З.Ы. извиняюсь за криворукое фото, в следующий раз постараюсь сделать лучше
фэндомы київ Украина мурал отель Моя Україна разная политота
З.Ы. извиняюсь за криворукое фото, в следующий раз постараюсь сделать лучше
В Киеве открыли первый в Украине отель для секса Cherry Twins.
Номера в нем декорированы в стиле различных эротических фантазий. Есть "Мавританский гарем", "Будуар королевы", "Комната пыток", "Кабинет врача", "Школьный класс", "Готический замок" и "Комната для доминирования". В каждом номере – душевая кабина, туалет, тематическая мебель, секс-атрибутика (наручники, маски, хлысты, игрушки).
После каждой аренды номера его стерилизуют путем кварцевания.
Арендовать номера могут только лица, достигшие 21 года. В комнате не могут находиться более 4 человек. В отеле запрещено оказывать сексуальные услуги за деньги.
Арендовать номер можно минимум на три часа. Это будет стоить около 1,5-2 тыс. грн. Целая ночь обойдется в три раза дороже.
Адрес: ул. Салютная, 32
Помните вирусные видео, где нужно было угадывать что на видео десерт или настоящий предмет. Так вот, кондитер из Днепра готовит удивительные торты, которые выглядят слишком реалистично. В этот раз ему сделали необычный заказ - приготовить торт в форме кастрюли с борщом.
Своим творением кондитер поделился на странице в Facebook.
Дмитрий Никифоренко кондитер из Днепра. Он готовит сладкие десерты на заказ. Делает он торты разных форм, в его портфолио есть и тематические тыквы, и десерты в форме отеля и торт из популярной игры Майнкрафт.
В этот раз ему сделали достаточно необычный заказ. Девушка заказала торт в форме кастрюли с борщом. Внутрь десерта мужчина добавил ванильный бисквит и медовик. Сам «борщ» он сделал из желе. Хлеб тоже из ванильного бисквита, крема Чиз и клубники. Получилось действительно правдоподобно. Если не знать с чего на самом деле сделан десерт, можно подумать, что это настоящая кастрюля с борщом.
Источник:Днепр-Инфо
Хоч селище Буки, яке розташоване у Маньківському районі Черкаської області, досить старе (перші згадки відносяться до 1515 року), але від давніх історичних часів в ньому залишилося небагато. Чи не найстарішою архітектурною його пам’яткою є напівзруйнований кам’яний млин. Також у поселенні є руїни однієї із перших малих ГЕС в Україні (та й в СРСР). Але безперечно не антропогенні пам’ятки мають найбільшу туристичну цінність у Буках. Головна туристична атракція – це каньйон Гірського Тікича.
Розповідь про Буцький каньйон буде не повною, без розповіді про Український кристалічний щит. Хоча б коротенької. Отже починається він у Рівненський області. Простягається із північного-заходу на південний схід, аж до Азовського моря. В довжину сягає 1 тисячі кілометрів при максимальній ширині у 250 км. Кристалічний фундамент (фактично камінь) є піднятою частиною Східно-Європейської платформи і має на собі незначну товщу осадових відкладів. Часто фундамент лежить над базисом ерозії, і тоді він скелями та порогами випірнає над осадовими відкладами (над землею). Найбільше таких ділянок в долинах річок, зокрема у прируслових частинах.
Породи що складають УКЩ – граніти та гранітоїди (типу гранітоподібні) – дуже міцні, тому річкам знадобилася не одна сотня мільйонів років, щоб прорізати собі дорогу. Але вода камінь точить. Нехай не швидко, але досить упевнено. Так і проточила вона дорогу (русло) для Гірського Тікича, вік долини якого перевищує вік долини Дніпра у десятки разів.
Починається річка Гірський Тікич у Оратівському районі Вінницької області. На півдні Черкаської області вона зливається із Гнилим Тікичем і утворює коротеньку річку Тікич. Тікич же, впадає у Синюху, яка котить свої води у Південний Буг.
Ділянки Тікича у Маньківському та Тальнівському районах Черкаської області часто схожі на гірську річку, тому він і називається Гірським. Наймальвничіша (за словами очевидців) ділянка розташована поряд із селищем Буки. Починається вона від греблі та містка у центрі селища і прямує на південь та південний схід. Кажуть, що південніше також є мальовничі ділянки. Але мабуть не настільки.
Вище містка розташована гребля водосховища (із шлюзом та закинутим пам’ятником Леніну в очеретах). Нижче починається плоска похила кам’яна поверхня із жолобом для річкового русла. Тут шумить водоспад, який отримав назву Вир. Хоча, на мою думку, це не зовсім водоспад – це падун чи перекат. Влітку у межень він такий собі, а ось навесні значно потужніший.
Нижче по течії (не скажу протягом скількох км) Гірський Тікич протікає у скелястих берегах, які інколи змикаються у справжній вузький каньйон. В погожу днину тут багато туристів із наметами. Часто вони шкрябаються вгору на скелі – тренуються. Глибоко у долині збереглися руїни ГЕС. Цю бетонну споруду звели у далекому 1929 році. Потім закинули.
Покинута ГЕС 1929 року.
Недалеко від сучасної греблі стоїть старовинний млин. Зараз це лише стіни, але хтось узявся вкрити їх новим дахом. Що то буде – хто зна. Місцеві кажуть, що кафе або готельчик. Це не дуже далеко від Києва – близько 200 км. Спочатку по трасі Е-95, а потім через Жашків на Маньківку (або на Буки).
Водяний млин (кін. 19 ст.)
Хоч каньйон рекреанти трохи підпсували, але він все рівно залишається величною і видатною пам'яткою природи. Подейкують, що зараз є план із відновлення старовинної ГЕС, зведеної у 1929 році. Думаєте варто?
На мапі: https://www.google.com/maps/place/49.094328,30.402603
20 репродукций картин известных художников с мировым именем нарисовали на подпорной стене спуска, который ведет к Трассе здоровья, одесские стрит-арт художники.
Находится картинная галерея в самом конце Французского бульвара на спуске к Трассе здоровья. Авторами стали уличные художники проекта «M97», которые рисовали мурал около 2 месяцев и наконец закончили.
В серии репродукций известных картин – «Мона Лиза» Леонардо да Винчи, «Девушка с жемчужной сережкой» Яна Вермеера, «Постоянство памяти» Сальвадора Дали и другие шедевры.
Джерело: http://culturemeter.od.ua/na-trasse-zdorovja-pojavilis-reprodukcii-klassicheskih-shedevrov-foto-93407-1/?fbclid=IwAR2vK2PMfjYNFoeoSVFr48TYNM2De3XG82E-BIeIrmbzJJWL_TTd_EE1AzY