мова

Подписчиков: 2     Сообщений: 132     Рейтинг постов: 727.1

книга мультипликация український YouTube Щедрик рождество запорожская сечь Запорізька Січ мова історія України алфавит ...Моя Україна фэндомы праздник Владислав Городецкий Григорий Сковорода Мария Прыймаченко Николай Леонтович Иван Пулюй Мария Прымаченко дидух 

Книга-мандрівка. Україна - 3й сезон








Всі серії разом:

Развернуть

мова выражения ...Моя Україна фэндомы 

Цікаві вислови, про історію яких ви навіть не здогадувались

В нашому повсякденному спілкуванні є багато висловів, які вживали наші батьки, дідусі і бабусі. Але ми ніколи не задумувались над їхньою історією і походженням. 

Ось кілька з них. 

с%2*^%*»	а7*%хГ:Т
«ЯК ТА МАРА»
рртТ^т|
В украУнськШ м!фологП' Мара — богиня зла. темноУ ноч1. ворожнеч!. смерт!. Вона с!е на земл! р!зн1 чварн. брехню, недуги, смерть. непмов!рн! страждання. IV бачать т!льки вноч!.
бо вона творить лише темн! справн.
У народнМ творчост! е приказки-прокляття.

«БАБИНЕ Л1Т0»
В останы ясы й теп/п ды осеы, як'\ бувають в УкраТы наприюнц1 вересня — на початку жовтня, на полях та в яках лггае багато павутиння. Його плетуть др16н1 павучки, яю вилазять з\ своТх гызд, вщчуваючи повернення нетривкого тепла. За народними в1руваннями, ц1 павутинки пов'язаы з



«ОДНА ЛАСТ1ВКА ВЕСНИ НЕ РОБИТЬ»
В одшй ¡з байок Езопа розповщаеться про юнака, котрий розтратив батьювську спадщину. У хлопця лишився ттьки плащ, але вж \ його продав, побачивши ласпвку - провкницю весни \ тепла. Та вдарив мороз, ластшка загинула, а юнак з обуренням доржав Тй, що вона його

тштФштттжтш

«АХ1Л ЛЕСОВА ГГЯТА»
За давньогрецькою легендою, морська богиня Фетща, бажаючи зробити свого сина Ахтла безсмертним \ невразливимдля ворожихстрт, скупала його у водах священно! рнки Спкс. Та, купаючи, вона тримала дитинуза п'яту, яко! не торкнулася вода, тож п'ята залишилася

«ЦУР НОМУ»
забивали дерев'яы стовпчики, на яких був зображений Цур. Ц1 мгсця слов'яни вважали священними. Тод1 й з’явилося слово «цуратися» - обходити священне мюце. Вишв «цур йому» виражав побажання кари [Дура за поганий вчинок: «Цур йому [ вщдячить».
У сучаснш мов1 цей фразеолопзм означав

ЖШИ№ИШШШШшЖш

«ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА»
У твор1 «Пустельник \ Ведмщь» 1ван Крилов розповЫ про сам1тника \ його косолапого друга-нерозлийводу. Якось пустельник прилЫ в1дпочити \ заснув, а ведмндь старанно В1дганяв мух, щоб не заважали спати. ВЫ зЫнав набридливу муху з його щоки, пот1м ¡з носа, але вона

«БИТИ ЧОЛОМ»
У княжу добу на Руа ¡снував звичай: звертаючисьдо князя, русич1 низько кланялися, ¡нколи сягаючи чолом землК

ВЩТОД! у МОВ1 закршився ВИСЛ1В «бити чолом» — кланятись комусь, звертатисяз проханням.
#СловОпис
1/ «> 1> <• <»	<. Ч, 4 у .4 -. .у 4, <»	4* 4. .у .. 4, 4,	.. .► 4 V 4.


Развернуть

мова ...Моя Україна фэндомы 

специально для меня придумали

Той самий котел в пекл1
нащод
кал1дор
Балетки
нима|
на протяз1,Моя Україна,фэндомы,мова


Развернуть

правописание мова ...Моя Україна фэндомы 

Новий український правопис


У новій редакції українського правопису вводяться у вживання слова без варіантів, нове написання слів з першим іншомовним компонентом та інше. Інститут мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук опублікував нову редакцію "Українського правопису" посилання. Обережно 282 сторінки!


Також опубліковано скорочений конспект, в якому вказані зміни в написанні слів без варіантів і варіантні доповнення до чинних норм. 


Развернуть

мова ...Моя Україна фэндомы 

Якою була українська мова 400 років тому

Моя Україна,фэндомы,мова



   Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком («Кобзар» 1840 року) та Котляревським («Енеїда» 1798 року). А де більш ранні твори?  Ворожа пропаганда говорить, що до 19-го століття української мови взагалі не існувало або ж вона є діалектом слов’янської чи російської мови.


  Всі літописи, діловодство, листування, викладання велися церковно-слов’янською, яка фонетично та граматично далека від української мови. Ця офіційна мова церкви, нав’язана, так званими «просвітителями», Кирилом та Мефодієм, була чужа народу. В ортодоксальному середовищі церковно-слов’янська була аналогом «мертвої» латинської мови католицького світу, яка не мала народу носія і була мовою освіти, науки та літератури. Тому ми зараз і читаємо літописи, наукові та художні твори середньовіччя малозрозумілою, штучною і схожою на російську мовою.


  А якою мовою говорив простий люд? Яка мова була душею нашого народу? Невже Шевченко та Котляревський вигадали українську на основі польського чи російського діалекту? Ні, вони були першими хто наважився надрукувати і показати поезію живої розмовної народної мови.

  Українську літературну традицію вони перейняли у студентів та викладачів Києво - Могилянської академії (Митрофана Довгалевського, Георгія Конисського та інших), які на початку18-го сторіччя писали інтермедії українською мовою.

Інтермедії це короткі драматичні твори, в яких на сцену виводяться простолюдини, з дотепним анекдотичним сюжетом, який нерідко був запозичений із життя народу.

  Вдалося знайти в журналі «Кіевская старина» від 1883 року, випуск 12, без перебільшення унікальний і надзвичайно рідкісний твір в своєму роді. Дві інтермедії початку 17-го сторіччя. Вони збереглися в польській транскрипції у відомого польського письменника І. Крашевського. Твір називається: «Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя, Посланника Божого, в 5-ти діях, з додаванням двох інтермедій, написаних Яковом Гаватовичем, вчителем вільних наук та філософії у Львові. Представлена була в Кам’янці на ярмарку, в день того ж св. Іоанна Хрестителя, 1619 року, а надрукована у св. Миколая на передмісті Яворівському».


Інтермедія після другої дії "Кіт у мішку".

(Климко з горшками, Стецько тримає на спині кота в мішку).

Климко. Що ты тутъ, побратиме, собі порабляешь?

Кажи мені, як живешь, та якъ ся маешь?

Стецько. Я тут не роблю ничого. Ось иду до дому свого

Та и зъ тоіеми горшками, якъ зъ своими сусідами.

Климко. Та на щотакъ много маешь? – либой на жонку кидаешъ?

Стецько. На що? Чи хочешь вірити, що люблю хороше жити,

Всёго достатекъ варити кажу, та ся не курчити,

Такъ яко приналежаетъ сподарови, що все маетъ.

Климко. Бохмесь, чоловікъ хорошій. Либой маешь много гроши.

Стецько. Та що маю?

Кл. Та дожитокъ.

Ст. Маю тотъ на полю вшитокъ.

Суть тамо овцы, бараны, котромы частую паны;

Суть волы, та й коровы, – все маю, коли-мъ здоровый.

Климко. Та и много поля маешь?

Стецько. Маю, – та щотакъ питаешь?

Климко. Бо хочу тобі вікъ служити, зъ тобою вік провадити.

Стецько. Коли хочешь, гаразд служи, хоть ся и шинкаркомъ длужи.

Коли пінізи маемо, – все мы тое поплатимо,

Лише хоць вірне служити.

Климко. Кажи-жъ, що будешъ варити

Для мене.

Ст. Хотъ видишь горшковъ мнгого, що-мъ до дому свого

Тутъ покупивъ на ярмарку,- купилемъ и тую мірку,

Що будемъ собы зъ ней пити, – та питаешь, що варити

Буду? Ось в тоімъ борщика, въ тоімъ яглы до молока;

Коли рыбы достанемо, въ тоімъ коропы розписто,

Въ тоімъ капусту густою, въ тоімъ розпустимо лою,

До гороху, оттакъ знаишь, та и пироговъ ся наишь;

Въ горщику ихъ поваремо, та и в тимъ шпирокъ насмажемо.

Та що бысь хотівъ иншого? Що маемъ, наваримъ много.

Климко. Бог-ме я буду служити, коли такъ схочешь варити.

Та же сяхороше маешь.

Стецько. Та ти що робити знаешь?

Кажи, що бы-мъ слугу свого знавъ, та ласкавъ бывъ на ніого.

Климко. Я чоловікъ все робити знаю, то волки ловити,

Щобы овець не псовали, та быдла не розганялы.

И иншого звера много достану ось зъ ліса того.

Лисицю, що-мъ имыю, несу, та за длугъ ю понесу.

Стецько. Того слуги потребую – та южъ ся тобі радую;

Будешь-же ся гараздъ мати, та борзо хочъ прибывати.

Климко. Гараздъ. Та ты звірка того купи, дамъ іего не дрого.

Будешь до тей шапки мати.

Стецько. Коли бы го огледати?

Климко. Ище быстрый, тепер зъ ліса, утюкъ-бы мені до біса.

Дома іого оглядаешъ, гей-же хорошій – пузнаешь.

Стецько. Якъ іого шацуешь собі?

Климко. За шисть осмаков дамъ тобі.

Стецько. Вельми зацінивъ-есь много.

Климко. Кажи, щодашъ, дамъ не дрого.

Стецько. Три осмаки возьми собі.

Кл.Дай пять.

Ст. Не дамъ.

Кл. Жичу тобі.

Стецько. Много.

Кл. А хочешь купити – чотыри та будемъ жити

Собі, лише длухъ однесу, та горшки те то понесу

За тобою.

Стецько. Еще много хочешь.

Климко. Та, Бог-ме, не дрого,

Так бо емъ я виненъ сила, коли –жъ – мо тамъ въ корчмі пила.

Стецько. Бери – жъ южъ чотыри гроши, та ся верни якъ хорошій.

Климко. Гаразд, и зъ міхомъ зоставлю, та не вельми ся забавлю.

(Тут Климко пішов, а Стецько приймається дивитися лисицю.)

Стецько. Осмотру тую лисицю, чи будетъ пидъ рукавицю,

іт тікає.)

Та и пудъ шапку красцынко. Бідна – жъ моя головонько!

Ось, ось мене грошей збавивъ, лихъ чоловікъ міхъ зоставивъ.

Ось кота въ міху купивъ-емъ! Чомъ я такъ не мудрый бывъ-емъ?

И-же у тотъ міхъ не гледывъ-емъ, та щовъ нимъ не осмтривъ-емъ?

О, бісу твоей матери! Кажуть, не каждому вери.

(Шукає горшки, шукаєодяг, який положив на горшки.)

Та и горшки либой пукралъ. Ось матінко, що-мъ я выгралъ

На тому лихим ярмарку! Бісъ взявъ изъ горшками мірку

И сукни либой не маю. Що ма-мъ діяти – не знаю.

Бідна – жъ моя головонько! О, несчастная – жъ матонько,

Щось мя на світ народила, що-мъ такъ нинка стративъ сила.

(Приходить, переодягнувшись в інший одяг, а горшки кладе в іншому місці і прикриває їх його одягом і притрушує травою).

Климко. Та що, побратиме, тобі?

Стецько. Чи жартуешь зъ мене собі?

Наробивши та не знаешь? Горшки укравъ та питаешь?

И сукману… та и здрадить мене въ торгу: кота-сь всадилъ

Въ міхъ, та-же лисицу маешь, казав-есь, що ю продаешь,

Тою-мъ я заплатить тобі, а того-мъ не змыслить собі,

Що я-мъ въ тотъ міхъ не загледівъ, а тысь пришолъ, що бысь шыдивъ,

И ще, що ми есть, питаешь, та сязъ мене насмеваешь.

Климко. Та щоти на мене кладешь? Що-мъ ся тутъ натрапилъ, радъ есь.

Не мамъ кимъ освядчити, що й смылъ то на мене вложити.

Стецько. Якъ тебе зовуть? – питаю.

Климко. Климко.

Стецько. О, того не знаю,

Якъ здрайцу зовуть тамъ того, та бо шапка власна іого,

Та для того-мъ гадавъ собі, що онъ, тамъ тотъ мовилъ тобі.

Прошу-жъ, пробачъ вину тую.

Климко. Милый брате, я зъ тобою,

Та якъ кажешь, що тя зрадивъ,- кота впередъ въ тотъ міхъ всадивъ?

Стецько. Ой, такъ.

Кл. Я та и пукралъ гроши?

Ст. Пукралъ.

Кл.Чловікъ не хорошій.

Та и мівъ служити тобі?

Ст. Мівъ.

Кл.Зъ грошами пойшолъ собі?

Стецько. Такъ, брате.

Кл. То й горшки укралъ?

Ст. Такъ.

Кл. Та-съ ты іого не шукалъ?

Стецько. Нітъ, боса ты натрапилесь.

Кл. Теперъ-то?

Ст. Теперъ.

Кл. Зблудилесь!

А хочешь мині вірити? Здасть-ми ся, що-мъ мілъ видіти

Теперъ чоловіка того, що мілъ горшков вельми много.

Тотъ либой.

Ст. Либой.

Кл.Сукману, що тобі благому пану

Либой взявъ, нісъ на палиці, та собі лігъ на травиці.

О Бугъ-ме тотъ, бо шарая сукмана была такая.

Стецько. Такая, такая.

Климко. Чи хочешь ми вірити.

Коли-ць того покажу, не хочъ гожи вити.

Ось лежить! А тотъ?.. Стецько. Тотъ, тотъ!

Климко. Ну-жъ, тую палицю

Гараздъ іого по хребті, же змажетъ травицю

Пасокою.

Стецько. О, буду-жъ іого шмаровати!

Мусить мені и горшки и все поврацяти.

Та якъ мудрый пакрывъся, ось видишь травою,

Що бы не зглидино.

Климко. Бий кріпко, та свою

Сукману и все побери, а іого въ всіті не дери.

(Климко, закачав рукава, б’є по горшкам, а Стецько тікає).

Стецько. О, матіонко, матіонко! Тепер-же ми лихо.

Чи бісъ, чи лихъ чоловікъуправилъ мене тихо

Въ то нестестіе велике, що-мъ убоство свое

Потолкъ, въ нивочъ обратилъ ти горшки мое.

Щося діять? Чи Богъ то милостю справити

Хотилъ такое річи на мене пустити,

Чи лихіи люде? О, Боже милостивий!

Коли-жъ бы ся тотъ трапилъ чоловікъ зрадливый,

Що ми такое річи, ось пане, наброилъ…

Пузналъ бы, якъ-бы-мъ дывы коло ніего строилъ…

Возму жъ претя тую сукману, пійду ся скарити пану.

(Стецько пішов, прийшов Климко, сміється).

Га, га, га, га, га, г-а, га! Двократь одиного

Чоловіка-мъ ошукавъ, признамъ ся до того.

Тотъ панъ, що знаетъ въ світі гараздъ махліовати.

Пойду ище та знайду, кого ошукати.


https://this-all.io.ua/album784269



Развернуть

мова Україна страны ...Моя Україна фэндомы 

Це щкаво знати
Украшсыа коти нявкають, а не мявкають. Свиш рохкають. Поросята кувжають. Гуси не гоготять, а гелготять, герготять, гегають	чи
джеркотять. Качки не крякають, а кахкають. Крякають у нас ворони каркають теж): Тоб1 зозуля навесш кувала щастя, а меш вороння крякало сумне... Курки
Развернуть

мова длинопост ...Моя Україна фэндомы 

Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост


Бережи́на – узбережжя, берег.


Видноколо
РАД10,Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост


Видноко́ло – частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості, обрій, горизонт.


РАДЮ
ni,Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост


Ле́гіт – легкий приємний вітерець.

Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост


Мару́дний – який вимагає багато часу та зусиль, клопітливий.

Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост


Нічни́ці – відсутність сну, безсоння.


Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост


Опа́систий – товстий, огрядний, гладкий.


Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост


Путі́вець – польова дорога.


OltfVd
вэи±е>1ьлн,Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост


Ру́чкатися – вітатися при зустрічі, потискуючи один одному руки.



Развернуть

українські комікси мова ...Моя Україна фэндомы 

Вчителька украшсьш мови на прогулян^,Моя Україна,фэндомы,українські комікси,мова


Развернуть

мова язык ...Моя Україна фэндомы 

херминея @егттеаЬ Текст: чеснок и лук мелко порезать Мозг: часник Ты: нет, это русский текст, так что чеснок Мозг: Мозг: цибуля Ты: стой Мозок: дрЮно Мозок: нарвати Ти: ну чому ти так Мозок: садок вишневий коло хати...,Моя Україна,фэндомы,мова,язык


Развернуть

Отличный комментарий!

ох, щі....
Блюдце Блюдце03.08.201823:36ссылка
+11.0
Мозок: борщ
Medozo Medozo03.08.201823:45ссылка
+38.6

мова соловїна ...Моя Україна фэндомы 

*!5 Мейстер над моделями
Л* @Artem_Popkoff
Читати
) -
Here in Ukraine we don't say: "I ate my dinner". We say: «Ото я нажерлася, не годна встати» and I think that's beautiful.
01:17-26 бер. 2018 з УкраТна,Моя Україна,фэндомы,мова,соловїна
Развернуть
В этом разделе мы собираем самые смешные приколы (комиксы и картинки) по теме мова (+132 картинки, рейтинг 727.1 - мова)