WTF?
Результаты поиска по запросу «
Девушки яблока
»
фэндомы напоЇ Моя Україна разная политота
Українські національні напої за старими народними рецептами.
Достеменно невідомо, коли з’явився цей напій, що прекрасно втамовує спрагу. Просто хтось колись вирішив залити ягоди-падалицю (а пізніше – і свіжі) водою, а після цього додати цукор і дріжджі. В результаті вийшов схожий на квас, добре тонізуючий і освіжаючий напій.
Як приготувати: 1 кілограм будь-яких ягід (можна навіть яблука, груші, абрикоси тощо) попередньо перебрати і викласти у великий емальований або скляний посуд і залити 1 літром кип’яченої холодної води, а потім додати дріжджі (приблизно 15 грамів). Для прискорення процесу бродіння посуд з вмістом краще всього поставити в місце, де підтримується постійне тепло. Далі потрібно залишити на 4–5 днів, після розлити по пляшках, закупорити і зберігати в прохолоді.
Коли пити: оптимально подавати до обіду як аперитив.
Цей напій став відомий на лівому березі України ще в 16 столітті. Основний склад: міцний алкоголь (горілка або самогон), фрукти і прянощі.
Як приготувати: рецептів приготування варенухи існує безліч, тому пропорційну кількість інгредієнтів назвати складно. Беруться будь-які сушені фрукти, їх кладуть у глиняний посуд і доверху заливають горілкою. Не завадить ложка меду, стручок гострого перцю, кориця, гвоздика, імбир, але всього потроху. Зверху як кришка кладеться кірка житнього хліба, краї замазуються тістом для додання герметичності. Лишається поставити все це в духовку на слабкий вогонь і засікти час – 10–12 годин. Після витягнути і процідити через марлю отриманий напій. Пити можна як гарячим, так і холодним.
Коли пити: на свята і за великим бажанням.
Ця настоянка готується довго, але винагороджує за терпіння своїм чудовим смаком. Спотикач – це приготовлена на прянощах і горілці настоянка. З’явившись у 18 столітті, напій постійно удосконалювався і в 19 столітті досяг своїх найкращих смакових якостей.
Як приготувати: столова ложка ваніліну і тертого мускатного горіха змішується з половиною чайної ложки кориці, заливається літром горілки і настоюється два тижні. Після цього суміш проціджують, в отриману рідину всипають дві склянки цукру. Потім усе це ставиться на вогонь. Напій потрібно постійно помішувати, і як тільки він почне закипати – виключити, після чого накрити кришкою і дати охолонути.
Коли пити: під час вечері і в дружній компанії.
Цей прохолодний напій – не що інше, як компот із сухофруктів, але різниця полягає в тому, що в узвар часто додають ще й мед, також його можна не варити, а настоювати. Узвар – неодмінний напій на Різдво та інші великі церковні свята вже більше двох століть.
Як приготувати: промиті сухофрукти заливаються водою, додається цукор або мед, і посудину ставлять на вогонь. Доводиться до кипіння і через пару хвилин знімається з вогню. Дати охолонути, налити в глечик і подати охолодженим.
Коли пити: на Різдво, у літню спеку і за бажанням.
Існує кілька різновидів цього стародавнього напою. В основному киселі відрізняються своєю консистенцією: від густого желе до напою. Кисіль хороший тим, що його можна приготувати майже з чого завгодно: фрукти, ягоди, ревінь або молоко.
Як приготувати: можна взяти, наприклад, чорницю і збити в блендері до однорідної маси. Отримане пюре вилити в киплячу воду і додати цілі ягоди. Туди ж всипати цукор і довести до кипіння. Далі додати крохмаль, розведений невеликою кількістю води, суміш знову довести до кипіння і відразу зняти з вогню. Пити охолодженим.
Коли пити: оптимально – як третю страву після обіду, але можна і після вечері.
Відомий ще з часів Київської Русі. В 966 році князь Володимир розпорядився відсвяткувати перемогу над печенігами вживанням цього напою. Пізніше сирівець стали використовувати як заправку до окрошки і зеленого борщу. По суті, це хлібний квас, але без додавання цукру.
Як приготувати: у велику посудину (або дубову бочку) кладеться черствий житній хліб, всипається 4 склянки житнього борошна. Усе це заливається окропом. Посудину накривають кришкою і залишають на добу. Тим часом в окремому посуді дві склянки борошна змішують з водою, додають дріжджі і залишають також на добу. Потім ця опара додається в основну посудину-бочку, вимішується, доверху доливається вода. Зберігається бочка в прохолодному місці, через 3–4 дні сирівець готовий. По мірі вибирання продукту в бочку можна доливати воду.
Коли пити: у спеку і додавати в окрошку.
Сита (з наголосом на а) – це розведений водою мед, іноді відвар меду на воді. Мабуть, найдревніший солодкий напій: ще в кам’яному віці люди вживали мед диких бджіл, розводячи його водою. На Різдво ситою стали підсолоджувати кутю, а в Поліссі сита була окремою ритуальною стравою.
Як приготувати: в ідеалі береться сотовий прісний мед, кладеться в бочку і заливається окропом. У результаті мед розчиниться, а віск спливе. Отриману ситу необхідно процідити і охолодити. Напій готовий.
Коли пити: з метою профілактики простудних захворювань та за бажанням.
Цей кисломолочний напій – не що інше, як йогурт, але без різних добавок. Його рецепт з’явився в Україні кілька сотень років тому: тоді змішувалося молоко і вершки, в результаті виходив різновид кислого молока.
Як приготувати: літр молока доводиться до кипіння, потім тримається на слабкому вогні протягом 1,5–2 годин. Після цього ємність з молоком ставлять у добре розігріту духовку без вогню приблизно на 2 години. Потім молоко має трохи охолонути, до нього додається 1–2 столові ложки сметани, ємність закутується теплим рушником і залишається до ранку. Після охолодити і можна пити.
Коли пити: у спеку (чудово втамовує спрагу) і з лікувально-профілактичною метою.
Цей напій бере свій початок з часів Київської Русі, особливого поширення набув на Західній Україні. З часом різновидів медовухи стало досить багато, в тому числі і з додаванням етилового спирту.
Як приготувати: у літрі кип’яченої води розчиняється 50 грамів меду, в отриману солодку воду додаються промиті родзинки для активізації бродіння. Ємність нещільно накривається кришкою і на дві доби залишається при кімнатній температурі. Потім процідити через марлю, розлити по пляшках і залишити в холодильнику на 2–3 місяці.
Коли пити: на свята.
Вік цього напою обчислюється декількома сторіччями. В українському Поліссі знали безліч рецептів його приготування.
Як приготувати: на 4 літри води береться 1 кілограм калини. Ягоди перебрати, промити і покласти в ємність. 2,5 склянки цукру розчинити в окропі і залити калину. Ємність закривається і настоюється протягом тижня в прохолодному місці. Після напій проціджують і п’ють охолодженим.
Коли пити: з лікувально-профілактичною метою і для втамування спраги.
невидимый розовый единорог Щуга Моя Україна разная политота
Я люблю сало, яблука та здоровий глузд.
![Л п:.м n> Skrg Skôbun ГЕР01ЧНД САГА Г>.НОВИ]ЬКИЙ. М1К1ГА 8ЛКЛРЮК. ОЛЕКСЛНДР КОШАРА. ОЛЕКСЛНДР МЛЛЛЙКО. АЛЬБЕРТ ЛРДЕЛЯН. ОЛЕКСЛНДР БРОДОВИЧ. МЛЧЕНКО. ЛИКА СТЕРЛ1КОВЛ. ОЛЕКСАНДР СКОБУН. ВАСИЛЬ КОЗЬМА. В ЯЧЕСЛАВ ХЛБЛЙЛО ОПЕРАТОР ПОСТАНОВИМ«. Ь» КОМПОЗИТОР. 18ЛН МОРОКО. НАД1Я ОДЕСЮК МОНТАЖ. БОГДАН](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0-4418485.jpeg "Моя Україна,фэндомы,разная политота")
новини Моя Україна фэндомы Моя Україна разная политота
В Борисполе девушка разделась догола в банке и устроила та-та-танці.
Две сотни щенков из Чернобыльской АЭС найдут себе дом в Америке
 |
| Первые 12 щенков уже в июне полетят в Америку и найдут новый дом. Их перевозкой еще в апреле с территории ЧАЭС занимались сотрудники Фонда чистого будущего, Чернобыльской АЭС и компании «НОВАРКА» Проект проходит в рамках 5-летнего проекта «Собаки Чернобыля» по стерилизации и вакцинации собак Чернобыльской зоны отчуждения, который начался в прошлом году. Его цель – в уменьшении популяции животных путем стерилизации. Это позволит создать безопасные условия для работников Чернобыльской АЭС и зоны отчуждения. Перед далекой поездкой собакам предстоит пройти дозиметрический контроль. До июня они будут жить в приюте конно-спортивной базы в Славутиче. Там есть инструкторы, которые эти дни будут заниматься собаками. Сообщается, что получены все необходимые документы, поэтому планируется вывезти 200 щенков. |
Борщ еда фэндомы кулинарный реактор длиннопост Моя Україна разная политота
Український борщ
Доброго дня. Вирішив теж викласти рецепт, за яким ми готуємо борщ.
Зазвичай ми варимо борщ з того м’яса, яке зараз є в домі. Яловичина чи свинина, шия чи задок, байдуже.
Цього разу у нас борщ зі свининою.
М’ясо заливаємо холодною водою, ставимо на вогонь. Коли вода закипить, солимо та додаємо морквину та половину цибулі, зменшуємо вогонь та варимо до готовності м’яса десь 1-1,5 години.
Цибулю та моркву викидаємо, м’ясо нарізаємо порційними шматочками, повертаємо у бульйон.
Буряк та моркву натираємо на крупній терці, картоплю нарізаємо кубиками, шинкуємо капусту, нарізаємо болгарський перець скибочками.
Замість томатної пасти ми використовуємо заправку для борщу та томатний соус зі спеціями.Квасолю беремо консервовану. Квасолю можна брати білу, можна червону, це непринципово.
У казані розігріваємо соняшникову олію, висипаємо буряк та моркву, додаємо столову ложку цукру та трохи окропу та тушкуємо під кришкою на невеликому вогні.
Одночасно висипаємо картоплю в каструлю з бульйоном.
Через 10 хвилин у казан з буряком додаємо заправку для борщу та кілька ложок томатного соусу, а у каструлю – капусту та болгарський перець.
Варимо та тушкуємо ще 10 хвилин.
Настав відповідальний момент. У каструлю з бульйоном висипаємо тушковані буряк з морквою.
Додаємо квасолю. Варимо все разом ще кілька хвилин.
Наприкінці додаємо зелень. Все!
Даємо борщу трохи настоятися, насипаємо у полумисок, додаємо сметану. Смачного!
фэндомы архитектура замок длиннопост церкви городок Моя Україна разная политота
Чортків, Тернопільська область
Первое письменное упоминание о Черткове - 1427 как о с. Чартковице Теребовлянского уезда, собственность Я. Прадонтича, сына Прадонты Копиценського (Копичинського).
Исследователи связывают название города со злым Чернобогом, по другим преданиям название происходит от первого поселенца К. Черного или от Чертовой долины, которая была известна до возникновения поселения. Также существует еще одна гипотеза о происхождении названия местности от фамилии поляка Чартковского - магната, которому принадлежали данные земли. Но в основе последней версии лежит анахронизм: Чартковского получил Чартковице (Чертков) через столетие после первого упоминания об этом городе
Чертков - город в Тернопольской области с населением около 30 тыс. чел. Небольшое и уютное, оно производит приятное впечатление на туристов. Интересное прежде всего старым полуразрушенным замком, неоготическом костелом Св. Станислава, Покровской церковью, ратушей и деревянными храмами.
А главное - «чертову» название с лихвой компенсирует огромное количество храмов различных конфессий в городе. Только имеющих возраст более 100 лет, в Черткове - 8. А еще несколько возведенных уже во времена независимости. Но и этого чертковцам оказывается мало: церкви в городе продолжают строить.
Костел Матери Божьей, святого Розария и святого Станислава (именно такое полное название имеет храм) впервые возведено в 1610 году для кляштора (монастыря) доминиканцев. Костел и сегодня выглядит как оборонительный, а в давние времена еще и был окружен высокими оборонительными стенами с башнями, остатки которых до сих пор сохранились с тыльной стороны храма. Так же во время многочисленных нападений татар за храмовыми стенами скрывалось местное население. Первые лица Польши неоднократно посещали монастырь. В 1663 году Чертков посетил, приняв участие в Литургии в костеле, король Ян Казимир, следовавшего походом на Смоленск. А в 1683 году в монастырском костеле побывал следующий польский король - Ян III Собеский.
В конце XIX века костел уже не вмещал всех прихожан, число которых постоянно росло. Возникла потребность в новом, более просторном храме. Часть стен старого костела частично разобрали, а на его месте стараниями Яна Саса-Зубжинського, польского архитектора, профессора Краковского университета, в начале ХХ века появился новый величественный храм в стиле Надвислянского готики, украшали скульптуры святых, изготовленных мастерами Чеславом Столбом и Диаманте Станкевичем. Перестройка длилась долгих десять лет и закончилась почти перед началом Первой мировой войны. И радость местных католиков была недолгой: в 1914 году российские войска сняли и вывезли колокола. Остался только один, самый большой, который оккупанты не смогли снять. Но и его через 3 года вывезли немцы, разбив на части и сняв. За два года колокола вернулись на свое место. Советская власть оказалась более жестокой: в 1941 году перед наступлением немцев костел и монастырь подожгли, а почти всех отцов и монахов-доминиканцев замучили на окраине Черткова. До 1946 года костел еще некоторое время принадлежал римо-католикам. В 1947 году его передали православным, а в 1959 году превратили в склад горторга. В конце 80-х годов храм все же вернули доминиканцам. Тут есть орган.
бывший Окружной суд начала ХХ века.
Деревянная Вознесенская церковь - один из самых совершенных творений подольской школы народной архитектуры. Храм возведен в тогдашнем пригороде Черткова, Нижний Выгнанке, в 1717 году (по другим данным - в 1738), хотя церковь, разрушенная турками и татарами, стояла здесь еще с 1630 года. Сразу же поражает его сложный силуэт с тремя высокими верхами и удлиненным притвором. Центральный купол с двумя уступами доминирует над другими двумя, имеющих по одному залу, а совершенства достопримечательности предоставляет навес на фигурных кронштейнах, которое служило прихожанам для защиты от непогоды. Не менее интересна и деревянная колокольня, отстроена в 90-е годы прошлого века, и уютный, почти домашний интерьер храма.
Считается, что первая синагога в Черткове построена в 1682-1686 годах во времена польского короля Яна Собеского, который благосклонно относился к евреям. Старинную колокольню и сегодня можно увидеть в центре города, недалеко от новой ратуши, по адресу ул. Гоголя, 2. Но в одноэтажном здании с толстыми стенами синагоги уже давно нет... Известно, что в 1754 году еврейская община начала строительство еще одной синагоги, деньги на которую дал раввин Майер Кац. Возможно, что речь идет об этой же старой колокольне - Большую синагогу, а датировка ее в реестре местных достопримечательностей 80-ми годами XVII века ошибочно.
В 1860 году Ружинский цадик Давид Моше Фридман основал в Черткове хасидский центр. В начале ХХ века евреи составляли треть населения города, поэтому появилась необходимость в строительстве новой синагоги. Построена по проекту венского архитектора Ганса Гельдкремера в течение 1905-1909 годов, она получена название «Новой синагоги». Построенная в романтическом стиле с использованием мавританских мотивов, образница походила скорее на фешенебельный дворец, чем на дом молитвы. Роскошности ей предоставило отделка резьбой, выполненное итальянскими мастерами. Главный фасад здания состоит из центрального ризалита, который скрывает под собой покрытый четырехскатной крышей объем здания, одноэтажных флигелей и размещенных по краям двухэтажных граненых башен.
Костел бывшего монастыря кармелитов. К сожалению, информации о монастыре осталось очень мало. Известно, что монастырь кармелитов босых в Черткове основан в 1635 году (по другим данным - в 1697) по инициативе графа Станислава Потоцкого. Костел, который мы видим сегодня, возвели во второй половине XIX века.
Храм окружен двухэтажным, квадратным корпусом келий, который имеет просторный внутренний двор. Сегодня в бывшем костеле действует церковь Непорочного Зачатия Девы Марии, а в бывшем корпусе келий расположены дом для детей и престарелых «Каритас» и Высшая дьяковской-катехизическая академия.
Замок в Черткове построен в XVI веке по инициативе первого владельца этих земель Ежи Чартковского (Jerze Czortkowski), на левом берегу реки Серет. Сначала укрепление было деревянным и служило для защиты от нападений татар и валахов. После уничтожения его татарами, Станислав Гольский (Stanislaw Golski) в 1610 году, на этом месте заложил и каменный замок.
Замок в плане пятисторонний, на углах возвышались угловые башни. До перестройки, замок по периметру, был застроен жилыми и хозяйственными помещениями, а внешние стены строений были оборонной стеной крепости. От них остались только подвалы. Две башни выступали за линию стен. Юго-западная пятиконечная, имеет два яруса и большие подвалы. Северо-западная - четырехугольная, имеет один ярус с подвалом. Перекрытия башен не сохранились. После перестройки дворец занял западную часть замка. Прямоугольный в плане, обоими торцами примыкал к угловым башням замка, которые фактически стали его продолжением. Ренессансный по стилю замок имел со двора два этажа, которые украшали изысканные аркадные галереи.
По внешнему фасаду дворца, между башнями, была обустроена терраса, в нижней части которой находятся большие подвалы. Терраса выходила наружу красивой аркадной композицией. Южная четырехгранная башня сохранилась на уровне первого яруса.
Станислав Гольский (н / в-1612) женился второй раз на Анне Потоцкой (Anna Potocka 1593-1623) герба Пилява (Pilawa), и в 1612 году умер. С 1672 году город и округа захватили турки и находились здесь до 1683 года. Замок стал резиденцией субпаши.
С середины XVII века замок перешел в собственность Потоцких, которые достроили и укрепили крепость. Замок находился в собственности Потоцких до конца XVII века. Следующим владельцем замка стал Гиероним Садовский (Hieronim Sadowski). В конце XIX века Гиероним Садовский передал свои права на владение замком польском женскому монастырю сестер-кармелиток. В дальнейшем в замке были склады. А в коммунистические времена нефтебаза.
![ Vy*v" 1 Ü}î?S*r А'^в’чг .г i Ш&Л Ж - v~-> ‘ '-•г f-2 х Ä.* • ^>,V<í .оv4¿vivî,* г*‘ f<* Я ЭР?Г-' "•' . яВ1вкл! - ' V- 1^- / 'л-] *!»' ^‘ VV hg* >,Моя Україна,фэндомы,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,замок,длиннопост,церкви,городок,разная политота](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82-5407661.jpeg "Моя Україна,фэндомы,архитектура,architecture, архитектура, здание, дом, архитектурный памятник, ,замок,длиннопост,церкви,городок,разная политота")
Археологические находки
В Черткове обнаружены археологические памятники среднего палеолита, трипольской культуры, поселения древних славян. Трипольский поселения близ города обнаружено в 1920-х годах.
В Черткове насчитывается 3 памятника археологии:
- Стоянка Чертков І - средний палеолит (150-40 тыс. лет назад) - в урочище Карьер.
- Поселение Чертков ІІ - пражская культура - в центральной части города, ул. Рынок, на территории РайПО, правый берег р. Серет
- Поселение Чертков ІІІ - трипольская культура;культура Ноа - на северозападной окраине города, ул. Ольховая I - II надпойменные террасы безымянного ручья.
Город расположен на территории надднестровского (опильского) говора. В «Надднестрянский региональный словарь» внесены следующие слова и фразеологизмы, применяемые в Черткове:
Босакы - босоножки
бурты - суконная обувь
Жидык - птица, которая перед дождем кричит
закопьянкы - вид сапог
карниши - карнизы
кобрак - теплая безрукавка
марок - прибор для проведения грядок на поле
нанашка - крестная мама
палюшкы - клецки из тертого картофеля и муки
райтыкы - брюки-галифе
сволок - брус, поддерживающий потолок
тырба - суп из кукурузной муки
шмир - мазут
Ябчанка, ябченка - суп из яблок
ягодянка - суп из ягод.
В этом году в июле остановлено строительство мемориального памятника, посвященного 100-летию Чертковского офензиви, из-за выявления факта надругательства над захоронениями. Территория кладбища, на котором вырыли котлован для строительства мемориального памятника воинам Украинской Галицкой армии, оказалась местом захоронения.
Вырытую землю вместе с человеческими останками строители, как утверждают, вывезли в мусор. Сейчас полицейские устанавливают это место, чтобы была возможность осуществить перезахоронение. На территории, где вырыт котлован, при осмотре тоже обнаружены останки человеческих костей.
Полиция отреагировала на обращение общественных активистов, у которых были подозрения, что именно в этом месте находится Военное кладбище, где похоронены Украинские Стрельцы, погибшие в 1919-1920-х годах. О том, что перед началом строительных работ необходимо провести исследования, неоднократно подчеркивала ОО "Альтернатива-Чертков".
