Зі Святом, непереможні!
Хто вірує - Покрова Богородиці на ваші буйні голови!
Наснаги, козаки!
З Днем Тих - на кому все тримається!
Результаты поиска по запросу «
Їхали Козаки
»
фэндомы Котляревський стих Моя Україна разная политота
"Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат,
Там жизнь - алтин,
а смерть - копійка,
Там лицар - всякий парубійка,
Козак там чортові не брат."
- Котляревський, кінець XVIII століття
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат,
Там жизнь - алтин,
а смерть - копійка,
Там лицар - всякий парубійка,
Козак там чортові не брат."
- Котляревський, кінець XVIII століття
фэндомы Українське мистецтво Моя Україна разная политота
Витторио Реджианини- "Спящий козак"
фэндомы тризуб горы герб Моя Україна разная политота
19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба
На фото - тризуб, викладений гірським мергелем на схилі гори неподалік села Остриня, що на Івано-Франківщині.Виклав тризуб у 1992 році колишній воїн УПА Анастасій Козак.
фэндомы герб геральдика Моя Україна разная политота
Уряд обрав ескіз Великого герба України
Найкращою визнали роботу Олексія Кохана, який також є співавтором Малого герба.Ескіз-переможець містить обов'язкові елементи для великого Державного Герба, зокрема: герб Війська Запорозького, воїна-козака, лицаря з мушкетом та знак Княжої держави Володимира Великого, тобто малий Державний герб.
Найкращий ескіз обирало журі, до якого входили фахівці з геральдики, історії, юриспруденції та мистецтвознавства.
Усього в конкурсі брали участь 112 робіт-претендентів.
Для затвердження ескізу як Великого герба це рішення ще має ухвалити парламент.
Якось аскетичненько вийшло. І для чого тут додали Архангела Михаїла, очевидно взятого з гербу Києва?
фэндомы фото хоккей США украинцы Моя Україна разная политота
14 та 15 лютого 1976 року у Ньюарку, США, відбулась гра між українськими командами. «Козаки з Вінніпегу» переграли місцеву «Українську Січ».
Запорожье Украина Лава на Лаву песочница Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Лава на Лаву
«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».
Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.
Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.
От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .
