Результаты поиска по запросу «
Годин систки
»
фэндомы Українське мистецтво поезія Володимир Сосюра Дебальцево Моя Україна разная политота
Володимир Сосюра (6.1.1898 - 8.01.1965)
Володимир Миколайович Сосюра (нар. 25 грудня 1897 (6 січня 1898), ст. Дебальцеве — 8 січня 1965, Київ) — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих поем, роману «Третя Рота», козак Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.
Любіть Україну, як сонце, любіть…
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
фэндомы Киев Украина метрополитен граффити длиннопост Моя Україна разная политота
MoreThanUs
У Києві на станції метро «Осокорки» презентували арт-проект «MoreThanUs». Це унікальна цілісна картина, що складається із 8 муралів на стінах станції метро. Усі зображення присвячені національній єдності України, зазначають куратори проекту. Проект створювався протягом чотирьох місяців. Їх створили художники з України та інших семи країн.
Створення муралів відбувалося вночі, тривало декілька місяців, митці працювали по 4-5 годин. Для робіт використовувалися фасадні та балонні фарби.
Художник із Іспанії Kraser в своїй роботі «Mother Land» використав образи тварин з Червоної книги України. У зображення тварин інтегроване зображення Львівської ратуші та Донецького аеропорту. Між двома тваринами – світлофор у вигляді герба України, який показує напрямок територій країни.
Малюнок бельгійського художника Metthew Down, який в своїй роботі взяв за основу фото Авдіївки (місто в Донецькій області), що зазнала руйнувань внаслідок бойових дій. Поверх фото художник зобразив дитячий малюнок, який символізує звичайні дитячі мрії.
Портрет Богдана Ступки, робота художника Jasm One. Актор зображений на тлі Карпатських гір та донецьких териконів. Напис «United» символізує, що «культура об'єднує всіх нас», наголошують куратори проекту.
Художник Spear із Бельгії створив роботу «Знання – це скарб», на якій зобразив вчителя школи Гадяча (місто в Полтавській області), героя АТО Володимира Доноса. У 2014 році Володимир потрапив під обстріл противника поблизу Іловайська, отримав важке поранення ноги і пролежав 5 днів у лісі. Вижити йому допомогли знання, які він отримав протягом життя. Доноса знайшли місцеві жителі й відвезли до донецької лікарні, де йому ампутували ногу. Потім його утримували в полоні, з якого звільнили 14 вересня. Зараз Володимир Донос знову працює вчителем у своєму рідному місті, викладає фізкультуру та патріотичне виховання.
Український митець Олександр Брітцев зобразив молоду дівчину, яка плете килим. Силует у центрі килима має контури України.
Художник BKFoxx зі США створив у своїй роботі «Unfinished» образ дівчини, яка нібито збирає себе по шматочках. За задумом художника, цей образ уособлює шлях України до самоідентичності.
Мурал бразильського художника Apollo Tores присвячений музиці, яка об'єднує різні сторони конфлікту, як це було під час Майдану.
Художник Mata Ruda з Коста Ріки створив образ молодої кримськотатарської жінки в традиційному одязі, яка, за задумом, символізує минуле, депортацію, окупацію та діаспору.
фэндомы Новий рік кулінарія новорічний стіл Новорічний конкурс Моя Україна разная политота
Моє святкове їдло на швидку руку.
1. Жульєн по-косарськи.
Чого по-косарскьи? Бо це страва, що готується і виглядає простіше, ситна і у більшому об"ємі, а не порційно у кокотницях.
Що потрібно:
1. Кілограм курятчої грудки, краще - індичої.
2. Кілограм грибів. Печериці зайдуть (ті що з коричневою голівкою), але краще гливи (також відом як вєшенки)
Якщо є - сушені лісові як додатковий смаколик.
3. Смачний сир, у мене було 350 гр якогось насиченого, майже оранжевого кольору, з приємним вершковим запахом і 100 гр сиру з синьою плісінню, з Поляндії.
4. 300 мл вершків, середньожирних і 400 мл молока.
5. Величезну цибулину.
6. Соєвий соус, трішки перцю, мускатного горіху, запашні трави (трішки розмарину і пучок тим"яну товщиною у 2 пальці, він тут гарно грає), вершкове масло і борошно по 2 столових ложки.
Як робити:
Попередні приготування (за кілька годин до початку роботи)
Якщо є сушені гриби - заливаємо малою кількісстю окропу, накриваємо. Хай розпарюються.
М"ясо нарізаємо невеликими кубиками по 1-1.5 см, сиплемо ЗОВСІМ трохи перцю і трохи соєвого соусу (так, щоб він не стояв у мисці, а тонким слоєм покривав м"ясо)
Сам процес:
Дістаємо дві чари. На одну кидаємо печериці, без масла, на мінімальний вогонь. Нам треба випарити з них якнайбільше води, адже тоді в них з"являється приємний грибний аромат. На другу - кидаємо масло, тих дві ложки, і чекаємо поки розстане. Зразу після цього висипаємо борошно і шурхаємо цією сумішшю по пательні доки в нас не пропадуть грудочки, а борошно не почне темніти. Коли з"явиться запах печивка - нещадно ллємо туди вершки і молоко. Вітаю, наш бешамель майже готовий. Тепер мішаємо в 2 руки вміст обох сковорідок.
Коли бешамель почне густіти - кидаємо туди мускатного горіху та листочки тим"яну. Якщо сиру з пліснявою багато - можна на цьому етапі домішати трохи в соус, розходиться швидко, аромат дає такий що з ніг збиває. Вимикаємо вогонь.
Коли грибці потемніють - кидаємо туди трохи олії, запарені лісові гриби і кілька ложок грибного бульйону (якщо є), тоненько-тоненько ріжемо цибулю і теж туди. Активно перемішуємо до тих пір, поки цибулька не розмякне. В цей час тремо сир а пліснявілий - нарізаємо тонкими шматочками.
Вмикаємо плиту, щоб грілася.
Змішуємо гриби і бешамель.
Дістаємо глибоке деко, вкладуєм продукти шарами: пару крапель олії, подрібнених листочків розмарину розмазуємо, далі м"ясце, так, щоб шар був товщиною в 1 шматочок, грибно-бешамельна масса, половина тертого сиру. Накриваємо фольгою і на 140 градусів на 45 хвилин. Далі знімаємо фольгу, докидуєм залишки сиру, порізаний шматочками сир з пліснявою, листочки розмарину і на 160 ще на 20 хвилин. Опісля - даємо відпочити і трохи прохолонути. Все, ми чудові. Пробувало 4 людини - всі задоволені, лиш батько сказав, що йому хотілося б гостріше, але страва не про те.
Що треба:
улюблені спеції, але не гострі: суміш перців, лавруха, духмяний перець, сіль, цукор, гілочка-друга чогось хвойного, в мене була туя, часник, паприка. Сало з великою кількісттю прожилок м"яса. Щодо спецій: можна додавати і гострі
Що робимо:
Варимо ропу: 2 літри води, 5 ложок солі, 2 ложки цукру, 3-4 листки лаврухи, кілька дзернят духмяного перцю, чайна ложка подрібненої суміші перців, чайна ложка паприки. Закипіло - знімаємо, даємо температурі опуститися до градусів так 60.
Сало очищуємо від усього, що нам не подобається, ріжемо на шматки і, якщо в нас мало часу, натикуємо ножем, щоб ропа краще просолювала сало. Кидаємо пару гілок туї у посудину, додаєм сало і ропу. Зариваємо і в прохолодне місце на тиждень.
При подачі ріжемо часник, бо якщо його додати з самого початку - не буде аромату туї.
Спосіб вживання: Чорненький хлібчик натираємо часником, дрібку гірчиці, сильної і духмяної, розмазуємо. Зверху сало. Їмо зразу весь бетербродік. Зразу смачно, коли гірчиця дістанеться язика стане ще кручє.
3. Риба, червона, слабосолена з коньяком.
Що треба:
Сіль, цукор, кріп свіжий або морожений, чарка доброго коньяку, трішки лимонної цедри, якщо є - свіже листя лимону.
Що робимо:
Ріжемо рибу великими шматками, чистимо від шкіри, на дно судка сиплемо багато солі, вона витягуватиме лишню воду з риби.
Посипаємо рибу сіллю та цукром в пропорції 3:1, посипаємо цедрою, обкладаємо подрібненим, а ще краще - подавленим кропом.
Кладемо прям на сіль у судок, заливаємо коньяк, б"ємо зворотньою стороною ножа лимонне листя і кладемо зверху. Чекаємо хочаб годин 10 паралельно відганяючи батька від холодильника.
А ось і моє лимонне дерево, з якого я взяв листочки.
Ще раз вибачаюся за запізнення.
Нехай вам щастить в новому році, а всі новини - грітимуть душу.
фэндомы прапор Моя Україна разная политота
Его топтали, сжигали, обливали грязью, а он рваный непогодой и залитый нашей кровью дает нам силы ити дальше. Наш генетический код, наша гордость, наш символ веры и победы. Он ответ на вечный вопрос для нас "Ради чего?".
З Днем державного прапора України, друзі! Будьмо гідними свого синьо-жовтого стяга! Вiн там - де ми !
Отличный комментарий!
А потом через 5 минут кончилась передача, начались новости и начинают показывать Беларусь и тогда офигел и понял, что все это время я сидел белорусский язык слушал. Приятно тогда удивился сколько много общего в языках.