День незалежності малюнки

Герої не вмирають / Герои не умирают

Український павільйон на Всесвітній виставці в Чикаго, 1933

На площі, що зайняла 427 акрів землі вздовж озера Мічіган, розмістились павільйони різних країн. І посеред них— павільйон «Україна».

Попри протести СРСР, Україна, якої тоді не було на карті як окремої держави світу, отримала свій павільйон. Кошти зібрали спільнокоштом, висилали українці з цілого світу. Павільйон відвідали 1 800 000 людей.

Павільйон “Україна”, який яскраво вирізнявся серед інших павільйонів - був єдиний, який не спонсорував уряд (адже України не існувало). До слова, сусіди українців - поляки - тоді не змогли організувати свій павільйон через економічну кризу.
Для української діаспори цей період був ще важчим - крім Великої депресії, в Україні лютував Голодомор і діаспора намагалася всіма засобами допомогти своїм співвітчизникам.

Йшлося про шалену на той час суму – понад 20 тисяч доларів лише на будівництво, і це під час Великої Депресії, коли зарплатня людей не перевищувала кількадесят центів!

Для збору коштів українська громада Чикаґо поширила світом таке оголошення:
“Українці! Америки, Канади, Бразилії та інших заморських країв! Трапляється велика історична нагода помочи нашим братам в ріднім краю! Усі цивілізації світу проявляють себе. Український нарід мусить показати свою національну жит­тєздатність. Це він може осягнути тоді, коли візьме участь у Всесвітній виставці. Ми хоть без власної держави, але американці трактують нас як державницький народ. Це був би непростимий національний гріх перед Рідним Краєм і перед нашим грядущим поколінням, якби ми не долучилися до цієї події".

Люди висилали, хто скільки міг по долару і кільканадцять центів, але гроші зібрали.

Наперекір обставинам, в тому числі і протестам Москви, українці Чикаго зробили все можливе і неможливе, щоб використати виставку для представлення України та щоб нагадати цілому світові про існування українського народу, його історію та культуру.
Всесвітня виставка була чудовою нагодою для цього - український павільйон відвідали 1 800 000 людей. Вхід коштував п’ятдесят центів, але у вишиванці можна було зайти безкоштовно.

«Замало показати шаровари і малюнки на зразок "Козак коня напував". Зі всього світу приїдуть люди мистецтва, і для них павільйон мусить щось дати,» – каже редактор діаспорного часопису "Свобода" Лука Мишуга.

У павільйоні були зали, присвячені українській історії та культурі, відбувалися концерти, вечорниці, із неймовірним успіхом там виступили національний хор і танцювальні колективи. Також можна було відвідати персональну виставку скульптора Олександра Архипенка. Автора ідеї рухомих білбордів.

Під час Всесвітньої виставки в Чикаго також відбувся світовий конкурс краси накшталт сучасного конкурсу “Міс світу”, а перемогла на ньому українка – Марія Любас.

Історію про цей - без перебільшення - подвиг закордонних українці варто пам’ятати і поширювати. Особливо в наші часи.

Немного о войне. ч.5.1 [ответы на вопросы]

Ещё накидали вопросов. Отвечаю.

> А какие ножи юзаете? Ну и вобще пользуютесь ли каким ХО?

Ну без ножа никак. У меня четыре:
- два типа метательные, но я метать их не умею, держу при себе, потому как они легкие и удобные. Купил по скидке в военторге вместе с колиматором. Использую повсеместно.
- один перочинный ножик, куплен в магазине АТБ ещё хуй знает когда. Взял его с собой из дому, берегу его, ношу в кармане, использую для продуктов питания;
- ну и один армейский нож, хуй его знает чей он, достался от волонтеров. Тяжелый, относительно большой (похож на штык-нож от калаша), но удобный. Использую как топор.
Непосредственно в работе нож никогда не использовал, ведь для этого нужно сначала проебать винтовку

> Как поменялось лично твое отношение к россиянам? К российским военнослужащим? Особенно после увиденного лично. Не думаешь, что эти чувства могут остаться и после окончания войны?

Дебильный вопрос. Честно. Вот как бы ты относился к людям, которые пришли к тебе домой, выебали твою мамку, искалечили малолетнюю сестру, убили батю и спиздили стиралку? Ты наверное подумал бы, что не все они такие уйобки и есть лучик человечности во тьме их деяний, да?

Нет. Только искренняя ненависть и презрение.
Я вот часто во сне вижу расстрелянных детей, которых я впервые увидел в... одном освобожденном, от русни, населенном пункте. Как думаешь, каково это? Есть этому оправдание?

Практически каждый день по мирному населению Украины летят ракеты, они не сами взлетели, их на координату отправили люди, россияне. Ранее прифронтовые города бомбили авиабомбами с самолетов, самолеты взлетали не сами по себе и бомбы скидывались не сами по себе. Везде хладнокровно давали комманду россияне.
Вы скажете, что это все вояки, население тут не при чем?
Что ж плохого сделали мирные люди в например ТРЦ Винницы, Киева или Кривого Рога? За что на их головы упали бомбы?
За что уничтожили Мариуполь? В чем виноваты дети, погибшие на этой войне?

Я не то что думаю, останутся ли эти чувства после войны, я уверен в этом. И я приложу максимум усилий, дабы аналогичные чувства были у моих детей и внуков.

Надеюсь я в полной мере ответил на вопрос

> Как можно заминировать животных, ну в принципе?

Я такой трешак видел в Чернговсой области по весне. И вот в крайние дни в Херсонской. Животных привязывают или закрывают где-то, ну например сарай или погреб, если корова или коза... в домах в шкафах/комодах или диванах котов или собак закрывают. Суть в том дабы животное орало или как-то реагировало на шум и человек рефлекторно пошел его спасать - открыл дверь, поднял диван и т.п.

> Цьом, котику! И передай цьомки другим котикам, до кого дотянешься)

А можна я не буду цьомати цих бородатих мужиків? Вони страшні, піздєц.

> А зачем рядовым солдатам нужны камеры на касках/теле? Что бы потом работу над ошибками проводить или с них прямая трансляция идёт?

Как минимум - статиска. Возвращаясь с задания возникают вопросы - сколько русаков положили? Десять? Сто? А чем докажешь? А какой танк сгорел? А какой БК вы подорвали?
На такие вопросы проще отвечать пересматривая видос, который потом ляжет в архив как подтверждение циферок генштаба.

Уважаемы пидоры, позвольте откланяться, наш уютненький поезд делает "чух-чух" на новое место работы.
До новых встреч :)

Слава Україні!

StarWay Vinnytsia

Джерело: https://vn.20minut.ua/DTP/starway-vinnytsia-u-misti-zyavivsya-tramvay-z-dizaynom-zoryanih-viyn-11026290.htm
l

Благодійний фонд Сергія Притули придбав супутник

Художник малює українських спокусливих захисниць.

Як розповів художник "Українській правді. Життя", спочатку він хотів створити комікс про дівчачий загін для підняття духу і популяризації армії. Але аби малювати комікси, потрібно було мати гарну історію.

"Тому намагався додати якусь іронію. Звідси і слоган про красу на варті миру. Я точно не хотів принизити жодним чином військових жінок. Я захоплююсь мужністю жінок які зараз там захищають мене тут. Як би це не звучало. Але це зрештою мистецтво", - додає художник.