ЗСУ :: хлопці з ЗСУ, гіф

Обухівський месник

"Пьяная" церковь в Черновцах

Даже в советское время храм был действующим, в нем содержалась резиденция епископа, благодаря чему сохранился самобытный интерьер.Церковные колокола - весом 948 и 592 кг были изготовлены в Трансильвании и привезенные оттуда еще в 1938 году. А над строительством трудились преимущественно румыны. 

Монастырь в Куртя-де-Арджеше, Румыния

За образец была взята королевская церковь середины 14 века в Куртя-де-Арджеш. Говорят, сейчас это один из красивейших храмов соседней страны, бывшая усыпальница румынских королей и королев. Сходство между румыским и украинским храмом очевидна.

Откуда же взялась эта странная закрученность? Румынская легенда рассказывает о черном князя Негру Водэ, по приказу которого должны были построить самый красивый в мире монастырь. Мастера старались, работая под страхом быть замурованными заживо, если не угодят заказчику. И что бы ни построили мужчины, все было не то и подлежало разрушению. Больше всего сокрушался из-за этого главный мастер - Маноле. Как-то во сне небесный голос сказал ему, что чтобы создать шедевр в угоду черном князю, нужно замуровать в стенах женщину, которая первой придет сюда утром.

Проснувшись, Маноле увидел свою жену, которая принесла еду для строителей. С тяжелым сердцем приступил он к работе. Словно в шутку мастера начали класть перед Анной кладку. В результате родную жену Маноле полностью замуровали в стене. До сих пор слышится там женский плач и звук стен, чем раз сильнее стискивая безобидное тело. Негру Водэ остался доволен, но не полностью. "Сможете ли вы построить храм, красивее моего?" - спросил он мужчин, которые сидели на лесах на крыше монастыря. - "Сможем!" - крикнули те. Одним движением Негру разрушил леса и мастера попадали вниз. Боль и страдания всех погибших людей навеки отразились в архитектуре румынского храма.

Эта история скорее похожа на красивую румынскую сказку. И в Черновцах знают, что на самом деле, склонив меньшие купола к главному, архитекторы воплотили идею поклона евангелистов Христу.

Этот день наступил! 

И представляете, эти замечательные человеки родились в один день с великим композитором, Йоганном Себастьяном Бахом. Более того, они оказались настолько расчетливыми что в этом году на их День рождения выпадает премьера Звездых Войн. 

Поздравляю двух замечательных людей - Дашу darya171 и Олега LifeHou5e с Днем Рождения.

Олегу желаю выйти за пределы Джоя в его профессии пастора металла, и услышать приветы для нас с какой-нибудь фм частоты;)

Даше желаю оставаться всегда самой лучшей женой, мамой, подругой для своей семьи и близких!

А также желаю вам обоим создавать мир вокруг себя все лучше и лучше!

И тортик!*

* ни для кого не секрет, что самый лучший торт - это сало! :)

З Днем Народження!

Притарабанив вам тут озвучені тизер та трейлер до оригінального аніме від Netflix по Доті

Тизер:

Трейлер:

Український павільйон на Всесвітній виставці в Чикаго, 1933

На площі, що зайняла 427 акрів землі вздовж озера Мічіган, розмістились павільйони різних країн. І посеред них— павільйон «Україна».

Попри протести СРСР, Україна, якої тоді не було на карті як окремої держави світу, отримала свій павільйон. Кошти зібрали спільнокоштом, висилали українці з цілого світу. Павільйон відвідали 1 800 000 людей.

Павільйон “Україна”, який яскраво вирізнявся серед інших павільйонів - був єдиний, який не спонсорував уряд (адже України не існувало). До слова, сусіди українців - поляки - тоді не змогли організувати свій павільйон через економічну кризу.
Для української діаспори цей період був ще важчим - крім Великої депресії, в Україні лютував Голодомор і діаспора намагалася всіма засобами допомогти своїм співвітчизникам.

Йшлося про шалену на той час суму – понад 20 тисяч доларів лише на будівництво, і це під час Великої Депресії, коли зарплатня людей не перевищувала кількадесят центів!

Для збору коштів українська громада Чикаґо поширила світом таке оголошення:
“Українці! Америки, Канади, Бразилії та інших заморських країв! Трапляється велика історична нагода помочи нашим братам в ріднім краю! Усі цивілізації світу проявляють себе. Український нарід мусить показати свою національну жит­тєздатність. Це він може осягнути тоді, коли візьме участь у Всесвітній виставці. Ми хоть без власної держави, але американці трактують нас як державницький народ. Це був би непростимий національний гріх перед Рідним Краєм і перед нашим грядущим поколінням, якби ми не долучилися до цієї події".

Люди висилали, хто скільки міг по долару і кільканадцять центів, але гроші зібрали.

Наперекір обставинам, в тому числі і протестам Москви, українці Чикаго зробили все можливе і неможливе, щоб використати виставку для представлення України та щоб нагадати цілому світові про існування українського народу, його історію та культуру.
Всесвітня виставка була чудовою нагодою для цього - український павільйон відвідали 1 800 000 людей. Вхід коштував п’ятдесят центів, але у вишиванці можна було зайти безкоштовно.

«Замало показати шаровари і малюнки на зразок "Козак коня напував". Зі всього світу приїдуть люди мистецтва, і для них павільйон мусить щось дати,» – каже редактор діаспорного часопису "Свобода" Лука Мишуга.

У павільйоні були зали, присвячені українській історії та культурі, відбувалися концерти, вечорниці, із неймовірним успіхом там виступили національний хор і танцювальні колективи. Також можна було відвідати персональну виставку скульптора Олександра Архипенка. Автора ідеї рухомих білбордів.

Під час Всесвітньої виставки в Чикаго також відбувся світовий конкурс краси накшталт сучасного конкурсу “Міс світу”, а перемогла на ньому українка – Марія Любас.

Історію про цей - без перебільшення - подвиг закордонних українці варто пам’ятати і поширювати. Особливо в наші часи.

У Києві постане централізований Архів таємних радянських спецслужб

Більше не потрібно буде ні дозволів, ні перепусток. Просто приходите з паспортом, і вам приносять у читальну залу справу вашого родича, закатованого НКВД, репресованого КДБ, розстріляного ЧК. 

Інститут національної пам’яті отримав приміщення, в якому зосередять усі архіви усіх таємних радянських спецслужб. 8 поверхів, 11 тисяч квадратних метрів. Тут у спеціальних пересувних шафах зберігатимуть мільйони справ, які раніше були розпорошені по архівах різних силових відомств – прокуратури і судів, МВС, СБУ, Міноборони, Нацполіції, розвідки. 

«Архів, якого ще не було», – так називають історики нове централізоване сховище документів комуністичної доби. Його облаштовують на околиці Києва Троєщині на вул. Пухівській, 7, корпус № 5, в одній із будівель Банкнотно-монетного двору Нацбанку. 

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.

Сьогодні Україна пишається першим місцем у рейтингу пострадянських країн за доступом до архівів комуністичних спецслужб. У складі декомунізаційного пакету законів 9 квітня 2015, прийнято Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті. Закон розроблявся за участі громадськості, зокрема Центру досліджень визвольного руху та Реанімаційного пакету реформ. 

Однак зараз архівісти скаржаться, що досягли межі своїх можливостей. Кількість людей, які звертаються по інформацію про своїх репресованих родичів, росте. А кількість місць у читальних залах архівів залишається мізерною. Отож хоч де-юре архіви відкриті (відколи 2015 року вийшов відповідний закон), де-факто це право вільного доступу суттєво обмежене. 

Поява нового централізованого архіву змінить ситуацію, - переконаний голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. «Це стане значно зручніше для користувачів. Усе в одному місці, комфортні читальні зали, для доступу достатньо лише звернення і паспорта, не буде зайвої паперової тяганини, як зараз, щоб зайти в режимне приміщення СБУ чи МВС», – сказав В’ятрович, показуючи журналістам нове приміщення. Як він додав, «Ми забираємо у силовиків спокусу регулювати доступ до інформації про наше минуле». 

Архів національної пам’яті планують зробити найсучаснішим. Документи, які звезуть сюди, оцифрують. І з ними можна буде знайомитись онлайн – усі раніше засекречені справи, протоколи допитів, імена розстрільних «трійок». Це буде доказова база злочинів комуністичного тоталітарного режиму, матеріал для майбутнього міжнародного засудження комунізму, – зазначив директор новоствореного Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик. Як він повідомив, новостворений Архів включатиме читальний зал на 50 робочих місць, конференц-залу, а також open space – відкритий простір для спілкування користувачів. Наразі у приміщенні (яке раніше служило виробничими цехами заводу «Арсенал»), здійснюють перепланування та капітальний ремонт. На перших відвідувачів очікують уже за півтора-два роки. 

Територія Банкнотно-монетного двору Нацбанку на Троєщині, де буде створений Архів національної пам'яті.

Джерело: https://ukrainian.voanews.com/a/radjansky-arkhiv/4972079.html fbclid=IwAR1tyjmBri0c5vZQESO91QekXMc0xt7IpBQOFJD0jhYp5LIM1MStNn7dwao