"Не дожив" - саундтрек до документальної стрічки "Ваш Василь" (2019), фільму Олександра Авшарова і Світлани Рудюк, що розповідає про життя і боротьбу поета-шестидесятника Василя Стуса. В пісні використані слова з його вірша "Ще й до жнив не дожив".В відеоряді присутні кадри з фільмів "Ваш Василь", "Просвітлої дороги свічка чорна" та "Тіні забутих предків".
Трейлер до самої документальної стрічки "Ваш Василь" (2019)
“Ваш Василь” – саме так Василь Стус часто підписував свої листи рідним та друзям з ув’язнення. Документальна стрічка – реальна історія життя поета, побудована на уривках з віршів, щоденників, листів, виступів та уривків з допитів, історія очима рідних та друзів, не оминаючи незручних фактів.
Авторка ідеї та сценаристка фільму про Стуса – Світлана Рудюк.
Режисери – Світлана Рудюк та Олександр Авшаров.
Оператори-постановники – Христина Лизогуб та Костянтин Пономарьов.
Продюсер стрічки – Артем Денисов.
Компанія виробник – UM-Group Production.
Вірш Василя Стуса
Ще й до жнив не дожив,
ані жита не жав, не згубив, не лишив. І не жив. І не жаль. Тьмавих протобажань заповітна межа: ці напасті зі щастям давно на ножах. Безборонно любити заказано край, а зазнав би ти, світе великий, добра. В смерть задивлені очі. Отерпла душа і навчає, і врочить: тобі кунтуша вже довіку не мати, а чорний бушлат – він як батько, і мати, і дружина, і брат.
Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.
У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)
Тернопільська обл. Заліщицький район
Модель:Ярина Дронь. Засновниця реконструкторської майстерні українських традиційних прикрас «ВидимоНевидимо». Скрипалька, займається відновленням та популяризацією етнічної музики.
Чорна вишивка на Поділлі ніколи не вважалася жалобною. Цей колір асоціювався з кольором землі, а отже з родючістю, достатком та добробутом. У цьому регіоні так вишивали навіть весільні сорочки. Частіше за все нитки для такої вишивки виготовляли з вовни чорних овець.
Ґердан – традиційна дівоча прикраса з бісеру, що використовувалась як частина головного убору. У XIX столітті бісер був настільки дрібним, що для низання ґерданів доводилося використовувати кінський волос.
Рівненська обл. Сарненський район
Модель: Оксана Мітюхіна. Займається збереженням, дослідженням, відтворенням та популяризацією української вишивки.
Постоли (личаки) – взуття, плетене з кори дерев: верби, липи, в'яза тощо. В Україні найкраще збереглася традиція носити таке взуття на Поліссі. Одягали їх на полотняні або вовняні онучі, які намотували майже до колін. Личаки зношувались вкрай швидко – за чотири дні літом, і до тижня зимою. За рік одна людина змінювала близько 50 пар.
Окрім взуття із лика виготовляли ще й сумки – навіски. Вони були популярними на початку XX століття. Використовували їх для зберігання дрібних речей та грошей.
Івано-Франківська обл. Снятинський район
Додільна сорочка - майже до самої землі.
Окрийка, окрійка - вишитий пасок.
Уплітки - сплетені у вигляді кіс, червоні гарусні нитки або стрічки з червоних гарусних ниток, які впліталися в коси. Гуцулки прикрашають свої уплітки мідними бляшками або ґудзиками. Найчастіше уплітки обвивають навколо голови, утворюючи своєрідний вінець з кіс.
Полтавська обл. Миргородський район
Модель: Олена Дідик. Археолог, етнограф, дослідник та реконструктор традиційного одягу українських селян. Учасник фольклорного гурту «Гуляйгород».
Гаман – торбинка, в якій зберігали гроші та дрібні речі. На Полтавщині жінки шили їх з яскравої тканини, прикрашали вишивкою та аплікацією. Кріпили такий аксесуар до поясу або ж пришивали до спідниці.
Юпка – верхній жіночий одяг, що побутував у центральній та лівобережній Україні в ХІХ – першій половині ХХ століття. Шили юпки зазвичай із купленої мануфактурної тканини: вибійки, черкасини, або ж китайки. У кінці ХІХ століття кількість вусів на спинці юпки була ознакою заможності: чим багатша жінка або дівчина – тим більше складок нараховувалось на її верхньому одязі. На Полтавщині разом з крамними зустрічались юпки, пошиті з домотканого сукна.
Волинська обл. Ратнівський район
Модель: Олена Видрич. Фольклорист, дослідник традицій українського Полісся. Займається відродженням давніх традицій гуртового співу. Керівник дитячого фольклорного гурту «ЯсноКрасно».
Як застібку для коміра сорочки, окрім кольорової стрічки на Поліссі використовували «шпоньку» («спінку») - металеву прикрасу у вигляді двох кружечків, з’єднаних штифтиком. Менший, не оздоблений кружечок, просовували в петлі на комірі, більший, зазвичай декорований кольоровим скельцем, залишався ззовні.
Унікальна техніка декорування одягу аплікацією збереглася лише в декількох селах Волинської області. Таким чином оздоблювали сорочки, фартухи, притулки та плати. На біле полотно нашивалися смужки червоного, чорного та голубого кольору, що імітували розташування тканих узорів.
Сумська обл. Охтирський район
Модель: Марія Пошивайло. Дослідник українського гончарського фольклору, майстер народного мистецтва з соломоплетіння, писанкарства й виготовлення традиційних дівочих головних уборів.
Особливо модним у кінці ХІХ століття стає кубовий ситець – тканина мануфактурного виробництва, із нанесеним на неї квітчастим візерунком. В Україну його почали завозити з 1840-их років. Найчастіше використовували для пошиття керсеток, юпок, спідниць та очіпків.
У деяких регіонах України вважалося соромом виходити за межі подвір’я без запаски, особливо негоже було, щоб їх у такому побачив сторонній чоловік. Найбільше цінувалися виготовлені з привозної парчі, золоті та срібні запаски. Їх вдягали лише на свята. Парчеві запаски були дуже коштовними, тому деяким дівчатам доводилося позичати їх на весілля у своїх подруг.
Не прошло и года (на самом деле прошло) как я вышел из бана :) и продолжаю знакомить вас с чудесными уголками моей родины, где я успел побывать!Фоторассказ (и немного фактов) на этот раз про чудесное место - остров Джарилгач! Побывать там я планировал уже года 3-4, но только прошлым летом у меня это вышло.
Добирался я туда пешком (таки да - это остров на который можно дойти пешком) из с Лазурное.
И теперь Лазурное - это мой топ в памятниках бессмысленных и не рациональных вещей из СССР!Что меня так поразило? Это старые базы отдыха!
Это настолько невьебенно огромная территория, что даже не смотря на огромный спрос (пляжи просто забиты под завязку) - эти базы заполнены лиш на 20-30% остальное стоит заброшено, из разговора с директорам базы - у базы 5 корпусов, 6 столовых и 2км пляжа (еще в глубь 2-3 км) что б обслуживать такую территорию, нужно столько людей, что для того что б им платить ( хоть по минимуму) то номера мне надо сдавать в 10 раз дороже - а это просто не серьезно, за такие условия и имея рядом альтернативу! То есть просто построены огромные объекты - которые не могут существовать даже в приближенных к рыночным условиях ( когда людям за труд платить надо).
Ну и из позитивного - это самое красивое место (из категории море) где я успел побывать! Для сравнение, хочу попасть на Кинбурн =)Далее вашему внимание краткое описание это чуда природы и его истории:
Острів-коса Джарилгач, що у перекладі з тюркської мови означає «обпалені дерева», розташований у Каркінітській затоці Чорного моря. Покриваючи площу в 56 квадратних кілометрів, він є найбільшим островом в Україні та Чорному морі взагалі.Клімат на острові помірно континентальний, характерний для українського степу, проте пом’якшений морем, що робить його ідеальним для відпочинку. Джарилгач багатий на лиманні озера, тут їх близько 200.
Він відомий своїми лікувальними грязями та солоними озерами, вода в яких має високий вміст йоду та брому. Навіть повітря тут насичене сполуками цих елементів та озоном. аунаЖивий світ острова складають олені, лані, муфлони, дикі кабани, зайці земляний та сірий, лисиці, вони можуть переходити на острів по кризі чи по косі.Серед мешканців моря варто відзначити кам’яну та трав’яну креветки та два десятки видiв крабiв. Часто можна побачити навіть дельфiна бiлобокого, чорноморську афалiну, а також морську свиню. Справжньою цінністю тутешніх вод є осетровi риби – стерлядь та севрюга. А біля прісних водойм можна зустріти болотну черепаху.Острів також є домом для таких червонокнижних рослини, як ковила днiпровська, меч-трава болотяна та золотоборідник цикадовий.Живий світ острова складають олені, лані, муфлони, дикі кабани, зайці земляний та сірий, лисиці, вони можуть переходити на острів по кризі чи по косі. Окрім цього, Джарилгач – місце гніздування перелітних птахів – лебедів, качок, гусей тощо – в зимові сезони їх тут збирається понад 150 тисяч.
Однією з візитних карток острова є старий маяк, якому вже понад 100 років. Встановили його в 1902 р. за проектом удного з учнів Ейфеля. Якщо піднятися нагору, відкриється дивовижної краси панорама на зарослу маслинами піщану косу, що заглиблюється море.
Острів також є домом для таких червонокнижних рослини, як ковила днiпровська, меч-трава болотяна та золотоборідник цикадовий.Живий світ острова складають олені, лані, муфлони, дикі кабани, зайці земляний та сірий, лисиці, вони можуть переходити на острів по кризі чи по косі. Окрім цього, Джарилгач – місце гніздування перелітних птахів – лебедів, качок, гусей тощо – в зимові сезони їх тут збирається понад 150 тисяч.
А еще рядом есть Джарилгачська затока - место очень красивое, где вода достает до колена максимум, растут древние растения и кучки туристов копают целебную голубую глину (что б обмазатися :) )
![jr I 1щр|| fá il пТП] iiVtY Я Щ Щ ],Українське мистецтво,Моя Україна,фэндомы,Эллен Рипли,AVP,Вселенная Чужих и Хищников, Aliens vs. Predator, Чужой против Хищника,Xenomorph,Alien, Ксеноморф, Чужой,разная политота](http://img0.reactor.cc/pics/post/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%AD%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BD-%D0%A0%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B8-AVP-5201188.jpeg "Українське мистецтво,Моя Україна,фэндомы,Эллен Рипли,AVP,Вселенная Чужих и Хищников, Aliens vs. Predator, Чужой против Хищника,Xenomorph,Alien, Ксеноморф, Чужой,разная политота")
