Мы переходим в фазу активного ребрендинга - мы меняем название .
В Украине есть не только сало . Голосуй за , понравившейся тебе , вариант. Голосуй сердцем, душой, пальчиком, носиком ... главное голосуй !
Для избежания вопросов : почему и кто виноват ? Объясняю. Админам сайта надоел срачь , да оно и понятно , поэтому все что связано с салом и ватником отправляется в политику. Стоп !!! Но мы же вне политики !? Вот для этого и меняем название.
Время голосования заканчивается в 00 - 00 . Кто не успел , тот как говорится , лег спать по раньше ^^
Не стесняемся и предлагаем свои варианты в комментах.
5 серпня 1844 р. - 170 років тому, у Чугуєві на Харківщині, народився Ілля Юхимович Рєпін. Життя і творчість Іллі Юхимовича тісно були пов'язані з Україною.
5 августа 1844 г. - 170 лет назад, в Чугуеве на Харьковщине, родился Илья Ефимович Репин. Жизнь и творчество Ильи Ефимовича были тесно связаны с Украиной.
Запорожцы пишут письмо турецкому султану. 1880-1891
Открытка «Прометей» по мотивам произведений Тараса Шевченко (1910 г.),
Запорожец
Запорожский полковник. 1880
Украинка 1880 г.
Украинская крестьянка 1880 г.
Украинская хата. 1880
Девушка в украинском костюме 1879г.
Солоха и дьяк 1926
Вечерницы 1881 г.
Украинский крестьянин. Этюд.1880г.
Изображение Козака. Предметы запорожской старины 1880г.
Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.1
Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.
У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)
Запорізька обл. Вільнянський район
Модель: Анастасія Вергелес – актриса, телеведуча, менеджер творчої програми фестивалю «З країни в Україну».
Керсетка – жіночий плечовий одяг без рукавів та коміра, оздоблений спеціальними складками по спинці – вусами. Особливо багато вусів (до 17-ти) мали керсетки з дорогих тканин – оксамиту, щільного шовку, кубового ситцю. Щоб отримати складки в умовах селянського побуту, кравець складав тканину потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі. Зверху накладалася друга дошка і близько трьох мішків збіжжя. Під таким пресом матеріал висихав і форма фіксувалася так міцно, що склади не розходилися.
Харківська обл. Балаклійський район
Модель: Ірина Данилейко. Етномузиколог. Учасниця фольклорного гурту «Михайлове Чудо». Ініціатор створення музично-етнографічного проекту «ЕГЕ-films».
Дукач – традиційна прикраса українських селянок, що мала вигляд великої монети з металевим бантом, оздобленим кольоровими скельцями. На його виготовлення потрібно було дві монети: одну вставляли в оправу, а з іншої робили бант. Золотий дукач своїй похресниці дарував хрещений батько на першу річницю хрестин. Бажано було, щоб на монеті був викарбуваний образ тієї великомучениці, ім’я якої носила похресниця: Катерина, Варвара, Марія тощо.
Черкаська обл. Черкаський район
Модель: Катерина Афанасьєва. Захоплюється українськими народними мистецтвами – писанкарством та малярством.
Ґерсет – тип керсетки, характерний для Півночі Черкащини. Шили його з тонкої крамної вовняної тканини, а поли закладали у дуже дрібні складки. Технологія створення таких складок в умовах селянського побуту була наступною: кравець складав сукно потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі, згори накривав другою дошкою і ставив три мішки збіжжя. Під таким пресом сукно висихало і форма фіксувалася настільки міцно, що складки більше ніколи не розходилися.
Хмельницька обл. Новоушицький район
Модель: Лідія Афанасьєва. Бабуся, що є хранителькою традицій роду. Виховала дітей, онуків і навіть правнуків.
Баюр – вовняний кольоровий тканий пояс, довжиною до 3 метрів. Існує багато різних способів його пов'язування . На більшій частині України пояси пов'язували поверх сорочки та стегнового одягу, підтикуючи спереду або позаду. Вийти без пояса за ворота у кінці XIX ст. вважалося настільки ж непристойним, як вийти оголеним.
Закарпатська обл. Виноградівський район
Модель: Анастасія Єрмакова. Фольклорист. Займається дослідженням та популяризацією бессарабської народної культури. Солістка Національної філармонії України.
Пацюрки – локальна назва намиста на Закарпатті, яке виготовляли з кольорового скла. Специфічна технологія виготовлення зумовлювала легкість та мерехтливість прикраси. Воно було досить дешевим, але, на жаль, нетривким.
Баршун – ткана шийна прикраса з бісеру. Такі прикраси дівчата та жінки виготовляли у домашніх умовах, використовуючи бісер чеського виробництва.У Карпатах виготовлення прикрас з бісеру для себе та подруг було улюбленим заняттям дівчат у вільний від господарської роботи час, коли вони могли кілька годин присвятити нанизуванню "пацьорок" на нитки.
Український гурт Go_A змінив слова пісні «Шум», що прозвучить на Євробаченні
«Ми повністю змінили текст. Він, звісно ж, оснований на українському фольклорі, адже це матеріал, з яким ми працюємо з 2012 року і не збираємося нічого змінювати. Але за правилами Євробачення (яке не дозволяє співати народних пісень) ми змінили текст, щоб не ризикувати, і він зараз повністю авторський. Але за основу взяті веснянки, які звучали на території України в різних регіонах», - сказала співачка.
Зазначається, що у кліпі знімали червонокнижного птаха родини яструбових – канюка степового.
Знімальний процес проходив із залученням спеціалістів-орнітологів та не був для птаха травматичним:
«У зйомках взяв участь птах, який не живе у дикій природі. Ще пташеням канюк був травмований, виріс у звіринці, і наразі не призвичаєний до життя у природних умовах, тому звільнення птаха може призвести до його загибелі».
Володимир Миколайович Сосюра (нар. 25 грудня 1897 (6 січня 1898), ст. Дебальцеве — 8 січня 1965, Київ) — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих поем, роману «Третя Рота», козак Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.
Любіть Україну, як сонце, любіть…
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!
Село Колочава на Закарпатье находится поблизости озера Синевир.
Село получило своё название благодаря чешскому писателю Ивану Ольбрахту. А еще оно известно как село 10 музеев. Самый большой из музеев это "Старое село".
Колочавский скансен "Старое село" - первый сельский музей архитектуры и быта на Закарпатье. Здесь есть даже фрагмент железной дороги с паровозом, которым когда-то возили древесину. Цель сего музея - сохранить самобытную историю села и привлечь внимание туристов.
Ну еще музей занял какое то место в каком то конкурсе, но это не очень интересно ... посмотрите там просто офигенски красиво.
«Старое село» ежегодно утопает в фиолетовых цветах. Каждую весну здесь наблюдается уникальное природное явление - массово зацветает редкое растение - Шафран Гейфеля.
Обычно первые цветы появляются с середины марта и массово цветут примерно до середины апреля. Это растению жутко редкое поэтому его якобы охраняют ... по всей Украине, но по факту наверно только в этом музее-селе надерут вам попку если вы посмеете сорвать эту красоту.
Это не только красивый цветок, но и отличная специя. Это ароматная приправа славится не только пикантным вкусом, но и многими целебными свойствами. Источником этой специи являются пыльца шафрана посевного (Crocussativus). Аромат шафрана тонкий и приятный. В средние века шафран ценился дороже золота, к слову сейчас настоящий Шафран то же как золото. А еще он тип самая древняя пряность. Его использовали уже 4000 лет назад.
Вообщем если туда и ехать то исключительно в марте. Ибо это сказочно ...
Отличный комментарий!