Результаты поиска по запросу «

Дівчина сама

»
Запрос:
Создатель поста:
Теги (через запятую):



Украина видео Новый Год детский хор песочница телеканал Украина канал украина 2015 новый год 2015 Пісні України ...Моя Україна разная политота новогодний концерт 

Великий новорічний концерт Дитячий хор Веснівка

Развернуть

фэндомы девушка армия Украины военная форма ...Моя Україна разная политота 

Моя Україна,фэндомы,девушка,армия Украины,военная форма,разная политота
Развернуть

Отличный комментарий!

Что за звездный десант?
Deus IX Deus IX26.08.202122:27ссылка
+79.5

фэндомы вірші ...Моя Україна разная политота 

'Що таке Украма?" — я стттав журавля. 'Працъовита крата, Там богата земля!". Я спитав у дедеки? — "Де найкращ1 поля?". "Обличав я далеко, краще наших нема!". Я спитав у синищ? — "Де смачшша вода?". "В Укратсъких криницях" — в1дпов1дала вона. "Хто найкраще ствае?" — я спитав солов”я. "Та xi6a ж
Развернуть

фэндомы Опішня село Полтавська область ...Моя Україна разная политота 

Істинна Мекка гончарства скромно причаїлася в невеличкому селі, розташованому на кручах берегів Ворскли. Про Національний музей українського гончарства та Інститут керамології чуло небагато людей. Побувавши в селі Опішня, у вас з'явиться унікальний шанс познайомитися з історією гончарства, яке активно розвивається в цьому краї останні 3 тисячоліття. Не забудьте купити опішнянську свистульку на пам'ять.

Моя Україна,фэндомы,Опішня,село,Полтавська область,разная политота


Опішня, Полтавська область – За сорок кілометрів від Полтави розташована гончарська столиця України – селище Опішня, яку ще називають «українським Римом». З давніх-давен тутешні гончарі створюють кераміку, яку знають та цінують в усьому світі. Ще у середині минулого століття Олександр Довженко записав у своєму щоденнику, що саме Опішню варто перелаштувати у «зразковий центр уваги всіх будівників, колгоспників, туристів, мистецтвознавців». Колгоспники залишилися в історії, а мистецтвознавці й туристи Опішню увагою не оминають. Хоча місцева молодь не вважає своє селище зразковим і намагається шукати кращої долі не в «українському Римі».

Моя Україна,фэндомы,Опішня,село,Полтавська область,разная политота


Понад річкою Ворсклою на семи мальовничих пагорбах розкинулося селище міського типу Опішня. Археологічні знахідки свідчать, що на цьому місці ще до нашої ери існувало кілька городищ. Однак перша писемна згадка про «український Рим» датована лише ХІІ століттям.

Офіційна назва селища «Опішня». Однак самі жителі здебільшого вживають давню етнографічну назву «Опішне».

«Під впливом російських канцеляристів назву було змінено ще за радянської доби на «Опішня». Але населення ще досі говорить «Опішне», «Опішнє», «в Опішному», «в Опішньому», – пояснив Радіо Свобода заступник голови Наглядової ради Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні Олесь Пошивайло.


Опішнянські керамічні миски, кухлі, горщики, глечики, макітри, куманці та барильця…

Уже кілька століть Опішню називають гончарською столицею України, адже споконвіків у селищі займалися гончарним промислом. Місцеві мешканці кажуть, що саме тутешні майстри придумали глиняних баранців та свистунців.

Опішнянські керамічні миски, кухлі, горщики, глечики, макітри, куманці та барильця віддавна славилася в усьому світі. На межі ХІХ та ХХ століть гончарною справою у селищі займалися близько тисячі родин. У другій половині ХХ століття протягом сорока років в Опішні працював завод «Художній керамік». Нині ж гончарство – приватна родинна справа. В гончарській столиці України ним займаються і великі, і малі.

83-річний Микола Пошивайло – гончар із діда-прадіда. Каже, що за півстоліття гончарування виготовив незліченну кількість виробів.

«Батьки, діди були гончарі, і я в них учився гончарувати. Я ніколи не шкодував, що став гончарем. Був я і в сільському господарстві на тракторі, але все одне тягнуло до гончарства. У нашому великому селі було багато гончарів. А зараз є небагато молодих, які навчалися в училищі, поки завод існував. Дуже гарні майстри вийшли», – каже Микола Гаврилович.

12-річний Віталій Заліський також нащадок гончарів. Зараз він навчається в Опішнянському «Колегіумі мистецтв», а у вільний час допомагає мамі-майстрині проводити майстер-класи.

Хлопець згадує, як п’ять років тому вперше взяв до рук глину і спробував щось зліпити: «Я беру перший шматочок глини і намагаюся відтворити якийсь там виріб, щось пробувати. Це, звісно, передалося від мами, мені сподобалося, і я вирішив в майбутньому стати гончарем. Зараз мені подобається гончарювати і ліпити традиційні іграшки».


Нині в Опішні проживають близько п’яти тисяч осіб. У селищі є дитячий садочок на півтори сотні місць та дві школи – «Колегіум мистецтв у Опішні» та із поглибленим вивченням фізики та математики.

Звісно, опішняни займаються не лише гончарним промислом. Крім школи та лікарні, можна ще заробити на прожиття торгівлею. Виконувач обов’язків селищного голови Світлана Падченко переконувала, що в Опішні низький рівень безробіття.

«Виїжджає молодь на навчання, але й повертається. Після повернення знову ж таки працює у цих галузях, багато тих, хто закінчив «Колегіум мистецтв», після повернення створюють свою приватну майстерню, гончарують, реалізовують, і з цього живуть. Цей промисел – не на папері. Він діє і розвивається», – зауважує Світлана Падченко.

«Ким би не стала – чи фармацевтом, чи актрисою – назад до Опішні приїжджатиме хіба що батьків провідати»

Тим часом місцеві кажуть, що молодь, яка виїздять із села на навчання, назад здебільшого не повертається. Випускниця Опішнянської школи Інна Омеляненко цього літа вступатиме у харківські виші. Дівчина подаватиме документи одразу на дві спеціальності – фармацевтичну та акторську. Інна переконана: ким би не стала – чи фармацевтом, чи актрисою, – назад до Опішні приїжджатиме хіба що батьків провідати. Бо перспектив тут не бачить.


Моя Україна,фэндомы,Опішня,село,Полтавська область,разная политота

Моя Україна,фэндомы,Опішня,село,Полтавська область,разная политота



Развернуть

языки фэндомы кобзарь арт Лирник історія України жаргон ...Моя Україна разная политота 

Лебійська мова - таємна мова кобзарів і лірників

Таємною лебійською мовою спілкувалися українські кобзарі та лірники. Сліпі виконавці говорили лебійською один із одним та з поводирями. Мова дозволяла зберігати кобзарські таємниці.

языки,Моя Україна,фэндомы,кобзарь,арт,Лирник,історія України,жаргон,разная политота

Опанас Сластіон. Портрет кобзаря Опанаса Говтвана, 1909 р.


Як лексика, так і навіть сама назва лебійської мови зафіксовані дослідниками, сильно варіюють залежно від регіону. Відомі такі варіанти назви:

- За Боржковським, який досліджував старців на Поділлі, таємна мова мала назву «лобурської» або «лебійської», від слова «лебій» — «дід».

- Водночас у Студинського, який збирав інформацію на Галичині, слово «лебій» перекладається як «жебрак», а для «дід» у сенсі старець-виконавець наведено інший відповідник — «липетень». Відповідно, професійну мову старців він називав або просто «дідовською (жебрацькою)» або «лепетинською мовою».

- Гнатюк, що також працював на Галичині, називав мову «либійською», від слова «либішчак» — лірник.

- Також у словнику Гнатюка зустрічається «липко» — лірник, учений із хлопа, або дід учений, що має титул «майстра». На думку Кушпета, це може означати походження назви «лепетинська» або «липетенська» від слова «липник».

- Тіханов у Поліссі зафіксував назви «старцівська» й «люцька мова», від слова «любок» (дід, старець, каліка перехожий).

- Романов, який досліджував побут жебраків Могилівської губернії, зафіксував назву «любецький лемент» від самоназви місцевих старців — «любки».

- Малинка, що записав у Поліссі невеличкий словник, не лишив автентичної назви мови, але «старець» у його словнику має унікальний переклад — «шпарець».

- У Мартиновича та Харкова, які працювали на Полтавщині та Слобожанщині, використовується назва «сліпецька». На думку Кушпета, це або штучна, або нова назва, оскільки традиційно старці називали себе «незрячими», а слово «сліпець» використовували в переносному, несхвальному значенні.

языки,Моя Україна,фэндомы,кобзарь,арт,Лирник,історія України,жаргон,разная политота

Опанас Сластіон. Портрет кобзаря  Самійла Яшного, 1903 р.


Лебійська мова була поширена від Галичини та Західного Поділля до Могилева та Брянська. Походження лебійської мови невідоме. Слова лебійської мови були запозиченими із мов сусідніх народів і придуманими лірниками. Самі старці наводили дослідникам різні, часто сумнівні й фантастичні версії (походження від жаргону розбійників, придумана Соломоном) або чесно зізнавались, що не знають.

Більшість дослідників вважає старцівську мову штучною та відмічає, що вона, незважаючи на велику кількість запозиченої лексики (наводяться приклади запозичень з української, новогрецької, південноукраїнської, циганської, румунської, мадярської, тюркської, старогебрейської, єврейської, російської, церковнослов'янської, шведської та інших мов), формувалась і функціонувала за законами тогочасної розмовної української мови, що свідчить про її місцеве походження й побутування. Також, незважаючи на місцеві особливості, відмічається спільність таємної мови старців України й Білорусі.

Проте, можна помітити (О. Горбач), що часто ця мова складається з кількох частин: 1) вставка додаткового елементу до звичайних слів (всі — бівсі); 2) фонетичне деформування (каша — ашоха); 3) метафоричні та метонімні утворення (годинник — цибуля); 4) іншомовні запозичення (охвес — ό θεός — бог). 

Окрім запозичень, значна кількість слів лебійської мови утворювалась асоціативно: "віз" — "котень", "бити" — "кулати", "копсати", "боксати",  "Склев манькови бенника" – зроби мені цигарку тощо.

Деякі слова сьогодні відомі багатьом як блатні: лох (мужик), гальомий (великий !), хаза (хата).

Словник таємної мови українських лірників і шаповалів - http://litopys.org.ua/rizne/lirn.htm


На Галичині мовознавці записали пісеньку місцевих лірників:

“Коби мені кумса сяна,

А до кумси ще й тириня

І бутельбух вовчаку,

Каравона чорнобрива”.

У перекладі це означає:

“Коби мені хлібець святий,

А до хліба трошки сира,

А до сира склянка пива

І дівчина чорнобрива”.

Лебійська мова існувала до 1930-х. Востаннє мовознавці зафіксували її під Харковом.

.KC.Tjiü O iUr¿4VV . \z¿>* "vUS*. ^о^елсл^к*-'^-e<¡jvo cAd^iK»Ccc. íjgíp. ÜAtKOUA •Aono^wt' Tipo c¿c^рХ>Тл ^\,CMA-*$ <лоЬ<>- i:'iw« bM\v*,языки,Моя Україна,фэндомы,кобзарь,арт,Лирник,історія України,жаргон,разная политота

Опанас Сластіон. Портрет кобзаря Петра Сіроштана, 1887 р. 

 в М ^CpKC-JÇ Ку> . Л 0>¿o. 1гоШ ST-лох К«ёолскт5Х ! Í « ЛГопл сини. ; |рШЫШ & CVs«frCc.íи улоповиг,. ^I'TfiK ÇA|frt_ОэобсЦ,языки,Моя Україна,фэндомы,кобзарь,арт,Лирник,історія України,жаргон,разная политота

Опанас Сластіон. Портрет кобзаря Дмитра Скорика, 1876 р. 

языки,Моя Україна,фэндомы,кобзарь,арт,Лирник,історія України,жаргон,разная политота

Опанас Сластіон. Портрет хлопця-кобзаря Петра, учня І. Крюковського, 1876 р.

Развернуть

фэндомы украинское кино видео недоступно ...Моя Україна разная политота 

Тарантино отдыхает

Развернуть

Отличный комментарий!

ну що, хлопці, аніме?
Neker Neker03.11.202013:48ссылка
+47.3

фэндомы коронавирус все плохо ...Моя Україна разная политота 

В Украину прилетел самолет из Китая

Люди Í3 вщкритою формою туберкульозу в громадських мкцях Д1ти без щеплення вщ кору в дитячих садках Евакуйованихз Китаю повезли в пансюнат л iM 0,Моя Україна,фэндомы,коронавирус,все плохо,разная политота
Люди с открытой формой туберкулеза в общественных местах.
Дети без прививок от кори в детских садиках.
Эвакуированых из Китая повезли в пансионат.
Развернуть

Fill Feaouill gif ...Моя Україна разная политота 

Развернуть

фэндомы Дівчина ...#Моя Україна разная политота 

Моя Україна,фэндомы,Дівчина,разная политота
Развернуть

фэндомы вінок Дівчина в коментарях ще ...Моя Україна разная политота 

Гарний та величезний вінок))

Кидайте у коментарі ще дівчин з вінками, які вам сподобались)
Моя Україна,фэндомы,вінок,Дівчина,в коментарях ще,разная политота
 
Развернуть
В этом разделе мы собираем самые смешные приколы (комиксы и картинки) по теме Дівчина сама (+1000 картинок)