Окрім середи сьогодні річниця Чорнобильської трагедії. Тому ділюся добрим відео по темі.
А ще в окупації зараз Енергодар і коли почнеться контрнаступ цікаво що з ним може статися?
А ще в окупації зараз Енергодар і коли почнеться контрнаступ цікаво що з ним може статися?
У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.
Полтавський краєзнавець Борис Тристанов каже, що популярність полтавських галушок зросла на тлі загального захоплення історією у 2000-х роках. За його словами, інтерес до цієї страви підсилився після зведення пам’ятника страві у Полтаві у 2006 році.Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці.
Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна:
«Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».
уривок з "Енеїди" І. Котляревського.
Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль:
«Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка».
Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка.
Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо.
Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця.
Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.
Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною.
Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.
А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.
"Був я, друзі, у Тюмені -Добрі ліплять там пельмені,Та немає краще страви,Як галушки у Полтаві.Приспів:Ой, галушечки-галушки, -Нема в світі краще юшки:І на салі, і в сметані,І пшеничні, і гречані, -Ось які!..Полтавські галушки.Заїжджав я до Кавказу –Там харчо – згориш відразу,Аж в очах зірки світились,Та галушечки все снились.Приспів.Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -Вигляд в нього парубоцький;Я ж здоров'ячко теж маюІ йому своє співаю.Приспів.Любі друзі, приїжджайте,До Полтави завітайте;Будемо вас ми частуватиІ галушки подавати.Приспів."Картопляні галушки із сиром
Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом
Нудлі по-українськи – апетитні часникові галушки з м’ясом і картоплею.В новий рік без боргів, вирішив я і таки зарелізив оновлену версію свого чат боту.
Боту який не зміг. Літом я писав про нього, і дефакто він нікому з моїх знайомих не знадобився. Ті хто в темі і так знають де шукати безхатніх собак, їм онлайн реестр не потрібний. (Краще гроші на корм дай, замість оцьго свого програмування)
Але просто так кинути я його не можу, тому розкажу тутешнім підорам і поставлю крапку.
Отже ідея була така - розробити простий в користуванні інструмент для реєстрації місця де буває безхатня тваринка(собака), шоб потім хтось цим користувався - наприклад підгодовував чи взагалі прихистив її.
Телеграм бот підходив для цього якнайкраще: нативна і зрозуміла користувачу передача координат, простий інтерфейс, трансфер медіа(фоток собачки). От і вийшов бот з комндою /add - яка додавала собачку до реевстру та /list - яка показувала зареестрованих собак у радіусі 10 км в порядку зростання відстані від локації користувача. Одні могли ходи по місту та реєструвати безхатьків, а інші легко побачити хто з реєстру є рядом, шоб почухати за вушком.
Конструктивною критикою було те - що не всім захочется заходити у бота щоб просто подивитись де є безхатьки. Тому я додав вебсайт з мапою. Тепер можна побачити глобальну картину по місту, чи чого там дрібнити - по усій країні! Також додав команду /pick - яка повертала лише фотки знайдених собак у радіусі локації.
З часом виникло інше питання - застаріння даних. Адже бродячі тварини зникають з одного місця (назавжди або тимчасово) і з'являються в іншому. Як підтримувати актуальність даних? Нічого кращого ніж видаляти запис через пів року - я не придумав. А не байдужий користувач, коли бачить безхатька, в боті виконує 4 прості дії: /pick -> поточну локацію -> обрати з списку фото побаченної собачки, та запрости по ній інфо -> натиснути кнопку провідав, щоб збити таймер.
Ось і весь нехитрий функціонал, є ще звісно кнопка Прихистив - для тих відчайдухів хто наважиться забрати собаку з вулиці.
Як то кажуть що у часи скрути кожен повинен робити те що вміє, ну, я вмію робити інструменти. І поки free tear не закінчиться бот буде в повноцінно робочому стані, такшо якшо комусь з підорів такий інструмент буде корисним, хз, користуйтесь. Чи якшо знаєте когось, передайте посилання.