День козацтва

Ребят, я вам немного Днепропетровска принес

Вивальди Времена года Лето Гроза

Гривня

Слово “гривна” має корінь із санскритським griiv’aa – “потилиця”. На думку істориків, назва “гривня” походить від прикраси із золота чи срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (на “загривку”).

Гривня, що складалася з певної кількості монет, називалася гривнею кун (грошово-рахункова одиниця). Гривня срібла (вагова) і гривня кун (лічильна) стали на Русі платіжно-грошовими термінами.

Перші згадки про гривню з’явилися вже в XI столітті. Ця грошова одиниця використовувалася в Київській Русі. Історик Іван Кондрат’єв ще в 1893 році писав: “Гривня була відома з самого заснування Русі і мала трояке значення: як знак відмінності, як відома вага і як монета”.

В XX столітті гривня вводилася в обіг двічі. Перший раз в 1918 році, а вже потім в 1996-му. Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 “шагів” і дорівнювала 1/2 рубля.

Протягом 1918 року в Берліні видрукувано грошові знаки номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Ескіз першої купюри, прикрашеної простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут. В ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої – зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої – свою улюблену алегорію “Молода Україна” у вигляді осяяної дівочої голівки у вінку.

Уже в 1990-х перша серія банкнот номіналами 1, 2, 5, 10 і 20 гривень була виготовлена ​​в 1992 році канадською компанією Canadian Bank Note Company. Український дисидент Левко Лук’яненко якраз був призначений послом в Канаді і попросив канадську діаспору допомогти Україні обзавестися власною валютою.

Нинішні копійки відповідно до давніх традицій Русі споконвічно мали називатися “шаги”, але Верховна рада вирішила назвати українські монети “копійками”, щоб населенню було звичніше.

Символ гривні був введений в 2004 році з ініціативи тодішнього глави НБУ Сергія Тігіпка. Знак являє собою варіант прописної кириличної букви Г з двома горизонтальними рисами, що символізують стабільність, як і в знаках інших валют, наприклад, долар чи євро. Офіційне скорочення валюти – “грн”.

Символ гривні практично ідентичний символу давньоримської грошової одиниці – дімідіа (половини) секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисочок: у знака гривні їх дві, у давньоримської одиниці ваги – одна.

Ще коли главою НБУ був Сергій Тігіпко, планувалось випустити масовим тиражем не лише монет номіналом в одну гривню, а й двогривневих, а також п’ятигривневих монет. Він стверджував, що хоч у виготовленні монети і дорожче банкнот, зате служать набагато довше. Проте до випуску монет номіналом дві гривні, п’ять гривень та навіть десять гривень, справа дійшла лише в 2018 році.

Дрібні купюри номіналом 1, 2, і 5 гривень служать всього 6-8 місяців, оскільки часто переходять з рук в руки, псуються, і їх НБУ міняє на нові. Більші – номіналом 10, 20, 50, і 100 гривень – в обігу перебувають до 3-х років, а 200 і 500 гривневі купюри – від 5 років і більш.

У зв’язку з фізичним зносом банкнот Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн. банкнот всіх номіналів, переважну більшість з яких складають банкноти невеликих номіналів – 1, 2, 5, 10 або 20 гривень.

У 2008 році комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала українську гривню однією з п’яти найкрасивіших валют світу. Крім неї, в компанії призерів виявилися австралійський і американський долари, євро і болгарський лев. До сьогоднішнього дня на банкнотній фабриці Нацбанку виготовлено кілька мільярдів купюр, а точна кількість виготовлених банкнот – державна таємниця.

Також багато зроблених пам'ятних монет. Пам'ятні монети 2019 року:

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

Переезд из Донецкой области в западную часть Украины

Так как текста оказалось много, то я решил разбить один огромнейший пост на несколько частей.

Часть первая: чего мне дома не сиделось?

Я не знаю с чего начать.

Наверное первое, что нужно сразу уточнить — я фрилансер, проживший бОльшую часть своей жизни в Донецкой области.

В моём городе не идёт боевых действий, он не захвачен представителями днр и в целом всё было бы хорошо, но у нас с середины ИЮНЯ в городе нет воды. Совсем никакой.

Мне просто смешно слышать на джое жалобы, что у кого-то летом горячую воду отключают. 

У нас в кране всё это время не было даже холодной. Впрочем вчера в новостях увидел, что её до сих пор нет и даже не предвидится:

В данной ситуации фамилия "Мокрый" и подпись в виде фейспалма вообще выглядят как издевательство. 

Если кому интересно, как город живёт в условиях отсутствия воды, то могу отдельно написать в комментариях, так как это довольно большая история. 

Пока что стоит отметить лишь то, что дальновидным жителям проблемы с углём и газом теперь кажутся второстепенными, так как без воды отопительный сезон не может быть начат в принципе. А остальные продолжают каждый день стоять по 2-4 часа в очереди, чтобы набрать воды, и верят в.. да хуй его знает, что у них в головах творится.

Так вот

Однажды вечером по пути из магазина от одних соседей я услышал, что у нас в городе появились ГРАДы, а от других, что через соседний город прошла огромная колона отступающих украинских войск. Сплетни у нас тут каждый день новые и одна история ахуетительней другой, так что я давно ни во что не верю. Но люди утверждали, что видели всё своими глазами. Обзвонил друзей, которым телевизор не промыл мозги, чтобы выяснить что из слухов правда. Оказалось, что 1) грады, направленные в сторону Донецка, действительно окопались на въезде в город. Кроме того на некоторых терриконах (кто не в курсе - в гугл) разровняли площадки и установили артиллерию. Что именно - мне не сказали. Инфа про терриконы от начальника безопасности шахты, инфа про град на выезде из города от тех, кто живёт возле него. 2) Друзья из соседнего города подтвердили, что действительно через город прошла большая колона отступающих войск.

Прикинув, что эти два факта могут означать, я не стал дожидаться явления днр народу, а в тот же день собрал все вещи для переезда.

Продолжение следует.

  Тож що ми знаємо про Мазепу? Так, він син білоцерківського городового отамана, народився у селі Мазепинці і одержав відмінну, передову на той час освіту, він герой багатьох літературних творів, (романтичний образ бунтівника привабив Байрона, Пушкіна, Гюго…), про українського гетьмана знято кілька кінострічок. Дехто, можливо, чув про меценатську діяльність Мазепи, та більшість українців чомусь схильні вважати, що гетьман «розтринькував» кошти  державної скарбниці, незважаючи на те, що кошти Івана Мазепи підтримували українську освіту (будівництво шкіл, Києво – Могилянської академії) та культуру (будівництво соборів). Є, правда, і ті злощасні 10 000, які Мазепа передав Голіцину, та росіянин у будь – якому разі їх би отримав – як не від Мазепи, то від іншого претендента на гетьманську булаву.

  Український гетьман намагався догодити Петру I, щоб потім користуватися з того, і тому підписав дуже тяжкі для України Коломацькі статті, які передбачали русифікування українського народу через шлюби з росіянами. Потрібно визнати, що допомога Мазепи була неоціненною для російського імператора, адже Петро I 1695 року не зміг узяти Азов, і тільки наступного року, з допомоги трьох козацьких полків імператорові це вдалося. Мазепа отримав «Андрія», і кілька інших орденів, і здавалося, був цілком щасливий.

  1701 року Петро I відмінив універсал про нові торгівельні шляхи з Європою. Імператор хотів, щоб українці торгували через Архангельськ, адже економічна незалежність України означає і політичну незалежність… Тож економіку України потрібно було обмежувати. До Іван Мазепа, з життєвим досвідом прийшло і розуміння наслідків такої політики, і український гетьман почав шукати нових союзників. Таким союзником став шведський король Карл XII, і Мазепа почав вести таємні переговори зі шведами.

  В цей час козацькі старшини почали тиснути на Мазепу: «Як ми за душу Хмельницького молимось, так ми тебе будемо проклинати». Гетьман «відкрив карти», а Кочубей швиденько написав «кляузу» Петру I. Та Російський цар справді довіряв Мазепі, тож не повірив ні Кочубею, ні Іскрі.

 Та коли (за відсутності у фортеці Мазепи) Меньшиков поїхав в Україну ліквідувати гетьманство, полковник Ніс його впустив, і Меньшиков написав цареві довгого листа з доносом: «Мазепа сие учинил не ради одной своей особы, а ради всей Украины». Тоді Меньшиков і Петро I зруйнували Батурин, запорожці підтримали універсал Мазепи, але Європа не підтримала його. Мазепа помер на чужині, під патронатом Турецького султана, який поклявся на Корані, що не видасть Мазепу.

  Тож Мазепа не зрадив свій народ, він зрадив царя, і ми можемо критикувати хіба що помилки його політики, які він визнав і намагався виправити.

Борщ від Khadzima

Шановні панове та панянки, вирішив поділитись рецептом справжнього українського борщу у фото. Оскільки у мене зараз на кухні треш і угар, то буду максимально концентруватись саме на продуктах. І хотів подякувати юзеру Sabeer за рекомендацію телефона Honor 9, який покращив якість фото у порівнянні з попереднім. А також вибачитись, бо забув зробити фото нарізаних картоплі та капусти.

Перше, беремо яловичі реберця, приблизно 650 грам:

І ставимо їх у воду на вогонь:

Бульйон через 2 години:

І через 3 години:

Далі, виймаємо м'ясо з кістками і кладемо їх охолоджуватись.

Додаємо картоплю і після цього виймаємо і викидаємо кістки з м'яса. Зазвичай я потім просто повераю м'ясо у воду, але оскільки готую не на 6л, а на 4 то цього разу я вирішив ще яловичину додатково нарізати:

І також додаємо до кастрюлі. Після чого беремо 1 буряк, миємо його:

Я його обов'язково ледь прогріваю на пательні. Зазвичай беру або вершкове масло або витоплене сало. Але оскільки така нагода, та й я вирішив згадати Шевченка:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Тож вирішив посмажити на оливковій олії:

Для того щоб буряк не втратив колір треба додати зовсім трохи винного оцту. Я брав свій улюбленй:

Склянка.

Pepsi

Далі я обов'язково засмажую моркву та цибулю, бо вважаю, що борщ з відвареними морковою та цибулею можна зливати прямо у каналізацію.

Беру 3 невеличкі моркви. Чищу.

Тож оновлюємо напій:

І починаємо смажити:

Через 3-5 хвилин беремо томатну компоненту, хтось бере томатну пасту, хтось томатний сік, а я беру Чумак:

Далі смертельний номер. У липні скінчився мій попередній соус Blair's Mega Death, але мені доставили вже ось це:

150 мл концентрованного пекла, 1 100 000 заявлених SHU. обережно додаємо його до борщу:

Я хотів спобувати у ступці приготувати сало з часником, з залишків того, що робив за рецептом alien4ever але нічого путнього не вийшло. Профдеформація, я звик у ступках розтирати лише кристалічні речовини. Тому просто придбав ось таку штуку: