Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата
А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Та соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
"Не дожив" - саундтрек до документальної стрічки "Ваш Василь" (2019), фільму Олександра Авшарова і Світлани Рудюк, що розповідає про життя і боротьбу поета-шестидесятника Василя Стуса. В пісні використані слова з його вірша "Ще й до жнив не дожив".В відеоряді присутні кадри з фільмів "Ваш Василь", "Просвітлої дороги свічка чорна" та "Тіні забутих предків".
Трейлер до самої документальної стрічки "Ваш Василь" (2019)
“Ваш Василь” – саме так Василь Стус часто підписував свої листи рідним та друзям з ув’язнення. Документальна стрічка – реальна історія життя поета, побудована на уривках з віршів, щоденників, листів, виступів та уривків з допитів, історія очима рідних та друзів, не оминаючи незручних фактів.
Авторка ідеї та сценаристка фільму про Стуса – Світлана Рудюк.
Режисери – Світлана Рудюк та Олександр Авшаров.
Оператори-постановники – Христина Лизогуб та Костянтин Пономарьов.
Продюсер стрічки – Артем Денисов.
Компанія виробник – UM-Group Production.
Вірш Василя Стуса
Ще й до жнив не дожив,
ані жита не жав,
не згубив, не лишив.
І не жив. І не жаль.
Тьмавих протобажань
заповітна межа:
ці напасті зі щастям
давно на ножах.
Безборонно любити
заказано край,
а зазнав би ти, світе
великий, добра.
В смерть задивлені очі.
Отерпла душа
і навчає, і врочить:
тобі кунтуша
вже довіку не мати,
а чорний бушлат –
він як батько, і мати,
і дружина, і брат.
Само стихотворение Павла Тычины (1913 г.)
"Гаї шумлять"
Гаї шумлять —
я слухаю.
Хмарки біжать —
милуюся.
Милуюся-дивуюся,
чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
іздалеку.
Думки пряде —
над нивами.
Над нивами-приливами,
купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду —
зворушений.
Когось все жду —
співаючи.
Співаючи-кохаючи
під тихий шепіт трав
голублячий.
Щось мріє гай —
над річкою.
Ген неба край —
як золото.
Мов золото-поколото,
горить-тремтить ріка,
як музика.
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
– Я піддержав увесь рід!
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Інший варіант кінцівки
