем, виставляем груды.
Бог виручив мя оттуду, а тепер мЂсця не найду,
В дому не сидЂти.
ЛЂсы, поля спустошении, лугы, сЂна покошенни,
Пороспускав дЂты,
Пороспускав дЂты.
Толко ж правда, що треба взираты на бога,
То и всЂм есть в добичи простая дорога.
Пойду знову на СЂч-маты, пойду долЂ вниз шукаты,
Козацкая доле,
Козацкая доле!
Ачей буду потугою, а в москаля заслугою,
Мати ж моя, оле,
Мати ж моя, оле!
Спитаю, чи не буде хоч на низу добра,
Чи не трапится де поймати лиса або бобра.
Буду турков воеваты, мечем слави добувати,
Буду воевати,
Буду воевати!
Кармазини з луданамы, шати драты з сутанамы,
СовсЂм буду брати,
З очей не спускаты,
З очей не спускаты!
Егей, коли б впять, як була, козацкая слава,
Щоб роспустилась всюди, як пЂрамы пава!
І щоб зацвЂла знову, як рожа улЂтЂ,
Як бог позволить побрать турецкіи дЂты,
Або ляхов на той час трапится поймати
І сЂм кіем козацким по ребесах дати.
Лях
Padła, padła, padła! Tu padła! Kus, kus! Hałapiur!
Teraz że mam czas k memu polowaniu.
Y prżepiułek wraz pstrych ku łapaniu.
Choc ia pstrego mam iastremba chciwa,
Do prżepiułeczek nie barzo leniwa,
Iednak że żądam od poddanstwa swego,
Gdyby prżyniesli iastremba drugiego,
Ktoren by mogł złapać drugo albo trżecie,
Albo y więcey, choc do dwach set przedzcie.
[Впала, впала, впала! Тут упала! Кусь, кусь! Га-ля-ля!
Тепер же маю час, щоб пополювати.
І враз наловити рябих перепілок.
Хоча я маю сірого жадібного яструба,
До перепілок не дуже лінивого,
Однак я жадаю від своїх підданих,
Щоб принесли другого яструба,
Який би зміг зловити удвоє, втроє
Або й більше, хоч би й до двохсот.]
Литвин
ГлядзЂце ж, як будзеце перед паном гавариць,
Я вас старосцю своєю магу научиць.
ВсЂ
Харошо гуториш, бацюхно старенкій!
Харошо, харошо гето, лебедзік беленкій!
1[-й литвин]
Слухайце ж всЂ, братЂце, як буду навчаць,
А ви, панове, звольце мои слова внЂмаць!
2[-й литвин]
От так буду гавариць: «На здорове тобе, пане!»
3[-й литвин]
«Нехай и паней стане, і всЂм дзіеткам вашим!
Нехай станіесе гето тут приходом нашим!»
Лях
Cuż to, chłopowie, teraz wy mnie mowicie?
A panskiego gniewu iuż nie wicie?
[Що ж це ви, хлопи, тепер мені говорите?
А панського гніву вже не знаєте?]
Литвин
Неть, моспаніе, мы к тобіе c поклоном [подарунком] пришлЂ
І саколю маць до твоіей мЂлосцЂ приніеслЂ.
Лях
Iakież to mnie pokłony już teraz bywaią,
Kiedy dzis mi chłopowie w oczy narżekaią!
Wez tylo, chłopcze, postronki drotowe!
[Які ж то мені тепер уже подарунки бувають,
Коли нині хлопи мені в очі дорікають!
Візьми лиш, хлопче, дротяні посторонки!]
Chłopiec
Iuz gotowe!
[Вже готова!]
[Лях]
Wez no, chłopcze, tylo sam woyta, iak starżego,
Biy, tłucz, wal, pal, biy dobrże! Tamże y drugiego!
Cuż to za dziwo do mnie y iaka prżycżyna,
Chłopa zabic, ubic, iak skurwego syna!
[Візьми-но лиш, хлопче, сам війта, як старшого,
Бик, товчи, вали, пали, бий добре! Там же й другого!
Що ж то за диво мені і яка вина
Хлопа забити, убити, як скурвого сина!]
Литвин
Ну ж, моспане, и меніе еще прохварасцЂ,
A прохварасцЂвши та й додому пусцЂ.
Лях
Dobrze! Ydz, chłopcże, dayże dobrże y temu,
Sto kijow odmierż tak, iak y drugiemu!
Y day go bogu, iaka to chłopska odwaga!
Znać, że to moskał abo kozak iemu dopomaga.
Ia poddannych wyrombam karki wszystkim do pniaka!
Z Ukrajny ... iego kpa kozaka,
Ot tylo szlachte swoie na głowe pobudże, —
Po naszych tu granicach nie mieszkaią ludżie, —
Lecż nie tylko w granicach, także y na Ukrajnie,
Niechże po wszystkich stronach polska sława słynie!
Y to moie poddaństwo w Kijowie bywało,
[Добре! Іди, хлопче, дай же добре і тому,
Сто київ одміряй так, як і другому,
І пошли його до бога! Яка то хлопська одвага!
Знати, що це москаль або козак йому допомагає.
Я підданим усім повідрубую шиї впень!
З України (вижену) дурня-козака,
От тільки шляхту свою підійму, —
По наших тут кордонах не мешкають люди, —
Але не тільки в межах, а також і на Україні, —
Нехай же по всіх краях польська слава лине!
І моі ті піддані в Києві бувалу,]
Gdzie był gubernatorem szlachce zaleciało;
A do Hłuchowa miasta, ktore wsi należą,
Y to ich mosci Guwnowie do siebie odbierżą.
To wszystko mieczem, ogniem zwołowac możemi,
A Leszczynskiego krola znowu odbierżemi!
A wnet zaciągnemi tu męznego Hektora,
Y na pomoc prżysżle nam od swego też dwora
Krol francuzki ... że tysiąć drugie-trżecie,
My się zbierżemy wkoło do sto tysiąc przedzcie.
Będziemy też woiować do samey Poltawy,
Aby odebrac pierwszy honor naszey sławy.
Mospanie Zdupypadskiy, panowie Guwnowie
Schodcie się do porady, bierżcie arme swoię!
[Де був губернаторем — шляхті служив;
А які села до міста Глухова належать,
То їхмості Гувнове собі одберуть.
Це все мечем, вогнем можемо звоювати,
А короля Лещинського знову оберемо!
І одразу ж притягнемо сюди мужнього Гектора,
І на допомогу пришле нам також від свого двору
Король французький тисяч дві-три,
Ото ж зберемо, либонь, тисяч із сто.
Будемо також воювати до самої Полтави,
Щоб повернути колишню честь нашої слави.
Мосьпане Здупипадський, панове Гувнове,]
2 [-й лях]
Kłaniam iegomosci panu Sraczkowskiemu,
Ia, sługa nayniższy komputu całemu.
[Кланяюсь йогомості пану Срачковському,
Я, слуга найнижчий, всьому товариству.]
1 [-й ляx]
Co będziemy czynie? Już wielka gromada,
Tylkoż by nie byłab z waspanstwa zrada.
Gdy kozacy będą napadać surowo,
Stoycie, nie buycie się, kładcie głowo z głowo!
Nie buy się, wac, gdyby tu kozacy prżyszli,
My by tu ich kanczukiem w lasy wprowadzili!
[Що будемо чинити? Вже велика громада,
Тільки ж щоб не було од вас, панове, зради.
Коли козаки будуть сильно нападати,
Стійте, не бійтесь, кладіть голову коло голови!
Не бійтеся, панове, коли б сюди козаки прийшли,
Ми б їх тут канчуком в ліси загнали!]
Козак
А доки ж вы, бестелюгы [собаки], будете звегати? [гавкати, брехати]
Чи то ми вас не зможем кіямы прогнаты?
Земку! [земляк] О, земку! Швидко давай поратунку!
Ос тут добичи озмем не одну вже сунку! [сумку]
Тут-то вЂд злота ляхи да вЂд срЂбла сіяють!
Москаль
Што они тебя, гаспадин пан-казак, не ругают ли?
Козак
Де ж пак не лають? От так лають, що аж лихо!
Москаль
Дабро ти, казак! Вось ми убіером их тихо!
Поляк
Numy też, bracia, chwytac do swego oręża,
Aby nie utracie żadnego żołnierza!
[Мумо теж, браття, братися до своєї зброї,
Щоб не втратити жодного жовніра!]
Москаль
Казак, пріймайся! Не боися! Бери з плечей двоих,
А я тотчас уберу далгополих от тих!
А што здезь о рубежах они спаминали,
Будто ляшонки Украйну в облястях держали,
Дабро! Вот покажем рубежи кнутамы на спинЂ!
Козак
І добре, земочку, щоб другій памятав,
Да и дЂдчой [чортовій] своей дитинЂ заказав!
Джерело: Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації.
мова много букв фэндомы Моя Україна разная политота
Чому варто спілкуватися українською мовою та як почати?
Колись я писав допис про володіння англійською мовою, а цього разу позичив статтю про нашу рідну. Написано "живо", цікаво й подекуди кумедно, як на моє почуття гумору. Допису вже третій рік, тому, можливо, хтось із вас бачив. Автор: киянин Зен Антипоп. А для шапки й наочності знайшлось зображення з інструкцією.Щодо маленької анотації: Автор намагається донести соціальне, політичне значення питання та навіть перспективи на цьому заробляти. І, звичайно, оцінюють людину за її вчинками й нема різниці, якою мовою говорить свиня. За епіграф наступної статті якнайкраще підійдуть слова Магатма Ґанді: "Хочеш змінити світ - почни з себе".
Й увага - багато тексту! Приємного перегляду чита́ння!
Звісно ж слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Спробую коротко обґрунтувати цю тезу. Отже.
ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?
1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.
2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...
3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.
4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. [На ваших очах готується хитрюща змова жидобандерівців - прим. мої]. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість нашим людям та компаніям заробити, зокрема надаючи послуги з тієї адаптації.
5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої попаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових, тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.
6. Це забезпечує зв'язок поколінь та безперервність культурного та історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і усі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. [Овва! Ось і поплічників згадали]. Та й навіть якщо ваша родина - етнічні росіяни і усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Власне, чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України - це й їхні інтереси також!
7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома, не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушиватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.
8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно - вас можуть на цій підставі прийти "визволяти" зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися - не повторюйте цих помилок!
А зараз кілька порад щодо того,
ЯК ПОЛЕГШИТИ СОБІ ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ:
1. Не соромтесь того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб ідеально оволодіти мовою - це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься.
2. Більше читайте українською. Купуйте українські книжки, газети та журнали, дивіться українські передачі, слухайте україномовне радіо. Дивіться фільми українською. Або такі, що дубльовані українською (тим паче, що професійний український дубляж часто є кращим за російський). В кінотеатрі йдіть на україномовний сеанс, коли завантажуєте кіно з інтернета, шукайте копію з українським дубляжем. До речі, її дуже легко знайти. Майже всі фільми, наприклад, на ex.ua мають копію де є кілька звукових доріжок, серед яких дуже часто є українська. Під час перегляду обирайте саме її. [Також є портал з торент-толокою Гуртом і невеличка команда дубляжу аніме та серіалів Ukrdub].
3. Якщо вам психологічно (або з інших причин) важко одразу перейти на тотальне спілкування українською, робіть це частково та/або поступово.
Наприклад, почніть спілкуватися українською у себе в родині, або серед найближчих друзів. Або, коли потрапляєте у нове коло спілкування - спілкуйтесь одразу українською. Якщо вас не знали раніше, ні в кого не виникне здивування та зайвих запитань на кшталт, "чего это ты вдруг по-украински заговорил?"
Або спілкуйтеся виключно українською з незнайомими людьми - в транспорті, на вулиці, у магазині чи в ресторані, під час спілкування з операторами гарячих ліній, з міліцією та іншими держслужбовцями, тощо. Це не лише полегшить вам психологічний перехід на мову, але й сприятиме відтворенню україномовного наволишнього середовища. Бо досі, зокрема в Києві, панує феномен, навіть коли людина вдома та з друзями природньо спілкується українською, а у громадських місцях та/або на роботі переходить на російську (бо "так заведено"). Маємо змогу створити протилежний тренд.
4. Якщо не можете українізуватися самі, українізуйте своїх (майбутніх) дітей. Купуйте їм українські дитячі книжки, показуйте україномовні мультики, тощо. Віддайте їх до українського садочку, школи, класу, тощо. Усіляко плекайте їхню любов та повагу до української мови, історії, традицій, культури.
5. Коли знаходитесь за кордоном, розмовляйте лише українською. Тоді вас не переплутають з росіянами, яких в світі зараз люблять ще менше, ніж раніше. Не будьте схожим на "русо-турісто"! [їх упізнають трохи за іншими критеріями]
6. Почніть писати виключно українською. Наприклад ділові листи, або у твітері [на головній Реактору. Годі приховувати нашу "окупацію" - всі й так з України :D].
7. Крім того, українізуйте речі навколо себе:
- змініть інтерфейс телефона, інших гаджетів, комп'ютера, веб-сайтів та соцмереж на українську. Зокрема, всі девайси від Apple завжди підтримували українську мову "з коробки" й не потребують додаткового її встановлення - просто поміняйте мову інтерфейсу у налаштуваннях і все. Facebook, twitter і навіть ВК та Одноклассники мають українську локалізацію (хоча останніми двома не рекомендує користуватися навіть СБУ);
- в банкоматі зажди обирайте українську, взагалі скрізь де є можливість обрати українську - робіть це. А де нема - запитуйте у власників "чому" й вимагайте, щоб було;
- коли шукаєте щось у Гуглі, чи деінде, шукайте спочатку українською. Не хвилюйтеся, Гугл розумний і навіть російськомовні результати ви не пропустите, якщо вони будуть релевантні вашому запиту. Коли юзаєте Вікіпедію, заходьте спочатку на українську версію, а на іншомовну лише якщо такої статті в українській нема, або інформації в ній недостатньо (як альтернативу раджу не російську, а англійську версію - вона зазвичай повніша та об'єктивніша особливо зі спірних питань) [поганим знавцям в нагоді стане Вікіпедія спрощеною англійською]. Оці запити та фактичні переходи на україномовні сайти або їхні версії є вкрай важливими для підвищення статусу української у кіберпросторі, бо статистика усе це враховує;
- коли пишете оголошення чи табличку, пишіть українською. Навіть якщо це напис на вашому гаражі або об'ява у вашому під'їзді.
Гадаю, ви зрозуміли ідею. Можна ще багато чого тут вигадати. І все це легко перетворити на веселу гру й навіть змагання. Хоча б і на змагання із самим собою.
А головне, якщо ми самі почнемо усе це робити, жодних зусиль держави у цьому потрібному напрямку не знадобиться. Ми ж з вами вже переконалися, що наше суспільство діє значно швидше й ефективніше за державу. До того ж у держави зараз є завдання важливіші. Люстрація, наприклад. [йшов шістнадцятий рік... люстрацією якщо й пахне, то тільки сміттєвою]
І ще. Якщо ви бажаєте любити Україну виключно або здебільшого російською (чи будь-якою іншою мовою) - це ваше право, я на нього не посягаю. Робіть як вважаєте за потрібне. Але перед тим все ж перечитайте ще раз перші 8 пунктів цього допису й пообіцяйте мені подумати про викладені там думки, гаразд?
P.S. І дуже прошу, МАКСИМАЛЬНО РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ цей текст та ці ідеї! Можна навіть без посилання на мене. Головне - результат! А він неодмінно буде!
Слава Україні!
Отличный комментарий!