ЗСУ :: хлопці з ЗСУ, гіф

1 вересня 1939 року – початок Другої світової війни. Початок найбільшої трагедії і гуманітарної катастрофи в історії людства, початок найстрашнішого злочину проти людяності, за який досі не покарані всі винуватці.

Другу світову війну розв‘язали дві тоталітарні країни* – нацистська Німеччина та комуністичний СРСР. Але в Нюрнберзі на трибуналі 1945-1946 років засудили лише злочинний нацистський режим, а злочинний комуністичний режим залишився непокараним. Історія не пробачає таких помилок. Саме тому людство продовжувало страждати від комуністичного СРСР ще до 1989 року доки не впала Берлінська стіна. Але і після падіння стіни та розвалу СРСР світ знову не засудив злочинний комуністичний режим та не покарав його за розв‘язання Другої світової війни. Це була та ж сама помилка і історія знов не пробачила нам цього. Саме тому людство сьогодні опинилося на порозі нової світової війни, бо Росія намагається відродити СРСР, виправдити комуністичний режим та реалізувати імперські амбіції про світове панування.

Злочини проти людяності не мають терміну давності, тому ніколи не пізно засудити злочинний комуністичний режим та злочинні дії тоталітарного СРСР. Комунізм має бути заборонений у всьому світі, як і нацизм. Людство має це зробити обов‘язково, щоб жити далі у безпеці.

Не забуваймо уроків історії.

*Друга світова війна розпочалася з розподілу Польщі між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР за попередньою злочинною змовою, коли вони підписали Пакт Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили між собою Східну Європу. 1 вересня 1939 року спочатку Німеччина, а потім 17 вересня 1939 року СРСР вторглися у Польщу та окупували її. СРСР вступив в Другу світову війну на боці нацистської Німеччини.

Українські землі з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій, тому для українців ця війна почалася саме 1 вересня.

У цей день Німеччина напала на Польщу, а бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів, упродовж першої половини вересня 1939 року – Луцьк, Станіславів, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Серед мільйона польських військових, близько 120 тисяч були українцями. У Вересневій кампанії 1939 року у боях проти нацистів загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.

Водночас у вересні 1939 року загони ОУН підняли повстання в деяких районах Західної України з метою створення незалежної Української держави. Але ці зусилля були придушені після вступу на ці території радянських військ.

Трагедією українського народу на той час була відсутність власної держави, а відтак його розподіл між усіма воюючими сторонами у цьому конфлікті.

"Пьяная" церковь в Черновцах

Даже в советское время храм был действующим, в нем содержалась резиденция епископа, благодаря чему сохранился самобытный интерьер.Церковные колокола - весом 948 и 592 кг были изготовлены в Трансильвании и привезенные оттуда еще в 1938 году. А над строительством трудились преимущественно румыны. 

Монастырь в Куртя-де-Арджеше, Румыния

За образец была взята королевская церковь середины 14 века в Куртя-де-Арджеш. Говорят, сейчас это один из красивейших храмов соседней страны, бывшая усыпальница румынских королей и королев. Сходство между румыским и украинским храмом очевидна.

Откуда же взялась эта странная закрученность? Румынская легенда рассказывает о черном князя Негру Водэ, по приказу которого должны были построить самый красивый в мире монастырь. Мастера старались, работая под страхом быть замурованными заживо, если не угодят заказчику. И что бы ни построили мужчины, все было не то и подлежало разрушению. Больше всего сокрушался из-за этого главный мастер - Маноле. Как-то во сне небесный голос сказал ему, что чтобы создать шедевр в угоду черном князю, нужно замуровать в стенах женщину, которая первой придет сюда утром.

Проснувшись, Маноле увидел свою жену, которая принесла еду для строителей. С тяжелым сердцем приступил он к работе. Словно в шутку мастера начали класть перед Анной кладку. В результате родную жену Маноле полностью замуровали в стене. До сих пор слышится там женский плач и звук стен, чем раз сильнее стискивая безобидное тело. Негру Водэ остался доволен, но не полностью. "Сможете ли вы построить храм, красивее моего?" - спросил он мужчин, которые сидели на лесах на крыше монастыря. - "Сможем!" - крикнули те. Одним движением Негру разрушил леса и мастера попадали вниз. Боль и страдания всех погибших людей навеки отразились в архитектуре румынского храма.

Эта история скорее похожа на красивую румынскую сказку. И в Черновцах знают, что на самом деле, склонив меньшие купола к главному, архитекторы воплотили идею поклона евангелистов Христу.

Притарабанив вам тут озвучені тизер та трейлер до оригінального аніме від Netflix по Доті

Тизер:

Трейлер:

Этот день наступил! 

И представляете, эти замечательные человеки родились в один день с великим композитором, Йоганном Себастьяном Бахом. Более того, они оказались настолько расчетливыми что в этом году на их День рождения выпадает премьера Звездых Войн. 

Поздравляю двух замечательных людей - Дашу darya171 и Олега LifeHou5e с Днем Рождения.

Олегу желаю выйти за пределы Джоя в его профессии пастора металла, и услышать приветы для нас с какой-нибудь фм частоты;)

Даше желаю оставаться всегда самой лучшей женой, мамой, подругой для своей семьи и близких!

А также желаю вам обоим создавать мир вокруг себя все лучше и лучше!

И тортик!*

* ни для кого не секрет, что самый лучший торт - это сало! :)

З Днем Народження!

Український павільйон на Всесвітній виставці в Чикаго, 1933

На площі, що зайняла 427 акрів землі вздовж озера Мічіган, розмістились павільйони різних країн. І посеред них— павільйон «Україна».

Попри протести СРСР, Україна, якої тоді не було на карті як окремої держави світу, отримала свій павільйон. Кошти зібрали спільнокоштом, висилали українці з цілого світу. Павільйон відвідали 1 800 000 людей.

Павільйон “Україна”, який яскраво вирізнявся серед інших павільйонів - був єдиний, який не спонсорував уряд (адже України не існувало). До слова, сусіди українців - поляки - тоді не змогли організувати свій павільйон через економічну кризу.
Для української діаспори цей період був ще важчим - крім Великої депресії, в Україні лютував Голодомор і діаспора намагалася всіма засобами допомогти своїм співвітчизникам.

Йшлося про шалену на той час суму – понад 20 тисяч доларів лише на будівництво, і це під час Великої Депресії, коли зарплатня людей не перевищувала кількадесят центів!

Для збору коштів українська громада Чикаґо поширила світом таке оголошення:
“Українці! Америки, Канади, Бразилії та інших заморських країв! Трапляється велика історична нагода помочи нашим братам в ріднім краю! Усі цивілізації світу проявляють себе. Український нарід мусить показати свою національну жит­тєздатність. Це він може осягнути тоді, коли візьме участь у Всесвітній виставці. Ми хоть без власної держави, але американці трактують нас як державницький народ. Це був би непростимий національний гріх перед Рідним Краєм і перед нашим грядущим поколінням, якби ми не долучилися до цієї події".

Люди висилали, хто скільки міг по долару і кільканадцять центів, але гроші зібрали.

Наперекір обставинам, в тому числі і протестам Москви, українці Чикаго зробили все можливе і неможливе, щоб використати виставку для представлення України та щоб нагадати цілому світові про існування українського народу, його історію та культуру.
Всесвітня виставка була чудовою нагодою для цього - український павільйон відвідали 1 800 000 людей. Вхід коштував п’ятдесят центів, але у вишиванці можна було зайти безкоштовно.

«Замало показати шаровари і малюнки на зразок "Козак коня напував". Зі всього світу приїдуть люди мистецтва, і для них павільйон мусить щось дати,» – каже редактор діаспорного часопису "Свобода" Лука Мишуга.

У павільйоні були зали, присвячені українській історії та культурі, відбувалися концерти, вечорниці, із неймовірним успіхом там виступили національний хор і танцювальні колективи. Також можна було відвідати персональну виставку скульптора Олександра Архипенка. Автора ідеї рухомих білбордів.

Під час Всесвітньої виставки в Чикаго також відбувся світовий конкурс краси накшталт сучасного конкурсу “Міс світу”, а перемогла на ньому українка – Марія Любас.

Історію про цей - без перебільшення - подвиг закордонних українці варто пам’ятати і поширювати. Особливо в наші часи.